Рішення від 21.02.2022 по справі 918/952/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р. м. РівнеСправа № 918/952/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний Банк "Львів" (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546)

до відповідачів: Фізичної особи-підприємця Околіти Романа Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_3 )

про стягнення в сумі 507 668,60 грн..

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідачів: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний Банк "Львів" (далі по тексту Позивач, АТ АКБ "Львів", Банк) звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Околіти Романа Анатолійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якому просить:

-стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Околіти Романа Анатолійовича та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерно- комерційного банку «Львів» заборгованість за Додатковим договором №207В/2020-1 про надання кредиту до Генерального договору №207/В/2020 від 09.06.2020р. в розмірі 507 668,60 гривень 60 коп., з яких: заборгованість по основному боргу - 498 223,80 грн., заборгованість по процентах - 9 444,80 грн.;

-звернути стягнення на предмет застави - автомобіль: легковий седан-В АUDI А6, 2012 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер - НОМЕР_5 , що належить Войнаровському Анатолію Миколайовичу (ідентифікаційний код - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) для задоволення вимог Акціонерного товариства Акціонерно- комерційного банку «Львів» за Додатковим договором ЖЮ7В/2020-1 про надання кредиту до Генерального договору №207/В/2020 від 09.06.2020р. в розмірі 507 668,60 гривень 60 коп., з яких: заборгованість по основному боргу 498 223,80 грн.; заборгованість по процентах - 9 444,80 грн..

Даний позов обгрунтовує наступним. 09.06.2020 року між АТ АКБ «Львів», як Кредитором та Фізичною особою - підприємцем Околітою Романом Анатолійовичем, як Позичальником укладено Генеральний договір №207/В/2020, відповідно до умов якого Банк зобов`язався відкрити Позичальнику максимальний ліміт заборгованості (кредитування) 5 000 000,00грн. (п`ять мільйонів гривень), зі сплатою процентів за ставкою, що визначена в додаткових договорах, з строком дії включно до 08.06.2030року.

На виконання Генерального договору, 09.06.2020року між Банком та Позичальником укладено Додатковий договір ЖЮ7В/2020-1 про надання кредиту до Генерального договору №207/В/2020 від 09.06.2020р., згідно умов якого Банк надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 600000,00 грн. (шістсот тисяч гривень), для фінансування основних фондів, з кінцевою датою повернення - 08.06.2024року.

Позивач зазначає, що станом на 28.10.2021 року заборгованість ФОП Околіта Р.А. перед АТ АКБ «Львів» по основному боргу, відсотках згідно Додаткового договору №207В/2020-1 про надання кредиту до Генерального договору №207/В/2020 від 09.06.2020р. становить 507 668,60 (п`ятсот сім тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 60 коп., з яких: заборгованість по основному боргу - 498 223,80 грн.; заборгованість по процентах - 9 444,80 грн..

09.06.2020 року, з метою забезпечення виконання вимог за Додатковим договором, між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 (надалі Поручитель) укладено Договір поруки №207/В/2020/Р-1.

Відповідно до п.1.3., п.1.6. Договору поруки - Поручитель зобов`язався відповідати перед Позивачем у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу (повернення кредиту), процентів, неустойки, відшкодування збитків, сплати інших платежів, обумовлених Кредитним договором.

Крім цього, 09.06.2020 року з метою забезпечення виконання вимог за Додатковим договором №207В/2020-1 про надання кредиту до Генерального договору №207/В/2020 від 09.06.2020р., між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_2 укладено Договір застави майна №207/В/2020/Т-1, згідно п.1.2. якого в заставу передано легковий седан-В АUDІ А6, 2012 року випуску, № шасі НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер - НОМЕР_5 ..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідачі відзиву на позов суду не надали, причин ненадання не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності відзиву з боку відповідачів.

Ні відповідачі, ні їх представники у судові засідання у підготовчому провадженні не з`являлися, причин неявки не повідомляли.

Ухвалою суду від 11.01.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання 15.02.2021 року не з`явилися представники позивача та відповідачів. Представником позивача подано заяву про розгляд справи у відсутності повноважного представника.

Відповідачем Фізичною особою-підприємцем Околітою Романом Анатолійовичем подано суду клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання відхилене судом, так як неявка у судове засідання Відповідача є повторною, а відповідно до підпункту 2 пункту 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того у вказаному клопотанні ФОП Околіта Р.А. зазначає, що позовні вимоги АТ АКБ "Львів" визнає та у зв`язку з цим просить суд повернути з Державного бюджету позивачу 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову.

