Рішення

від 14.02.2022 по справі 904/8440/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2022м. ДніпроСправа № 904/8440/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 632 936,16 грн.

Представники:

Від позивача: Скляр Н.М., представник

Від відповідача: Гудима Т.В., ордер серії АЕ № 1101688 від 06.11.2021, адвокат

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:08:117:0007, за період з 23.01.2020 по 06.07.2021, у розмірі 632 936,16 грн.

Ухвалою суду від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08.11.2021.

03.11.2021 позивач надав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 04.11.2021 у задоволенні заяви Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, у зв`язку із зайнятістю майданчиків для проведення відеоконференцій в суді на призначену дату та час судового засідання, відмовлено.

08.11.2021 сторони в судове засідання не з`явилися.

Відповідач направив клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із отриманням ним позовної заяви лише 04.11.2021 та відсутністю можливості підготувати відзив на позов.

Ухвалою суду від 08.11.2021 клопотання Криворізької міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Підготовче засідання відкладено на 01.12.2021.

22.11.2021 відповідач надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в їх задоволенні.

01.12.2021 в судовому засіданні з`ясовано, що за адресою м. Кривий Ріг, вул. Купріна, 128А знаходиться нерухомість, яка належить 3-й особі на праві оперативного управління.

У зв`язку з цим у суду виникла необхідність з`ясування питання щодо наявності чи відсутності на спірній земельній ділянці всієї нерухомості та осіб, яким вона належить.

Позивач заявив усне клопотання про зобов`язання судом позивача та відповідача проведення сумісного обстеження спірної земельної ділянки.

Відповідач проти клопотання не заперечив.

Ухвалою суду від 01.12.2021 підготовче засідання вирішено відкласти на 20.12.2021.

07.12.2021 позивач надав відповідь на відзив.

20.12.2021 позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення щодо нерухомого майна, розташованого на вул. Купріна, 128А, м. Кривий Ріг.

Ухвалою від 20.12.2021 оголошено перерву в підготовчому засіданні в межах розумного строку до 25.01.2022.

18.01.2022 від Відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 21.01.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програми EasyCon.

25.01.2022 в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив.

Ухвалою суду від 25.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.02.2022.

15.02.2022 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

15.02.2022 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначає про порушення інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу, як власника земель міста, що зумовлено несплатою (недоплатою) відповідачем коштів у сумі 632 936,16 грн. за фактичне користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Купріна, 128, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів у відповідному розмірі.

Рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 28.02.2003 №690 спірна земельна ділянка, розташована на вулиці Купріна, 128 міста Кривого Рогу передавалась в оренду приватному підприємству «Асфальт» терміном на п`ять років для розміщення виробничих приміщень.

24.12.2008 рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області №2968 товариству з обмеженою відповідальністю «Асфальт ЛТД» договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:117:0007 був поновлений на п`ять років про що 19.03.2010 Криворізьким відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» вчинено запис №041010800223.

На теперішній час означена земельна ділянка у користування не надана.

23.01.2020 відповідач набув право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований на вищевказаній земельній ділянці за адресою м. Кривий Ріг, вул. Купріна, 128.

При цьому, земельна ділянка з кадастровим № 1211000000:08:117:0007 за адресою: вул. Купріна, 128, м. Кривого Рогу Дніпропетровської області використовується відповідачем без правовстановлюючих документів.

Позивач зазначає, що дані обставини зобов`язують відповідача до здійснення оплати за фактичне користування даною земельною ділянкою, оскільки безоплатне використання землі не допускається.

Таким чином позивач нарахував та звернувся до суду з проханням стягнути з відповідача 632 936,16 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 23.01.2020 по 06.07.2021.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу 23.01.2020, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ЛЮКС», який посвідчений Русавською Т.В., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 131, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.01.2020, індексний номер витягу: 197355677, володіє на праві власності виробничим будинком з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Купріна, будинок 128., а саме: адміністративно-побутовий корпус «А-3», загальною площею 633,2 кв.м; бокси по ремонту легкових та вантажних автомашин «Б-1», «Б'-1», площею основи 1825,0 кв.м; склад матеріалів «Е», площею основи 187,0 кв.м; бокс по ремонту вантажних автомашин «Ж», площею основи 158,8 кв.м; столярна майстерня «З», площею основи 35,0 кв.м; склад лісоматеріалів «К», площею основи 193,5 кв.м; гараж «Л», площею основи 98,98 кв.м; гараж «М», площею основи 75,4 кв.м; підстанція «Н», площею основи 61,2 кв.м; овочесховище «Ч», площею основи 38,1 кв.м; диспетчерська (нарядна) «X», площею основи 38,5 кв.м; маслосховище АЗС «Ц», площею основи 13,8 кв.м: санітарно-побутове приміщення «Ш», площею основи 40,8 кв.м; бокс (ангар) «Щ», «щ1», «щ2», площею основи 389,4 кв.м; магазин «Є», площею основи 50,5 кв.м; пост охорони «Ф»; замощення І; огорожа 1,2,4.

