Рішення

від 13.01.2022 по справі 474/716/21

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/716/21

Провадження № 2/474/27/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.22 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді: Фасій В.В.

секретарів судового засідання: Лисейко Т.А., Багрін Н.А.

з участю:

прокурора Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури Яворської І.В.

без участі:

представника позивача Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області,

представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

відповідача Макуріна А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівникаПервомайської окружної прокуратури Миколаївськоїобласті вінтересах державив особіВрадіївської селищноїради Первомайськогорайону Миколаївськоїобласті до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, повернення земельної ділянки,-

встановив:

14.09.2021р. заступник керівника Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Врадіївської селищноїради Первомайськогорайону Миколаївськоїобласті звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, щонаказом Головногоуправління Держгеокадаструу Миколаївськійобласті №9898/0/14-19-СТвід 19.11.2019р.затверджено проектземлеустрою щодовідведення земельноїділянки та передано у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 4822380400:04:000:0373 площею 2 га, розташовану в межах території Великовеселівської сільської ради. На підставівказаного наказудержавним реєстраторомКам`яномостівської сільськоїради Первомайськогорайону Миколаївськоїобласті 10.12.2019р.за №34602002зареєстровано правовласності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Зазначений наказ ГУ Держгеокадастру прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства (ч. ч. 3, 4 ст. 116, ч.1 ст. 121 ЗК України щодо передачі земельної ділянки безоплатно у власність громадян в межах норм, визначених цим кодексом, лише один раз по кожному виду використання та щодо можливості надання особі земельної ділянки державної чи комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2 га).

Однак, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідач ОСОБА_1 у 2017році на підставі рішення Врадіївської селищної ради вже отримуваву приватнувласність земельну ділянку площею 0,04 га, з кадастровим номером 4822355100:09:035:0004 для веденняособистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 на час звернення до ГУ Держгеокадастру в 2019 році із заявою про надання земельної ділянки площею 2 га у власність вже скористався правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Відповідач ГУДержгеокадастру розглядаючивказану заяву ОСОБА_1 ,не надалоналежної оцінки обставинамі умовам,зазначеним уній,доводам заявника(відповідача) ОСОБА_1 ,в томучислі щодовикористання правана безоплатнуприватизацію,не перевірилота неврахувало обставин,які спростовуютьдійсність волевиявлення останнього, факт використання ним свого права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, внаслідок чого, земельна ділянка площею 2 га, незаконно вибула із земель державної власності.

Тобто, після отримання 19.05.2017р. земельної ділянки площею 0,04 га відповідач ОСОБА_1 мав право на отримання у власність земельної ділянки площею 1,96 га для ведення особистого селянського господарства, проте останньому надано у власність земельну ділянку площею 2 га.

Оскільки, відповідач ОСОБА_1 вперше отримав земельну ділянку площею 0,04 га на законних на те підставах, то поверненню підлягає саме земельна ділянка площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в межах території колишньої Великовеселівської сільської ради.

Останній набув спірну земельну ділянку у власність зловживаючи своїм правом, а саме, внаслідок вчинення неправомірних дій - подачі недостовірної інформації про те, що він не використав своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, - він отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами та порушив суспільний інтерес на законність у цій сфері, оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб.

Крім того,відповідно дочинного намомент прийняттявказаного наказупро передачуу власність ОСОБА_1 спірної земельноїділянки законодавства, власником та органом, уповноваженим розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Миколаївської області було Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області.

З цих підстав наказ ГУ Держгеокадастру № 9898/0/14-19-СГ від 19.11.2019р. підлягає визнанню незаконним та скасуванню з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га..

А тому на підставах ст. 152 ЗК України, ст. ст. 16, 1212 ЦК України, просив позов задовольнити в повному обсязі та стягнути судові витрати.

Усудовому засіданніпрокурор Врадіївськоговідділу Первомайськоїокружної прокуратуриЯворська І.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні, з підстав викладених у позовній заяві та наявних у справі доказів.