До господарського суду повернулися ухвали суду від 11 та 25 січня 2022 року про призначення справи до розгляду по суті, які направлялась на адресу відповідачів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_3 ), з відміткою відділення зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою.

З матеріалів справи вбачається, що місцем проживання вказаних осіб є Волинська обл., м. Луцьк, вул. Степова, буд. 104.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Крім того пунктом сьомим статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того суд зазначає, що неявка вказаних осіб у судове засідання є повторною, а відповідно до підпункту 2 пункту 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Таким чином суд вважає, що вказані відповідачі про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, відтак, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

09.06.2020 року між AT АКБ «Львів», як Банком та Фізичною особою-підприємцем Околітою Романом Анатолійовичем, як Позичальником укладено Генеральний договір №207/В/2020 (далі по тексту Генеральний договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язався відкрити Позичальнику максимальний ліміт заборгованості (кредитування) 5000000 (п`ять мільйонів) гривень 00 коп., зі сплатою процентів за ставкою, що визначена в додаткових договорах, з строком дії включно до 08.06.2030 року.

На виконання Генерального договору, 09.06.2020року між Банком та Позичальником укладено Додатковий договір №207В/2020-1 про надання кредиту до Генерального договору №207/В/2020 від 09.06.2020р. (надалі Додатковий договір) згідно умов якого Банк надає Позичальнику грошові кошти (надалі Кредит) у розмірі 600000 (шістсот тисяч) гривень 00 коп., для фінансування основних фондів, з кінцевою датою повернення - 08.06.2024року.

Відповідно до п.2.1.3. Додаткового договору - Процентна ставка є змінною та розраховується за формулою: Процентна Ставка = UIRD ЗМ + 5 процентних пунктів. Максимальний розмір Процентної Ставки за кредитом не може перевищувати 30% річних. У випадку, коли розрахункове значення розміру Процентної Ставки перевищує розмір Максимальної процентної ставки, застосовується Максимальна процентна ставка.

Прийняті на себе зобов`язання по Додатковому договору Банк виконав, перерахувавши на поточний рахунок Позичальника кошти в розмірі 600000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером №228336 від 09.06.2020р..

Відповідно до п.2.1.6 Додаткового договору, повернення кредиту здійснюється згідно Графіку погашення кредиту, що є невід`ємною частиною цього договору. Однак, зобов`язання не виконуються, кредит не повертається.

Відповідно до п.4.1., п.4.2. Додаткового договору - Позичальник зобов`язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього. Повернення Кредиту здійснюється шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу Банку.

Як вбачається із п.3.3., 3.2. Додаткового договору - проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3. цього додатково Договору. Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до умов цього Додаткового договору, у валюті кредиту щомісяця, згідно графіку, викладеного у додатку №1 до цього Додаткового договору, що є невід`ємною частиною.

Станом на 28.10.2021р. заборгованість по нарахованих та несплачених в строк процентах по кредиту становить 9444,80 грн., що підтверджується Розрахунком заборгованості за Кредитним договором та виписками по рахунках.

Згідно п.2.6. Додаткового договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов`язань, передбачених цим Договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов`язань за цим Додатковим договором, а також у випадку несвоєчасної сплати процентів та/або повернення Кредиту або його частини.

Зважаючи на те, що по даному кредитному зобов`язанню є наявна заборгованість і з метою вирішення даного спору у позасудовому порядку, Банком було надіслано Позичальнику лист-вимогу від 09.08.2021 року за вих.№793/0-20, однак вона залишилась без відповідного реагування зі сторони Позичальника.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, який є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України), і вимогами законодавства. Відповідно до ч.І ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, встановлених договором. Пунктом 1 ст. 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а у разі відсутності іншої домовленості сторін - проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати належних йому процентів.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України - суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Станом на 28.10.2021 року заборгованість ФОП Околіта Р.А. перед АТ АКБ «Львів» по основному боргу, відсотках згідно Додаткового договору №207В/2020-1 про надання кредиту до Генерального договору №207/В/2020 від 09.06.2020р. становить 507 668 (п`ятсот сім тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 60 коп., з яких: заборгованість по основному боргу - 498 223,80 грн., заборгованість по процентах - 9 444,80 грн..

09.06.2020року з метою забезпечення виконання вимог за Додатковим договором, між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 (надалі Поручитель) укладено Договір поруки №207/В/2020/Р-1.