Відповідач також зазначає, що, відповідно до договору купівлі-продажу від 20.12.2019, придбав у ТОВ «ОПТІМА ЛЮКС» нерухоме майно за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Купріна, буд.128Б. Вищевказане придбане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею

2,1250 га. кадастровий номер - 121100000008:117:0007. Відповідач вважає, що 20.12.2019 до нього перейшло право на вказану земельну ділянку. Але, відповідно до договору купівлі-продажу від 23.01.2020 відповідач придбав у ТОВ «ОПТІМА ЛЮКС» нерухоме майно за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Купріна, буд.128. Вищевказане придбане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 2,1250 га, кадастровий номер - 121100000008:117:0007.

Відповідач наголошує, що право на земельну ділянку площею 2,1250 га, кадастровий номер - 1211000000:08:117:0007 перейшло до ТОВ «ВАЙТ» 20.12.2019 в результаті придбання нерухомого майна за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Купріна, буд. 128Б, тобто на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2019.

Відповідач зазначає, що в межах земельної ділянки площею 2,1250 га кадастровий номер 1211000000:08:117:0007 розташовані два різні об`єкти нерухомого майна, які мають різні підстави виникнення права власності, різні поштові адреси та різну дату виникнення права власності та звертає увагу, що Криворізька міська рада в позові розрахувала розмір орендної плати за користування земельною ділянкою на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Купріна, буд. 128, а розрахунок орендної плати на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Купріна, буд. 128Б, відсутній.

Крім того, відповідач звертає увагу, що, відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, запис про реєстрацію речового права Криворізької територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:117:0007 вчинено 06.08.2021 за № 43459794 Виконавчим комітетом Криворізької міської ради.

Земельна ділянка площею 2,1250 га з кадастровим номером 1211000000:08:117:0007 є сформованою, як об`єкт цивільних прав тільки з дати державної реєстрації речового права на неї - 06.08.2021. Посилання позивача в позовній заяві на те, що державна реєстрація земельної ділянки-відповідно до Витягу НВ-0007145682021 від 09.07.2021 з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку відбулася 19.03.2010, на думку відповідача, є помилковою, адже відповідно до вказаного Витягу зареєстровано речове право оренди даної земельної ділянки за ТОВ «Асфальт ЛТД», строком дії речового права 5 років. Таким чином, вказаний витяг не підтверджує реєстрацію речового права Криворізької територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:117:0007.

Тому відповідач вважає, що земельна ділянка площею 2,1250 га з кадастровим номером 1211000000:08:117:0007, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, не була сформованим об`єктом цивільних прав протягом періоду, зазначеного у позові - з 23.01.2020 по 06.07.2021 і, як наслідок, передчасним є подання позову про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 632 936,16 грн.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач зазначив, що твердження відповідача про перехід до нього права оренди (користування) спірною земельною ділянкою є безпідставними, не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать приписам законодавства України. Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

А отже, внесення відомостей щодо спірної земельної ділянки до Державного реєстру прав на нерухоме майно лише 06.08.2021 жодним чином не свідчить про їх несформованість, не спростовує їх віднесення до комунальної власності та не звільняє відповідача від обов`язку здійснити плату за їх фактичне використання, як передбачено нормами діючого законодавства України.

При цьому, як підтверджує доданий до позову витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07,2021 №НВ-0007145682021, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:117:0007 була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 19.03.2010, на праві комунальної власності, з категорією земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що свідчить про їх сформованість та, відповідно, надає можливість позивачу захистити своє право на компенсацію вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 28.02.2003 №690 спірна земельна ділянка, розташована на вулиці Купріна, 128 міста Кривого Рогу передавалась в оренду приватному підприємству «Асфальт» терміном на п`ять років для розміщення виробничих приміщень.

24.12.2008 рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області №2968 товариству з обмеженою відповідальністю «Асфальт ЛТД» договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:117:0007 був поновлений на п`ять років про що 19.03.2010 Криворізьким відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» вчинено запис №041010800223.

Як вбачається з матеріалів справи, земельній ділянці за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Купріна, 128 площею 2,1250 га присвоєно кадастровий номер 1211000000:08:117:0007. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 19.03.2010.

23.01.2020 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ЛЮКС», який посвідчений Русавською Т.В., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 131, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.01.2020, індексний номер витягу: 197355677, відповідач набув право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Купріна, будинок 128.

Позивач зазначає, що дані обставини зобов`язують відповідача до здійснення оплати за фактичне користування даною земельною ділянкою, оскільки безоплатне використання землі не допускається.

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.07.2021, інформація щодо підприємства ТОВ «ВАЙТ» за земельну ділянку площею 2,1250 га кадастровий номер 1211000000:08:117:0007 за адресою: вул. Купріна, 128 в Центрально-Міському районі для розміщення виробничих приміщень відсутня.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.08.2021 №270268783, відомості щодо означеної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 2432059312110, дата державної реєстрації 06.08.2021.

Таким чином, позивач нарахував та звернувся до суду з проханням стягнути з відповідача 632 936,16 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 23.01.2020 по 06.07.2021.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст.120 ЗК України (у редакції, чинній на час здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. «е» ч.1 ст. 141 ЗК України).

