Рішення

від 21.02.2022 по справі 911/3465/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р. м. Київ Справа №911/3465/21

Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №911/3465/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна» (04073, м. Київ, вул. Скляренка, 1)До Товариства з обмеженою відповідальністю «Карготранс Груп» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, 118/19, кв. 162)Про стягнення 82509,69 грнбез повідомлення (виклику) сторін

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна» (далі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карготранс Груп» (далі відповідач) 82509,69 грн, з яких 48065,25 грн основного боргу, 24032,63 грн штрафу, 5837,02 грн пені, 1162,31 грн 3% річних та 3412,48 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки від 20.11.2019 №ПУ-КА-201119-01 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строк, визначений договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2021 відкрито провадження у справі №911/3465/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2021 про відкриття провадження у даній справі отримано відповідачем 18.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103280760041.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 29.11.2021 строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вище перелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна» (далі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карготранс Груп» (далі покупець) укладено договір поставки від 20.11.2019 №ПУ-КА-201119-01 (далі договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується протягом дії договору постачати покупцю товари (запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), автохімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше за його замовленням окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору (далі за текстом «товар»), а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що постачається за цим договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, який постачався окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов договору протягом його дії.

Згідно з п.1.3 загальна сума договору складає суму ціни товару, вказану у видаткових накладних протягом дії договору.

Договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31 грудня поточного року включно (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору у разі відсутності до дати закінчення строку дії договору повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін про небажання продовжити дію договору, термін дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року на тих же умовах.

Згідно з п.2.3 договору якщо на момент закінчення чергового строку дії цього договору є належна пропозиція однієї із сторін про небажання продовжити дію договору, але сторонами не виконані будь-які взаємні зобов`язання, договір діє до повного виконання сторонами всіх взаємних зобов`язань і проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.4.1 договору ціна товару вважається остаточно визначеною сторонами у видатковій накладній на момент постачання (передачі) партії товару, з урахуванням положень п.5.2 договору.

При поставці товару на умовах передоплати, ціна товару визначається у дійсному рахунку постачальника на оплату та при постачанні (передачі) сплаченої партії товару цьому покупцю не змінюється. Постачальник залишає за собою право зміни ціни (шляхом виставлення нового рахунку) товару у разі, якщо рахунок оплачено покупцем несвоєчасно (після спливу строків встановлених у п.5.1.1 договору) або частково (п.4.2 договору).

Відповідно до п.5.1 договору покупець зобов`язаний провести повний розрахунок за отриману по видатковій накладній партію товару у встановлений сторонами термін.

Згідно з п.5.1.1 договору при поставці товару на умовах 100% передоплати згідно рахунку постачальника, товар повинен бути оплачений покупцем у встановлений у рахунку строк, проте не більше ніж протягом 3 банківських днів, з дати його поставлення товар передається (відпускається) після обов`язкового надходження (отримання) суми передоплати на банківський рахунок постачальника до моменту відпуску товару по видатковій накладній.

Якщо партію товару відпущено покупцю без здійснення передоплати, товар вважається поставленим на умовах відстрочення платежу. При проведенні постачання з відстроченням платежу покупець сплачує вартість партії товару протягом терміну зазначеному у видатковій накладній, за якою товар відпущено покупцю. Якщо строк розрахунків у видатковій накладній не зазначений, відстрочка платежу складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати виписки видаткової накладної (п.5.1.2 договору).

Відповідно до п.6.1 договору постачальник зобов`язаний постачати покупцю товар окремим партіями у строки, кількості та асортименті (номенклатурі) остаточно погоджені сторонами при замовлені товару.

Згідно з п.10.1 договору сторона, винна в порушенні умов договору, відшкодовує в повному обсязі потерпілій стороні підтверджено документальні збитки.

При простроченні оплати товару покупець, за письмовою вимогою постачальника, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу а також пеню, нараховану на суму заборгованості, за кожен календарний день періоду прострочення платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення без обмеження строків її нарахування та звернення та звернення до суду за її стягненням (п.10.2 договору).

Відповідно до п.10.5 договору при простроченні оплати більше одного місяця, постачальник має право, крім стягнення передбачених п.10.2 суми боргу та пені, додатково стягнути з покупця штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від суми заборгованості.

