Постанова

від 23.01.2022 по справі 908/1236/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2022 року м.Дніпро Справа № 908/1236/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Зелецькому Р.Р.

Представники сторін:

від позивача: Кравцов Андрій Віталійович (в режимі відеоконференції (діє на підставі ордеру б/н від 02.12.2021 року.))

від відповідача: Желтобрюхов Володимир Володимирович (в режимі відеоконференції (діє на підставі ордеру серія АР № 1063090 від 02.09.2021 року.) - В судове засідання не з`явився.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комунального підприємства Тепловодоканал на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.09.2021 (повний текст складено та підписано 15.09.2021 суддя Боєва О.С.) у справі №908/1236/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДАР ІНВЕСТ ГРУП, код. ЄДРПОУ 38783421 (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр.Будівельників, буд. 20, офіс 1)

до відповідача: Комунального підприємства Тепловодоканал Енергодарської міської ради, код ЄДРПОУ 42346158 (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд.1, приміщення 8)

про зобов`язання прийняти товар та стягнення суми 342000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНДАР ІНВЕСТ ГРУП звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства Тепловодоканал Енергодарської міської ради про зобов`язання відповідача виконати обов`язки за Договором №86-20 від 03.04.2020 в частині прийняття від ТОВ ЕНДАР ІНВЕСТ ГРУП товару за кодом: ДК 021:2015 38420000-5 Прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (Манометр вантажопоршневий), згідно зі специфікацією (Додаток 1) до договору, у визначеному договором місці поставки, протягом 14 календарних днів з дня набрання чинності рішенням у справі, та стягнути з відповідача на користь позивача вартість товару в розмірі 342 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.09.2021 у справі №908/1236/21 позов задоволено частково. Зобов`язано Комунальне підприємство Тепловодоканал Енергодарської міської ради прийняти у відповідності до умов договору поставки № 86-20 від 03.04.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДАР ІНВЕСТ ГРУП, код ЄДРПОУ 38783421 товар за кодом: ДК 021:2015 38420000-5 Прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (манометр вантажопоршневий), згідно зі специфікацією (додаток № 1) до Договору, у визначеному договором місці поставки товару: Україна, Запорізька обл., місто Енергодар, вулиця Курчатова, будинок 1, протягом 14 календарних днів з дня набрання чинності рішенням суду. Стягнуто з Комунального підприємства Тепловодоканал Енергодарської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДАР ІНВЕСТ ГРУП, код. ЄДРПОУ 38783421 суму 2270 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення іншої частини позову - відмовлено.

Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні 342 000,00 грн. вартості товару місцевий господарський суд виходив з того, що зазначена вимога є передчасною.

Рішення в частині задоволених позовних вимог обґрунтовано тим, що відповідач на неодноразові звернення позивача щодо прийняття товару не відреагував. Спроби позивача здійснити поставку товару закінчились фактичною відмовою відповідача від прийняття товару. Про причини такої відмови відповідач позивачу не повідомив.

Ухиляючись від прийняття товару та не надаючи відповідь про готовність прийняти товар, забороняючи пропуск позивача на територію підприємства відповідач безпідставно в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов`язань за договором щодо прийняття товару, що суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства України.

Дії відповідача, який уклав з позивачем договір поставки товару, але згодом без обґрунтування ухиляється від обов`язку прийняти поставлений на його адресу товар, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Комунальне підприємство Тепловодоканал подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- зважаючи на вимоги п.1.4 договору №86-20 від 03.04.2020, Позивачеві станом на 27.08.2020 мали належати на праві власності або на іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром, манометр вантажопоршневий МП-60М кл. 0,05.

На підтвердження даного факту, Позивачем надано копію паспорту на манометр вантажопоршневий МП-60М кл. 0,05 заводський № НОМЕР_1 .

- як вбачається з паспорту; пакувального листа, свідоцтва про повірку на манометр вантажопоршневий МП-60М кл. 0,05 заводський №10088, датою його виробництва є 22.05.2020.

