Рішення

від 08.02.2022 по справі 905/1677/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.2022 м. Харків Справа №905/1677/16

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Ніколаєвої Л.В., суддів Величко Н.В., Чернової О.В.,

при секретарі судового засіданні Друккері Д.Д.,

розглянувши справу №905/1677/16

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

про стягнення 20 261 820,57 грн. пені, 62 283 556,56 грн. інфляційних втрат, 1 063 684,80 грн. 3% річних, 7 272 186,07 грн. 7% штрафу,

за участю представників:

від позивача: Міненко В.М., адвокат;

від відповідача: не з`явився,

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (на т.ч. Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», далі НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (на т.ч. Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», далі - ПрАТ «ММК ім. Ілліча, відповідач) про стягнення 90 881 247,99 грн, з яких: 20 261 820,57 грн пеня, 7 272 186,07 грн штраф, 1 063 684,80 грн 3% річних, 62 283 556,56 грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.12.2014 в частині своєчасної оплати природного газу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2016 позовні матеріали розподілені судді Шиловій О.М. та ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.05.2016 порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 30.06.2016.

30.06.2016 за вх. №19942/16 господарський суд одержав відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, з посиланням на те, що позивач при здійсненні розрахунку пені та 3% річних не врахував положень ст. 254 ЦК України, тому розрахунок санкцій за порушення строку за зобов`язаннями січня, лютого та травня 2015 року має починатися не з 15.02.2015, 15.03.2015 та 15.06.2015, а з 17.02.2015, 17.03.2015 та 16.06.2015 відповідно. Одночасно, на думку відповідача, при здійсненні розрахунку позивачем не прийнято до уваги здійснені ним оплати вартості поставленого природного газу, тому, здійснивши власний розрахунок, правильним розміром пені вважає 17 833 836,83 грн та 3% річних - 929 968,08 грн. З розміром нарахованих інфляційних втрат відповідач також не погоджується та вважає, що їх правильним розміром є 2 622 058,86 грн, оскільки вони підлягають нараховуванню лише за зобов`язаннями лютого та березня 2015 року з 01.04.2015 та 01.05.2015 відповідно з урахуванням роз`яснень, викладених у постанові пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», щодо нарахування цих втрат на суму основного боргу, не обтяжену інфляцією попереднього періоду та існуючу на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений.

Крім того, відповідач вважає, що згідно з положеннями ст. 2 ЗУ «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкції встановлено мораторій, який розповсюджується на весь час взаємовідносин позивача та відповідача за договором, оскільки отриманий відповідачем природний газ за цим договором використовувався ним для вироблення теплової енергії, яка в подальшому направлялася на задоволення житлово-комунальних послуг об`єктів інфраструктури м. Маріуполя, який знаходиться з зоні АТО.

У судовому засіданні 30.06.2016 господарським судом оголошено перерву до 18.07.2016.

18.07.2016 суддя Шилова О.М. звернулася до керівника апарату з доповідною про призначення для розгляду справи судової колегії. Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 18.07.2016 справа розподілена колегії суддів у складі: головуючий суддя Шилова О.М., судді Паляниця Ю.О., Тарапата С.С. та ухвалою суду від 18.07.2016 справа прийнята до провадження вказаним складом суду.

18.07.2016 за вх. №21409/16 господарський суд одержав пояснення позивача, в яких він зазначає, що нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних здійснено за загальний період з 15.02.2015 по 31.07.2015 з урахуванням всіх оплат, які були здійснені відповідачем протягом всього періоду постачання газу. Стосовно інфляційних втрат позивач зазначає, що нарахуванню підлягають не тільки основна сума боргу, а й суми, на які збільшився борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів («інфляція на інфляцію»), що відповідає положенням листа ВСУ від 03.04.1997 №62-97-р.

18.07.2016 за вх. №21379/16 господарський суд одержав додаткові письмові пояснення відповідача, в яких він зазначає, що вірно застосував механізм розрахунку пені та інфляційних втрат, посилаючись на постанову Вищого господарського суду України від 18.05.2016 у справі №916/3917/15 та постанову ВСУ від 15.01.2015 у справі №3-204гс14.

18.07.2016 за вх. №21380/16 господарський суд одержав письмові пояснення відповідача, в яких він просить зменшити розмір пені та штрафу на 80% від суми, що підлягає стягненню з відповідача. Відповідач посилається на те, що заборгованість Державного бюджету перед відповідачем по сплаті бюджетного відшкодування ПДВ лише за декларацією травня 2016 складає 286 974 587 грн, що дуже погіршує його фінансове становище та негативно впливає на господарську діяльність. Загальна дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом станом на 31.03.2016 склала 856 806 000 грн. Чистий фінансовий результат за підсумками першого кварталу 2016 склав відсутність прибутку та збиток у розмірі 480 208 000 грн. Крім того, відповідач перебуває у зоні проведення АТО, що підтверджується висновком Донецької торгово-промислової палати України №139/12.1-21-03 від 16.02.2016. З огляду на це, відповідач був позбавлений можливості належним чином виконувати свої зобов`язання за договором, проте, незважаючи на фінансове становище в умовах кризової ситуації, він знайшов можливість та здійснив оплату поставленого природного газу. Відповідач звертає увагу на незначний строк прострочення виконання зобов`язання, що у більшості випадків не перевищує 16 календарних днів.

Також відповідач зазначає, що розмір стягуваної суми досить значний для нього, який за наявності наведених вище обставин при тривалій фінансовій кризі на підприємстві унеможливлює виконання рішення у встановлений законом термін у повному обсязі, тому просить суд відстрочити виконання рішення до 30.06.2017.

У судовому засіданні 18.07.2016 господарським судом оголошено перерву до 08.09.2016.

29.08.2016 за вх. №25015/16 господарський суд одержав зустрічну позовну заяву ПАТ «ММК ім. Ілліча» про визнання недійсним пункту 7.2. договору купівлі-продажу природного газу №2724 від 16.12.2014 року в частині додаткової сплати продавцю, крім суми заборгованості, за прострочення понад 30 днів штрафу у розмірі 7 (семи) відсотків від суми прострочення платежу.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.09.2016 відмовлено у прийнятті зустрічного позову за вх. №25015/16 від 29.08.2016 ПАТ «ММК ім. Ілліча» до ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про визнання недійсним пункту 7.2. договору купівлі-продажу природного газу №2724 від 16.12.2014 в частині додаткової сплати продавцю, крім суми заборгованості, за прострочення понад 30 днів штрафу у розмірі 7% від суми прострочення платежу.

08.09.2016 за вх. №26046/16 господарський суд одержав зустрічну позовну заяву ПАТ «ММК ім. Ілліча» про визнання недійсними пунктів 4.1., 4.5., 6.1., 6.2., 6.3., 6.4., 7.2., 7.3., 7.5., 9.3., 10.4. та 10.7.-10.11. договору купівлі-продажу природного газу №2724 від 16.12.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.09.2016 відмовлено у прийнятті зустрічного позову за вх. №26046/16 від 08.09.2016 ПАТ «ММК ім. Ілліча» до ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про визнання недійсними пунктів 4.1.,4.5.,6.1.,6.2.,6.3.,6.4.,7.2.,7.3.,7.5.,9.3.,10.4. та 10.7.-10.11. договору купівлі-продажу природного газу №2724 від 16.12.2014.

08.09.2016 за вх. №26049/16 господарський суд одержав клопотання відповідача, у якому зазначає, що у тексті відзиву на позовну заяву помилково вказано невірний розмір пені, а саме 17 833 836,83 грн, однак у контррозрахунку вказано 15 989 719,39 грн. З огляду на це, просить суд вважати правильним розмір пені за контррозрахунком у розмірі 15 989 719,39 грн.

08.09.2016 за вх. №26047/16 господарський суд одержав заяву ПрАТ «Ілліч-Сталь» про його залучення до участі у справі №905/1677/16 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.09.2016 відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ «Ілліч-Сталь» за вх. №26047/16 від 08.09.2016 про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; продовжено строк розгляду справи до 04.10.2016; відкладено розгляд справи на 27.09.2016.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.09.2016 зупинено провадження у справі №905/1677/16 до перегляду ухвали господарського суду Донецької області від 06.09.2016 в порядку апеляційного провадження.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.2016 апеляційну скаргу ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.09.2016 у справі № 905/1677/16 повернуто без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.10.2016 касаційну скаргу ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.2016 повернуто без розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.2016 апеляційну скаргу ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2016 у справі № 905/1677/16 повернуто без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.12.2016 касаційну скаргу ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.2016 повернуто без розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 апеляційну скаргу ПрАТ «МК «Азовсталь» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.09.2016 у справі № 905/1677/16 повернуто без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.02.2017 касаційну скаргу ПрАТ «МК «Азовсталь» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 повернуто без розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2017, у зв`язку із закінченням повноважень головуючого судді Шилової О.М., справа розподілена колегії суддів у складі: головуючий суддя Ніколаєва Л.В, судді Паляниця Ю.О., Тарапата С.С. Ухвалою суду від 27.02.2017 поновлено провадження у справі №905/1677/16; прийнято справу до провадження вказаним складом суду та призначено розгляд справи на 12.04.2017.

11.04.2017 за вх. №04-21/1249 на електронну адресу суду та 12.04.2017 за вх. №10212/17 на поштову адресу суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення пов`язаної справи №905/625/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.04.2017, у зв`язку із перебуванням судді Тарапати С.С. у відпустці, справа розподілена колегії суддів у складі: головуючий суддя Ніколаєва Л.В, судді Паляниця Ю.О., Чорненька І.К. та ухвалою суду від 12.04.2017 справа прийнята до провадження вказаним складом суду.

12.04.2017 за вх. №10271/17 господарський суд одержав пояснення позивача, в яких він зазначає, що відповідач невірно застосував норми ЗУ «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» до спірних правовідносин, оскільки позивач не є енергопостачальною компанією, а є постачальником природного газу.

