Рішення

від 07.02.2022 по справі 631/626/21

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/626/21

провадження № 2/631/155/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 лютого 2022 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Пархоменко І. О.,

при секретарі - Бондаренко І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОХОЧЕ , третя особа: ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди землі ,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Мякота Т. М., яка діє на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги № 32/21 від 13 травня 2021 року в інтересах та від імені ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОХОЧЕ про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1757 гектарів кадастровий номер 6324283500:04:001:0215, розташованої на території Старовірівської сільської ради (колишня територія Охоченської сільської ради) Харківської області, відповідно до договору міни, укладеному 19 квітня 2021 року між позивачем та ОСОБА_2 , посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л. Є., зареєстрованому в реєстрі за №944. Зазначене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №253248180 від 19 квітня 2021 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1809143363242, номер запису про право власності 41561249 від 19 квітня 2021 року. 22 березня 2007 року між попереднім власником зазначеної земельної ділянки, ОСОБА_2 , та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОХОЧЕ був укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, зареєстрований у Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20 квітня 2007 року за № 040770000138. Відповідно до п. 8 Договору оренди договір укладено на 30 років. За п. 40 Договору Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору . Не маючи наміру продовжувати орендні відносини, позивач звернувся до відповідача із заявою від 24 квітня 2021 року про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. Відповіді на заяву не отримав. Просила розірвати договір оренди землі, укладений 22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОХОЧЕ , зареєстрований в Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії держаного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20 квітня 2007 року за № 040770000138.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 02 липня 2021 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки подана з порушенням вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме, в позовній заяві не зазначена ціна позову та до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (а. с. 30-31).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження (а. с. 38-39).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 13 грудня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а. с. 48).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 24 січня 2022 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОХОЧЕ про розірвання договору оренди землі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 (а. с. 56-57).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з?явилася, через електронну пошту суду надала заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила суд провести судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити. Також, у заяві зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач не направив свого представника для участі у судовому засіданні, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву, відповідно до якої не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОХОЧЕ був укладений договір оренди землі, зареєстрований у Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20 квітня 2007 року за № 040770000138 (а. с. 9-13).

Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,1757 гектар, у тому числі рілля - 3,1757 гектар, строком на 30 років (п. п. 1, 2, 8 договору). Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом приймання - передачі (п. 20 договору).

Земельна ділянка була передана орендодавцем та прийнята орендарем, про що складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі( на місцевості) та акт прийому передачі земельної ділянки (а. с. 14-15).

19 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л. Є. та зареєстрований у реєстрі під № 944(а. с. 7).

За договором ОСОБА_1 , обміняв належне йому право власності на земельну ділянку, площею 3,1748 га, склад угідь: рілля, кадастровий номер 6324283500:04:001:0214, за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Старовірівської сільської ради, Нововодолазького району, Харківської області з ОСОБА_2 на належне їй право власності на земельну ділянку, площею 3,1757 га, склад угідь: рілля, кадастровий номер 6324283500:04:001:0215, за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Старовірівської сільської ради, Нововодолазького району, Харківської області.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 253248180 від 19 квітня 2021 року ОСОБА_1 на підставі договору міни № 944, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л. Є. є власником земельної ділянки площею 3,1757 гектарів, кадастровий номер 6324283500:04:001:0215, що розташована на території Старовірівської сільської ради, Нововодолазького району, Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1809143363242, номер запису про право власності 41561249 від 19 квітня 2021 року (а. с. 8).

24 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до голови правління СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОХОЧЕ із заявою про намір розірвати договірні відносини щодо оренди, тобто повідомив відповідача про бажання розірвати договірні відносини щодо спірної земельної ділянки, у зв`язку із зміною її власника (а. с. 16-20).

Отже, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Вказане кореспондується з ч. 1 ст. 93 ЗК України - право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Приписами ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У положеннях 13 Закону України Про оренду землі`прописано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Отже, законодавством унормовано, що користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України)

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що вбачається з ч. 1 ст. 628 ЦК України.

Одночасно, договір є обов`язковим для виконання сторонами, як закріплено ст. 629 ЦК України.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Положення ч. ч. 3, 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі передбачають, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором

Отже, чинним законодавством України передбачена можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Наявність відповідної умови в договорі є вирішальною для розгляду справи. Таким, чином сторони у договорі повинні чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо). Таке визначення має бути чітким та недвозначним, закріплювати всі умови співпраці.

За п. 39 договору оренди земельної ділянки від 22 березня 2012 року розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядкує потреба для державних цілей.

Разом з тим, п. 40 договору оренди землі від 22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОХОЧЕ передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Зазначений пункт Договору сторонами не оспорювався й у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Таким чином, сторони спірного договору оренди землі дійшли згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, п. 40 передбачено можливість розірвання договору оренди землі у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, що узгоджується із положеннями ЦК України та ст. 32 Закону України Про оренду землі .

Тобто наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема істотного порушення договору. Положення п. п. 39, 40 договору були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) дійшла висновку, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відтак, судом встановлено, що змінився власник орендованої земельної ділянки, і ця обставина передбачена умовами договору оренди, як підстава для його розірвання, при цьому орендодавець наполягає на розірванні договору, а орендар ухиляється від такого розірвання.

Верховний Суд у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 375/278/20 (провадження № 61-3449св21) зазначив, що наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема істотного порушення договору. Положення пунктів договору були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі змістом ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Пунктом 7 Постанови пленуму Верховного суду від 16.04.2004 р № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, ОСОБА_1 надані докази про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного 22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОХОЧЕ ,зареєстрованого у Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20 квітня 2007 року за № 040770000138, у зв`язку з набуттям позивачем права власності на спірну земельну ділянку, площею 3,1757 гектарів, кадастровий номер 6324283500:04:001:0215, що розташована на території Старовірівської сільської ради, Нововодолазького району, Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1809143363242, номер запису про право власності 41561249 від 19 квітня 2021 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 14, 55 Конституції України, ст. ст. 6, 15, 16, 373, 407, 525, 626, 627 - 629, 651 ЦК України, ст. ст. 1, 6, 13, 31 Закону України Про оренду землі , ст. 93, 124 ЗК України, Постановою пленуму Верховного суду від 16.04.2004 р № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , ст. ст. 4, 12, 76, 81, 258, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОХОЧЕ , третя особа: ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений 22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОХОЧЕ , зареєстрований в Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії держаного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20 квітня 2007 року за № 040770000138.

Стягнути з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОХОЧЕ на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення буде складено 17 лютого 2022 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .

Відповідач: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОХОЧЕ , місцезнаходження: 63262, Харківська область, Нововодолазький район, с. Охоче, вул. Польова, 3, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 008522973.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 .

Суддя І. О. Пархоменко