Ухвала

від 22.02.2022 по справі 366/306/22

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/306/22

Провадження № 1-кс/366/51/22

У Х В А Л А

22 лютого 2022 року Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі: ОСОБА_2 , за участю учасників провадження: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111150000228 від 20.02.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення(злочину) відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2022 року до слідчого судді Іванківського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111150000228 від 20.02.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення(злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Клопотання вмотивоване тим, що в слідчому відділенні Іванківського відділення поліції Вишгородського відділу поліції ГУ НП в Київській області, знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №12022111150000228 від 20.02.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

20 лютого 2022 року о 02 год. 30 хв. ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину).

20 лютого 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у спричинені умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Підозра ОСОБА_6 у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

протоколом огляду місця події приміщення кімнати № НОМЕР_1 готелю КП ІСР «Екогоспресурс», за адресою: вул. Київська, 40, смт. Іванків Вишгородського району Київської області, додатком до нього ілюстративною фото таблицею якими зафіксована матеріальна обстановка на місці вчинення кримінального правопорушення, перелік вилученого майна, в тому числі предметів, які є речовими доказами у кримінальному провадженні; показами свідків зафіксованими в протоколах допитів від 20.02.2022, а саме: ОСОБА_7 , 1993 р.н., колеги ОСОБА_6 ; ОСОБА_8 , 1970 р.н., фельдшера; ОСОБА_9 , 1973 р.н., колеги ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , 1982 р.н., адміністратора готелю; ОСОБА_11 1982 р.н., директора КП ІСР «Екогоспресурс»; довідкою від лікаря ОСОБА_12 про наявні в потерпілого ОСОБА_13 тілесні ушкодження; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в якому зафіксовано наявність плям бурого кольору, зовні схожих на кров, на руках та ногах ОСОБА_6 ; показаннями ОСОБА_6 в якості підозрюваного, а також відомостями за результатами проведення слідчого експерименту за участі останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У кримінальному провадженні існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 , необхідно застосувати запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи не одруженим, не маючи постійного джерела доходів (праці), не маючи на території Вишгородського району Київської області стійких соціальних зв`язків та визначеного місця проживання - може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, а тому під тяжбою отримання покарання, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України;

- відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_6 , у зв`язку з тим, що останньому, відповідно матеріалів, доданих в обґрунтування клопотання, відомо про місце постійного проживання потерпілого, а також свідків, останній підозрюється у вчиненні умисного злочину, що посягає на життя та здоров`я громадян, з використанням стороннього предмета, вчиненого за наявності обставини, яка обтяжує покарання, а саме в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останній може з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, негативно впливати на свідків та потерпілого, примушувати останніх змінити наданні ними покази або взагалі відмовитися від їх надання, що негативно вплине на повне та неупереджене досудове розслідування;

- відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_6 ,перебуваючи наволі, в тому числі з застосуванням іншого альтернативного (не пов`язаного з триманням під вартою) запобіжного заходу, не маючи постійного місця роботи, джерела доходів, проживаючи самостійного, може вчинити інші кримінальні правопорушення у сфері власності, у тому числі,під час впливу на інших учасників кримінального провадження.

Таким чином, для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сукупність вказаних обставин є достатньою для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти наявним ризикам і досягти мети, передбаченої ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим стосовно підозрюваного ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягав на його задоволенні, з підстав викладених в ньому. Крім того, прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий ОСОБА_4 підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягав на його задоволенні, з підстав викладених в ньому. Крім того, слідчим доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання та пояснив суду, що вину визнає в повному обсязі, зазначив, що він просив викликати швидку допомогу, та намагався надавати першу медичну допомогу потерпілому. Просить суд застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, для того, що він заробив гроші та допоміг потерпілому з лікуванням.

Захисник ОСОБА_5 просив суд не застосовувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні на це підстави, а обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки останній співпрацює зі слідством, щиро кається у скоєному, та має намір відшкодувати шкоду потерпілому.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, прокурора, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Згідно санкції ч.1 ст.121 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Громадянину ОСОБА_6 органом досудового розслідування повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред`явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Також, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, офіційно не працює, а також враховуючи, що існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення і можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

У відповідності до ч.3 ст.183 КПК Українисуд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Заявлений в клопотанні слідчим та прокурором запобіжний захід відносно підозрюваного кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв`язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ст.177КПКУкраїни ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

Враховуючи обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, наявність ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що жоден із менш сурових запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу застави підозрюваному враховується матеріальний стан підозрюваного, тяжкість можливого покарання.

Слідчий суддя вважає, що застава 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620,00 грн. в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 днів та альтернативного запобіжного заходу застави 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 9, 176-178, 181, 183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120221111150000228 від 20.02.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення(злочину) відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Волгоградської області Російської Федерації, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованому, раніше в силу ст. 89 КК України не судимому, - запобіжний західу видітримання підвартою строком на 60 діб, з визначенням розміру застави, та утримувати його в Державній установі «Київське СІЗО» Міністерства юстиції України, з моменту затримання, тобто з 22 лютого 2022 року.

Строк дії ухвали - до 22квітня 2022 року.

Визначити розмір застави у розмірі 20 /двадцяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620,00 /сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять/ гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200 Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA188999980313191205000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030200. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182КПК України по справі №12022111150000228 від 20.02.2022.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 ,- з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 , в строк до 22.04.2022 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатись з с.Мартинівка, Карлівського району, Полтавської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб з іншими підозрюваними та зі свідками у кримінальному провадженні за винятком участі в слідчих діях та в суді.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст.182КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала виготовлена 22 лютого 2022 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1