У судовому засіданні 12.04.2017 господарським судом оголошено перерву до 04.05.2017.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.05.2017, у зв`язку із перебуванням суддів Паляниці Ю.О. та Чорненької І.К. у відпустці, справа розподілена колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Матюхін В.І., Курило Г.Є. та ухвалою суду від 04.05.2017 справу прийнято до провадження вказаним складом суду.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.05.2017 клопотання ПрАТ «ММК ім. Ілліча» про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження у справі до вирішення пов`язаної з нею справи №905/625/17.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.04.2021, у зв`язку із набранням 15.12.2017 чинності ЗУ від 03.07.2017 № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті; поновлено провадження у справі №905/1677/16; призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 11.05.2021.

05.05.2021 за вх. №9383/21 господарський суд одержав зустрічну позовну заяву ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (вих. № 09/рп від 30.04.2021), в якій останнє просить суд визнати укладений між НАК «Нафтогаз України» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча» договір купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.12.2014 недійсним та застосувати наслідки його недійсності.

05.05.2021 за вх. №9478/21 господарський суд одержав апеляційну скаргу ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на ухвалу суду від 12.04.2021, згідно з якою останнє просить суд поновити відповідачу строк на апеляційне оскарження ухвали суду від 12.04.2021 у справі №905/1677/16, скасувати ухвалу суду 12.04.2021 у справі № 905/1677/16 в частині поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду, в іншій частині - залишити ухвалу без змін.

11.05.2021 за вх. №9770/20 господарський суд одержав аналогічну за змістом зустрічну позовну заяву ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (вих. № 09/рп від 30.04.2021).

Судове засідання, призначене на 11.05.2021, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Матюхіна В.І. у відпустці та судді Курило Г.Є. на лікарняному, та необхідністю передачі справи на повторний автоматичний розподіл з метою визначення складу суду для розгляду справи.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021 справа розподілена колегії суддів у складі: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Аксьонова К.І., Величко Н.В.

З 17.05.2021 по 21.05.2021 головуючий суддя Ніколаєва Л.В. перебувала у відпустці, а з 24.05.2021 по 28.05.2021 на дистанційній роботі за фактичним місцем проживання в м. Харкові, у зв`язку з чим 31.05.2021 господарським судом постановлено ухвалу, якою справу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Аксьонова К.І., Величко Н.В.; призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 14.06.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.05.2021 повернуто ПрАТ «ММК ім. Ілліча» апеляційну скаргу за вх. №9478/21 від 05.05.2021 на ухвалу суду від 12.04.2021 у справі №905/1677/16.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.05.2021 повернуто ПрАТ «ММК ім. Ілліча» зустрічний позов за вих. №09/рп від 30.04.2021.

Судове засідання, призначене на 14.06.2021, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Аксьонової К.І. у відпустці, та необхідністю передачі справи на повторний автоматичний розподіл з метою визначення складу суду для розгляду справи.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021 справа розподілена колегії суддів у складі: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Матюхін В.І., Величко Н.В. та ухвалою суду від 14.06.2021 справу прийнято до провадження вказаним складом суду; призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 20.07.2021.

24.06.2021 за вх. №13697/21 засобами електронної пошти та 30.06.2021 за вх. №14013/21 засобами поштового зв`язку господарський суд одержав зустрічну позовну заяву ПрАТ «ММК ім. Ілліча» вих. ЮрОЦО №905/1677/16-18/06 від 18.06.2021 про визнання укладеного між НАК «Нафтогаз України» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча» договору купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.12.2014 недійсним та застосування наслідків його недійсності.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021, у зв`язку із необхідністю вчинення процесуальних дій щодо зустрічної позовної заяви ПрАТ «ММК ім. Ілліча» та перебуванням судді Матюхіна В.І. у відпустці, справа розподілена колегії суддів у складі: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Величко Н.В., Чернова О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.06.2021 справу прийнято вказаним складом суду; повернуто ПрАТ «ММК ім. Ілліча» зустрічний позов вих. №ЮрОЦО №905/1677/16-18/06 від 18.06.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.07.2021 провадження у справі зупинено до перегляду ухвали суду від 31.05.2021 про повернення ПрАТ «ММК ім. Ілліча» зустрічного позову за вих. №09/рп від 30.04.2021 в порядку апеляційного провадження.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 ухвалу Господарського суду Донецької області від 31.05.2021 залишено без змін.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2021 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ «ММК ім. Ілліча» №ЮрОЦО 09/905/1677/16-27/07 від 27.07.2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 та ухвалу господарського суду Донецької області від 31.05.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.11.2021 поновлено провадження у справі №905/1677/16; призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 08.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.12.2021 відмовлено у задоволенні заяви НАК «Нафтогаз України» за вх. №14734/21 від 08.07.2021 про постановлення окремої ухвали; відмовлено у задоволенні клопотання ПрАТ «ММК ім. Ілліча» за вх. №19341/21 від 15.09.2021 про передачу справи за належною підсудністю до Господарського суду міста Києва; відмовлено у задоволенні клопотання ПрАТ «ММК ім. Ілліча» за вх. №07-10/1792 від 02.12.2021 про направлення всіх матеріалів справи до Верховного Суду та зупинення провадження у справі; оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 12.01.2022.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 відмовлено ПрАТ «ММК ім. Ілліча» у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 31.05.2021 у справі №905/1677/16.