Отже, станом на дату укладення договору №86-20 від 03.04.2020 у Позивача був відсутній манометр вантажопоршневий МП-60М кл. 0,05 заводський №10088, оскільки його ще не було випущено з виробництва на заводі-виробнику, що свідчить про надання Позивачем до суду підроблених документів, що містять у собі неправдиві відомості.

- позивачем не надано до суду копій рахунку-фактури на товар, видаткової накладної, паспорт на №86-20 від 03.04.2020, податкової накладної на відповідну партію товару, які б свідчили про здійснення поставки товару 02.09.2020.

- повірку манометру вантажоворшневого МП-60М кл.0,05 заводський номер 10088 виконано Державним підприємством «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». Дата видачі свідоцтва про повірку 22.05.2020.

зазначене підприємство з 2014 року не знаходиться за зазначеною у документах адресою та не здійснює виробничої діяльності.

Вкапзане свідчить про неможливість здійснити поставку.

- із системного аналізу змісту ст. ст. 599, 615, 672, 692 ЦК України, які регулюють спірні правовідносини, та фактичних обставин справи, оскільки фактична поставка товару Позивачем здійснена не була, а можлива відмова Відповідача від отримання товару, якого не було в наявності у Позивача, може бути виявлена в будь- якій формі, то й відсутні підстави для застосування норм ч. 4 ст. 690 та ч. 4 ст. 692 ЦК України.

- позивачем не надано до суду доказів отримання від Відповідача заявки на поставку товару. Натомість надано копію листа-погодження на поставку товару від 18.09.2021, який по своїй формі та змісту не може вважатися заявкою на поставку товару.

- 31.12.2020 припинилось зобов`язання Відповідача в частині обов`язку прийняти товар.

- зважаючи на викладені норми права та відсутність факту поставки товару, у Відповідача не виникло зобов`язання щодо оплати товару, а тому відсутній і факт порушення права Позивача, що обумовлює відсутність у нього і права на позов.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНДАР ІНВЕСТ ГРУПвказує, що:

- відповідачем у апеляційній скарзі не наведено жодної підстави для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового.

Позивач вважає, що рішення Господарського суду Запорізької області прийнято із належним з`ясуванням всіх обставин даної справи при правильному застосуванні норм матеріального права у подібних правовідносинах.

- враховуючи поведінку Відповідача у цій справі на стадії апеляційного провадження, позивач вважає її недобросовісним зловживанням процесуальними правами, що полягає у наступному.

Апеляційна скарга подана з пропуском строку на її подання в останній можливий строк її подання (20-й з дня складання повного тексту) при тому, що оскаржуване рішення було отримане Відповідачем завчасно (до спливу 20-денного терміну з дня його прийняття).

Апеляційна скарга подана без дотримання вимог процесуального законодавства щодо її форми та змісту .

- ТОВ «ЕНДАР ІНВЕСТ ГРУП» вважає, що апеляційна скарга подана Відповідачем лише з метою затягування виконанню рішення суду першої інстанції.

- позивачем були понесені додаткові витрати на професійну правничу допомогу вартість яких складає 20 000,00 грн., із розрахунку 2 000,00 грн. за годину роботи адвоката із підготовки та направлення відзиву на апеляційну скаргу, заяви в порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та 5 000,00 грн. за участь в судовому засіданні у Центральному апеляційному господарському суді та ін.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2021 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою суду від 03.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Тепловодоканал на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.09.2021 у справі №908/1236/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.12.2021 о 12:20 годин.

13.12.2021 о 12:20 судове засідання не відбулося, через перебування головуючого судді Дарміна М.О. у відпустці з 24.11.2021 до 17.12.2021.

Ухвалою суду від 20.12.2021 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24.01.2022 о 12:00 годин. Судові засідання у справі №908/1236/21 вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку EasyCon.