Відповідно до п.1.3., п.1.6. Договору поруки - Поручитель зобов`язався відповідати перед Позивачем у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу (повернення кредиту), процентів, неустойки, відшкодування збитків, сплати інших платежів, обумовлених Кредитним договором. Поручитель, шляхом підписання цього Договору, виражає свою згоду на зміну Основного зобов`язання без необхідності будь-якого додаткового погодження з ним, включаючи випадки збільшення кредитних зобов`язань Позичальника, пов`язаних із збільшенням ліміту кредитування, збільшенням розміру відсотків користування Кредитом, збільшення терміну користування кредитом та інших.

Згідно п.1.4. Договору поруки - поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як вбачається із п.2.8. Договору поруки - Поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому договору, не пізніше 7 (семи) банківських днів з дати надсилання йому Вимоги Кредитора.

На виконання п. 2.8. Договору поруки, Поручителю було надіслано лист-вимогу від 09.08.2021р. за вих.№794/0-20, однак вона залишились без відповідного реагування зі сторони Поручителя.

Виходячи із п.1.3, п.1.6 Договору поруки та ст.554 ЦК України ОСОБА_1 виступає співвідповідачем по даному зобов`язанню.

Крім цього, 09.06.2020року з метою забезпечення виконання вимог за Додатковим договором, між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_2 (надалі Майновий поручитель) укладено Договір застави майна №207/В/2020/Т-1, згідно п.1.2. якого в заставу передано легковий седан-В AUDI А6, 2012року випуску, № шасі НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер - НОМЕР_7 .

Згідно п.3.1.4. Договору застави - у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов`язань за Генеральним договором, Додатковим договором до нього та/або невиконання/неналежного виконання Заставодавцем зобов`язань за цим договором, Заставодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації Предмета застави суми, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставного майна, а також витрат, пов`язаних із зверненням стягнення і реалізацією Предмета застави.

Як вбачається із п.5.2. Договору застави Заставодержатель має право достроково звернути стягнення на Предмет застави якщо у момент настання терміну виконання зобов`язань за Основним зобов`язанням вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Основним зобов`язанням термін суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлений Основним зобов`язанням строк суми відсотків, комісій, неустойки (пені, штрафних санкцій).

Згідно п.5.3. Договору застави Заставодержатель, у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок Предмета застави, на власний розсуд звертає стягнення на Предмет застави в тому числі на підставі рішення суду.

На виконання вимог п.5.4. Договору застави Майновому поручителю було надіслано лист-вимогу від 09.08.2021р. за вих.№793/0-20 з вимогою погасити протерміновану заборгованість, однак, вона залишилася без відповідного реагування зі сторони Майнового поручителя.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Зважаючи на викладене, Позивач набув права одночасного звернення стягнення на автомобіль Майнового поручителя та стягнення суми заборгованості з Позичальника та Поручителя в судовому порядку.

В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт неналежного виконання Відповідачами зобов`язань за Додатковим договором №207В/2020-1 про надання кредиту до Генерального договору №207/В/2020 від 09.06.2020р., а Відповідачі вказаного належними доказами не спростували, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідачів, так як спір виник внаслідок їх неправильних дій.

В той же час суд зазначає, що за приписами частини першої статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відтак, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Околіти Романа Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно- комерційного банку «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546) заборгованість за Додатковим договором №207В/2020-1 про надання кредиту до Генерального договору №207/В/2020 від 09.06.2020р. в розмірі 507 668 (п`ятсот сім тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 60 коп., з яких: заборгованість по основному боргу - 498 223 (чотириста дев`яносто вісім тисяч двісті двадцять три) гривні 80 коп., заборгованість по процентах - 9 444 (дев`ять тисяч чотириста сорок чотири) гривні 80 коп..

3.Звернути стягнення на предмет застави - автомобіль легковий седан-В АUDI А6, 2012 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер - НОМЕР_5 , що належить Войнаровському Анатолію Миколайовичу (ідентифікаційний код - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) для задоволення вимог Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546) за Додатковим договором 207В/2020-1 про надання кредиту до Генерального договору №207/В/2020 від 09.06.2020р. в розмірі 507 668 (п`ятсот сім тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 60 коп., з яких: заборгованість по основному боргу - 498 223 (чотириста дев`яносто вісім тисяч двісті двадцять три) гривні 80 коп., заборгованість по процентах - 9 444 (дев`ять тисяч чотириста сорок чотири) гривні 80 коп..

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Околіти Романа Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546) по 1269 (одна тисяча двісті шістдесят дев`ять) гривень 17 коп. судового збору з кожного.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Повернути Акціонерному товариству Акціонерно-комерційному банку «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546) з Державного бюджету України 3807 (три тисячі вісімсот сім) гривень 52 коп. судового збору, сплаченого по меморіальному ордеру №845419 від 26.10.2021р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи №918/952/21.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.