УХВАЛА
21 лютого 2022 року
Київ
справа №640/8728/21
адміністративне провадження №К/9901/47994/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши матеріали адміністративної справи № 640/8728/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рибалко-Компані та Товариства з обмеженою відповідальністю ПБФ ГРУП
до Міністерства культури та інформаційної політики України
про визнання протиправним та скасування припису,
за касаційною скаргою Міністерства культури та інформаційної політики України
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 5 січня 2022 року відкрито провадження у справі № 640/8728/21, витребувано матеріали адміністративної справи та надано учасникам строк для подання до суду відзиву на касаційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України та заперечення щодо клопотання скаржника.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Міністерством культури та інформаційної політики України разом з касаційною скаргою подано клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
Від учасників справи відзиву на вказане клопотання у встановлений судом строк (до 28 січня 2022 року) та на момент винесення цієї ухвали не надходило.
Вирішуючи вищенаведене клопотання скаржника, Суд виходить з наступного.
Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування приписів від 25 лютого 2021 року № 270/6.11.6 та № 271/6.11.6, які були винесені у зв`язку з тим, що будівельні роботи на об`єкті Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями, підземним та наземним паркінгом за адресою: вул. Маршала Рибалка, 5-а у Шевченківському районі м. Києва проводяться в межах історичного ареалу м. Києва, який встановлений відповідно до рішення Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804 Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року .
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рибалко-Компані та Товариства з обмеженою відповідальністю ПБФ ГРУП задоволено; визнано протиправними та скасовано приписи від 25 лютого 2021 року № 271/6.11.6 та від 25 лютого 2021 року № 270/6.11.6.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У зв`язку з цим, суд зазначає, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.
Вирішуючи заявлене питання, суд також ураховує пункт с Рекомендацій(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам Щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних або комерційних справах від 7 лютого 1995 року, в якому передбачено, що коли судове рішення підлягає негайному виконанню, зупиняти виконання доцільно тільки тоді, коли в результаті виконання особі, яка подала скаргу, буде завдано непоправної або серйозної шкоди або коли це унеможливить здійснення правосуддя на більш пізньому етапі.
Крім того, у пунктах b та d Рекомендацій Rec(2003)16 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам Щодо виконання адміністративних рішень і судових рішень у сфері адміністративного права від 9 вересня 2003 роки зазначено наступне: якщо в законодавстві не передбачено, що подача скарги на судове рішення автоматично зупиняє виконання цього рішення, сторонам повинна бути надана можливість звернутися до судових органів із клопотанням про призупинення виконання оскаржуваного рішення для забезпечення їх прав та інтересів; при винесенні рішення за клопотанням про призупинення виконання рішення судовий орган повинні враховувати права та інтереси третіх осіб.
Також суд бере до уваги положення пункту 55 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів Щодо якості судових рішень , в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
Відповідно до пунктів 12, 13 та 24 Висновку № 13 (2010) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи Про роль суддів у виконанні судових рішень призупинення виконання судового рішення можливе винятково на підставі іншого судового рішення; виконання судового рішення не повинно затримуватись, окрім випадків, підстави для яких передбачені законом; будь-яке відстрочення виконання може підлягати розгляду суддею; суддя може мати повноваження призупиняти чи відкладати виконання рішення за наявності у сторін певних обставин.
В обґрунтування необхідності зупинення судових рішень, що оскаржуються, скаржник зазначає, що рішення у цій справі становить значний суспільний інтерес та виняткове суспільне значення, яке полягає у тому, що питання захисту культурної спадщини через невиконання вимог чинного законодавства набуло особливої уваги та актуальності, оскільки викликає вагомий суспільний резонанс.
Скаржник також наголошує на тому, що охорона культурної спадщини, яка є предметом розгляду у цій справі, є важливим напрямом політики держави, від здійснення якої безпосередньо залежить можливість сталого розвитку суспільства, держави та кожного індивіда; збереження об`єктів культурної спадщини здійснюється задля можливості їх використання у суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь та є пріоритетним конституційним завданням держави.
Міністерство культури та інформаційної політики України зазначає, що у разі задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, буде суттєво ускладнено виконання рішення суду касаційної інстанції, оскільки ведення будівельних робіт у межах історичного ареалу міста Києва без погодження будівництва з Міністерством культури та інформаційної політики України призведе до знищення пам`яток культурної спадщини.
Тобто метою зупинення виконання оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає необхідність уникнення можливості неправомірного знищення позивачами об`єктів культурної спадщини.
Суд вважає такі мотиви скаржника на підтвердження необхідності зупинення виконання оскаржуваних судових рішень обґрунтованими та сумісними з вимогами статті 375 КАС України, з огляду на наступне.
У цій справі рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, було скасовано приписи Міністерства культури та інформаційної політики України про зупинення будівельних робіт на об`єкті Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями, підземним та наземним паркінгом за адресою: вул. Маршала Рибалка, 5-а у Шевченківському районі м. Києва , що проводяться в межах історичного ареалу м. Києва, який встановлений відповідно до рішення Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804 Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року .
Отже, внаслідок скасування спірних приписів та отримання позивачами права на виконання будівельних робіт на об`єкті Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями, підземним та наземним паркінгом за адресою: вул. Маршала Рибалка, 5-а у Шевченківському районі м. Києва , виникає загроза пошкодження або знищення об`єктів культурної спадщини, що знаходяться у межах історичного ареалу м. Києва.
Крім того, Суд враховує, що поворот виконання рішення у цій справі з урахуванням положень статті 380 КАС України буде об`єктивно неможливим або ускладненим.
Верховний Суд неодноразово висловлювався стосовного того, що спори, які виникають у сфері охорони культурної спадщини, стосуються захисту суспільного (публічного) інтересу, який протиставляється приватному праву, гарантованому статтею 42 Конституції України, на здійснення підприємницької діяльності, незабороненої законом, та виражається у збереженні та охоронні історико-культурної спадщини світового, загальнонаціонального або місцевого значення (постанови Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 826/4485/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 826/12524/18 та від 25 лютого 2021 року у справі № 522/8120/16-а).
Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 6 серпня 2020 року у справі № 826/705/16, зупинення виконання судового рішення є спеціальним способом оперативного реагування суду касаційної інстанції; метою зупинення виконання рішення суду є запобігання настанню негативних наслідків, які можуть мати місце у зв`язку з виконанням судового рішення.
Враховуючи викладене, а також те, що скаржником наведено належні та обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання Міністерства культури та інформаційної політики України.
Відповідно до положень частини третьої статті 340 КАС України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи значення справи для сторін, категорію та складність справи, Суд вважає за необхідне призначити справу до касаційного розгляду в судовому засіданні.
Керуючись статтями 248, 256, 340, 355, 359, 375 КАС України,
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Міністерства культури та інформаційної політики України про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року задовольнити.
2. Зупинити виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
3. Закінчити підготовчі дії у справі № 640/8728/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Рибалко-Компані та Товариства з обмеженою відповідальністю ПБФ ГРУП до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправним та скасування припису та призначити розгляд цієї справи у судовому засіданні колегією у складі трьох суддів на 22 березня 2022 року о 14 годині 30 хвилин у приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
4. Повідомити учасників справи про дату, час та місце судового засідання та попередити, що неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
5. Інформувати, що відомості у справі, яка розглядається, учасники справи можуть отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Я.О. Берназюк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2022 |
Оприлюднено | 22.02.2022 |
Номер документу | 103466568 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кравчук В.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Берназюк Я.О.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Глущенко Яна Борисівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Глущенко Яна Борисівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні