Рішення

від 08.02.2022 по справі 907/710/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2022 р. м. УжгородСправа № 907/710/21

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Лакатош О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні дану справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Благогаз Збут», м. Львів (далі позивач, ТОВ Благогаз збут)

до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський обласний дитячий санаторій «Малятко» Закарпатської обласної ради, с. Оноківці Закарпатської області (далі відповідач, санаторій Малятко)

про стягнення штрафних санкцій на загальну суму 21854,83 грн., в т.ч. 19563,85 грн. - штраф за небаланс постачання природного газу, 2290,98 грн. - штраф за перебір замовлених потужностей,

представники сторін:

позивача - не з`явилися

відповідача - не з`явилися,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами до відповідача, посилаючись на п.п. 6.2.2, 6.2.4 укладеного сторонами договору на постачання природного газу № 1 ПГ від 19.02.2020 з урахуванням додаткових угод №№ 1, 2, стверджуючи про допущений відповідачем небаланс споживання природного газу на протязі жовтня-листопада 2020 та січня-лютого 2021 (спірні періоди) та перебір замовлених потужностей у цих же періодах всупереч обсягів споживання газу узгоджених договором.

Ухвалою суду від 23.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву з доказами на його обґрунтування та позивачу для надання відповіді на відзив, призначено судове засідання на 03.11.2021.

01.11.2021 на адресу суду відповідачем надіслано суду відзив на позов, за змістом якого останній заперечує проти заявлених вимог, з посиланням на коригування обсягів споживання газу відповідачем згідно укладених до договору додаткових угод №№ 3 від 31.12.2020 та № 4 від 26.01.2021, з урахуванням чого розбіжності між узгодженими договором та фактично спожитими відповідачем обсягами природного газу мали місце лише у жовтні 2020.

У судовому засіданні 03.11.2021 за згоди представників обох сторін було оголошено перерву до 14:00 год. 14.12.2021 для надання можливості проведення взаємозвірки.

16.11.2021 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, за змістом якої наполягає на задоволенні раніше заявлених вимог.

13.12.2021 представник відповідача надіслав клопотання про приєднання до матеріалів справи власного листа № 148 від 03.12.21р. адресованого позивачу із поясненнями стосовно звірки запланованих і фактично спожитих дитячим санаторієм обсягів природнього газу за спірний період, та клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою представника відповідача.

З технічних причин, що виникли в Господарському суді Закарпатської області призначене засідання суду, для участі в якому у режимі відеоконференції з`явився представник позивача, не відбулося, про що складено відповідальними працівниками суду акт.

Ухвалою суду від 14.12.2021 розгляд справи відкладено на 09.02.2021

31.01.2022 позивачем надано суду додаткові пояснення по суті спірних відносин.

До дня призначеного судового засідання сторони подали заяви про розгляд справи по суті за відсутності представників на підставі наявних матеріалів справи

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.02.2020 сторонами у даній справі укладений договір на постачання природного газу № 1 ПГ (далі - договір), за умовами якого постачальник - позивач у справі - зобов`язався передати у власність споживачу санаторію Малятко - відповідачу у справі - у 2020 природний газ, останній взяв на себе зобов`язання прийняти та оплачувати вартість газу у розмірах, строки та порядку передбачених договором.

Позивач зобов`язався постачати відповідачу на умовах цього договору певні об`єми газу природного, встановивши планові обсяги постачання по місяцях з березня 2020 по грудень 2020 року включно (п. 1.2 договору).

Додатковою угодою № 1 від 26.11.2020 до договору сторони змінили, зокрема пункт 1.2, визначивши планові обсяги постачання газу, зокрема на жовтень 2020 - 1,5 тис м. куб; на листопад 2020 8 тис. куб.м.

Цією ж додатковою угодою сторони виклали у новій редакції п. 2.4 та 6.2.2 договору щодо обсягів постачання газу та щодо відповідальності сторін, а саме: п. 2.4 - обсяг відбору (споживання газу споживачем не повинен відрізнятися (у будь-яку сторону) від підтвердженого обсягу газу більше, ніж на + 3% за обліковий період (добу, місяць); п. 6.2.2 якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5 % відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3 % до 5 % включно), споживач зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятися від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення; у випадку, якщо вказане відхилення перевищуватиме 5 % - споживач зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятися від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.

Умовами договору (п. 6.2.4) встановлено, що попри визначене у п. 6.2.2 договору, у разі відхилення в сторону збільшення чи зменшення добового обсягу споживання газу в порівнянні з підтвердженим обсягом споживання, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі з розрахунку 188,63 грн. за кожну тисячу кубометрів газу, на котрі наявне відхилення порівняно з підтвердженими обсягами.

30.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою продовжили строк дії останнього до 08.03.2021 - на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початок 2021 відповідно ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»

31.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору, за умовами якої, зокрема, домовилися зменшити обсяги закупівлі та відкоригували обсяги постачання газу, встановивши такі, зокрема, на жовтень 2020 - 1,5 тис м куб; на листопад 2020 2,27077 тис. куб.м.