Про дату час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900095070120, де зазначено, що ухвалу суду від 20.12.2021 розгляд справи призначення розгляду справи на 24.01.2022 о 12:00 годин, відповідачем отримано 04.01.2022. (т.2 а.с. 92)

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

24.01.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

03.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНДАР ІНВЕСТ ГРУП (позивач у справі, Постачальник) та Комунальним підприємством Тепловодоканал Енергодарської міської ради (відповідач у справі, Покупець) був укладений Договір поставки № 86-20 від 03.04.2020, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця товар за кодом ДК 021:2015 38420000-5 Прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (манометр вантажопоршневий), згідно зі специфікацією (Додаток №1) до договору, а Покупець - прийняти зазначений товар і оплатити його на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

До вказаного Договору сторонами підписана Специфікація (додаток № 1 до договору), якою узгоджено поставку товару за кодом ДК 021:2015 38420000-5 Прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів, а саме: манометр вантажопоршневий МП-60М кл. 0,05 вартістю 342000,00 грн. без ПДВ.

18.08.2020 КП Тепловодоканал ЕМР направило позивачу лист-погодження на поставку товару, в якому відповідач просив здійснити поставку обумовленої договором продукції до 08.12.2020.

02.09.2020 на виконання умов договору позивачем здійснена поставка товару за адресою покупця: Україна, 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вулиця Курчатова, будинок 1.

Товар за договором не прийнятий, оскільки відповідач відмовився від його прийняття, що підтверджується Актом від 02.09.2020 про відмову від приймання товару за Договором № 86-20 від 03.04.2020 за підписом обох сторін.

03.12.2020 на адресу КП Тепловодоканал ЕМР позивачем направлено звернення №37 від 03.12.2020 про готовність виконати свої зобов`язання та поставити товар до 08.12.2020, з проханням організувати прийом продукції. Звернення отримано відповідачем 03.12.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відповідача. За твердженням позивача, відповіді від відповідача у встановленому порядку не надходило.

10.12.2020 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога за вих. №38 від 10.12.2020 про прийняття товару за договором, відвантаження якого відбудеться 15.12.2020 за адресою зазначеною у договору, а саме: Запорізька область, м. Енергодар, вулиця Курчатова, буд. 1. Наголошено на необхідності забезпечення участі уповноваженого представника для складання, підписання, отримання відповідних документів.

Направлення зазначеної вимоги відповідачу підтверджується описом вкладення, поштовою накладною, копії яких містяться в матеріалах справи.

Поштове відправлення з вимогою за вих. № 38 від 10.12.2020 вручене повноваженому представнику відповідача 14.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

15.12.2020 відмову позивача від прийняття товару за Договором зафіксовано Актом від 15.12.2020 про відмову від приймання товару за Договором № 86-20 від 03.04.2020 та видатковою накладною № 5 від 15.12.2020. В акті зазначено про відмову директора підприємства відповідача підписати даний акт.

28.12.2020 на адресу відповідача позивачем направлена повторна вимога (вих. №39) про прийняття товару за Договором, відвантаження якого відбудеться 29.12.2020 о 09:00 за адресою зазначеною в договорі, а саме: Запорізька область, м. Енергодар, вулиця Курчатова, буд. 1. Вимога отримана відповідачем 28.12.2020, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції відповідача на вказаній вимозі.

29.12.2020 товар за Договором не прийнятий, оскільки відповідач відмовився від його прийняття, що підтверджується Актом від 29.12.2020. В акті зазначено про відмову директора підприємства відповідача підписати даний акт.

Акт про відмову від приймання товару за договором направлено позивачем відповідачу супровідним листом 29.12.2020, що підтверджується описом вкладення, поштовою накладною та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копії містяться в матеріалах справи).

