Постанова

від 13.02.2022 по справі 910/19370/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2022 р. Справа№ 910/19370/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю.,

за участю представників:

від позивача: Павліченко М.С. (ордер серії АМ №1015523 від 22.11.2021),

від відповідача: Кострюков В.І. (ордер серії АА №1201180 від 11.02.2022),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудмоноліт" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 у справі №910/19370/20 (суддя Полякова К.В., повний текст складено - 08.09.2021) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудмоноліт" про визнання майнового права.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудмоноліт" про визнання майнового права на частку в об`єкті незавершеного будівництва, а також зобов`язання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом відновлення будівництвом квартир на 26 поверсі житлово-офісного комплексу за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 26, відповідно до умов п. 2.2 договорів купівлі-продажу майнових прав від 06.07.2018 № 341/КБ, № 338/КБ, №339/КБ, №342/КБ, №343/КБ, №344/КБ, №345/КБ, №346/КБ, №347/КБ, №348/КБ, №349/КБ, №350/КБ, №351/КБ, №352/КБ, №353/КБ, №354/КБ; зобов`язати відповідача виконати умови пункту 4.5 договорів купівлі-продажу майнових прав від 06.07.2018 № 341/КБ, №338/КБ, №339/КБ, №342/КБ, №343/КБ, №344/КБ, №345/КБ, №346/КБ, №347/КБ, №348/КБ, №349/КБ, №350/КБ, №351/КБ, №352/КБ, №353/КБ, №354/КБ шляхом вручення позивачу письмового повідомлення про зміну загальної площі квартир, всі майнові права на які куплені позивачем, та технічних паспортів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 у справі №910/19370/20 позов задоволено частково, вирішено:

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №293/а на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою місто Київ, провулок Машинобудівний, 26, загальною проектною площею 22,8 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №291 на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 23,2 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №292 на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 20,4 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №295 на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 19,8 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №295/а на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 20,3 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №296 на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 20,3 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкти незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №296/а на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 19,8 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №297 на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 22,2 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №297/в на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 33,7 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №298 на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 22,8 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №298/а на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 20,4 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №299 на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 20,4 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №299/а на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 22,8 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №300 на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 33,8 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №300/а на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 23,2 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті Лайт" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів,14 кв.7; ідентифікаційний код 42266963) майнові права на частку в об`єкті незавершеного будівництва у розмірі оплаченої однокімнатної квартири будівельний №300/6 на 26 поверсі секція 1, житлово-офісного комплексу за адресою м.Київ, провулок Машинобудівний,26, загальною проектною площею 23,3 кв.м.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем повністю сплачено вартість майнових прав на об`єкти нерухомості, об`єкт будівництва в експлуатацію не введено у встановлені договором строки, а також, що порушень умов договорів з боку позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов у частині визнання майнових прав на частки в об`єкті незавершеного будівництва є обґрунтованим.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що процедура одностороннього припинення договору була погоджена сторонами, такий односторонній правочин відповідача щодо відмови від договору не оскаржувався, відповідно невиконання позивачем умов договору в частині оплати додаткової площі не може мати наслідком визнання за ним майнових прав на такі об`єкти.

Представник апелянта відповідача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, 06.07.2018 укладено договори купівлі-продажу майнових прав №338/КБ, №339/КБ, № 341/КБ, №342 КБ, №343/КБ, №344/КБ, №345/КБ, №346/КБ, №347/КБ, №348/КБ, № 349/КБ, №350/КБ, №351/КБ, №352/КБ, №353/КБ, №354/КБ (надалі договори купівлі-продажу майнових прав).

Відповідно до умов п.1.1, п.1.2, п.1.3, п.2.1 договорів позивач придбав майнові права на однокімнатні квартири на 26 поверсі, секції 1, житлово-офісного комплексу за адресою: м. Київ, провулок Машинобудівний, 26, за будівельними номерами: №291 (договір №338/КБ), №292 (договір №339/КБ), № 293/а (договір №341/КБ), №295 (договір № 342 КБ), №295/а (договір №343/КБ), № 296 (договір №344/КБ), №296/а (договір №345/КБ), № 297 (договір №346/КБ), №297/в (договір №347/КБ), № 298 (договір №348/КБ), №298/а (договір № 349/КБ), № 299 (договір №350/КБ), №299/а (договір №351/КБ), № 300 (договір №352/КБ), №300/а (договір №353/КБ), № 300/б (договір №354/КБ).

Сторони погоджуються, що у випадку часткової оплати вартості майнових прав, покупець не набуває права власності на частину майнових прав (пункти 3.4 договорів).

Відповідно до п.3.5 договорів реєстрація права власності покупця на об`єкт нерухомості здійснюється покупцем самостійно та за власний рахунок на підставі документів, отриманих від продавця.

За умовами пунктів 4.5, 4.5.1 договорів, у випадку, якщо за результатами обміру БТІ, фактична загальна площа об`єкту нерухомості збільшиться (чи зменшиться) відносно площі, вказаної в п. 2.2 договорів, то продавець направляє покупцю письмове повідомлення про зміну загальної площі об`єкта нерухомості. Якщо за результатами обмірів БТІ, фактична загальна площа об`єкту нерухомості більша, ніж загальна площа за проектом, і ця різниця становить більше 0,5 кв.м., покупець зобов`язаний протягом 20 банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення сплатити вартість майнових прав на додаткові квадратні метри об`єкту нерухомості за поточною ціною майнових прав на об`єкта нерухомості на дату сплати на поточний рахунок продавця, вказаний у повідомленні, а в разі, якщо в повідомленні рахунок не вказаний, на рахунок, зазначений в реквізитах цього договору.

Взаєморозрахунки між сторонами не проводяться, якщо різниця між фактично збудованою та проектною площею об`єкта інвестування становить менш як 0,5 кв.м., а також у випадках коли зменшення фактичної площі є наслідком встановлення за рахунок та з ініціативи покупця додаткових перегородок або проведення інших опоряджувальних робіт (пункт 4.6 договору).

На виконання умов п.4.2 та п.4.3 договорів покупець сплатив вартість майнових прав на квартири в сумі 3737898,72 грн., а саме: за договором №338/КБ сплачено 235 515,73 грн.; за договором №339/КБ сплачено 207 091,42 грн.; за договором № 341/КБ сплачено 231455,11 грн.; за договором №342/КБ сплачено 201 000,49 грн.; за договором №343/КБ сплачено 206 076,54 грн.; за договором №344/КБ сплачено 206 076,54 грн.; за договором №345/КБ сплачено 201 000,49 грн.; за договором №346/КБ сплачено 225 364,70 грн.; за договором №347/КБ сплачено 342 106,90 грн.; за договором №348/КБ сплачено 231 455,11 грн.; за договором №349/КБ сплачено 207 091,42 грн.; за договором №350/КБ сплачено 207 091,42 грн.; за договором №351/КБ сплачено 231 455,11 грн.; за договором №352/КБ сплачено 343 122,05 грн.; за договором №353/КБ сплачено 235 515,73 грн.; за договором №354/КБ сплачено 226 379,34 грн.

У зв`язку з цим, 09.07.2018 відповідач видав довідки про оплату 100% вартості майнових прав щодо виконання умов вищезазначених договорів.

Проте, відповідач листами без номеру і дати, які позивачем отримані 14.08.2019, повідомив про порушення з 02.08.2019 останнім умов договорів купівлі-продажу майнових прав, а саме пункту 4.5.1, та про одностороннє розірвання договору. У даних листах відповідачем зазначено, що сторонами досягнуто згоди про додаткову оплату за збільшення загальної площі квартир, однак позивач оплату не здійснив.

