Рішення

від 13.02.2022 по справі 902/1226/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/1226/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Сичук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк", вул. Бевза, 34, м. Вінниця, 21009, код - 23697280

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Інформаційних Технологій", вул. Театральна, буд. 47, м. Вінниця, 21100, код - 13301565

про стягнення 117 610,16 грн

за участю представників:

позивача: Михайлишина Людмила Леонідівна, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 30.07.2012 року

відповідача: Гордієнко Володимир Вікторович, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 15.03.1996 року

В С Т А Н О В И В :

09.12.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 50702/1745 від 25.11.2021 року) Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Інформаційних Технологій" про стягнення 117 610,16 грн заборгованості з яких 108 422,73 грн основного боргу, 3 800,01 грн процентів річних та 5 387,42 грн пені за договором № 438/01/2021/WO-3 від 17.02.2021 року.

Ухвалою суду від 14.12.2021 року відкрито провадження у справі № 902/1226/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

28.01.2022 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 28.01.2022 року), в якій останній просить суд розстрочити виконання рішення у даній справі на максимально допустимий строк.

Ухвалою суду від 31.01.2022 року призначено розгляд справи № 902/1226/21 по суті, в тому числі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Інформаційних Технологій" про розстрочення виконання рішення у судовому засіданні з викликом сторін на 07.02.2022 року.

В судовому засіданні 07.02.2022 року оголошено перерву до 14.02.2022 року.

В судовому засіданні 14.02.2022 року прийняли участь представники позивача та відповідача.

При цьому, в судовому засіданні в межах дня оголошувалась перерва.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Інформаційних Технологій" договору № 438/01/2021/WO-3 від 17.02.2021 року.

В зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Інформаційних Технологій" договору № 438/01/2021/WO-3 від 17.02.2021 року, в частині повернення наданих коштів.

Враховуючи викладене Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Інформаційних Технологій" 108 422,73 грн основного боргу, 3 800,01 грн процентів річних та 5 387,42 грн пені за договором № 438/01/2021/WO-3 від 17.02.2021 року.

Станом на час розгляду справи відповідач не скористався правом надати відзив щодо заявлених позовних.

При цьому, суд зазначає, що від відповідача надійшла заява (б/н від 28.01.2022 року) про розстрочення виконання рішення у даній справі на максимально допустимий строк.

У урахуванням викладеного, суд розцінює подану заяву, як визнання відповідачем заявлених позовних вимог.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 17.02.2021 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк"(Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Інформаційних Технологій" (Позичальник) укладено договір про приєднання до Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ "УКРГАЗБАНК" № 438/01/2021/WO-3 (а.с. 9, т. 1).

Відповідно умов договору Позичальник в повному обсязі акцептував Правила надання кредиту на умовах овердрафту в АБ "УКРГАЗБАНК" (оферту, що розміщена на сайті www.ukrgasbank.com) (Правила) з якими Позичальник ознайомився, погоджується та зобов`язується виконувати.

Відповідно п. 1 Договору приєднання Банк за поточним рахунком Позичальника встановив ліміт офердрафту в розмірі 100 000,00 грн.

Згідно п. 2 Договору приєднання овердрафт надається за поточним рахунком Позичальника у національній валюті IBAN№ НОМЕР_3 , відкритим згідно з Договором комплексного банківського обслуговування суб"єктів господарювання від 27.01.2021 року № 2021/КД/438-0005 в відділенні №438/01 АБ "УКРГАЗБАНК".

Відповідно до п. 3. Договору приєднання ліміт овердрафту встановлений з 17.02.2021 року по 16.02.2022 року (включно).

За користування овердрафтом, в межах строку кредитування, визначеного п. 3 Договору про приєднання. Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами, виходячи із встановленої Банком низової процентної ставки, в розмірі 20,3 процентів річних, в національній валюті (п. 4 Договору приєднання).

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки терміни, передбачені Договором про надання кредиту на умовах овердрафту (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 30,3 процентів річних (п. 5 Договору приєднання).

Відповідно до п. 13 Договору, підписанням цього договору про приєднання позичальник підтверджує:

- що всі умови договору про надання кредиту на умовах овердрафту (в тому числі інформаційні додатки) є зрозумілими та не потребують додаткового тлумачення;

- що отримав від банку інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", до підписання цього договору про приєднання.