30.12.2020 позивачем здійснена чергова спроба поставки товару. Товар за Договором не прийнятий, оскільки відповідач відмовився від його прийняття, що підтверджується Актом від 30.12.2020 про відмову від приймання товару за Договором №86-20 від 03.04.2020, відповідними фото- та відеодоказами, доданими до позовної заяви.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договірні відносини, що склалися між сторонами у справі, за своєю правовою природою мають ознаки договору поставки.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин укладання 03.04.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНДАР ІНВЕСТ ГРУП та Комунальним підприємством Тепловодоканал Енергодарської міської ради Договору поставки № 86-20 від 03.04.2020р. та Специфікації (додаток № 1 до договору), якою, в свою чергу, узгоджено поставку товару за кодом ДК 021:2015 38420000-5 Прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів, а саме: манометр вантажопоршневий МП-60М кл. 0,05 вартістю 342000,00 грн. без ПДВ.; спрямування 18.08.2020р. КП Тепловодоканал ЕМР на адресу позивача листа-погодження на поставку товару, в якому відповідач просив здійснити поставку обумовленої договором продукції до 08.12.2020р.; здійснення 02.09.2020р. позивачем поставки товару за адресою покупця: Україна, 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вулиця Курчатова, будинок 1; відмови відповідача від прийняття товару що підтверджується Актом від 02.09.2020 про відмову від приймання товару за Договором № 86-20 від 03.04.2020 за підписом обох сторін; спрямування на адресу КП Тепловодоканал ЕМР позивачем 03.12.2020 звернення №37 від 03.12.2020 про готовність виконати свої зобов`язання та поставити товар до 08.12.2020, з проханням організувати прийом продукції, яке отримано адресатом 03.12.2020р.; спрямування на адресу відповідача 10.12.2020р. вимоги за вих. №38 від 10.12.2020 про прийняття товару за договором, яке отримано адресатом 14.12.2020р.; відмови 15.12.2020р. відповідача від прийняття товару за Договором, що, в свою чергу, зафіксовано Актом від 15.12.2020 про відмову від приймання товару за Договором № 86-20 від 03.04.2020 та видатковою накладною № 5 від 15.12.2020. В акті зазначено про відмову директора підприємства відповідача підписати даний акт; спрямування на адресу відповідача позивачем 28.12.2020 повторної вимоги (вих.. №39) про прийняття товару за Договором, яка отримана відповідачем 28.12.2020, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції відповідача на вказаній вимозі; не прийняття товару 29.12.2020, оскільки відповідач відмовився від його прийняття, що підтверджується Актом від 29.12.2020 та 30.12.2020, що підтверджується Актом від 30.12.2020 про відмову від приймання товару за Договором №86-20 від 03.04.2020, відповідними фото- та відеодоказами, доданими до позовної заяви.

В постанові Верховного Суду від 13.10.2020року у справі № 904/5046/19 викладено наступний правовий висновок:

4.28. Відповідно до частини 1 статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

4.29. А згідно з частиною 4 статті 690 цього Кодексу, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

4.30. Отже, продавець має право вимагати від покупця прийняти та оплатити товар лише у разі, коли останній без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чино покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. З наведеною нормою кореспондується положення частини четверто статті 690 ЦК України, якою встановлено що в разі, що якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу Водночас колегія суддів зауважує, що право вимагати прийняття та оплати товару продавець може реалізувати лише у тих випадках, коли покупець відмовляється від прийняття товару без достатніх правових підстав, передбачених статтями 666, 670, 672, 678, 686 ЦК України тощо.

При цьому чинне цивільне законодавство чітко не визначає, в якій формі та якими саме діями має підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару.

Наведене не виключає наявності підстав вважати, що відповідна відмова може бути виражена і в діях покупця щодо фактичного повернення поставленого товару без попереднього письмового повідомлення продавця про таку відмову. Так, за змістом положень частини першої статті 671 і частин першої, третьої статті 672 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Доводи апеляційної скарги : « … зважаючи на вимоги п.1.4 договору №86-20 від 03.04.2020, Позивачеві станом на 27.08.2020 мали належати на праві власності або на іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром, манометр вантажопоршневий МП-60М кл. 0,05…

… Однак, як вбачається з паспорту; пакувального листа, свідоцтва про повірку на манометр вантажопоршневий МП-60М кл. 0,05 заводський №10088, датою його виробництва є 22.05.2020.