Так, згідно інформації з листів відповідача, площі квартир збільшилися на: 1 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№338/КБ; на 0,9 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№339/КБ; на 0,7 кв.м., що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору № 341/КБ; на 0,7 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№342/КБ; на 1 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№343/КБ; на 0,7 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№344/КБ; на 2,3 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№345/КБ; на 0,7 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№346/КБ; на 0,7 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№347/КБ; на 0,7 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№348/КБ; на 0,8 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№349/КБ; на 0,8 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№350/КБ; на 0,7 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№351/КБ; на 0,6 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№352/КБ; на 0,7 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№353/КБ; на 0,6 кв.м, що встановлено за результатами остаточних обмірів квартири майнові права на яку придбані згідно договору№354/КБ.

У відповідь на вказані листи позивач листами від 23.08.2019 повідомив, що йому не надходили письмові повідомлення відповідача про зміну загальної площі об`єктів нерухомості, як це передбачено пунктом 4.5 договору. Відтак, у випадку зміни фактичної площі об`єктів нерухомості позивач просив направити відповідні повідомлення з ціною майнових прав для здійснення оплати, а також надати паспорти обмірів бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомості.

Доказів направлення відповідачем позивачу повідомлення про зміну загальної площі об`єктів нерухомості як це передбачено пунктом 4.5 договору, з наданням при цьому паспортів обмірів бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомості, а також із визначенням необхідної суми доплати, відповідачем до суду подано не було.

Позивач, вважаючи, що направленням відповідачем листів про розірвання договорів, порушуються його майнові права, оплачені покупцем в повному обсязі, звернувся до суду з даним позовом.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було зазначено, на виконання умов п.4.2 та п.4.3 договорів покупець сплатив вартість майнових прав на квартири в сумі 3737898,72 грн., у зв`язку з чим, 09.07.2018 відповідач видав довідки про оплату 100% вартості майнових прав щодо виконання умов договорів.

Відповідно до пунктів 4.5.1 укладених між сторонами договорів купівлі-продажу майнових прав, у випадку, якщо за результатами обміру БТІ фактична загальна площа об`єкту нерухомості збільшиться більше 0,5 кв.м. відносно площі, вказаної в п. 2.2 договорів, то продавець направляє покупцю письмове повідомлення про зміну загальної площі об`єкта нерухомості, а покупець зобов`язаний протягом 20 банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення сплатити вартість майнових прав на додаткові квадратні метри об`єкту нерухомості за поточною ціною майнових прав на об`єкта нерухомості на дату сплати на поточний рахунок продавця, вказаний у повідомленні чи договорах.

Матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем позивачу повідомлень про зміну загальної площі об`єктів нерухомості за договорами купівлі-продажу майнових прав від 06.07.2018 №338/КБ, №339/КБ, № 341/КБ, № 342 КБ, №343/КБ, №344/КБ, №345/КБ, №346/КБ, №347/КБ, №348/КБ, № 349/КБ, №350/КБ, №351/КБ, №352/КБ, №353/КБ, №354/КБ.

Відповідач, не надавши доказів повідомлення позивача про зміну загальної площі об`єктів нерухомості, листами повідомив про порушення з 02.08.2019 останнім умов договорів купівлі-продажу майнових прав, а саме пункту 4.5.1 та про одностороннє розірвання договору.

Згідно п.п 5.1.2.3 п. 5.1.2 договорів продавець має право розірвати (припинити договір) в односторонньому порядку у випадку неповної та/або несвоєчасної сплати вартості майнових прав на об`єкт нерухомості згідно обмірів БТІ, відповідно до умов п. 4.5.1 договорів.

Отже, передумовами для розірвання договору в односторонньому порядку продавцем на підставі наведеного підпункту є збільшення загальної площі об`єкту нерухомості більше 0,5 кв.м., що встановлюється за результатами обмірів БТІ, повідомлення про наведені обставини покупця та не сплата останнім вартості майнових прав на додаткові квадратні метри протягом 20 банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення.

Відповідачем доказів повідомлення позивача про збільшення площі об`єкту нерухомості, з наданням при цьому паспортів обмірів бюро технічної інвентаризації, а також з визначенням ціни доплати за додаткові квадратні метри, до суду не подано.