21.12.2021 за вх. №07-10/1922 господарський суд одержав клопотання відповідача, у якому він просить зменшити розмір пені та штрафу на 80%. В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначає, що, по-перше, зобов`язання з оплати поставленого природного газу було виконано ним в повному обсязі; по-друге, позивач жодного разу не надав суду інформацію про наявність в нього будь-яких документально підтверджених збитків у зв`язку з порушенням строків оплати відповідачем; по-третє, відповідач з квітня 2014 року здійснює свою господарську діяльність в умовах проведення антитерористичної операції, а з березня 2020 року в умовах карантинних обмежень; по-четверте, ПрАТ «ММК ім. Ілліча» є містоутворюючим для міста Маріуполя і заробітна плата працівників цього підприємства щорічно зростає; по-п`яте, відповідно до відомостей про основні показники фінансово-господарської діяльності у відповідача вбачається наявність збитків до 2017 року. Крім того, відповідач наголошує, що нараховані позивачем 3% річних та інфляційні втрати є дуже значними та повною мірою покривають ймовірні втрати позивача від знецінення гривні за період прострочення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 апеляційну скаргу ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.12.2021 у справі №905/1677/16 повернуто заявнику.

Судове засідання, призначене на 12.01.2022, не відбулось, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Ніколаєвої Л.В. на лікарняному з 04.01.2021 по 21.01.2021 та ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.01.2022 визначено іншу дату проведення судового засідання 09.02.2022.

31.01.2022 за вх. №2007/22 господарський суд одержав клопотання відповідача, в якому він просить направити всі матеріали справи №905/1677/16 на адресу Верховного суду, а також зупинити провадження у справі №905/1677/16 з посиланням на те, що ним подано касаційну скаргу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022.

07.02.2022 за вх. №07-10/271 господарський суд одержав клопотання відповідача, в якому він просить відкласти розгляд справи №905/1677/16 на іншу дату, оскільки його представник захворів на коронавірус та не може брати участь у судовому засіданні, призначеному на 09.02.2022.

У судовому засіданні 09.02.2022 господарським судом постановлено ухвали у протокольній формі:

- про залишення без розгляду заяви позивача за вх. № 01-35/57 від 05.01.2022 на підставі усного клопотання його представника, заявленого у судовому засіданні;

- про відмову у задоволенні клопотання відповідача за вх. № 2007/22 від 31.01.2022 з огляду на те, що ухвалою Верховного Суду від 01.02.2022 відмовлено ПрАТ «ММК ім. Ілліча» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022;

- про відмову у задоволенні клопотання відповідача за вх. №07-10/271 від 07.02.2022 з огляду на те, що, по перше, юридична особа не обмежена законом в кількості осіб, які можуть представляти її інтереси у суді, а отже відповідач не був позбавлений можливості забезпечити участь іншого представника у судовому засіданні (у т.ч. у режимі відеоконференції); по друге, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою; по третє, наявні у справі матеріали достатні для правильної кваліфікації спірних відносин та розгляду справи у даному судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні 09.02.2022 заперечив проти задоволення клопотань відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення суду, підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 09.02.2022 господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

16.12.2014 між НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №2724-ПР, за приписами п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем (п. 2.1. договору).

Продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 121 974,732 тис.куб.м (п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 26.02.2015).

Право власності на газ переходить від продавця до покупця після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (п. 3.1. договору).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.3. договору).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. договору).

Ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом (п. 5.1. договору).

Ціна за 1000 куб.м. газу становить 5 900 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів та транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

-податки на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 325,60 грн, крім того ПДВ 20% - 65,12 грн, всього з ПДВ 390,72 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу 6 343,60 грн, крім того ПДВ 20% - 1 268,72 грн, всього з ПДВ 7 612,32 грн (п. 5.2. договору).

У разі зміни уповноваженим органом ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, вони є обов`язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію (п. 5.3 договору).

Оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами у такому порядку:

- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплата в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору, він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу (п. 7.2 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки природного газу з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1 договору).

27.02.2015 між сторонами укладено додаткову угоду № 2, в якій вони домовились про викладення з 01 лютого 2015 року п. 5.2 ст. 5 «Ціна газу» договору у наступній редакції:

«Ціна за 1000 куб.м. газу становить 5 700 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів та транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

-податки на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 325,60 грн, крім того ПДВ 20% - 65,12 грн, всього з ПДВ 390,72 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу 6 139,60 грн, крім того ПДВ 20% - 1 227,92 грн, всього з ПДВ 7 367,52 грн.».