Отже, ані станом на дату укладення договору №86-20 від 03.04.2020 у Позивача був відсутній манометр вантажопоршневий МП-60М кл. 0,05 заводський №10088, оскільки його ще не було випущено з виробництва на заводі-виробнику, що свідчить про надання Позивачем до суду підроблених документів, що містять у собі неправдиві відомості…

… Однак, Позивачем не надано до суду копій рахунку-фактури на товар, вадаткової накладної, паспорт на №86-20 від 03.04.2020, податкової накладної на відповідну партію товару, які б свідчили про здійснення поставки товару 02.09.2020…

…Відповідно до змісту означених документів, вбачається, що виробником манометру вантажоворшневого МП-60М кл.0,05 заводський номер 10088 є Державне підприємство «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». Дата виробництва та пакування - 22.05.2020…

… повірку манометру вантажоворшневого МП-60М кл.0,05 заводський номер 10088 виконано Державним підприємством «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». Дата видачі свідоцтва про повірку 22.05.2020.

Однак, зазначене підприємство з 2014 року не знаходиться за зазначеною у документах адресою та не здійснює виробничої діяльності.

Все це свідчить про неможливість здійснити поставку…

… З урахуванням факту відсутності у Позивача станом на 27.08.2020 та на дату первинної спроби здійснити поставку - 02.09.2020, товару, який підлягав поставці, а також відсутності документів, які мали супроводжувати поставку товару 02.09.2020, відсутній і факт відмови Відповідача від отримання товару.»

відхиляються колегією суддів як такі, що мали бути заявлені відповідачем в порядку статті 666 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Апелянтом не надано доказів на підтвердження існування обставин наявності переписки між сторонами щодо заперечень відповідача від прийняття товару на підставі статті 666 Цивільного кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, висновок суду першої інстанції в частині того, що Відповідач, не приймаючи товар за договором, жодної обґрунтованої відмови позивачу не надав, а про наявність підстав для відмови у прийнятті товару відповідач зазначив лише у відзиві на позов, тобто після звернення позивача з позовом до суду; ухиляючись від прийняття товару та не надаючи відповідь про готовність прийняти товар, забороняючи пропуск позивача на територію підприємства відповідач безпідставно в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов`язань за договором щодо прийняття товару, що суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства України визнаються колегією суддів такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині неврахуванням судом першої інстанції при прийнятті рішення правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 15.09.2020року у справі № 920/618/18, оскільки як вбачається зі змісту мотивульної частини зазначенної постанови :

« Так, скаржник зазначає, що: 1) під час розгляду первісного позову судом апеляційної інстанції не враховано висновку щодо застосування норм статей 615, 678 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Cуду від 14.05.2018 у справі № 905/665/16; 2) під час розгляду зустрічного позову апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування норм статті 551 ЦК України і статей 231, 233 ГК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 і постановах Верховного Cуду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 21.10.2019 у справі № 910/1005/19, від 22.11.2019 у справі № 922/937/19, від 19.12.2019 у справі № 912/1153/19, від 27.01.2020 у справі № 910/5051/19; 3) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права (статей 599, 692 ЦК України) у подібних правовідносинах щодо того, чи є належним чином проведене виконання зобов`язання у випадку, якщо постачальником було здійснено поставку товару, строк на приймання продукції завершився, покупцем не заявлено про відмову від прийняття товару, докази поставки неякісного товару відсутні, однак у подальшому такий товар направлено постачальнику і прийнято останнім, і чи виникає у такому випадку у покупця обов`язок з оплати за поставлений товар.»

Таким чином, Верховним Судом у зазначеній постанові зроблено висновки щодо застосування конкретних норм процесуального права, зокрема статей 599,615,672,692 ЦК України, саме у контексті спірних відносин. Зміст відповідного судового рішення, фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, тощо свідчать про неподібність відповідних справ за наведеними правовими ознаками справі, що розглядається, і тому застосування норм матеріального права за неподібності правовідносин у справах не може бути аналогічним, а вказане для порівняння судове рішення Верховного Суду - релевантними до обставин цієї справи, зокрема, зазначених в оскаржуваному рішенні.

Доводи апеляційної скарги :

«… Отже, із системного аналізу змісту ст. ст. 599, 615, 672, 692 ЦК України, які регулюють спірні правовідносини, та фактичних обставин справи, оскільки фактична поставка товару Позивачем здійснена не була, а можлива відмова Відповідача від отримання товару, якого не було в наявності у Позивача, може бути виявлена в будь-якій формі, то й відсутні підстави для застосування норм ч. 4 ст. 690 та ч. 4 ст. 692 ЦК України.

Такий висновок доцільний й у відношенні поставок 15.12.2020, 29.12.2020 та 30.12.2020,оскільки фактично поставки здійснені не були і в матеріалах справи відсутні докази протилежного…» відхиляються колегіє суддів як такі, що носять характер логічної помилки придушення доказів, або неповноти або помилковості неповних доказів.

Доводи апеляційної скарги в частині :

« Позивачем не надано до суду доказів отримання від Відповідача заявки на поставку товару. Натомість надано копію листа-погодження на поставку товару від 18.09.2021,який по своїй формі та змісту не може вважатися заявкою на поставку товару.

Навіть, якщо вважати зазначений лист-погодження заявкою, то строк постачання сплинув ще 02.10.2020, а товар, копію документів на який надано позивачем, останній придбав не раніше дати його пакування заводом-виробником - 22.05.2020.

Акти про відмову прийняти товар, копії яких надані Позивачем, від 15.12.2020, 29.12.2020 та 30.12.2020 не можуть бути доказом відмови Відповідача прийняти товар, оскільки дані акти підписані лише керівником Позивача та адвокатом, доказів наявності повноважень якого щодо надання правової допомоги Позивачеві під час складання такого документу, до суду надано не було.

Щодо копій відеозапису, на якому нібито відображено факт відмови директора Відповідача від прийняття товару, то слід зазначити наступне.

Ідентичні відеозаписи було надано до Господарського суду Запорізької області адвокатом Кравцовим А. В. в якості доказу відмови в отриманні товару від інших постачальників:

Фізична особа-підприємець Ванін Сергій Іванович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) у справі №908/2023/21 за позовом Фізичної особи-підприємця Ваніна Сергія Івановича до Комунального підприємства «ТЕПЛОВО ДОКАНАЛ» Енергодарської міської ради про стягнення коштів та зобов`язання прийняти товар;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНДАР ІНВЕСТ ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 38783421) у справі №908/1236/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНДАР ІНВЕСТ ГРУП» до Комунального підприємства «ТЕПЛОВОДОКАНАЛ» Енергодарської міської ради про стягнення коштів та зобов`язання прийняти товар.

Також зі змісту даного відео неможливо встановити дату його виготовлення, а також саме який товар та яким із постачальників мав бути прийнятий» відхиляються колегією суддів як такі, що суперечать принципу добросовісності.

Так, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Цей висновок був застосований у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц (провадження № 14-175 цс 20).

Отже, з одного боку, у Відповідача наявне право відмовити у прийнятті товару, за умови наявності обставин передбачених статтею 666 Цивільного кодексу України, а з іншого, має місце недобросовісне та нерозумне ігнорування ним обов`язку з надання позивачу розумного строку для передання відсутніх на час поставки документів.

Відповідно до пунтку 10.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноважними представниками сторін і дії до 31.112.2020р., а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за договором.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання, що також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції в частині вимог позивача про зобов`язання відповідача прийняти товар визнається колегією суддів таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відзив на позовну заяву не містить вказівки на припинення зобов`язання та неправильність обранного способу захисту права (розділи 4 та 5 апеляційної скарги), а в тексті апеляційної скарги відповідач не доводить, що не заперечив проти відповідних обставин, з підстав, які від нього не залежали, відповідні доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги колегією суддів як такі, що не були предметом дослідження судом першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, Господарського суду Запорізької області від 01.09.2021 у справі №908/1236/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Комунального підприємства Тепловодоканал на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 7 695,00 грн. (т.2 а.с. 68) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Тепловодоканал на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.09.2021 у справі №908/1236/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.09.2021 у справі №908/1236/21 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 7 695,00 грн. покласти на Комунальне підприємство Тепловодоканал (71502, Запорізька область, Васильківський район, місто Енергодар, вулиця Курчатова, буд. 1, приміщення 8, код ЄДРПОУ 42346158).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.02.2022

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.Г. Іванов

СуддяС.Г. Антонік