Представник позивача Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (розписки про одержання судових повісток), в судові засідання не з`являвся, звернувсядо судуз заявою(вх.№ 5041від 13.12.2021р.), вякій проситьрозглядати данусправу безприсутності представникаселищної ради. Пославшись в ній, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представниквідповідача -Головного управлінняДержгеокадастру уМиколаївській області, будучиналежним чиномповідомленим прочас тамісце розглядусправи (судовіповістки провиклик направленіна офіційнуелектронну адресу,звіти консультанта суду про їх направлення, рекомендованеповідомленняпро врученняпоштового відправлення № 5630100451893 на 03.12.2021р., яке вручене адресату), у судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у відсутність представника банку чи про відкладення не надав.

27.10.2021 року від представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на електронну адресу суду надійшов за вх. № 4227 відзив, у порядку статті 178 ЦПК України, в якомувідповідач проситьу задоволенніпозовних вимогв частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру уМиколаївській області № 9898/0/14-19-СГ від 19.11.2019 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянкуплощею 2га.(кадастровийномер 4822380400:04:000:0373)для веденняособистого селянськогогосподарства, відмовити. Він же просить, у зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , то на нього покласти судовий збір в повному обсязі. Посилався якна підставівідмови узадоволенні вимогдо Держгеокадаструна туобставину,що виходячи зпрезумпції добросовісностіта розумності поведінки, у Головного управління не було підстав вважати, що звертаючись ГУ з заявою від 30.07.2019 року ОСОБА_1 зловживає правом на отримання земельних ділянок безоплатно у власність у межах норм визначених ЗК України. До тогож,жодним нормативно-правовимактом невстановлено обов`язкута невизначено процедуриза якоюорган виконавчоївлади абомісцевого самоврядування,який передаєземельні ділянкидержавної чикомунальної власностіу власністьвідповідно доповноважень,визначених статтею122ЗК України,може перевірятиобставини щододійсності волевиявлення заявниката фактвикористання особоюсвого правана безоплатнеотримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Крім того, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що цей проект не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК України, норми ст. 118 ЗК України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту. Відповідна правова позиція висловлена в рішенні Верховного суду від 06.03.2019 № 1640/2594/18. Тобто, Головне управління діяло на законних підставах та в межах повноваження. Наказ № 9898/0/14-19-СГ від 19.11.2019р. «Про затвердження документації із землеустрою на надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» прийнятий ГУ під впливом навмисного, цілеспрямованого введення в оману щодо фактів та обставин, які мають істотне значення та які вплинули на його прийняття. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 висловлено позицію стосовного того, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для того витребування не потрібно визнавати недійсним рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах провитребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому, закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулося розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача ОСОБА_1 нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем ОСОБА_1 . Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію прав власності за відповідачем ОСОБА_1 не потрібно. Подібну позицію викладено у постанові Верховного Судувід 07.11.2018у справі№ 488/5027/14-ц.

12.11.2021 року на адресу суду за вх. № 4469 заступником керівника Первомайської окружної прокуратури надано відповідь навідзив ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області (з підтверджуючими доказами надсилання її копії позивачу та відповідачам для ознайомлення), в якій наполягає на задоволенні позовних вимогах в повному обсязі, оскільки законом заборонено надання двічі безоплатно одній особі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. У ній прокурор послався, що існує пряма норма законодавства, яка вказує на недопустимість подвійного надання громадянам земель одного й того ж виду використання. З огляду на положення статей 13, 19 Конституції України, у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законностінабуття приватнимисуб`єктамиправа власностіна землю із земель державної власності в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державноївлади таоргани місцевогосамоврядування,їх посадовіособи зобов`язанідіяти лишена підставі,в межахповноважень тау спосіб,що передбаченіКонституцією тазаконами України. Не зважаючи на відсутність нормативно - правових актів, які б регулювали порядок перевірки отримання громадянами земель відповідного виду використання, органи державної влади повинні забезпечити законне надання земель та запобігати подвійному отриманню громадянами земельних ділянок. Більш того, згідно із п. 4 Положення про ГУ Держгеокадастру, відповідач здійснює на території Миколаївської області державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Таким чином, ГУ Держгеокадастру, окрім того, що розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, також являється органом контролю у земельній сфері, а отже зобов`язаний вживати всіх заходів щодо недопущення порушень вимог законодавства, у тому числі в своїй діяльності. Відповідач ГУДержгеокадастру маломожливість перевіритита надатиналежну оцінкудійсному волевиявленнюгромадянина вотриманні спірноїземельної ділянки,не допуститипорушень вимогч.4ст.116ЗК України,а отжезапобігти незаконномувибуттю земельз державноївласності.Норма ст. 388 ЦК України може застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужено третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду в справах № 313/558/17 від 01.07.2020 та № 310/5835/13-ц від 10.06.2020. У даному випадку власником спірної землі було Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, яке своїм наказом незаконно та безоплатно передало земельну ділянку у власність ОСОБА_1 . Оскільки, такий наказ ГУ Держгеокадастру був правовою підставою для передачі землі у власність ОСОБА_1 , проте, в силу своєї невідповідності Земельному кодексу України, підлягає визнанню незаконним та скасуванню, відсутні правові підстави збереження цього майна за останнім, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст. 1212 ЦК Украни.

Відповідач ОСОБА_1 ,тричі будучиналежним чиномповідомленим прочас тамісце розглядусправи, в порядку передбаченому ч. 8 та ч. 11 ст. 128 ЦПК України (судові повістки направлені по зареєстрованому місцю проживання відповідача, рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень штрих-код № 5630100448922 на 28.10.2021р., № 5630100451842 на 03.12.2021р., № 5630100464294 на 14.01.2022р., повернуті з довідкою поштового відділення про невручення з причин «відсутності адресата за вказаною адресою», а також через опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України), на розгляд справи не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, заяв про розгляд справи в його відсутність чи про відкладення та відзив на позовну заяву, не надав.

У ракурсі вищевикладеного слід зазначити, що у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана зрозумним інтерваломчасу самацікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, з огляду на що, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини:

? 11.10.2016 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови Врадіївської селищної ради Миколаївської області Москаленка М.Л. про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 0,04 га, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 (заява від 11.10.2016 року ОСОБА_1 , повідомлення № 23-12-01 від 29.04.2021р., № 54-12-01 від 18.05.2021р. Врадіївської селищної ради);

? 25.10.2016р. Врадіївською селищною радою Миколаївської області надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документаціюіз землеустрою щодовстановлення (відновлення)в натурі(намісцевості)меж вищевказаноїземельної ділянки,яку рекомендованозамовити вземлевпорядній організаціїта надатина затвердженняу встановленомучинним законодавствомпорядку (витягз рішенняВрадіївської селищноїради Миколаївськоїобласті від 25.10.2016 року № 10 VІІІ сесії сьомого скликання, повідомлення № 23-12-01 від 29.04.2021р., № 54-12-01 від 18.05.2021р. Врадіївської селищної ради);

? 28.04.2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови Врадіївської селищної ради Миколаївської області Москаленка М.Л. про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення(відновлення)в натурі(намісцевості)меж земельної ділянкиплощею 0,04га,з кадастровимномером 4822355100:09:035:0004,для веденняособистого селянськогогосподарства,за адресою: АДРЕСА_1 (заявавід 28.04.2017року ОСОБА_1 ,повідомлення №23-12-01від 29.04.2021р.,№ 54-12-01від 18.05.2021р.Врадіївської селищноїради,повідомлення №10-14-0.6-5616/2-21від 25.08.2021р. Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області);

? 19.05.2017 року рішенням ХІІсесії сьомогоскликання Врадіївськоїселищної радиМиколаївської області № 5, затверджено технічнудокументацію ізземлеустрою щодовстановлення (відновлення)в натурі(намісцевості)меж вищевказаноїземельної ділянкипо АДРЕСА_1 тавирішено передатиїї ОСОБА_1 дляведення особистогоселянського господарства(витягз рішенняВрадіївської селищноїради Миколаївськоїобласті від19.05.2017року №5ХІІ сесіїсьомого скликання,повідомлення №23-12-01від 29.04.2021р.,№ 54-12-01від 18.05.2021р.,№ 235-12-01від 25.08.2021р.Врадіївської селищноїради,повідомлення №10-14-0.6-5616/2-21від 25.08.2021р. Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області);