Правила надання кредиту на умовах овердрафту в АБ "Украгазбанк" є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.640-644 ЦК України укласти із банком Договір про надання кредиту на умовах овердрафту, що затверджені рішенням Кредитної ради АБ "УКРГАЗБАНК" від 10.07.2018. Приєднання клієнта до Правил здійснюється шляхом підписання Договору про приєднання до Правил, за встановленою формою банку. Датою укладення Договору про надання кредиту на умовах овердрафту є дата Договору про приєднання.

З метою вірного тлумачення змісту укладеного правочину, в Правилах наведено терміни та їх визначення. Відповідно до п. 1.2-1.3 Правил, підписанням Договору про приєднання Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами Правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до Правил. Приєднуючись до Правил Позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Договором про надання кредиту на умовах овердрафту.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. Правил Банк надає Позичальнику кредит в межах ліміту овердрафту, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та комісії передбачені Договором про надання кредиту на умовах овердрафту. Основні умови кредитування зазначаються в Договорі про приєднання.

Згідно п. 2.4. Правил - надання Кредиту здійснюється шляхом сплати з Поточного рахунку Позичальника, відкритого в Банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку.

Пунктом 2.8. Правил передбачено, що датою (днем) надання овердрафту вважається банківський день, на кінець якого виникає дебетове сальдо па Поточному рахунку Позичальника, в результаті оплати з Поточного рахунку платіжних документів Позичальника на суму, що перевищує кредитовий залишок коштів на такому рахунку.

У відповідності до п. 2.10. Правил - кредитні кошти, надані Банком в межах Ліміту овердрафту, повинні бути повернуті Позичальником в повному обсязі не пізніше:

- останнього дня строку, на який встановлено Ліміт овердрафту;

- кінця банківського дня визначеного як день настання терміну/строку виконання Позичальником будь-яких грошових зобов`язань за Договором про надання кредиту на умовах овердрафту, у т.ч. внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного/часткового виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором про надання кредиту на умовах овердрафту;

- кінця останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем початку користування Овердрафтом.

Пунктом 2.17. Правил передбачено, що у випадку порушення Позичальником строків повернення овердрафту та нарахованої плати за овердрафт, наступного банківського дня суми непогашених у строки платежів визнаються простроченими.

За користування кредитними коштами Позичальник сплачує Банку проценти, виходячи із встановленої Банком процентної ставки, розмір якої зазначається у Договорі про приєднання (п. 3.1. Договору про приєднання).

За приписами п.п. 3.3.-3.5., 3.7. - 3.8., 3.10., 3.12. за якими - проценти за користування кредитними коштами нараховуються на щоденні дебетові залишки по Поточному рахунку Позичальника або на дебетові залишки по окремому рахунку для обліку кредитної заборгованості, перенесеної з Поточного рахунку.

Датою (днем) надання овердрафту, вважається банківський день, на кінець якого виникає дебетове сальдо на Поточному рахунку Позичальника, в результаті оплати з поточного рахунку платіжних документів Позичальника на суму, що перевищує кредитовий залишок коштів на такому рахунку (п. 2.8 Правил).

Датою (днем) повернення овердрафту, наданого Банком, вважається банківський день, на кінець якого на поточному рахунку позичальника (або на інших рахунках Банку, на яких згідно з нормами чинного законодавства може нараховуватись (бути перенесено0 заборгованість за овердрафтом) відсутнє дебетове сальдо.

При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році.

Проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання Овердрафту по останній календарний день місяця, в якому наданий Овердрафт, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання Договору про надання кредиту у формі овердрафту, в день закінчення строку, на який надано Овердрафт, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення овердрафту, по день, що передує дню повного погашення заборгованості за Овердрафтом, а у разі настання Події припинення до дня настання Події припинення, що визначені в п. 5.4.2. Правил.

Згідно п. 3.8 Правил, сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування Овердрафтом, а також: в день зазначений в письмовому повідомленні Банку про дострокове розірвання Договору про надання кредиту на умовах овердрафт, в день закінчення строку, на який наданий Овердрафт.

Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п. 3.12. цих Правил.

У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню (п. 3.10. Правил).

Згідно п. 3.12. Правил, нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Договором про надання кредиту на умовах овердрафту (прострочена заборгованість здійснюється починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості, включаючи такий день до дня погашення такого прострочення або настання Події припинення, визначеної в п. 5.4.2. цих Правил. Сторони узгодили, що в разі настання Події припинення, Банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати визначених для такої події у п. 5.4.2., а Позичальник зобов`язується сплатити на користь Банку платежі визначені в п. 5.4. цього Договору у випадку їх виникнення.