30.03.2015 між сторонами укладено додаткову угоду № 4, в якій вони домовились про викладення з 01 березня 2015 року п. 5.2 ст. 5 «Ціна газу» договору у наступній редакції:

«Ціна за 1000 куб.м. газу становить 8 900 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів та транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

- податки на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, для споживачів, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів 325,60 грн, крім того ПДВ 20% - 65,12 грн, всього з ПДВ 390,72 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу 9 403,60 грн, крім того ПДВ 20% - 1 880,72 грн, всього з ПДВ 11 284,32 грн.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 134 006 389,08 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

-б/н від 31.01.2015 у січні 2015 року на суму 318 474 203,51 грн (41 836,681 тис.куб.м),

-б/н від 28.02.2015 у лютому 2015 року на суму 256 752 774,75 грн (34 849,281 тис.куб.м),

-б/н від 31.03.2015 у березні 2015 року на суму 238 924 870,82 грн (21 173,174 тис.куб.м),

-б/н від 30.04.2015 у квітні 2015 року на суму 120 341 592 грн (12 600,000 тис.куб.м),

-б/н від 31.05.2015 у травні 2015 року на суму 102 531 228 грн (11 300,000 тис.куб.м),

-б/н від 30.06.2015 у червні 2015 року на суму 96 981 720 грн (11 000,000 тис.куб.м).

Оплата природного газу здійснена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 2345 від 28.01.2015 на суму 30 839 396,36 грн, № 2604 від 30.01.2015 на суму 142 279 290,41 грн, № 5434 від 20.02.2015 на суму 18 698 000 грн, № 5814 від 27.02.2015 на суму 126 657 516,74 грн (зараховано в рахунок оплати природного газу за січень 2015 року);

- № 5952 від 27.02.2015 на суму 24 085 585,26 грн, № 5968 від 27.02.2015 на суму 110 653 102 грн, № 8021 від 20.03.2015 на суму 34 942 190,13 грн, № 8984 від 31.03.2015 на суму 85 152 281,47 грн, № 11276 від 22.04.2015 на суму 1 919 615,89 грн (зараховано в рахунок оплати природного газу за лютий 2015 року);

- № 11280 від 22.04.2015 на суму 25 429 235,74 грн, № 11353 від 22.04.2015 на суму 48 154 309,24 грн, № 11482 від 23.04.2015 на суму 58 294 946,49 грн, № 11489 від 23.04.2015 на суму 77 622,86 грн, № 13130 від 13.05.2015 на суму 5 000 000 грн, № 14686 від 29.05.2015 на суму 101 968 756,49 грн (зараховано в рахунок оплати природного газу за березень 2015 року);

- № 14687 від 29.05.2015 на суму 120 341 592 грн (зараховано в рахунок оплати природного газу за квітень 2015 року);

- № 14685 від 29.05.2015 на суму 49 432 400,51 грн, № 16115 від 17.06.2015 на суму 5 612 692 грн, № 16269 від 18.06.2015 на суму 19 837 052 грн, № 17299 від 30.06.2015 на суму 27 649 083,49 грн (зараховано в рахунок оплати природного газу за травень 2015 року);

- № 17300 від 30.06.2015 на суму 9 137 916,51 грн, № 19343 від 17.07.2015 на суму 13 000 000 грн, № 20698 від 30.07.2015 на суму 52 000 000 грн, № 20852 від 31.07.2015 на суму 22 843 803,49 грн (зараховано в рахунок оплати природного газу за червень 2015 року).

Оскільки відповідачем здійснено оплату природного газу з порушенням встановленого строку, позивач нарахував пеню у розмірі 20 261 820,57 грн, штраф - 7 272 186,07 грн, 3% річних 1 063 684,80 грн, інфляційні втрати 62 283 556,56 грн та звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ч.1ст.655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

Як вище встановлено судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.12.2014, згідно з яким позивач зобов`язався передати у власність відповідачу природний газ, а відповідач прийняти та оплатити його до 14 ого числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Частиною 1 ст.526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України.

Виходячи з умов п. 6.1 договору остаточний розрахунок за природний газ, поставлений позивачем:

-у січні 2015 року мав бути здійснений відповідачем до 14.02.2015 включно,

-у лютому 2015 року мав бути здійснений відповідачем до 14.03.2015 включно,

-у березні 2015 року мав бути здійснений відповідачем до 14.04.2015 включно,

-у квітні 2015 року мав бути здійснений відповідачем до 14.05.2015 включно,

-у травні 2015 року мав бути здійснений відповідачем до 14.06.2015 включно,

-у червні 2015 року мав бути здійснений відповідачем до 14.07.2015 включно.

При цьому, посилання відповідача на застосування положень ч. 5 ст. 254 ЦК України при визначенні строку настання зобов`язань з оплати природного газу не прийняті судом, оскільки у даному випадку у договорі визначено термін оплати поставленого газу, тобто календарну дату, з настанням якої пов`язана дія, що має юридичне значення (здійснення оплати). Норма ч.5 ст.254 ЦК України жодним чином не стосується термінів і врегульовує ситуацію, коли на неробочий день припадає останній день строку, який в свою чергу є періодом у часі, зі спливом якого пов`язана дія, що має юридичне значення. Отже, у разі визначення сторонами саме терміну виконання зобов`язання зобов`язана сторона має самостійно враховувати випадки, коли настання терміну виконання припадає на неробочий день, і виконувати зобов`язання вчасно, тобто до настання неробочого дня, який є терміном виконання (схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №917/906/16).

