Рішення

від 15.02.2022 по справі 914/3656/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2022 Справа № 914/3656/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Гофротара, м. Жидачів Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Скомекс-Україна, с. Перетоки Львівської області

про стягнення 97 000, 00 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Полюхович Х.М.

Представники сторін справи не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Гофротара до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Скомекс-Україна про стягнення 97 000, 00 грн за договором поставки №2004/1/2021 від 20.04.2021.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено на 12.01.2022.

Ухвалою суду від 12.01.2022 розгляд справи відкладено на 16.02.2022.

14.02.2022 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання 16.02.2022 сторони явку повноважних представників не забезпечили, хоча про час, дату та місце розгляду спору повідомлені належним чином.

Враховуючи закінчення строку розгляду справи, достатності доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за відсутності представників сторін.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору поставки № 2004/1/2021 від 20.04.2021 в частині оплати за поставлений товар на суму 97 000, 00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

20 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Скомекс-Україна (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Гофротара (Постачальник) уклали договір поставки № 2004/1/2021 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується виготовити і поставити продукцію, а Покупець прийняти її відповідно до умов даного Договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунок здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах 50% попередньої оплати та 50% відтермінування платежу протягом 30 календарних днів з дати відвантаження продукції.

Даний Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, після чого буде продовжуватись з року в рік, якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри припинити його дію за 60 днів до прогнозованого закінчення дії Договору, та до повного виконання Сторонами своїх обов`язків (пункт 8.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 152 614, 33 грн, що підтверджується видатковими накладними № 22044 від 22.04.2021 на суму 65 119, 97 грн та № 08061 від 08.06.2021 на суму 87 494, 36 грн та товарно-транспортними накладними.

Усі накладні підписано та скріплено печатками сторін договору.

Відповідач сплатив позивачу 55 614, 33 грн, що підтверджено банківськими виписками про рух коштів.

09 липня 2021 року відповідач надав позивачу гарантійний лист про сплату 110 000, 00 грн заборгованості з розтермінуванням, а саме: 19.07.2021- 20 000, 00 грн; 27.07.2021 20 000, 00 грн; 02.08.2021- 20 000, 00 грн; 11.08.2021 25 000, 00 грн; 17.08.2021 25 000, 00 грн.

Проте відповідач не виконав в повному обсязі зобов`язання щодо сплати коштів.

Позивач скерував відповідачу претензію від 18.10.2021 на суму 97 000, 00 грн, проте відповіді на неї матеріали справи не містять.

Таким чином позивач просив стягнути залишок основної заборгованості на суму 97 000, 00 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До позовної заяви позивач долучив видаткові накладні на суму 152 614, 33 грн, як доказ виконання умов договору поставки № 2004/1/2021 від 20.04.2021.

За умовами договору відповідач мав здійснити 50% попередньої оплати та 50% з відтермінуванням платежу впродовж 30 календарних днів з дати відвантаження продукції.

Продукція відвантажена 22.04.2021 та 08.06.2021.

Відповідач оплатив позивачу 55 614, 33 грн.

Проте доказів оплати за поставлений товар на суму 97 000, 00 грн матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, позивач підтвердив, а відповідач не спростував наявність заборгованості на суму 97 000, 00 грн.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судові витрати.

Судовий збір на підставі приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Скомекс-Україна (місцезнаходження: 80023, Львівська обл., Сокальський р-н, село Перетоки, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 86А, ідент. код: 38991462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гофротара (місцезнаходження: 81700, Львівська обл., Жидачівський р-н, місто Жидачів, вул. Друкарська, будинок 4, ідент. код: 36465981) 97 000, 00 грн заборгованості та 2 270, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 21.02.2022.

Суддя Галамай О.З.