Пунктом 12.7 договору сторони погодили, що позовна давність до вимог щодо оплати за поставлений товар у тому числі і до вимог про стягнення господарських санкцій (неустойки, штрафу, пені, збитків), річних за несвоєчасну оплату за поставлений товар, встановлюється тривалістю у п`ять років.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 48065,25 грн, що підтверджується видатковими накладними від 14.01.2021 №1637 на суму 11516,00 грн, від 15.01.2021 №1923 на суму 8908,00 грн, від 18.01.2021 №2123 на суму 17100,00 грн, від 18.01.2021 №2151 на суму 552,75 грн, від 21.01.2021 №2862 на суму 400,00 грн, від 21.01.2021 №2968 на суму 826,50 грн, від 22.01.2021 №3089 на суму 877,50 грн, від 22.01.2021 №3124 на суму 204,00 грн, від 25.01.2021 №3378 на суму 1584,00 грн, від 25.01.2021 №3388 на суму 5270,00 грн, від 25.01.2021 №3429 на суму 826,50 грн. Перелічені видаткові накладні підписані з боку позивача та відповідача, скріплені печатками сторін, а їх належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи.

Листом від 30.04.2021 №2904/01 позивач звернувся до відповідача, в якому просив протягом п`яти робочих днів з дати отримання вказаного листа вжити заходи щодо погашення заборгованості в розмірі 58993,25 грн з урахуванням ПДВ.

Листом від 19.05.2021 №19/05/21 відповідач у відповідь на лист позивача від 30.04.2021 №2904/01, зазначив, що у зв`язку зі світовою пандемією відповідач зазнав економічних труднощів у 2020-2021 роках, проти заборгованості у вказаному розмірі відповідач не заперечував та запропонував позивачу сплатити вказану заборгованість рівнозначними платежами до 01.07.2021.

З огляду на те, що відповідач за поставлений по вищепереліченим видатковим накладним товар не розрахувався, позивач звернувся до нього з вимогою від 17.09.2021 №1709/01, якою вимагав протягом семи календарних днів з дати одержання даної вимоги сплатити заборгованість з урахуванням нарахованих у зв`язку з простроченням виконання грошових зобов`язань за договором поставки від 20.11.2019 №ПУ-КА-201119-01 сум 35% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу.

Листом від 23.09.2021 №23/09/21 відповідач зазначив, що заборгованість за вищевказаним договором буде сплачена в повному обсязі до 01.12.2021 та просив змінити рішення щодо нарахування штрафних санкцій.

Листом від 28.09.2021 №2809/01 позивач зазначив, що він не погоджує відповідачу відтермінування до 01.12.2021 розрахунків за договором поставки від 20.11.2019 №ПУ-КА-201119-01 та вказав, що він змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов`язання за вищевказаним договором не виконав, за поставлений по вищепереліченим видатковим накладним товар не розрахувався, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона-постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст.712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати переданого йому товару, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов`язання за укладеним договором своєчасно не виконав, заявлена до стягнення сума відповідачем не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно звернувся до суду з заявленими вимогами про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 48065,25 грн, а тому позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню в повному обсязі, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за укладеним договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 24032,63 грн штрафу та 5837,02 грн пені за загальний період прострочки з 29.01.2021 по 22.11.2021 відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.10.2 договору при простроченні оплати товару покупець, за письмовою вимогою постачальника, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу а також пеню, нараховану на суму заборгованості, за кожен календарний день періоду прострочення платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення без обмеження строків її нарахування та звернення та звернення до суду за її стягненням.

Відповідно до п.10.5 договору при простроченні оплати більше одного місяця, постачальник має право, крім стягнення передбачених п.10.2 суми боргу та пені, додатково стягнути з покупця штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від суми заборгованості.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу та пені відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 1162,31 грн 3% річних за загальний період прострочки з 29.01.2021 по 22.11.2021 та 3412,48 грн інфляційних втрат за загальний період прострочки з 29.01.2021 по 22.11.2021.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 48065,25 грн основного боргу, 24032,63 грн штрафу, 5837,02 грн пені, 1162,31 грн 3% річних та 3412,48 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карготранс Груп» про стягнення 82509,69 грн, з яких 48065,25 грн основного боргу, 24032,63 грн штрафу, 5837,02 грн пені, 1162,31 грн 3% річних та 3412,48 грн інфляційних втрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карготранс Груп» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 118/19, кв. 162, ідентифікаційний код 42360324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна» (04073, м. Київ, вул. Скляренка, буд. 1, ідентифікаційний код 40458289) 48065 (сорок вісім тисяч шістдесят п`ять) грн 25 коп. основного боргу, 24032 (двадцять чотри тисячі тридцять дві) грн 63 коп. штрафу, 5837 (п`ять тисяч вісімсот тридцять сім) грн 02 коп. пені, 1162 (одну тисячу сто шістдесят дві) грн 31 коп. 3% річних, 3412 (три тисячі чотириста дванадцять) грн 48 коп. інфляційних втрат та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.02.2022.

Суддя О.О. Третьякова