?30.10.2018 року приватним нотаріусомДемченко Т.М. здійсненодержавну реєстрацію правта їхобтяжень за№28702413,-права власності за ОСОБА_1 об`єкту нерухомогомайна - земельноїділянки площею0,04га,з цільовимпризначенням дляведення особистогоселянського господарства,за адресою: АДРЕСА_1 ,на підставівитягу з рішенняВрадіївської селищноїради «Прозатвердження технічноїдокументації ізземлеустрою» №ХІІ від 19.05.2017 року (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 246373002 від 01.03.2021р.);

? 29.07.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Великовеселівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області. У заяві зазначив, що право на безоплатну приватизацію по вказаному цільовому призначенню він не використав (заява від 29.07.2019 року ОСОБА_1 адресована до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області);

?23.08.2019 року Наказом Головногоуправління Держгеокадаструу Миколаївськійобласті області№ 5876/0/14-19-СГвідповідачу ОСОБА_1 наданий дозвілна розробкупроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкиу власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах території Великовеселівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, орієнтовною площею ділянки - 2,0 га з призначенням для ведення особистого селянського господарства (Наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області області № 5876/0/14-19-СГ від 23.08.2019 року);

? 19.11.2019 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 9898/0/14-19-СГ вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2га ріллі (кадастровий номер 4822380400:04:000:0373) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства в межах території Великовеселівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (Наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.11.2019 року № 9898/0/14-19-СГ);

? 10.12.2019 року державним реєстратором Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області здійснено державну реєстрацію за №34602002 - право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2га ріллі з кадастровим номером 4822380400:04:000:0373. Підстава для державної реєстрації - наказ ГУ Держгеокадастру № 9898/0/14-19-СГ від 19.11.2019р. (Інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, станом на 27.04.2021р., інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 246373002 від 01.03.2021р.);

? 30.08.2021року,на підставіп.2ч.1ст.284КПК України,закрито кримінальнепровадження відомостіпро якевнесено доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42021152050000024за ч.1ст.190КК України(зафактом незаконного, шляхом обману, отримання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 4822380400:04:000:0373 площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, оскільки він же отримавши вже раніше безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,04 га для вказаних цілей, звернувся до управління Держгеокадастру із заявою про отримання в порядку безоплатної приватизації 2 га земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, без повідомлення вказаного органу про обставину того, що він має право на отримання у такому порядку земельної ділянки лише площею 1,96 га., - (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021152050000024 від 13.05.2021р.);

? Врадіївська селищна рада зареєстрована як юридична особа, з організаційно-правовою формою орган місцевого самоврядування, за адресою: АДРЕСА_2 (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб № 4948961848861 від 29.07.2021р.);

? 24.06.2021р. селищним головою надано відповідь на адресу керівника Первомайської окружної прокуратури, в якій щодо обставин вжиття Врадіївською селищною радою заходів з захисту інтересів держави у спірних правовідносинах звернення до суду з позовом про повернення земельної ділянки з кадастровим номером 4822380400:04:000:0373 площею 2 га державі, повідомляє про відсутністькоштів вмісцевому бюджетідля зверненняз відповіднимпозовом таз цихпричин клопочеперед Первомайськоюокружною прокуратуроюзвернутися вінтересах селищноїради звідповідним позовомдо суду (лист №136-12-01 від 24.06.2021р.);

?31.08.2021р.заступником керівникаПервомайської окружноїпрокуратури на адресу Врадіївського селищного голови Москаленко М.Л. направлено повідомлення щодо підготовки позовної заяви в інтересах державив особіВрадіївської селищноїради Первомайського району Миколаївської у зв`язку із визнанням незаконним та скасування наказу, повернення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га, з кадастровим номером 4822380400:04:000:0373, для ведення особистого селянського господарства, нормативною грошовою оцінкою 54076 грн. 00 коп., розташовану в межах території Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області (повідомлення вих. №54/2-2915 вих. - 21 від 31.08.2021р.);

? нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 54076 грн./2га, судові витрати понесені прокуратурою складають 4 540 грн. (довідник показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2021р., платіжне доручення № 1345 від 01.09.2021р.).

