Рішення

від 20.02.2022 по справі 923/1633/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року м. Херсон Справа № 923/1633/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., розглянувши справу

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бархон ДСТ", м. Херсон

про визнання недійсним пункту договору та додатку до договору, стягнення 198000,00грн

без виклику учасників провадження,

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 41022900) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бархон ДСТ" (код ЄДРПОУ 37164716), в якій просить:

- визнати недійсним п.3.1 договору про поставку товару №УЗ/ЦЛ-20242/Ю від 15 квітня 2020 року та Додаток №1 до цього договору в частині включення в ціну договору податку на додану вартість в розмірі двадцяти відсотків;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бархон ДСТ» на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця 198 000,00 грн податку на додану вартість, сплаченого без достатньої правової підстави.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.12.2021 відкрито провадження у справі № 923/1633/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала, надіслана на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Херсон вул. Михайлівська, 18) повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 99-1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім"ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім"ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка, працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, враховуючи п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

15 квітня 2020 року між AT «Укрзалізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» AT «Укрзалізниця» (далі по тексту Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр стратегічних рішень», код ЄДРПОУ: 37164716 (далі - Відповідач, Постачальник) було укладено договір про поставку товару №УЗ/ЦЛ-20242/Ю.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату подачу позовної заяви найменування ТОВ "Український центр стратегічних рішень" код ЄДРПОУ 37164716 змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Бархон ДСТ», про те ідентифікаційний код юридичної особи не змінився, а тому суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бархон ДСТ» є належним відповідачем.

Відповідно до п. 1.1 Договору визначено, що Постачальник зобов`язується поставити Замовнику у власність товар, найменування, якість та технічні характеристики, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна вартість якого визначається згідно Специфікації, яка є Додатком 1 до Договору, а Замовник зобов`язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах даного Договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що товар, що поставляється на підставі цього Договору, відноситься на основі національного класифікатора України «Єдиного закупівельного словника» до коду ДК 021:2015-33140000-3 Медичні матеріали (НК 024:2019, 18094 Лицева маска для захисту дихальних шляхів), Маска медична).

Товари спрямовані на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій корона вірусної хвороби (COVID-19) спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2. Закупівля Товару здійснюється у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №225, якою затверджено Порядок проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до п.3.1 Договору ціна Договору та ціна за одиницю Товару зазначається в Специфікації та включають в себе, але не виключно, вартість тари та упаковки Товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість доставки Товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та всі інші витрати Постачальника, у тому числі на користь третіх осіб, та пов`язані з виконанням цього Договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов`язаних з виконанням даного Договору, не сплачується Замовником окремо та вважається врахованою в ціну цього Договору.

Відповідно до Додатку №1 до Договору загальна кількість медичних масок складала 100 000 шт.

Згідно п.1 Додатку №1 до Договору загальна вартість Товару, що поставляється по цій Специфікації, складає 1 188 000 грн 00 коп., у т.ч ПДВ 20% - 198 000,00 грн.

17 квітня 2020 року на підставі п. 2 Додатку до Договору Позивачем було здійснено попередню оплату в розмірі тридцяти п`яти відсотків загальної вартості товару, а саме 415 800 грн, з урахуванням ПДВ - 69 300 грн (копія платіжного доручення №2705673 від 17.04.20 додаються в додатку №2, оригінали знаходяться в розпорядженні позивача).

На підставі видаткових накладних №115, №126, від 30.04.20 (копія видаткових накладних додаються в додатку №3, оригінали знаходяться в розпорядженні позивача) було поставлено медичні маски на загальну суму 1 188 000 грн, а позивачем на підставі платіжних доручень №2721481, №2721503 від 30.04.20 було проведено остаточну оплату.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується розділом V ПК України. Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем /замовником послуг/.

Тобто сторони договору погодили, що у ціну розрахункової одиниці вартості товару включено оплату ПДВ.

Водночас Законом України від 30.03.2020 № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, доповнено підрозділ 2 розділу XX ПК України пунктом 71, згідно з яким тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ, серед яких і медичні маски, респіратори FFP2 або FFP3, маски, не оснащені змінними фільтрами (код згідно з УКТЗЕД 6307909800).

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки п.3.1 визначає, що ціна Договору та ціна за одиницю Товару включає в себе, в тому числі всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а Додаток №1 до Договору визначає в тому числі ціну товару з ПДВ 20 %, то він суперечить Закону України від 30.03.2020 № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та Постанові Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Слід зазначити, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Відповідач як одна із сторін зобов`язання набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 ЦК України.

Близьку за змістом правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 14.10.2014 у справі № № 3-138гс14.

У зв`язку з викладеним, позивач стверджує, що відповідач безпідставно набув кошти від позивача в сумі 198 000,00 грн.

Суд зазначає, відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі № 922/2216/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд погоджується із твердженнями позивача, що договір про поставку товару №УЗ/ЦЛ-20242/Ю від 15 квітня 2020 року, з додатками укладений з порушенням Законодавства, що призвело до безпідставно отриманих 198 000,00 грн. в рахунок оплаченого 20% ПДВ.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати недійсним п.3.1 договору про поставку товару №УЗ/ЦЛ-20242/Ю від 15 квітня 2020 року та Додаток №1 до цього договору в частині включення в ціну договору податку на додану вартість в розмірі двадцяти відсотків.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бархон ДСТ» (код ЄДРПОУ 37164716, вул. Михайлівська, 18, м. Херсон) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 41022900, вул. Симона Петлюри, 21А, м.Київ) 198 000,00 грн податку на додану вартість, сплаченого без достатньої правової підстави та 5 240,00 грн судових витрат за сплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2021

Суддя В.П.Ярошенко