Рішення
від 27.12.2021 по справі 932/7187/21
БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/7187/21

Провадження № 2/932/4126/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року позивач, АТ «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, м. Дніпро), з підстав прострочення зобов`язання за договором пред`явив через суд вимоги на предмет стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості станом на 16 серпня 2021 року на загальну суму 18 371,78 грн., з яких 13 689,20 грн. заборгованість за кредитом, 4682,58 грн. заборгованість за відсотками.

АТ «Акцент-Банк», будучи правонаступником публічного акціонерного товариства, в обґрунтування підстав позову посилається на укладення договору банківських послуг шляхом підписання 07 листопада 2018 року анкети-заяви № Б/Н про надання банківських послуг в А-банку та приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою і Тарифів банку, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, на підставі чого відповідачу була видана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом під проценти за користування зі ставкою 46,80% на рік з суми залишку заборгованості за кредитом з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, у відповідності до п.п. 2.1.1.12.13, 2.1.1.12.6 Умов та Правил надання банківських послуг, на строк дії емітованої позивачем картки, чим відповідач скористався для розрахунків у побуті, але з поверненням кредиту і сплатою процентів прострочив, на позасудові вимоги про погашення заборгованості не реагує.

Наведені у позовній заяві доводи і міркування про забезпечений неустойками і наданий під проценти кредит позивач аргументував змістом договору, зафіксованим у кількох письмових та електронних документах, відповідно до п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, за якими клієнт надає банку право змінювати у будь-який момент кредитний ліміт у бік зменшення чи збільшення, тим самим безумовно погоджуючись в момент укладання договору на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого за рішенням банку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду даної справи.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.

Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з відмовою у позові, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що відповідач 07 листопада 2018 року підписав бланк заяви-анкети № Б/Н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-банку без визначеного розміру у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.6 зворот).

На підтвердження факту укладення з відповідачем кредитного договору позивачем надано анкету-заяву від 22 січня 2018 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-банку (а.с.6 зворот), яка хоч і містить підпис від імені ОСОБА_1 , проте не містить інформації про виявлене бажання оформити на своє ім`я дебетову особисту картку, не містить даних, якою саме послугою мав намір скористатись позичальник, не містить зазначений бажаний кредитний ліміт, а також, не зазначено індивідуального номеру картки та відкритого за цією заявою банківського рахунку, строку дії та який кредитний ліміт їй було встановлено; не містить істотних умов договору (базову процентну ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період та інше), як це передбачено нормами ст. ст. 207, 1055 ЦК України, при цьому, надана до заяви-анкети у паперовій формі інформація щодо типу кредитного продукту та основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача не підписана ОСОБА_1 , та не містить дати підписання разом з заявою-анкетою 07 листопада 2018 року, при цьому не містить чіткого визначення типу кредитного продукту, який отримав відповідач з певними умовами його отримання та користування, а містить лише перелік банківських послуг кредитного продукту «Універсальна» у вигляді прейскуранту цін. Даний паперовий документ має назву Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», тарифи користування кредитною карткою ««Універсальна» (а.с.8-12), який також не підписано позичальником.

Крім того, посилаючись в позовній заяві на Тарифи банку та інформацію про кредитні продукти у вигляді картки «Універсальна», як документи, що регулюють тарифи обслуговування різних видів кредитів та кредитних карт, позивач до позовної заяви не обґрунтував якими саме пунктами цих Тарифів визначені тарифи для того типу картки, яку виявив бажання оформити відповідач згідно заяви, з огляду на те, що в заяві взагалі не визначено жодного типу картки, який бажає отримати відповідач та на яких умовах.

Кожен вид кредитної картки передбачає пільговий період, базову процентну ставку на місяць, обов`язковий щомісячний платіж, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У ході судового розгляду встановлено, що надана позивачем анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку, окрім підпису від імені ОСОБА_1 , не містить даних якою послугою мав намір скористатись позичальник та яку картку просив оформити на своє ім`я, не містить зазначений бажаний кредитний ліміт, а також, який саме вид платіжної картки банком було видано відповідачу і відповідно до його заяви, її номеру, строку дії та який кредитний ліміт йому було встановлено; не містить істотних умов договору (базову процентну ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період та інше). Доданий до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку не підписано позичальником.