Виходячи із змісту п.п. 5.4.2.-5.4.2.3. Правил - Сторони визначили, що днем настання Події припинення та датою прострочення Фактичної заборгованості Позичальника є:

закінчення строку кредитування - наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування визначеної в Договорі про приєднання,

пред`явлення Банком вимоги про дострокове повернення Кредиту - дата зазначена в такому письмовому повідомленні Банку,

звернення Банку з позовом про дострокове стягнення кредиту - наступний календарний день за днем поштового відправлення позовної заяви Банку до відповідача (-ів).

У відповідності до п.п. 4.3.3. - 4.3.6. Правил - Позичальник зобов 'язується:

- повністю погасити заборгованість за основним боргом за Овердрафтом перед Банком не пізніше строку зазначеного в Договорі про приєднання, а також здійснювати погашення заборгованості за основним боргом за Овердрафтом на умовах визначених Договором про надання кредиту у формі овердрафту у випадку перевищення фактичної заборгованості позичальника за основним боргом за Овердрафтом Ліміту овердрафту за результатами його перегляду,

- у випадку застосування Банком права вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором про надання кредиту у формі овердрафту достроково повернути Овердрафт, погасити нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та можливі штрафні санкції у випадках, передбачених Договором про надання кредиту у формі овердрафту,

- своєчасно сплачувати (погашати) Плату за овердрафт та проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Договором про надання кредиту на умовах овердрафту, на умовах та в порядку, передбачених Договором про надання кредиту у формі овердрафту,

- незалежно від підстав розірвання чи припинення дії Договору про надання кредиту у формі овердрафту сплатити Банку усі штрафні санкції, у разі їх виникнення, відповідно до умов Договору про надання кредиту на умовах овердрафту та чинного законодавства України.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором про приєднання, надавши Відповідачу кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн.

05.08.2021 року Банк пред`явив Позичальнику вимогу про дострокове повернення Кредиту та зазначив, що днем настання події припинення є календарна дата, наступна за датою спливу тридцятиденного терміну від дати пред`явлення цієї вимоги, що підтверджується листом-вимогою № 172/30321/2021 та списком № 6 від 06.08.2021 та фіскальним чеком AT "ЦУкрпошта".

Однак, за твердженнями позивача кредитні кошти повернуті не були.

Враховуючи викладене, позивачем заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Інформаційних Технологій" 99 600,16 грн основного боргу, 8 822,57 грн - процентів за користування кредитними коштами, 3 800,01 грн процентів річних, за прострочення виконання грошових зобов`язань, 5 387,42 грн - пені за договором № 438/01/2021/WO-3 від 17.02.2021 року.

З урахування встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 99 600,16 грн. є правомірними та обґрунтованими, з огляду на що задовольняє їх у повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 8 822,57 грн - процентів за користування кредитними коштами; 3 800,01 грн процентів, з яких 3 492,83 грн проценти від суми простроченої заборгованості та 307,18 грн проценти від суми простроченої заборгованості (процентів) в результаті чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та відсотки підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки терміни, передбачені Договором про надання кредиту на умовах овердрафту (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 30,3 процентів річних (п. 5 Договору приєднання).

Згідно п. 3.8 Правил, сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування Овердрафтом, а також: в день зазначений в письмовому повідомленні Банку про дострокове розірвання Договору про надання кредиту на умовах овердрафт, в день закінчення строку, на який наданий Овердрафт.

Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п. 3.12. цих Правил.

З аналізу матеріалів справи судом визначено правову природу процентів, вимоги про стягнення яких заявлено позивачем.

Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунок процентів річних з урахуванням вищевказаного судом за період зазначений позивачем помилок не виявлено.

Також, судом встановлено нарахування процентів у межах строку кредитування по 04.09.2021 року, що узгоджується з положеннями п. 4.2.5. Кредитного договору, згідно умов якого позичальник повинен повернути кредитні кошти у повному обсязі протягом 30-ти днів від дати направлення вимоги, що мало місце 05.08.2021 року (т. 1 а.с. 12, 13).

В зв`язку з чим, проценти в сумі 8 822,57 грн підлягають стягненню з відповідача.