За змістом гл. 15 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Згідно із ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи ч.2 ст. 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Судом установлено, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці, на підставі договору купівлі-продажу від 23.01.2020.

При цьому матеріали справи не містять доказів ані затвердження, ані виготовлення проекту, відповідно не містять і належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою за відповідачем, зокрема укладення відповідного договору оренди з Криворізькою міською радою та державної реєстрації такого права.

Отже, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості право користування земельною ділянкою, якого не існувало у продавця на момент укладення договорів купівлі-продажу, до набувача не перейшло. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як встановлено судом, відповідач користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач з 23.01.2020, та у спірному періоді, був власником виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований на спірній земельній ділянці, а тому з часу виникнення права власності на це нерухоме майно у відповідача виник обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на відповідну земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно.

Проте, відповідач не мав правовстановлюючих документів, які б підтверджували речове право на використання означеної земельної ділянки. Земельного податку та орендної плати за користування земельною ділянкою не сплачував.

В той же час, відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем в ході її розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" не сплачувало за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) не отримав належне йому майно (кошти від орендної плати).

Отже, відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в порядку ст.1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Щодо розміру суми, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 23.01.2020 по 06.07.2021, суд зазначає наступне.

Заборгованість розрахована позивачем за користування земельною ділянки площею 2,1250 га за період з 23.01.2020 по 06.07.2021.

Тобто розрахунок розміру безпідставно збережених коштів орендної плати здійснено позивачем з моменту реєстрації права власності на придбане майно по 06.07.2021 за користування земельною ділянкою площею 2,1250 га.

З огляду на вищезазначені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 632 936,16 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про перехід до нього права оренди (користування) спірною земельною ділянкою, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним Законом України.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.

Наведена норма кореспондується з приписами статей 142-145 Конституції України, відповідно до яких до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно зі статі 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Спірна земельна ділянка з кадастровими номерами 1211000000:08:117:0007 є комунальною власністю, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації, відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі №910/10987/18.

Внесення відомостей щодо вищевказаної земельної ділянки до Державного реєстру прав на нерухоме майно 06.08.2021 не свідчить про їх не сформованість, не спростовує їх віднесення до комунальної власності та не звільняє відповідача від обов`язку здійснити плату за їх фактичне використання, як передбачено нормами діючого законодавства України.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Використання землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини 1 статті З ЦК України).

Визначення земельної ділянки наведено в частини першій статті 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Разом з тим, як встановлено приписами статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту ЇЇ формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

При цьому, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07,2021 №НВ-0007145682021, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:117:0007 була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 19.03.2010, на праві комунальної власності, з категорією земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що у свою чергу свідчить про їх сформованість та відповідно надає можливість позивачу захистити своє право на компенсацію вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 під час розгляду справі №905/1680/20, яка підлягає врахуванню під час розгляду даної справи з причини подібності правовідносин вказала:

« 7.7. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як обєкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

7.8. Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

7.9. Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

7.10. Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16:06.2021 ухваленої за результатом розгляду судової справи №922/1646/20 дійшов наступного висновку:

« 27. Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж: земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

27.1. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі».

В постанові від 13.10.2020 у справі №917/32/17 Верховний Суд обґрунтовує свої висновки таким чином:

« 8.13. За таких обставин Суд вважає, що оскаржувані судові рішення містять встановлені обставини щодо визначених меж: і кадастрового номера Земельної ділянки, що спростовує доводи Скаржника, викладені у підпункті 4.2 цієї постанови, про відсутність встановлених обставин щодо формування цієї земельної ділянки у розумінні статті 79-1 ЗК України».

Крім того, відповідач не надав доказів в підтвердження того, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить іншій особі.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Наразі Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету», задля подальшого отримання земельної ділянки у користування, отримав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відмовлення) меж земельної ділянки, розташованої на вулиці Купріна, 128А без зміни її меж та цільового призначення.

Отже нерухоме майно, якому присвоєна поштова адреса - Купріна, 128А розміщене на земельній ділянці, яка не є спірною в рамках даної судової справи.

При цьому, актом обстеження земельної ділянки від 17.12.2021 підтверджений факт розміщення на земельній ділянці з номером 1211000000:08:117:0007 виключно нерухомого майна відповідача, земельна ділянка огороджена капітальним парканом.

Водночас, долучені до акту заперечення представників відповідача означену обставину не спростовують та не заперечують, а зводяться виключно посилань на процедуру встановлення меж: земельної предметом сумісного обстеження.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 632 936,16 грн. підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням задоволення позовних вимог та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 632 936,16 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" (ідентифікаційний код 37215550; місцезнаходження: 50019, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Купріна, буд. 128) на користь Криворізької міської ради (ідентифікаційний код 33874388; місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:08:117:0007 за період з 23.01.2020 по 06.07.2021 у сумі 632 936,16 грн., судовий збір у розмірі 9 494,06 грн., про що видати наказ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.02.2022.

Суддя Н.Г. Назаренко