Рішення

від 02.02.2022 по справі 562/3900/21

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/3900/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2022 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

за участю представника позивача Януля В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Здолбунівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що 03 липня 2018 року ним було придбано земельну ділянку, площею 0,2500 га., кадастровий номер 5622682000:01:004:0158, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

На вказаній земельній ділянці в її межах ним було збудовано житловий будинок з господарськими спорудами. Він не може зареєструвати право власності на спірний об`єкт, оскільки будівництво проведено без відповідних дозвільних документів. Проте, будівництво житлового будинку з господарськими спорудами не порушує прав інших осіб і відповідає вимогам державних будівельних норм, про що свідчить звіт про проведення технічного огляду від 20.11.2021р.

Таким чином, на підставі вищенаведеного та керуючись нормами ст.ст.16, 317, 321, 375, 376, 380 ЦК Укарїни, ст.41 Конституції України, просить визнати за ним право власності на побудоване нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав повністю та просить задовільнити їх з підстав наведених в позові.

Відповідач Здовбицька сільська рада у поданому відзиві на позов не заперечує щодо фактичних обставин, викладених в позові. Вказує на те, що будівництво, проведене позивачем, не порушує інтересів територіальної громади, інтересів інших громадян. Сільська рада не заперечує щодо задоволення позову та просить вирішити дане питання в підготовчому судовому засіданні. Справу просить розглянути без участі представника відповідача.

Вислухавши представника позивача, дослідивши докази по справі суд приходить до наступних висновків.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 липня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Грабар О.А., зареєстрованого в реєстрі за №5 77, ОСОБА_1 , було придбано земельну ділянку, площею 0,2500 га (кадастровий номер 5622682000:01:004:0158), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 129581391 від 03.07.2018р., позивач є власником вищенаведеної земельної ділянки.

Відповідно до даних технічного паспорту, виготовленого « БТІ Архідім » ФОП ОСОБА_3 позивачем на вказаній земельній ділянці збудовану житловий будинок з надвірними будівлями. Згідно відмітки у вказаному технічному паспорті відсутні дозвільні документи на будівництво.

Відповідно до Звіту про проведення технічного огляду житлового будинку від 20 листопада 2021 року житловий будинок відповідає вимогам державних будівельних норм.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Згідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У відповідності до положень ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 3 ст.376 ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як роз`яснюється у пункті 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №3 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього. Разом із цим, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно, а тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На підставі вищенаведеного, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, зокрема врахувавши те, що позивач здійснив будівництво нерухомого майна на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, згідно технічної документації житловий будинок з надвірними будівлями відповідає вимогам надійності і безпечної експлуатації, прав та інтересів інших осіб самочинно збудовані будівлі не порушують, а відповідач не заперечує проти визнання права власності на такі за позивачем, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 200, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Здовбицька сільська рада Рівненського району Рівненської області, вул.Шосова, 105, с.Здовбиця, Рівненський район, Рівненська область, ЄДРПОУ 04385830

Суддя