Умови та Правила надання банківських послуг, які не містять підпису відповідача та не мають дати їх складання позивачем, у судовій практиці застосування ст. 207 ЦК України за висновками Верховного Суду України в постанові № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, оскільки такий документ не може без сумнівів підтверджувати, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву-анкету.

За офіційним тлумаченням частини четвертої статті 42 Конституції України в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин і свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту, з огляду на що споживач послуг банку приєднується лише до тих умов, з якими він ознайомлений, а банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Відповідно, суд відкидає аргументи позивача про застереження у заяві-анкеті перед місцем її підписання відповідачем, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами користування, загальними умовами обслуговування і кредитування, становить між сторонами договір банківських послуг, внаслідок їх явної неприйнятності з огляду на усталену судову практику застосування ст.ст. 207, 634 ЦК України за висновками Великої палати Верховного Суду, викладеними третього липня 2019 року у постанові № 14-131цс19, про неприпустимість покладання на слабшу сторону - споживача невиправданого тягаря з`ясування змісту кредитного договору.

За відсутності в заяві-анкеті домовленості сторін про сплату процентів, комісій, пені та штрафів за несвоєчасне повернення кредиту надані позивачем банком витяги з тарифів і умов, які не містять підпису відповідача, в судовій практиці застосування ст.ст. 633, 634 ЦК України за висновками Великої палати Верховного Суду у зазначеній постанові № 14-131цс19 не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не можуть підтверджувати вказаних обставин.

Враховуючи поділ умов договору щодо процентів та неустойки відповідно до ст. 628 ЦК України на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі), у з`ясованих судом обставинах відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення строків виконання, а також ціну договору в формі сплати комісій та в тому розмірі процентів, яких по суду відшукує позивач саме у цій справі.

Так, номер банківського рахунку у підписаній від імені ОСОБА_1 в заяві-анкеті позивачем зазначений не був, а до позовної заяви не додано виписки про рух коштів на клієнтському рахунку чи будь-який розрахунковий документ про зарахування позивачем коштів на виконання ч. 2 ст. 1068 ЦК України в розмірі встановленого кредитного ліміту на користь відповідача, внаслідок чого у суду відсутні достатні достовірні фактичні дані передачі коштів кредитного ліміту у будь-якому розмірі у власність відповідача на умовах кредитного договору згідно з ст. 1054 ЦК України в момент видачі платіжної карти.

Положеннями статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, матеріали справи не містять письмових доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 листопада 2018 року кредитних коштів у будь-якому розмірі, як і не містять доказів отримання коштів в заявленому у позовній заяві розмірі основного кредиту 18 371,78 грн.

Відповідно, з письмових доказів, наданих стороною позивача, неможливо встановити розмір кредитного ліміту дійсно визначеного на картку, а тому неможливо визначити розмір заборгованості за договором, оскільки його розрахунок виходить безпосередньо з розміру наданого банком кредиту, як і не підтверджено позивачем отримання відповідачем кредитної картки та користування встановленим на ній кредитним лімітом, при цьому розрахунок заборгованості не є належним цьому доказом.

Такі висновки судом зроблені відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України з урахуванням правових позицій, висловлених Верховним Судом у постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19, постановах Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі № 203/4297/18, 09 січня 2020 року у справі № 204/6608/18.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судові витрати з урахуванням п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 274, 352-355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок Акціонерного товариства «Акцент-Банк».

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання учасником справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Кудрявцева

Дата ухвалення рішення27.12.2021
Оприлюднено23.02.2022

Судовий реєстр по справі —932/7187/21

Постанова від 03.05.2022

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Городнича В. С.

Ухвала від 03.03.2022

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Городнича В. С.

Рішення від 27.12.2021

Цивільне

Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська

Кудрявцева Т. О.

Рішення від 28.12.2021

Цивільне

Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська

Кудрявцева Т. О.

Ухвала від 02.02.2022

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Городнича В. С.

Рішення від 28.12.2021

Цивільне

Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська

Кудрявцева Т. О.

Рішення від 28.12.2021

Цивільне

Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська

Кудрявцева Т. О.

Ухвала від 01.10.2021

Цивільне

Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська

Кудрявцева Т. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні