Рішення

від 13.02.2022 по справі 523/17945/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/17945/21

Провадження №2/523/1002/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"14" лютого 2022 р.Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кримська 84» (65025, м. Одеса, вул. Кримська, буд. 84) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

Установив:

На адресу суду 01 жовтня 2021 року року надійшла зазначена цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кримська 84» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 24.06.2016 року було зареєстровано ОСББ «Кримська 84», номер запису в ЄДРЮОФОПГФ №1 556 102 0000 058885.

Протоколом загальних зборів ОСББ «Кримська 84» від 16.06.2016 року ОСОБА_1 був обраний головою правління ОСББ «Кримська 84».

Наказом №02-К від 19.10.2017 року ОСОБА_1 призначений на посаду голови правління ОСББ «Кримська 84» з окладом згідно штатного розкладу.

19.10.2017 року було направлено повідомлення про прийняття на роботу.

Протоколом загальних зборів ОСББ «Кримська 84» від 25.02.2018 року ОСОБА_1 звільнений із посади голови правління.

20.03.2018 року була проведена державна реєстрація зміни керівника ОСББ з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2020 року у справі №916/3922/19, яке набрало законної сили 08.12.2020 року, визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Кримська 84» про звільнення ОСОБА_1 , яке оформлене протоколом загальних зборів ОСББ «Кримська 84» від 25.02.2018 року та скасовано рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

15.10.2020 року ОСОБА_1 був поновлений на посаді голови правління ОСББ «Кримська 84» з внесенням до ЄДРЮОФОПГФ запису №1 005569250003058885.

Таким чином, незаконність звільнення ОСОБА_1 встановлена рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2020 року у справі №916/3922/19, яке набрало законної сили.

Позивачем розраховано середній заробіток за час вимушеного прогулу

За лютий 2018 року ОСОБА_1 нараховувалося 3723 гривень заробітної плати, за березень 2018 року ОСОБА_1 нараховувалося 2419,95 гривень заробітної плати.

(2419,95 + 3723)/2 * 12 (місяців) = 36 857,70 гривень.

Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється від виплати зазначених коштів, ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом до суду та просив стягнути на його користь заробітну плату час вимушеного прогулу у розмірі 36 857,70 гривень.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2021 року суддею прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. (а.с. 36,37).

Відповідачу строкдля подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для поданнявідзиву на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_1 надав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з обґрунтувань, що викладені в позові, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. (а.с. 42).

Відповідачу направлялась повістки разом з матеріалами позовної заяви за його місцезнаходженням, котру він отримав 23 листопада 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 65003 1163973 5. Причин неявки суду не сповістив, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався. (а.с. 39).

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін у загальному порядку та відзиву на позовнузаяву не надав.

Враховуючи вимогист. 223 ЦПК Українита ст.6 КонвенціїПро захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення за письмовою згодою позивача. (а.с. 42).

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1. ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1. ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.12, 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що протоколом загальних зборів ОСББ «Кримська 84» від 25.02.2018 року ОСОБА_1 звільнений із посади голови правління. (а.с. 15).

20.03.2018 року була проведена державна реєстрація зміни керівника ОСББ з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2020 року у справі №916/3922/19, яке набрало законної сили 08.12.2020 року, визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Кримська 84» про звільнення ОСОБА_1 , яке оформлене протоколом загальних зборів ОСББ «Кримська 84» від 25.02.2018 року та скасовано рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу. (а.с. 16-25).

15.10.2020 року ОСОБА_1 був поновлений на посаді голови правління ОСББ «Кримська 84» з внесенням до ЄДРЮОФОПГФ запису №1005569250003058885. (а.с. 26).

Таким чином, незаконність звільнення ОСОБА_1 встановлена рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2020 року у справі №916/3922/19, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1,2ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється у випадках: звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу (частина перша); у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству (частина третя); у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу (частина четверта).

Отже, вимушений прогул визначається як період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримки видачі трудової книжки при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі, чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.

Аналіз вказаних норм свідчить, що зобов`язання виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу виникає у роботодавця з рішення органу, який розглядав трудовий спір.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 807/1502/15.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Розрахунок заборгованості.

За лютий 2018 року ОСОБА_1 нараховувалося 3723 гривень заробітної плати, за березень 2018 року ОСОБА_1 нараховувалося 2419,95 гривень заробітної плати.

(2419,95 + 3723)/2 * 12 (місяців) = 36 857,7 гривень.

Будь яких заперечень зі сторони відповідача щодо розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу не надходило та суд вважає, що позивачем він розрахований вірно.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

З частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, тому суд дійшов висновку про стягнення судового збору у розмірі 908,00 грн з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 21,24 ЗУ «Про оплату праці», ст. ст. 97, 115, 241-1, 233 КЗпП, ст. ст. 12, 13, 81, 83,221, 223, 263, 264, 265, 280 - 281, 354 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кримська 84» (65025, м. Одеса, вул. Кримська, буд. 84) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Стягнути із Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Кримська 84» (код ЄДРПОУ 40599547, 65025, м. Одеса, вул. Кримська, 84) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 36 857,70 гривень.

Стягнути із Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Кримська 84» (код ЄДРПОУ 40599547, 65025, м. Одеса, вул. Кримська, 84) на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 18 лютого 2022 року.

Суддя