Враховуючи наведене, посилання відповідача на припинення дії договорів купівлі-продажу майнових прав на підставі пунктів 5.1.2, 8.4 договорів у зв`язку з невиконанням позивачем пункту 4.5.1, є необґрунтованим, оскільки у відповідача відсутні правові підстави для одностороннього розірвання договору на цих умовах.

Стосовно доводів апелянта про не оскарження позивачем одностороннього правочину щодо розірвання договору, а також про те, що доведення відповідачем факту правомірності прийняття рішення про припинення договорів в односторонньому порядку є виходом за межі позовних вимог, слід зазначити наступне.

Так, розриваючи в односторонньому порядку договори купівлі-продажу майнових прав без наявності на це відповідних правових підстав (про що було вказано вище) відповідач тим самим не визнає майнові права позивача на відповідні об`єкти нерухомості, повна вартість яких була сплачена останнім.

Враховуючи невизнання відповідачем вказаних майнових прав позивача ним і було пред`явлено позов у даній справі. Відповідно обставини відмови відповідача від договорів купівлі-продажу майнових прав підлягають встановленню, дослідженню та оцінці при розгляді заявлених позовних вимог та, зокрема, також і в контексті наявності у позивача порушеного права.

Отже, відповідно визнання судом неправомірним розірвання відповідачем договорів в односторонньому порядку жодним чином не є виходом за межі позовних вимог.

Також, окрім наведеного слід зазначити наступне.

Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.7 договорів купівлі-продажу майнових прав плановий термін введення в експлуатацію 1 квартал 2019 року.

Разом з тим, доказів прийняття об`єктів в експлуатацію, у встановлені договором строки та у порядку передбаченому законодавством, відповідачем суду не надано.

Таким чином, встановивши, що позивачем повністю сплачено вартість майнових прав на об`єкти нерухомості, об`єкт будівництва в експлуатацію не введено у встановлені договором строки, а також те, що порушень умов договорів з боку позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання майнових прав на частки в об`єкті незавершеного будівництва.

Стосовно належності обраного позивачем способу захисту порушеного права, колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 6-14-39цс19 та від 27 лютого 2019 року у справі № 6-14-606цс18 у разі невиконання належним чином взятих на себе зобов`язань, а також, відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Щодо наявності у позивача порушеного права, слід зазначити наступне.

Суд виходить з того, що відповідно до змісту частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу) та факту його порушення.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.06.2018 у справі № 910/11255/16, від 14.05.2019 у справі № 916/465/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18.

Суди, вирішуючи спір, зобов`язані перевірити наявність в позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати в чому полягає порушення його прав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.

Крім того, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення його порушеного права.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту (відновлення порушеного права чи інтересу) в обраний ним спосіб.

Окрім того, слід зазначити, що висновок про порушення чи не порушення прав позивача, а також його охоронюваних законом інтересів, суд має зробити за результатами розгляду справи, зазначивши про це в мотивувальній частині. У такому разі внаслідок задоволення позову позивач отримує належний судовий захист, оскільки буде встановлено факт порушення чи оспорювання його права. Якщо ж за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Так, розриваючи в односторонньому порядку договори купівлі-продажу майнових прав без наявності на це відповідних правових підстав (про що було вказано вище) відповідач тим самим не визнає майнові права позивача на відповідні об`єкти нерухомості, повна вартість яких була сплачена останнім.

Таким невизнанням відповідачем майнових прав позивача порушуються законні інтереси останнього.

З урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у вказаній частині.

При цьому, оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про зобов`язання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача не оскаржується жодним учасником судового процесу, виходячи з положень ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудмоноліт" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 у справі №910/19370/20 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 у справі №910/19370/20.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 21.02.2022 року.

Головуючий суддяЄ.Ю. Пономаренко

СуддіЛ.В. Кропивна

М.А. Руденко