Рішення

від 16.02.2022 по справі 648/39/22

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/39/22

Провадження № 2/648/237/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Бугрименка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Тищенко Т.Б.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про звернення стягнення на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 6 липня 2021 року між ним та відповідачем укладено договір позики, відповідно до якого, отсання отримала в нього позику в сумі 70000 грн., які зобов`язувалась повернути до 6 жовтня 2021 року. Він та відповідач обумовили, що у випадку неповернення вказаних коштів у визначений строк, відповідач зобов`язувалась передати йому право на земельну ділянку площею 5,16 га., кадастровий номер 6520380500:02:001:0074. Відповідач зобов`язання не виконала, кошти не повернула, у зв`язку з чим, просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на майно ОСОБА_3 , а саме, земельну ділянку площе 5,16 га., кадастровий номер 6520380500:02:001:0074, визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

13 січня 2022 року відкрито провадження у справі. Визначено судовий розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

7 лютого 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена в установленому законом порядку, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

За встановлених обставин, згідно до ст.280 ЦПК, суд ухвалює заочне рішення у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд установив, що 6 липня 2021 року між сторонами укладено договір позики, відповідно до якого, відповідач отримала у позивача позику в сумі 70000 грн., які зобов`язувалась повернути до 6 жовтня 2021 року.

Відповідач зобов`язання в обумовлений договором строк не виконала.

Вказані обставини підтверджується відповідною розпискою ОСОБА_3 , оригінал якої знаходиться у позивача.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №25560187 від 14 серпня 2014 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площе 5,16 га., кадастровий номер 6520380500:02:001:0074.

Зі змісту борговою розписки вбачається, що у випадку неповернення вказаних коштів у визначений строк, відповідач зобов`язувалась передати позивачу належне їй право на земельну ділянку площе 5,16 га., кадастровий номер 6520380500:02:001:0074.

Спірні правовідносини урегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч.1 ст.628 ЦК)

Статтею 6 ЦК встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 628 ЦК сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зі змісту ч.1 ст. 1046 ЦК вбачається, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно до ч.2 ст.1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. (ч.1 ст.546 ЦК)

Статтею 572 ЦК передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Зі змісту боргової розписки вбачається, що укладений між сторонами договір є змішаним та містить елементи договору позики та застави.

Відповідно до статті 577 ЦК, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК).

Частиною першою статті 220 ЦК встановлено, що уразі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже, укладений 6 липня 2021 року між сторонами договір, що містить елементи договору застави, предметом якого земельна ділянка, являється нікчемним (недійсним в силу закону), оскільки укладений у простій письмовій формі і нотаріально не посвідчений, а тому його умови в цій частині змішаного договору не створюють правових наслідків для сторін.

Розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7-13, 141, 223, 264-268 ЦПК України, на підставі ст.ст. 572, 577, 626-628, 1047, 1049 ЦК, суд,

УХВАЛИВ

В позові відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Білозерським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Відповідач, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 22 лютого 2022 року.

Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач - ОСОБА_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2

Суддя: В.В.Бугрименко