Одночасно, із встановлених обставин справи також вбачається, що природний газ, який поставлений позивачем у січні червні 2015 року на загальну суму 1 134 006 389,08 грн, оплачений відповідачем у повному обсязі, але з порушенням встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст. ст.1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом п. 7.2 договору у разі порушення відповідачем строку оплати за природний газ, він у безспірному порядку повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково - штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу

Одночасно, в силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на встановлений строк виконання зобов`язання з оплати природного газу, прострочення відповідача почалось:

- за зобов`язанням січня 2015 року з 15.02.2015,

- за зобов`язанням лютого 2015 року з 15.03.2015,

- за зобов`язанням березня 2015 року - з 15.04.2015,

- за зобов`язанням квітня 2015 року - з 15.05.2015,

- за зобов`язанням травня 2015 року - з 15.06.2015,

- за зобов`язанням червня 2015 року - з 15.07.2015.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір пені, нарахованої за загальний період з 15.02.2015 по 31.07.2015 за зобов`язаннями січня червня 2015 року, складає 20 261 820,57 грн, перевірено господарським судом та встановлено, що позивачем помилково включено дні фактичної сплати суми боргу в період часу, за який здійснюється нарахування пені.

Тому, господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначених періодів та часткових оплат, здійснено розрахунок пені та встановлено, що її розмір складає 19 083 676,56 грн, а саме:

Період поставки газуСтрок оплатиСума заборгованості в грн.Часткова оплата, грнПеріод нарахування пеніКількість днів простроченняСума пені, грнсічень 2015до 14.02.2015145 355 516,7420.02.2015 в сумі 18 698 00015.02.2015-19.02.20155776 556,87 126 657 516,7427.02.2015 в сумі 126 657 516,7420.02.2015-26.02.20157947 328,82лютий 2015до 14.03.2015122 014 087,4920.03.2015 в сумі 34 942 190,1315.03.2015-19.03.201551 002 855,51 87 071 897,3631.03.2015 в сумі 85 152 281,4720.03.2015-30.03.2015111 574 450,75 1 919 615,8922.04.2015 в сумі 1 919 615,8931.03.2015-21.04.20152269 421,73березень 2015до 14.04.2015238 924 870,8222.04.2015 в сумі 73 583 544,9815.04.2015-21.04.201572 749 272,49 165 341 325,8423.04.2015 в сумі 58 372 569,3522.04.2015-22.04.20151271 793,96 106 968 756,4913.05.2015 в сумі 5 000 00023.04.2015-12.05.2015203 516 781,04 101 968 756,4929.05.2015 в сумі 101 968 756,4913.05.2015-28.05.2015162 681 917,98квітень 2015до 14.05.2015120 341 592,0029.05.2015 в сумі 120 341 59215.05.2015-28.05.2015142 769 505,13травень 2015до 14.06.201553 098 827,4917.06.2015 в сумі 5 612 69215.06.2015-16.06.20152174 571,49 47 486 135,4918.06.2015 в сумі 19 837 05217.06.2015-17.06.2015178 059,40 27 649 083,4930.06.2015 в сумі 27 649 083,4918.06.2015-29.06.201512545 406,58червень 2015до 14.07.201587 843 803,4917.07.2015 в сумі 13 000 00015.07.2015-16.07.20152288 801,55 74 843 803,4930.07.2015 в сумі 52 000 00017.07.2015-29.07.2015131 599 401,8 22 843 803,4931.07.2015 в сумі 22 843 803,4930.07.2015-30.07.2015137 551,46 Всього 19 083 676,56

Розрахунок штрафу, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір штрафу за зобов`язаннями лютого, березня 2015 року складає 7 272 186,07 грн (134 373,11 грн (за зобов`язанням лютого 2015 року (1 919 615,89 грн х 7%) + 7 137 812,95 грн (за зобов`язанням березня 2015 року (101 968 756,49 грн х 7%)), перевірено господарським судом та встановлено, що він є арифметично правильним та відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача понад 30 днів за цими зобов`язаннями.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір 3% річних, нарахованих за загальний період з 15.02.2015 по 31.07.2015 за зобов`язаннями січня червня 2015 року, складає 1 063 684,80 грн, перевірено господарським судом та встановлено, що позивачем помилково включено дні фактичної сплати суми боргу в період часу, за який здійснюється нарахування 3% річних.

