Рішення

від 16.02.2022 по справі 923/1539/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2022 року Справа № 923/1539/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетафім Україна", м. Нова Каховка, Херсонська область,

до: Приватного підприємства "ШАТО", м. Нова Каховка, Херсонська область,

про стягнення заборгованості в сумі 1 173 173,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Іващенко А.І., ордер серія ХС № 190532 виданий 02.11.2021, договір № 02-01/11/21 від 02.11.2021 про надання професійної правничої допомоги,

від відповідача: не з`явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕТАФІМ УКРАЇНА» (місцезнаходження: вул. Дружби, буд. 2, м. Нова Каховка, Херсонська область, Україна, 74900, код ЄДРПОУ 36631390) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Приватного підприємства «ШАТО» (місцезнаходження: просп. Дніпровський, буд. 97, м. Нова Каховка, Херсонська область, Україна, 74900, код ЄДРПОУ 30593533) про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу № 06 03 2020 від 06 березня 2020 року в сумі 1 173 173,20 грн., а саме: 870 925,82 грн. - основного боргу, 53 666,86 грн. - пені, 137 092,58 грн - штрафу, 111 487,94 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 26.11.2021 призначено перше підготовче засідання по справі на 23.12.2021.

20.12.2021 до суду повернулась копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка направлялась на адресу відповідача з відміткою Укрпошти "адресат відмовився".

Відповідно до витягу з ЄДР, який зроблено судом, адреса відповідача відповідає адресі зазначеній у позовній заяві.

В судовому засіданні 23.12.2021 представник позивача не заперечував проти відкладення підготовчого засідання для повторного повідомлення відповідача.

Ухвалою суду від 23.12.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 23.02.2022, відкладено підготовче засідання на 25.01.2022 о 11:00 год.

17.01.2022 до суду повторно повернулася копія ухвали від 23.12.2021 про відкладення, яка направлялась на адресу відповідача з відміткою Укрпошти "адресат відмовився", за таких обставин, відповідач вважається належно повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання.

В судовому засіданні 25.01.2022 представник позивача не заперечував щодо закриття підготовчого провадження у справі та призначення судового засідання для розгляду справи по суті, стверджуючи про виконання, на думку цього представника, належним чином усіх завдань виконавчого провадження по даній справі, відсутність у позивача будь-яких додаткових заяв або клопотань, а також про надання позивачем до суду усіх наявних у нього доказів на підтвердження обставин, які є предметом спору.

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 17 лютого 2022 року о 10 год. 00 хв.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи своїм правом участі у розгляді справи не скористався, відзиву по суті позовних вимог від нього до суду не надходило.

В судове засідання 17.02.2022 представник відповідача не прибув з невідомих суду причин, заяв та клопотань від нього не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Завданням розгляду справи по суті відповідно до ст.194 ГПК України є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Згідно ст.195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕТАФІМ УКРАЇНА» (далі - позивач, продавець) та Приватним підприємством «ШАТО» (далі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу № 06 03 2020 від 06 березня 2020 року (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, продавець зобов`язався передати у власність покупця крапельну лінію у кількості 600 бухт (далі - товар) вартістю І 524 967,20 грн., з ПДВ, еквівалент якої становить 61 689,61 доларів США, а покупець зобов`язався прийняти товар у власність від продавця та сплатити ціну товару на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п.п. 4.1.1.-4.1.3. Договору, покупець зобов`язався здійснити оплату вартості товару шляхом здійснення переказу коштів на поточний рахунок продавця трьома платежами:

(1) перший платіж (авансовий) у сумі 152 496,72, у тому числі ПДВ 20%- 25 416,12 грн., еквівалент якої становить 6 168,96 доларів США, що складає 10% від вартості товару, у строк - до 10 березня 2020 року включно (п, 4.1.1);

(2) другий платіж у сумі 152 496,72 грн., у тому числі ПДВ 20% - 25 416,12 грн., еквівалент якої становить 6 168,96 доларів США, що складає 10% від вартості товару, у строк - протягом 5 (п`яти) днів з дати виписки видаткової накладної включно (п. 4.1.2);

(3) третій платіж у сумі 1 219 973,76 грн., у тому числі ПДВ 20% - 203 328,96 грн., еквівалент якої становить 49 351,69 доларів США, що складає 80% від вартості товару, у строк - протягом 180 днів з дати виписки видаткової накладної включно (п. 4.1.3).

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що продавець зобов`язався передати товар покупцеві після отримання від покупця на свій поточний рахунок авансового платежу, як це передбачено п. 4.1. Договору.