При прийнятті рішення, суд керується:

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України, земля є об`єктом права власності українського народу і є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв`язку з чим гарантоване Конституцією України право власності на землю має набуватися і реалізовуватися громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Як передбачено ч.ч. 1, 2ст. 78 ЗК Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіконституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

У силу ч.ч. 1, 3, 4ст. 116 ЗК України(в редакції на час виникнення спірних правовідносин)громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності зарішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передачаземельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатноу власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною шостоюстатті 118 ЗК Українипередбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни Українимають правона безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Згідно з ч. 4ст. 122 ЗК Україниземельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті передає увласність абоу користуваннядля всіхпотреб центральнийорган виконавчоївлади зпитань земельнихресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року, №15, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області (далі-Положення), затвердженогонаказом Міністерствааграрної політикита продовольстваУкраїни від29.09.2016року №333 ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), таким відповідним центральним органом є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та територіальні органи Держгеокадастру.

Положення передбачало, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Миколаївської області, зокрема здійснює розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, а також одночасно наділене повноваженнями здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням земельного законодавства.

Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. До складу Держгеокадастру тайого територіальнихорганів входятьдержавні кадастровіреєстратори,які здійснюютьвнесення відомостейдо Державногоземельного кадаструі наданнятаких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр". Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей (п.п.4,5 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 1051 в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 30 Закону України «Про Державний земельний кадастр»для державних кадастрових реєстраторів інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених цим Законом, надається в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державний реєстраторречових правна нерухомемайно підчас проведеннядержавної реєстраціїречових правна земельніділянки маєбезпосередній доступ та користується відомостями з Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положеньст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав нанерухоме майнота їхобтяжень» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, які здійснюють ведення Державного земельного кадастру, отримують інформаціюз Державногореєстру праву зв`язкуіз здійсненнямними повноважень,визначених законом,в електроннійформі шляхомбезпосереднього доступудо Державногореєстру прав відповідно до частини третьоїстатті 32 цього Закону.

Відповідно до ч. 6ст. 186-1 ЗК Українипідставою длявідмови упогодженні проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки можебути лишеневідповідність йогоположень вимогамзаконів таприйнятих відповіднодо нихнормативно-правовихактів,документації ізземлеустрою або містобудівній документації.

Відповідно достатті 15 ЦКкожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини 2статті 16 ЦК).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо вінсуперечить актамцивільного законодавстваі порушуєцивільні праваабо інтереси (частина 1статті 21 ЦК).

Приписами ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, як встановлено судом, станом на 19.11.2019 року (час набуття у власність земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 4822380400:04:000:0373) ОСОБА_1 вже використав своє право на безплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, отримавши у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 4822355100:09:035:0004.

Таким чином, ОСОБА_1 двічі скористався своїм правом, передбаченимст. 116 ЗК України, що є порушенням визначеного земельним законодавством порядку.

При здійсненніфункцій ізрозпорядження землями, зокрема, здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу спірної земельної ділянки у власність, ГУ Держгеокадаструу Миколаївськійобласті,перевіривши їїта встановивши вже реалізоване право особи на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відповідно до вимог ч. 6ст. 186-1 Земельного кодексу України, мало б не допустити зазначених порушень, відмовити у погодженні та затвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону, відмовити особі у передачі спірної земельної ділянки у власність.

З оглядуна вищевикладене,суд приходитьдо висновку, що оскаржуваний наказ суперечить вимогам ст.ст.116,121 ЗК України, що є підставою для визнання його недійсним в цілому.

З оглядуна вищевикладене,суд такожкритично розцінює доводи сторони відповідача - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області про безпідставність позовних вимог прокурора щодо визнання недійсним оспорюваного наказу, та наявності вини ОСОБА_1 у видачі такого.

Його жпосилання направову позицію ВерховногоСуду від11.02.2020у справі№ 922/614/19щодо обставинтого,що длявитребування непотрібно визнаватинедійсним рішенняорганів державноївлади чимісцевого самоврядування,які вжебули реалізованіі вичерпалисвою дію,оскаржувати весьланцюг договорівта іншихправочинів, то судвважає їхтакими, щоне заслуговуютьна увагу,оскільки позовнівимоги прокурорау цій справі (№922/614/19), виниклиз приводу зобов`язання громадянина та ФГ (наступного набувача земельної ділянки переданої на підставі наказу геокадастру первісному набувачеві) повернути земельні ділянки, тобто підстави та предмет спору у вказаній справі є відмінними від підстав та предмету спору у справі, що розглядається, в якій відповідач ОСОБА_1 є первісним та єдиним набувачем земельної ділянки на підставі спірного наказу.