Тому, господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначених періодів та часткових оплат, здійснено розрахунок 3% річних та встановлено, що їх розмір складає 1 000 596,14 грн, а саме:

Період поставки газуСтрок оплатиСума заборгованості в грн.Часткова оплата, грнПеріод нарахування 3% річнихКількість днів простроченняСума 3% річних, грнсічень 2015до 14.02.2015145 355 516,7420.02.2015 в сумі 18 698 00015.02.2015-19.02.2015559 735,14 126 657 516,7427.02.2015 в сумі 126 657 516,7420.02.2015- 26.02.2015772 871,45лютий 2015до 14.03.2015122 014 087,4920.03.2015 в сумі 34 942 190,1315.03.2015-19.03.2015550 142,78 87 071 897,3631.03.2015 в сумі 85 152 281,4720.03.2015-30.03.20151178 722,54 1 919 615,8922.04.2015 в сумі 1 919 615,8931.03.2015-21.04.2015223 471,09березень 2015до 14.04.2015238 924 870,8222.04.2015 в сумі 73 583 544,9815.04.2015-21.04.20157137 463,62 165 341 325,8423.04.2015 в сумі 58 372 569,3522.04.2015-22.04.2015113 589,70 106 968 756,4913.05.2015 в сумі 5 000 00023.04.2015-12.05.201520175 839,05 101 968 756,4929.05.2015 в сумі 101 968 756,4913.05.2015-28.05.201516134 095,90квітень 2015до 14.05.2015120 341 592,0029.05.2015 в сумі 120 341 59215.05.2015-28.05.201514138 475,26травень 2015до 14.06.201553 098 827,4917.06.2015 в сумі 5 612 692,0015.06.2015-16.06.201528 728,57 47 486 135,4918.06.2015 в сумі 19 837 05217.06.2015-17.06.201513 902,97 27 649 083,4930.06.2015 в сумі 27 649 083,4918.06.2015-29.06.20151227 270,33червень 2015до 14.07.201587 843 803,4917.07.2015 в сумі 13 000 00015.07.2015-16.07.2015214 440,08 74 843 803,4930.07.2015 в сумі 52 000 00017.07.2015-29.07.20151379 970,09 22 843 803,4931.07.2015 в сумі 22 843 803,4930.07.2015-30.07.201511 877,57 Всього 1 000 596,14

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, ч. 2 ст. 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (п.п. 1, 4 Порядку).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 зазначив, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий п. 4 постанови КМУ №1078).

Механізм розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу такий: при зменшенні суми боргу у конкретному місяці на певну суму, до уваги приймається сума боргу на початок розрахункового періоду, помножена на індекс інфляції у цьому місяці, і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення. За наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць, який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Отже, при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір інфляційних втрат, нарахованих за загальний період лютий - червень 2015 року за зобов`язаннями січня травня 2015 року, складає 62 283 556,56 грн, перевірено господарським судом та встановлено, що він є арифметично правильним та відповідає правовим позиціям Верховного Суду.

Посилання відповідача на безпідставність позовних вимог про стягнення штрафних санкцій та компенсаційних втрат з огляду на запроваджений ЗУ «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» мораторій на їх нарахування та стягнення, не прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

07.02.2015 набрав чинності ЗУ № 85-VIII від 13.01.2015 «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

Статтею 2 названого Закону встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

Виходячи зі змісту цієї норми закону, можливість застосування останнього до спірних правовідносин вимагає дотримання наступних умов: наявність визначеного законом кола суб`єктів такого спеціального права (енергопостачальні компанії та підприємства - виконавці/виробники житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції), існування між ними договірних відносин з постачання енергетичних ресурсів.

У ст. 1 ЗУ №1875-IV від 24.06.2004 «Про житлово-комунальні послуги» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) наведено наступні визначення:

виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У ст. 1 ЗУ №2189-VIII від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги» (який діє на даний час) наведено наступні визначення:

виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Приймаючи до уваги наведене та те, що основним видом діяльності відповідача згідно зі Статутом та даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є виробництво чавуну, сталі та феросплавів, з огляду на те, що за умовами п.1.2 договору газ, який продається за цим договором, міг бути використаний відповідачем виключно для власних потреб та він є кінцевим споживачем, господарський суд вважає, що у даному випадку відповідач споживав природний газ не як виконавець/виробник житлово-комунальних послуг, а тому на правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, дія зазначеного вище мораторію не розповсюджується.

Окрім того, Закон № 85-VIII від 13.01.2015 не стосується інфляційних втрат та 3% річних, оскільки вони за своєю правовою природою не є штрафними санкціями. Ці нарахування входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Посилання позивача на не поширення на нього положень Закону №85-VIII від 13.01.2015, оскільки він не є енергопостачальною компанією, не прийняті судом до уваги з огляду на протилежні висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №913/66/18.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 12.10.2021 у справі №914/2914/20.

У рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 викладена правова позиція, згідно з якою наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки, неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

У 2014 році відповідно до Указу Президента України від 13.04.2014 №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» у Донецькій та Луганській областях розпочато антитерористичну операцію, що є загальновідомим фактом.

Місцезнаходженням відповідача є м. Маріуполь, яке відповідно до розпорядження КМУ №1275-р від 02.12.2015 віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Однією з причин порушення строку виконання зобов`язань щодо оплати природного газу, поставленого у січні червні 2015 року, на яку посилається відповідач, є здійснення ним господарської діяльності в умовах проведення антитерористичної операції (у подальшому операції об`єднаних сил) на території Донецької області, що відобразилось на економічному стані та загальному рівні життєдіяльності в регіоні.