Вимоги про стягнення 3 800,01 грн ґрунтуються на положеннях ч. 2 ст. 625 ЦК України за збільшеною ставкою згідно п. 5.4.1. Правил надання кредиту на умовах овердрафту.

Оскільки, відповідачем не спростовано даних вимог та не надано контрозрахунку, тому вимоги позову у цій частині також підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, судом розглянуто вимоги про стягнення 5 387,42 грн пені з яких 232,78 грн пені за несвоєчасну сплату процентів (за період з 16.04.2021 року по 04.09.2021 року) та 5 154,64 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту (за період з 05.05.2021 року по 04.09.2021 року).

Відповідно до п. 8 Розділу IX Прикінцеві Положнення ГК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Суд враховує, що

Оскільки, пеню нараховано за період з 16.04.2021 по 04.09.2021 року (у період дії карантину, який введено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211), тому у задоволенні позову в частині стягнення 5 387,42 грн пені слід відмовити повністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк", з урахуванням відмови у стягненні 5 387,42 грн пені.

При цьому, судом розглянуто заяву (б/н від 28.01.2022 року) про розстрочення виконання рішення у справі на максимально допустимий строк, за результатами чого суд зазначає наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція), захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п.35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 в справі "Півень проти України").

Відповідно до п. 4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Таким чином, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Розстрочка це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При розгляді заяви про розстрочку рішення, суду необхідно встановити обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі у визначений строк або встановленим господарським судом способом, врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

З наведеного слідує, що розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку пов`язано з об`єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

З підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Також суд повинен враховувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 03.042008, заява № 3236/03, пункт 43).

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).

Суд виходить з того, що диспозиція ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України чітко розділяє коло суб`єктів до яких застосовуються ті чи інші обставини.

Відповідно до положень частини 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Що ж до юридичної особи, то частина 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України чітко визначає випадки, які суд повинен врахувати при винесенні судового акту про розстрочку виконання рішення суду (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Приписами ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем у поданій заяві не наведено обставин які можна вважати істотними, непередбачуваними та які можуть слугувати підставою для розстрочення виконання судового рішення. Крім того, відповідачем не надано доказів, що слугують ускладненню або роблять неможливим виконання рішення.

При розгляді заяви суд зважає на правову позицію Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17, відповідно до якої під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (яка на підставі ч. 4 ст. 11 ГПК України використовується судом як джерело права) відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).

Отже, розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову з задоволенні заяви відповідача (б/н від 28.01.2022 року) про розстрочення виконання судового рішення.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, з поверненням позивачу на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору, визнаної відповідачем заборгованості.

Отже, поверненню підлягає 1 135,00 грн, з віднесенням на відповідача 1 135,00 грн судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Інформаційних Технологій" (вул. Театральна, буд. 47, м. Вінниця, 21100, код - 13301565) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" (вул. Бевза, 34, м. Вінниця, 21009, код - 23697280) 99 600,16 грн - основного боргу за договором № 438/01/2021/WO-3 від 17.02.2021 року, 8 822,57 грн - процентів, 3 800,01 грн - процентів річних та 1 135,00 грн - відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" (вул. Бевза, 34, м. Вінниця, 21009, код - 23697280) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Інформаційних Технологій" (вул. Театральна, буд. 47, м. Вінниця, 21100, код - 13301565) 5 387,42 грн пені.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" (вул. Бевза, 34, м. Вінниця, 21009, код - 23697280) з Державного бюджету України 1 135,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору, сплачених згідно платіжного доручення № 6454-126 від 18.11.2021 року (оригінал якого наявний у матеріалах справи).

5. Засвідчений гербовою печаткою суду примірник даного рішення є підставою для повернення Публічному акціонерному товариству акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" (вул. Бевза, 34, м. Вінниця, 21009, код - 23697280) з Державного бюджету України судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 135,00 грн.

6. Відмовити повністю у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Інформаційних Технологій" (б/н від 28.01.2022 року) про розстрочку виконання Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.02.2022 року у справі № 902/1226/21.

7. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи на офіційні електронні адреси сторін, за їх відсутності - рекомендованим листом (позивачу примірник судового рішення скріплений гербовою печаткою суду), з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку за наступними адресами: pr@ukrgasbank.com; contactcentre@ukrgasbank.com.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Бевза, 34, м. Вінниця, 21009)

3 - відповідачу (вул. Театральна, буд. 47, м. Вінниця, 21100)