Вказані вище обставини підтверджуються укладеними у формі єдиного документа договором купівлі-продажу № 06 03 2020 від 06 вересня 2020 року.

На виконання умов Договору продавець (позивач) передав покупцю (відповідачу) товар в повному обсязі на загальну суму еквівалентну 61 689,61 доларам США, що в гривневому еквіваленті на момент укладення Договору становило 1 524 967,20 грн.

Після проведених сторонами коригувань відповідних платежів, визначення зміненої вартості товару в день його відвантаження, а також розміру простроченої заборгованості, у зв`язку із зміною міжбанківського курсу долара до гривні (далі - коригування вартості товару), первісна вартість товару з 1 524 967,20 грн. збільшилася на 225 207,72 грн., до 1 750 174,92 грн.

На підтвердження проведення коригування вартості товару сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 19 квітня 2021 року до Договору купівлі-продажу № 06 03 2020 від 06 березня 2020 року (далі - Додаткова угода).

ПП «ШАТО» отриманий від ТОВ «НЕТАФ1М УКРАЇНА» товар за Договором оплатило частково, на загальну суму 879 249,10 грн., з яких: вісім платежів на загальну суму 329 249,10 грн. - до проведення коригування неоплаченої (простроченої) заборгованості, та шість платежів на загальну суму 550 000,00 грн. - після проведення коригування неоплаченої (простроченої) заборгованості, тобто після 19 квітня 2021 року.

В результаті оплат на суму 329 249,10 грн., здійснених покупцем до проведення коригування неоплаченої (простроченої) заборгованості, утворилася прострочена заборгованість в сумі 1 356 783,55 грн.

За результатами коригування неоплаченої (простроченої) заборгованості її розмір з 1 356 783,55 грн. збільшився на 64 142,27 грн. до 1 420 925,82 грн.

Після проведення коригування неоплаченої (простроченої) заборгованості, та на виконання графіку платежів, узгодженого в п. 3.1 Додаткової угоди, відповідач сплатив 550 000,00 грн. (50 000 + 50 000 + 150 000 + 100 000 + 100 000 + 100 000), чим зменшив розмір простроченої заборгованості з 1 420 925,82 гри. до 870 925,82 грн.

Статтею 20 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5,8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1. Додаткової угоди, граничний термін повного розрахунку за товар сплив 25 серпня 2021 року.

Основна заборгованість за Договором на момент подання цієї позовної заяви до суду становить 870 925,82 грн.

Отже, позивач має усі правові підстави для звернення до суду за захистом своїх прав, шляхом стягнення суми основного боргу за Договором та штрафних санкцій, передбачених Договором і законом.

Підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право позивачу звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Позовні вимоги щодо стягнення боргу та штрафних санкцій позивач обґрунтовує наступним.

Як зазначалося, 06 березня 2020 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 06 03 2020 на поставку товару (крапельної лінії).

06 березня 2020 року продавець передав покупцю товар на суму 127 080,60 грн., що еквівалентно 5 140,80 доларам США, що підтверджується видатковою накладною № 112 від 06 березня 2020 року, товарно-транспортною накладною № Р112 від 06 березня 2020 року та довіреністю № 6 від 06 березня 2020 року.

10 березня 2020 року на підставі рахунку на оплату по замовленню № 239 від 06 березня 2020 року, покупець здійснив переказ коштів на рахунок продавця у розмірі 25 416,12 грн., еквівалентом яких є 1 016,24 доларів США. Зазначене підтверджується рахунком на оплату по замовленню № 239 від 06 березня 2020 року, платіжним дорученням № 33 від 10 березня 2020 року, витягом із банківської виписки по рахунку позивача.

18 березня 2020 року продавець передав покупцю товар на суму 139 572,72 грн., еквівалентом яких є 5 140,80 доларам США. Вказане підтверджується видатковою накладною № 167 від 18 березня 2020 року, товарно-транспортною накладною № Р167 від 18 березня 2020 року та довіреністю № 10 від 18 березня 2020 року .

19 березня 2020 року на підставі рахунку на оплату по замовленню № 239 від 06 березня 2020 року, покупець здійснив переказ коштів на рахунок продавця у розмірі 25 000 грн., еквівалентом яких є 912,08 доларів США, та 2 914,54 грн., еквівалентом яких є 106,33 доларів США. Зазначене підтверджується рахунком на оплату по замовленню № 239 від 06 березня 2020 року, платіжним дорученням № 45 від 19 березня 2020 року, платіжним дорученням № 47 від 19 березня 2020 року та витягом із банківської виписки по рахунку позивача.

24 березня 2020 року на підставі рахунку на оплату по замовленню № 239 від 06 березня 2020 року, покупець здійснив переказ коштів на рахунок продавця у розмірі 30 000 грн., еквівалентом яких є 1 084,99 доларів США, що підтверджується рахунком на оплату по замовленню № 239 від 06 березня 2020 року, платіжним дорученням № 51 від 24 березня 2020 року, витягом із банківської виписки по рахунку позивача.

27 березня 2020 року на підставі рахунку на оплату по замовленню № 239 від 06 березня 2020 року, покупець здійснив переказ коштів на рахунок продавця у розмірі 59 000 грн., еквівалентом яких є 2 090,72 доларів США, та 35 764,00 грн., еквівалентом яких є 1 267,33 доларів США. Вказане підтверджується рахунком на оплату по замовленню № 239 від 06 березня 2020 року, платіжним дорученням № 52 від 27 березня 2020 року, платіжним дорученням № 1 від 27 березня 2020 року, витягом із банківської виписки по рахунку позивача.

З викладеного вище убачається, що оплату першого (авансового) платежу у сумі 152 496,72 грн., з граничним строком оплати - до 10 березня 2020 року включно, здійснив лише 27 березня 2020 року, чим порушив п.п. 4.1.1 Договору.

27 березня 2020 року продавець передав покупцю товар на суму 623 815,51 грн., еквівалентом яких є 22 105,44 доларів США, що підтверджується видатковою накладною № 208 від 27 березня 2020 року, товарно-транспортною накладною № Р208 від 27 березня 2020 року та довіреністю № 13 від 27 березня 2020 року.

16 квітня 2020 року на підставі рахунку на оплату по замовленню № 482 від 13 квітня 2020 року, покупець здійснив переказ коштів на рахунок продавця у розмірі 53 556,44 грн., еквівалентом яких є 1 962,49 доларів США, що підтверджується рахунком на оплату по замовленню № 482 від 13 квітня 2020 року, платіжним дорученням № 26 від 16 квітня 2020 року, витягом із банківської виписки по рахунку позивача.

17 квітня 2020 року продавець передав покупцю товар на суму 795 563,82 грн., еквівалентом яких є 29 302,53 доларів США, що підтверджується видатковою накладною № 337 від 17 квітня 2020 року та товарно-транспортною накладною № Р337 від 17 квітня 2020 року.

29 квітня 2020 року на підставі рахунку на оплату по замовленню № 239 від 06 березня 2020 року, покупець здійснив переказ коштів на рахунок продавця у розмірі 97 598,00 грн., еквівалентом яких є 3 610,06 доларів США, що підтверджується рахунком на оплату по замовленню № 239 від 06 березня 2020 року, платіжним дорученням № 45 від 29 квітня 2020 року, витягом із банківської виписки по рахунку позивача.

Отже, оплату другого платежу у сумі 152 496,72 грн., з граничним строком оплати - протягом 5 днів з дати виписки видаткової накладної (тобто, 22 квітня 2020 року) здійснив лише 29 квітня 2020 року, чим порушив п.п. 4.1.2 Договору.

Третій платіж, передбачений п. 4.1.3 Договору у сумі 1 218 973,76 грн. покупцем сплачено частково - у сумі 24 255,66 грн. (25 416,12 + 2 914,54 + 25 000,00 + 30 000,00 + 59 000,00 + 35 764,00 + 53 556,44 + 97 598,00 - 152 496,72 - 152 496,72).

За змістом п.п. 3.1., 4.1. Договору, якщо міжбанківський курс долара США до гривні, встановлений або на найближчий робочий день, що передує відповідній даті платежу (узгоджену в підпунктах 4.1.1-4.1.3 або на дату фактичного здійснення покупцем платежу, або на найближчий робочий день, що передує даті відвантаження) зазнає змін більш ніж на 1% по відношенню до курсу, визначеному у абзаці першому п. 3.1. Договору, платіж підлягає пропорційному перерахунку (коригуванню) шляхом визначення умовно недоотриманих продавцем або переплачених покупцем коштів у доларовому еквіваленті. Особливості коригування гривневого еквіваленту простроченої заборгованості викладено в п. 4.1.4 Договору.

Стосовно кожного окремого коригування (зміни) вартості товару/розміру платежу, сторони домовилися укладати Додаткову угоду, текст якої готуватиметься продавцем (абз. 1 п. 4.3. Договору).

19 квітня 2021 року, з метою проведення коригування вартості товару внаслідок зміни курсу валют на відповідні дати, сторонами укладено Додаткову угоду № 1 про внесення змін і доповнень до Договору купівлі-продажу № 06 03 2020 від 06 березня 2020 року, з Додатком 1 до Додаткової угоди «Відомості про рух товару і оплати, проведені коригування вартості товару/відповідних платежів, а також розміру простроченої заборгованості в гривневому еквіваленті у зв`язку із зміною курсу валют», який є його невід`ємною частиною (далі - Додаток І до Додаткової угоди, Додаток 1).

В результаті проведеного коригування вартості товару, його загальна вартість була збільшена до 1 750 174,92 грн., а розмір простроченої заборгованості після проведеного коригування склав 1 420 925,82 грн. При цьому, доларовий еквівалент вартості товару та простроченої заборгованості за результатами коригування гривневого еквіваленту простроченої заборгованості не змінився, і залишився 61 689,58 та 49 639,33 доларів США відповідно.

Також п. 3.1. Додаткової угоди сторони погодили, що прострочену заборгованість у сумі 49 639,33 доларів США. гривневий еквівалент якої становить 1 420 925,82 покупець сплатить наступним чином:

- до 25.04.2021 року включно - гривневий еквівалент 1 746,72 доларів США (50 000,00 грн.) з ПДВ;

- до 20.05.2021 року включно - гривневий еквівалент 1 746,72 доларів США (50 000,00 грн.) з ПДВ;

- до 20.06.2021 року включно - гривневий еквівалент 1 746,72 доларів США (50 000,00 грн.) з ПДВ;

- до 20.07.2021 року включно - гривневий еквівалент 6 986,90 доларів США (200 000,00 грн.) з ПДВ;

- до 25.08.2021 року включно - гривневий еквівалент 37 412,27 доларів США (1 070 925,82 грн.) з ПДВ.

Ці обставини підтверджуються підписаною та скріпленою печатками сторін Додатковою угодою та Додатком 1 до Додаткової угоди, в яких зафіксовано результати проведеного коригування вартості товару.

В подальшому, після проведення коригування вартості товару, відповідач сплатив на користь позивача 550 000,00 грн. (50 000 + 50 000 + 150 000 + 100 000 + 100 000 + 100 000), чим зменшив розмір простроченої заборгованості з 1 420 925,82 грн. до 870 925,82 грн.

Зазначене підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 892 від 06 вересня 2021 року, № 907 від 10 вересня 2021 року, № 936 від 17 вересня 2021 року, № 945 від 22 вересня 2021 року, № 995 від 20 жовтня 2021 року, № 1037 від 08 листопада 2021 року та витягом із банківської виписки по рахунку позивача.

Таким чином, ПП «ШАТО» отримало від ТОВ «Нетафім Україна» обумовлений Договором товар у повному обсязі на суму 1 750 174.92 грн., проте не сплатило за отриманий товар своєчасно та у повному розмірі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася прострочена заборгованість у сумі 870 925,82 грн.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені § 1 глави 54, особливості поставки - § 3 глави 54 ЦК України, § 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і II книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, то не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як унормовано ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 ГК України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5.8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Ключовим аргументом позивача для обґрунтування вимоги щодо стягнення основного боргу (простроченої заборгованості) є порушення відповідачем встановлених Додатковою угодою № 1 від 19 квітня 2021 року граничних строків оплати, а також порушення приписів ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 526, 530, 692 ЦК України з урахуванням положень ст. ст. 204, 525, 598, 599, 610, 611, 612, 626, 629, 638, 639, 655 ЦК України.

Права та обов`язки позивача та відповідача, а також відповідальність за порушення взятих на себе обов`язків передбачена в Договорі (п. 8 1 -8.3 Договору).

Відповідно до п. 8.1. Договору, сторони передбачили відповідальність на випадок прострочення покупцем термінів оплати, передбачених пунктом 4.1. Договору більш ніж на 10 (десять) календарних днів, у вигляді сплати продавцю пені у розмірі подвійної ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, а також штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від простроченої заборгованості за порушення встановленого терміну сплати на 60 (шістдесят) і більше календарних днів, і 20% (двадцять відсотків) за порушення встановленого терміну на 90 (дев`яносто) і більше календарних днів. Умови щодо нарахування пені не поширюють свою дію при здійсненні покупцем першого платежу (авансового), про який йдеться в п.п. 4.1.1 Договору, а також при стовідсотковій передоплаті за товар.

При розрахунку пені та штрафу першим днем прострочення вважатиметься день, який є наступним після дати платежу, узгодженої а Договорі (п. 8.2. Договору).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до ст. 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.2 Додаткової угоди Сторони погодили, що за користування чужими грошовими коштами, тобто на залишок суми простроченої заборгованості, продавець нараховує, а покупець сплачує на користь продавця відсотки з розрахунку 0,04% (нуль цілих чотири сотих проценти) за кожен день користування чужими коштами. Нарахування відсотків розпочинається з наступного дня після дня підписання даної Угоди, тобто з 20 квітня 2021 року і закінчується після повного погашення покупцем простроченої заборгованості за переданий товар. Вимога чи рахунок про сплату нарахованих процентів може бути пред`явлені продавцем на адресу покупця не раніше 25 серпня 2021 року або після погашення 50% і більше від суми простроченої заборгованості, вказаної в п.3.1 Додаткової угоди та без обмежень щодо строків пред`явлення у разі стягнення заборгованості, що виникає з Договору в судовому порядку.

Виходячи з зазначених нормативних та договірних приписів, у випадку неповної оплати за отриманий товар, позивач (продавець) має правові підстави ініціювати стягнення судом з відповідача (покупця): основного боргу, пені, штрафу та відсотків за користування чужими грошовими коштами.

В таблиці зазначені відомості, які будуть використовуватися для розрахунку суми основного боргу, пені, штрафу, а також відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Платіж (п.3.1. Додаткової угоди)Термін сплатиРозмір заборгованості, грн.Фактично сплачена сума, грн.Дата фактичної сплати/діїПеріод прострочення, днівКількість днів простроченнягр.1гр.2гр 3гр.4гр.5гр.6гр.7Прострочена початкова заборгованість (після коригування), всього1 420 925,82 (1 356 783,55 + 64 142,271)329 249,10219.04.20213XXІдо 25.04.2021 включно50 000,0050 000,0006.09.202126.04.2021- 05.09.2021133IIдо 20.05.2021 включно50 000,0050 000,0010.09.202121.05.2021- 09.09.2021112IIIдо 20.06.2021 включно50 000,00150 000,00 (100000,00- переплата)17.09.202121.06.2021- 16.09.202188IVдо 20.07.2021 включно200 000,00100 000,00 (переплата ІІІ платежу)17.09.202121.07.2021- 16.09.202158IVдо 20.07.2021 включно100 000,00 (200 000- 100 000)100 000,0022.09.202117.09.2021- 21.09.20215Vдо 25.08.2021 включно1 070 925,82100 000,0020.10.202126.08.2021- 19.10.202155Vдо 25.08.2021 включно970 925,82 (1 070 925,82 -100 000,00)100 000,0008.11.202120.10.2021- 07.11.202119Прострочена заборгованість870 925,82 (970 925,82-100 000,00)X21.11.2021408.11.2021- 21.11.202114Всього сплаченоX879 249,10XXXПрострочена кінцева заборгованість (після коригування), всього870 925,82XXXX64 142,271 - розмір дооцінки загальної вартості товару після коригувати простроченої заборгованості; 329 249,102 - розмір фактично сплаченої покупцем суми за товар до коригування простроченої заборгованості; 19.04.20213 - дата укладення Додаткової угоди; 21.11.20214 - дата проведення позивачем розрахунку сум, що стягуються.

Основний борг визначається шляхом віднімання сплаченої відповідачем суми грошових коштів за Договором від загальної суми вартості товару.

Вартість товару після проведеного коригування становить 1 750 174,92 грн.

Сплачена відповідачем сума грошових коштів за Договором становить 879 249,10 грн.

Таким чином, сума основною боргу за Договором станом на дату складання позовної заяви становить 870 925,82 грн. (1 750 174,92 - 879 249,10).

Відповідно до п. 12.13 Договору, пеня нараховується протягом трьох років від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а позовна давність (спеціальна та загальна) збільшується і встановлюється тривалістю у п`ять років.

У математичному викладі розрахунок пені можна відобразити такою формулою.

(Пеня грн ] = [Сума боргу грн.] х [2 х Ставка НБУ, %] /100% / [Кількість днів у році] х [Кількість днів прострочення].

Період прострочення - з 26 квітня 2021 року по 21 листопада 2021 року (включно), який, в залежності від облікової ставки Національного банку України та суми заборгованості, поділявся на окремі періоди:

- 26 квітня 2021 року - 22 липня 2021 - 7,5% річних;

- 23 липня 2021 року - 09 вересня 2021 - 8% річних;

-10 вересня 2021 року - 21 листопада 2021 - 8,5% річних.

Дані про облікову ставку НБУ отримано, як публічну інформацію, доступ до якої забезпечено шляхом систематичного та оперативного її оприлюднення на офіційному веб-сайті Національного банку України в мережі Інтернет (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Отже, розрахунок пені наступний:

Дата початку періодуДата закінчення періодуКількість днів у періодіСума боргуСтавка НБУ,%Пеня, грн.26.04.202122.07.20218850 000,007,51 808,22[50 000,00] х [2х7,5%]/100%/365 днів х [88] 23.07.202105.09.20214550 000,008986,30[50 000,00] х [2х8%]/100%/365 днів х [45] 21.05.202122.07.20216350 000,007,51 294,52[50 000,00] х [2х7,5%]/100%/365 днів х [63] 23.07.202109.09.20214950 000,0081 073,97[50 000,00] х [2х8%]/100%/365 днів х [49] 21.06.202122.07.20213250 000,007,5657,53[50 000,00] х [2х7,5%]/100%/365 днів х [32] 23.07.202109.09.20214950 000,0081 073,97[50 000,00] х [2х8%]/100%/365 днів х [49] 10.09.202116.09.2021750 000,008,5163,01[50 000,00] х [2х8,5%]/100%/365 днів х [7] 21.07.202122.07.20212200 000,007,5164,38[200 000,00] х [2х8,5%]/100%/365 днів х [2] 23.07.202109.09.202149200 000,0084 295,89[200 000,00] х [2х8%]/100%/365 днів х [49] 10.09.202116.09.20217200 000,008,5652,05[200 000,00] х [2х8,5%]/100%/365 днів х [12] 17.09.202121.09.20215100 000,008,5232,88[100 000,00] х [2х8,5%]/100%/365 днів х [5] 26.08.202109.09.2021151 070 925,8287 041,70[1 070 925,82] х [2х8%]/100%/365 днів х [15] 10.09.202119.10.2021401 070 925,828,519 951,50[1 070 925,82] х [2х8,5%]/100%/365 днів х [40] 20.10.202107.11.202119970 925,828,58 592,03[970 925,82] х [2х8,5%]/100%/365 днів х [19] 08.11.202121.11.202114870 925,828,54 867,64[870 925,82] х [2х8,5%]/100%/365 днів х [14] Всього:53 666,86

Таким чином, сума пені за Договором становить 53 666,86 грн.

Відповідно до п. 8.1. Договору, у випадку прострочення покупцем термінів оплати, передбачених пунктом 4.1. Договору, покупець сплатить продавцю штрафні санкції

Як встановлено п. 8.2. Договору, при розрахунку розміру пені та штрафу, першим днем прострочення вважатиметься день, який є наступним після дати платежу, узгодженої у Договорі.

Додатковою угодою сторони встановили інші терміни оплати (п. 3.2. Додаткової угоди), аніж встановлено п. 4.1. Договору.

За змістом л. 5 Додаткової угоди, умови Договору, які не змінювалися у Додатковій угоді та не суперечать їй, залишаються незмінними і сторони підтверджують свої зобов`язання по ним.

Відтак, відповідальність покупця за порушення термінів оплати, встановлена п. 8.1. Договору, зокрема у вигляді штрафу, залишається чинною, тоді як для його розрахунку застосовуються терміни, встановлені п. 3.2. Додаткової угоди.

До розрахунку штрафу застосовується формула:

[Штраф грн.] = [Сума боргу грн. ] х [Процентна ставка, згідно п. 8.1 Договору]

Отже, розрахунок штрафу наступний:

Платіж (п. 3.1. Додат кової угоди) Граничний термін сплати за Додатковою угодоюПерший день прострочення (п. 8.2 Договору)Прострочена заборгованість станом на перший день прострочення, грн. 60-й (90-й) день прострочення (п. 8.1 Договору)Прострочена заборгованість станом на 60-й (90-й) день прострочення, грн.Розмір штрафу, %Штраф, грн.Ідо 25.04.2021 включно26.04.202150 000,00(25.07.2021)50 000,002010 000,00 [50 000,00] х [20%] ІІдо 20.05.2021 включно21.05.202150 000,00(19.08.2021)50 000,002010 000,00 [50 000,00] х [20%] ІІІдо 20.06.2021 включно21.06.202150 000,00(19.09.2021)50 000,0020 10 000,00 [50 000,00] х [20%] ІVдо 20.07.2021 включно21.07.2021200 000,0018.09.2021100 000,001010 000,00 [100 000,00] х [10%] Vдо 25.08.2021 включно26.08.20211 070 925,8224.10.2021970 925,821097 092,58 [970 925,82] х [10%] Всього:137 092,58

Таким чином, сума штрафу за Договором становить 137 092,58 грн.

Нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами передбачено п. 3.2. Додаткової угоди.

До розрахунку відсотків за користування чужими грошовими коштами застосовується формула: [Відсотки грн] = [Сума боргу грн] х [Відсоткова ставка, день/%] х [Кількість днів]

Період нарахування - з 20 квітня 2021 року по 21 листопада 2021 року (включно), який, в залежності залишку суми простроченої заборгованості, поділявся на окремі періоди.

Отже, розрахунок відсотків за користування чужими грошовими коштами наступний:

Дата початку періодуДата закінчення періодуКількість днів у періодіСума боргуВідсоткова ставка, день %Відсотки, грн.20.04.2021 день, з якого розпочинається нарахування відсотків, згідно п. 3.2 Додаткової угоди20.04.202105.09.20211391 420 925,820,0479 003,43[1 420 925,82] х [0,04%] х [139] 06.09.2021 оплата 50 000,00 грн., залишок 1 370 925,82 грн. (1 420 925,82 50 000,00)06.09.202109.09.202141 370 925,820,042 193,48[1 370 925,82] х [0,04%] х [4] 10.09.2021 оплата 50 000,00 грн., залишок 1 320 925,82 грн. (1 370 925,82 50 000,00)10.09.202116.09.202171 320 925,820,043 698,59[1 320 925,82] х [0,04%] х [7] 17.09.2021 плата 150 000,00 грн., залишок 1 170 925,82 грн. (1 320 925,82 150 000,00)17.09.202121.09.202151 170 925,820,042 341,85[1 170 925,82] х [0,04%] х [5] 22.09.2021 оплата 100 000,00 грн., залишок 1 070 925,82 грн. (1 170 925,82 100 000,00)22.09.202119.10.2021281 070 925,820,0411 994,37[1 170 925,82] х [0,04%] х [28] 20.10.2021 оплата 100 000,00 грн., залишок 970 925,82 грн. (1 070 925,82 100 000,00)20.10.202107.11.202119970 925,820,047 379,04[970 925,82] х [0,04%] х [19] 08.11.2021 оплата 100 000,00 грн., залишок 870 925,82 грн. (970 925,82 100 000,00)08.11.202121.11.202114870 925,820,044 877,17[870 925,82] х [0,04%] х [14] Всього:111 487,94

Таким чином, сума відсотків за користування чужими грошовими коштами становить 111 48,94 грн.

Шляхом додавання всіх складових грошового зобов`язання (основний борг, пеня, штраф та відсотки за користування чужими грошовими коштами) отримуємо загальну суму боргу відповідача перед позивачем:

[870 925,82 грн.]+ [53 666,86 грн.] + [137 092,58 грн.] + [111 487,94 грн.] = 1 173 173,20 грн. Загальна сума боргу відповідача перед позивачем (основний борг та штрафні санкції) за Договором становить 1 173 173,20 грн.

Судові витрати, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи складаються із суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 17 597,60 грн.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції, згідно з договором про надання професійної правничої допомоги № 02-01/11/21 від 02 листопада 2021 року, складають 27 000,00 грн.

Обсяг наданих адвокатом послуг на день звернення до суду наступний:

№Найменування виду допомогиВитрачено часу, год./хв.Фактичні витрати, грн.1.Отримання інформації від Клієнта, попередня її обробка (сприйняття інформації, ознайомлення з документами), попередня консультація00:4000,002.Правова кваліфікація спірних правовідносин, розробка правової позиції, визначення способу захисту прав Клієнта, визначення обсягу доказів, які підтверджують викладені в позові обставини02:0000,003.Підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за договоромхх3.1.моніторинг судової практики у подібних спірних правовідносинах, правовий аналіз судової практики02:3000,003.2.викладення обов`язкових реквізитів позовної заяви00:2500,003.3.викладення обставин про наявність договірних відносин Клієнта з ПП «ШАТО», зміни до договору купівлі-продажу, виникнення заборгованості тощо, з посиланням на норми права, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини12:0000,003.4.підготовка таблиці з вихідними даними01:2000,003.5.проведення та викладення розрахунку основного боргу00:1500,003.6.проведення та викладення розрахунку пені01:1000,003.7.проведення та викладення розрахунку штрафу00:5000,003.8.проведення та викладення розрахунку відсотків за користування чужими коштами01:0000,003.9.викладення розрахунку судових витрат00:4500,003.10.формулювання та викладення предмету позову (прохальної частини позову)00:4000,003.11.перевірка тексту позовної заяви на орфографічні та логічні помилки, відповідність вимогам законодавства01:0000,003.12.розрахунок судового збору з урахуванням позовних вимог, подання запиту та отримання квитанції про сплату судового збору00:1000,003.13.друк позовної заяви, формування пакетів документів для подання до суду (підготовка написів про належне засвідчення копій документів, засвідчення копій та упорядкування пакетів документів)02:3000,004.Підготовка конверту та опису вкладення для надіслання відповідачеві00:1500,005.Переміщення до відділення поштового зв`язку і у зворотньому напрямку з метою надіслання кореспонденції відповідачеві00:3000,006.Представництво Клієнта у відділенні поштового зв`язку: подання кореспонденції для відправлення, оплата поштових послуг00:1000,007.Переміщення до господарського суду і у зворотньому напрямку з метою подання позовної заяви00:3500,008.Представництво Клієнта у господарському суді: подання позовної заяви00:1000,00

Сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи визначається додаванням суми судового збору та винагороди, яка передбачена договором про надання професійної правничої допомоги:

[ 17 597,60 грн.] + [27 000 грн. ] = 44 597,60 грн.

Таким чином, сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складає 44 597,60 грн.

Оскільки надання послуг адвокатом мас триваючий характер і закінчується після судових дебатів у справі, подання доказів щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт буде здійснено після надання таких послуг у передбачений законом строк, про що додана відповідна заява.

До позовної заяви позивачем додані усі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У зв`яку з вищенавееним позивач просить суд: позов задовольнити, стягнути з Приватного підприємства «ШАТО» (місцезнаходження: просп. Дніпровський, буд. 97, м. Нова Каховка, Херсонська область, Україна, поштовий індекс - 74900, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 30593533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«НЕТАФІМ УКРАЇНА» (місцезнаходження: вул. Дружби, буд. 2, м. Нова Каховка, Херсонська область, Україна, 74900, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 36631390) грошові кошти в сумі 1 173 173,20 гри., а саме: 870 925,82 грн. - основного боргу, 53 666,86 грн. - пені, 137 092,58 грн. - штрафу, 111 487,94 гри. - відсотків за користування чужими грошовими коштами, а також: 17 597,60 грн. - витрат зі сплати судового збору, 27 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

До матеріалів позовної заяви Позивачем надано заяву про те, що протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі позивачем будуть подані докази про витрати, які він сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 193 Господарського Кодексу України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.670 ЦК України визначено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Нормами ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Положеннями ст.15 та ст.16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст.11 цього Кодексу.

За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Установлені судом обставини наявності укладеного договору, свідчать про виникнення між його сторонами майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до ч.1 ст.179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір надання послуг.

Відповідно до ст.629 ЦК України, Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на вказані правові положення, а також вказані вище умови договору суд приходить до висновку, що на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг у позивача протягом дії договору існували зобов`язання щодо надання послуг, а у відповідача зобов`язання з оплати вартості відповідних послуг.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: "Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 Цивільного кодексу України та частини першої статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «ШАТО» отримало від ТОВ «Нетафім Україна» обумовлений Договором товар у повному обсязі на суму 1 750 174,92 грн, проте не сплатило за отриманий товар своєчасно та у повному розмірі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася прострочена заборгованість у сумі 870 925,82 грн.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.670 ЦК України визначено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Нормами ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст. 74 ГПК України). За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст.ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ. Судовими витратами у даній справі є витрати позивача, які здійснені ним на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 1960058479 від 22.11.2021 у сумі 17 597,60грн, які у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача в повному обсязі, у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ШАТО» (місцезнаходження: просп. Дніпровський, буд. 97, м. Нова Каховка, Херсонська область, Україна, поштовий індекс - 74900, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 30593533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«НЕТАФІМ УКРАЇНА» (місцезнаходження: вул. Дружби, буд. 2, м. Нова Каховка, Херсонська область, Україна, 74900, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 36631390) заборгованість за договором купівлі-продажу № 06 03 2020 від 06 березня 2020 року заборгованість в сумі 1 173 173,20 грн., а саме: 870 925,82 грн. - основного боргу, 53 666,86 грн. - пені, 137 092,58 грн. - штрафу, 111 487,94 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами та суму судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 17 597,60 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення 22.02.2022.

Суддя В.П.Ярошенко