Внаслідок цих обставин ведення господарської діяльності відповідача, основним видом якої, як зазначалось вище, є виробництво чавуну, сталі та феросплавів, ускладнилось, знизився об`єм виробництва та ринок збиту метала, виникли труднощі у транспортуванні сировини, та, відповідно, погіршилося його фінансове становище.

Про скрутний фінансовий стан відповідача свідчить звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 12 місяців 2015 року, згідно з яким фінансовий результат від операційної діяльності складав збиток у розмірі 1 897 346 тис. грн, фінансовий результат до оподаткування складав збиток у розмірі 2 115 335 тис. грн, чистий фінансовий результат складав збиток у розмірі 1 585 924 тис. грн.

Неможливість здійснення відповідачем своєчасних розрахунків за природний газ пов`язана також і з наявністю дебіторської заборгованості перед ним за розрахунками з бюджетом, яка відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.12.2015 на початок звітного періоду складала 1 182 939 тис. грн, на кінець звітного періоду 759 647 тис. грн, за продукцію, товари, роботи, послуги, яка відповідно до цього ж балансу на початок звітного періоду складала 5 662 510 тис. грн, на кінець звітного періоду 10 450 207 тис. грн.

Ще однією обставиною, на яку посилається відповідач та яка заслуговує на увагу, є те, що відповідач є містоутворюючим підприємством на території м. Маріуполя, та відповідно, соціально відповідальним підприємством перед працівниками.

Кількість працюючих на підприємстві за підсумками 2020 року складає більше 13 000 осіб, у т.ч. осіб з інвалідністю, що підтверджується звітом про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік.

Розмір витрат на оплату праці у 2014 році складав 1 804 422 тис. грн, у 2015 році 1 845 469 тис. грн, у 2016 році 1 873 485 тис. грн, у 2017 році 2 123 428 тис. грн, у 2018 році 2 534 405 тис. грн, у 2019 році 3 229 384 тис. грн, у 2020 році 3 298 433 тис. грн, за 9 місяців 2021 року 2 710 152 тис. грн, про що свідчать звіти про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за відповідні періоди.

Незважаючи на обставини перебування відповідача та ведення ним господарської діяльності в зоні проведення антитерористичної операції (у подальшому операції об`єднаних сил), які неможливо вважати звичайними умовами господарювання для товариства, а також здійснення несвоєчасних розрахунків контрагентами відповідача та виплат з Державного бюджету України, необхідність дотримання трудового законодавства щодо своєчасної виплати працівникам підприємства заробітної плати, відповідачем вжито всіх можливих заходів для усунення порушення та повністю сплачено вартість природного газу, поставленого у січні червні 2015 року, у загальному розмірі 1 134 006 389,08 грн до звернення позивача до суду.

При цьому, прострочення відповідача є незначним та у переважній більшості випадків складає 16 календарних днів. Одночасно, матеріали справи не містять доказів завдання позивачу збитків та інших негативних наслідків, зумовлених таким порушенням відповідача, а матеріальні втрати позивача за користування відповідачем коштами, належними до сплати позивачу, та знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів будуть компенсовані шляхом стягнення 3 % річних у розмірі 1 000 596,14 грн (з урахуванням здійсненого судом перерахунку) та інфляційних втрат у розмірі 62 283 556,56 грн.

У такому випадку стягнення пені у розмірі 19 083 676,56 грн (з урахуванням здійсненого судом перерахунку) та штрафу у розмірі 7 272 186,07 грн, за висновками суду, не відповідає наслідкам порушення відповідача, ці суми становлять несправедливо непомірний тягар для нього, фактично перетворюючись із способу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання на джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Отже, суд вважає наявними виняткові обставини, які дають можливість застосувати приписи ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України до спірних правовідносин та, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, зменшити розмір пені та штрафу на 80%, тобто до 3 816 735,31 грн та 1 454 437,21 грн відповідно.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3 816 735,31 грн., штрафу у розмірі 1 454 437,21 грн, 3% річних у розмірі 1 000 596,14 грн, інфляційних втрат у розмірі 62 283 556,56 грн.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення до 30.06.2017 не розглядається судом як таке, що містить посилання на обставини та підтверджується доказами, що не є актуальними під час прийняття цього рішення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам (без врахування зменшення розміру штрафних санкцій).

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, буд 1, ідент. код 00191129) на корить Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідент. код 20077720) пеню у розмірі 3 816 735 (три мільйони вісімсот шістнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять) грн 31 коп., штраф у розмірі 1 454 437 (один мільйон чотириста п`ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять сім) грн 21 коп., 3% річних у розмірі 1 000 596 (один мільйон п`ятсот дев`яносто шість) грн 14 коп., інфляційні втрати у розмірі 62 283 556 (шістдесят два мільйони двісті вісімдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 56 коп., судовий збір у розмірі 203 876 (двісті три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн 94 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 21.02.2022.

Головуючий суддя Л.В. Ніколаєва

Суддя Н.В. Величко

Суддя О.В. Чернова