26.01.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору, за умовами якої, зокрема, погодили, що починаючи з 01.01.2021 і до 08.03.2021 постачальник зобов`язується поставити на користь споживача всього 6040 тис.м куб природного газу на суму 56536,83 грн.

Позивачем у ході судового розгляду справи не спростовано факт укладення сторонами додаткових угод №№ 3, 4, якими скориговано обсяги планового постачання природного газу за договором відповідачу за листопад 2020 та встановлено такі в обсязі фактично спожитого за цей місяць природного газу (2,27077 тис. м куб); за період з 01.01.2021 і до 08.03.2021 сторони узгодили загальний обсяг постачання природного газу без помісячної розбивки.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується ніким з учасників процесу, що фактичне споживання відповідачем природного газу у спірний період становило: у жовтні 2020 0,73079 тис.м куб., у листопаді 2020 2,27077 тис.м куб., а отже невідповідність між замовленими відповідно до договору з урахуванням додаткової угоди № 3 та фактично спожитими відповідачем обсягами газу має місце лише у жовтні 2020 на 0,76921 тис.м куб., а не 0,814,96 тис.м куб. як помилково зазначив позивач у розрахунку штрафних санкцій.

У зв`язку з наведеним правомірним згідно п. 6.2.2 договору є нарахування позивачем відповідачу штрафу за небаланс у жовтні 2020 на суму 1091,51 грн. ((1,5 0,73079)*7,095*20%), в іншій частині штраф за небаланс у жовтні 2020 позивачем нараховано помилково; правомірним згідно п. 6.2.4 договору є нарахування позивачем за відхилення від встановленого договором обсягу споживання газу на 0,76921 тис.м куб відповідачу штрафу на суму 145,09 грн. з розрахунку 188,63 грн. за кожну тисячу кубометрів газу, на котрі наявне відхилення, в іншій частині даний штраф за жовтень 2020 позивачем нараховано помилково.

Судом встановлено, що нарахування штрафів, які є предметом позовних вимог у даній справі, за листопад 2020 здійснено позивачем за відсутності підстав передбачених договором, оскільки фактичний обсяг спожитого відповідачем природного газу у листопаді 2020 - 2,27077 тис. м куб - відповідає замовленому за договором з урахуванням додаткової угоди № 3.

Щодо нарахування штрафів за січень, лютий 2021, то такі також є безпідставними, оскільки умовами договору з урахуванням додаткової угоди № 4 сторони узгодили загальний обсяг постачання природного газу за період з 01.01.2021 і до 08.03.2021 без помісячної розбивки, відтак твердження позивача про наявність відхилень обсягів фактичного споживання відповідачем природного газу у січні та лютому 2021 від встановлених договором обсягів, чим обґрунтовуються вимоги про стягнення штрафних санкцій, не відповідає фактичним обставинам справи.

За наведеного, вимоги позивача підлягають задоволенню частково на суму 1091,51 грн. штрафу за небаланс постачання природного газу та на суму 145,09 грн. за перебір замовлених потужностей у жовтні 2020 - тобто, на загальну суму 1236,60 грн., в іншій частині позовних вимог у даній справі належить відмовити за безпідставністю.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з приписів ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, згідно яких зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.

Відносини, які виникли між сторонами, пов`язані з постачанням природного газу, про що було укладено договір та додаткові до нього угоди, які є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань, та які є обов`язковими для виконання їх сторонами.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, регулюються також Законом України "Про ринок природного газу", пунктом 1 ст. 12 якого встановлено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до п. 3 розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, що розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи і дія яких поширюється на постачальників, споживачів природного газу фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил.

Судом встановлено, що правовідносини сторін врегульовано договором з урахуванням додаткових угод №№ 1, 2 3, 4, з укладенням останніх двох додаткових угод скориговано обсяги планового постачання природного газу за договором відповідачу за листопад 2020 та встановлено такі в обсязі фактично спожитого за цей місяць природного газу (2,27077 тис. м куб) та встановлено загальний обсяг постачання природного газу за період з 01.01.2021 до 08.03.2021 без розбивки по місяцях, що покладено в основу заперечень відповідача та спростовує обставини, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій з відповідача за листопад 2020, січень, лютий 2021.

Відповідно до приписів ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

За змістом ст. 129 ГПК України на відповідача належить покласти судові витрати позивача пов`язані з розглядом справи відповідно до присудженої суми.

Керуючись ст.ст. 11, 13, 14, 46, 73-79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1.Позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський обласний дитячий санаторій «Малятко» (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 1, код ЄДРПОУ 01992742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОГАЗ ЗБУТ» (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 86В, кв. 1, код ЄДРПОУ 41849377) штрафні санкції на суму 1236,60 грн. (одна тисяча двісті тридцять шість грн. 60 коп.) та у відшкодування судових витрат 128,44 грн. (сто двадцять вісім грн. 44 коп.).

2. В іншій частині позову відмовити, поклавши судові витрати в цій частині на позивача.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 22.02.22.

Суддя Ушак І.Г.