Відповідно до частини 1статті 1212 ЦКособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (кондикційнийпозов).

Положенняглави 83 ЦКзастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. У кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2)набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкціястатті 1212 ЦК, як і загалом нормглави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Отже, кондикція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно.

Права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленного статтею 1212ЦК, уразі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Водночас, відповідно до загального правиластатті 387ЦКвласник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхомвіндикаціїзастосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача за частиною 1 статті 388ЦК залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістомстатті 388 ЦКвипадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені, й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Норма статті 388 ЦКможе застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майнане існує жодних юридичних відносин.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну ділянку на підставі наказу органу, уповноваженого на передачу у приватну власність земель державної власності, тобто на підставі акту органу державної влади, спрямованого на виникнення у сторін прав та обов`язків.

Отже, між сторонами виникли юридичні відносини, які зумовили набуття відповідачем права власності на спірну ділянку, що не відповідає умовам застосування статей387,388 ЦК.

Крім того, передача землі у власність ОСОБА_1 стала наслідком повідомлення ним неправдивих відомостей про те, що право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ним раніше не використане. Ці обставини свідчать про недобросовісність набувача, що також унеможливлює застосування правилстатті 388 ЦК.

За такого посилання відповідача ГУ Держгеокадастру на необхідність застосування у спірних правовідносинах вимог ст. ст. 387, 388 ЦК України, що можливо без скасування спірного наказу, а не ст. 1212 цього кодексу, не заслуговують на увагу.

Оскільки спірніправовідносини виниклибезпосередньо міжвласником майната йоговолодільцем,суд вважає,що ОСОБА_1 ,набувши спірну земельну ділянку без достатньої правової підстави, тобто всупереч вимогам статтей116та121 ЗК, зобов`язаний повернути її законному власнику за правилами частини 1статті 1212 ЦК.

Висновок про безпідставне (незаконне) набуття земельної ділянки ґрунтуєтьсяна незаконності наказу ГУ Держгеокадастру від 19.11.2019 року. За такого вимогапро визнання незаконним та скасування цього наказу зумовлюєвідновлення володіння відповідною земельною ділянкою та є нерозривно пов`язаною з вимогою про повернення нерухомого майна.

При цьому суд зауважує, що звернення прокурора з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщозахист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює органдержавної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону).

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, - ст. 56 цього кодексу.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обґрунтованим згідно з ч. 4ст. 56 ЦПК Українита ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є звернення прокурора з позовом до суду в цій справі, оскільки має місце порушення інтересів держави.

Відповідно дост.141 ЦПК України,суд покладає на відповідачів обов`язок по відшкодуванню на користь Миколаївської обласної прокуратури судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 4540 грн., в рівних частинах з кожного.

Керуючись ст.ст.4,13,81,263-265,141,268 ЦПК України, суд,-

ви рі ши в:

Позов заступника керівникаПервомайської окружної прокуратури Миколаївськоїобласті вінтересах державив особіВрадіївської селищноїради Первомайськогорайону Миколаївськоїобласті до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, повернення земельної ділянки - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру уМиколаївській області № 9898/0/14-19-СГ від 19.11.2019 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га. з кадастровим номером 4822380400:04:000:0373 для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 4822380400:04:000:0373.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути у власність територіальної громади в особіВрадіївської селищної ради, земельну ділянку площею 2 га. з кадастровим номером 4822380400:04:000:0373 для ведення особистого селянського господарства, нормативною грошовою оцінкою 54076,00 грн., розташовану в межах території Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на користь Миколаївської обласноїпрокуратури (розрахунковий рахунок UА748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, банк ДКСУ м. Києва ), судові витрати понесені при пред`явлені позову, - судовий збір у розмірі4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн., що становить по 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн., з кожного.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Фасій