Ухвала

від 21.02.2022 по справі 120/13933/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

м. Вінниця

22 лютого 2022 р. Справа № 120/13933/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправну бездіяльність Погребищенської міської ради щодо не прийняття про суті рішення за результатами розгляду заяви позивача від 12.08.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Надроссянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області та прийняти рішення про затвердження відповідної документації.

З метою зобов`язання відповідача розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 08.11.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В подальшому, 22.02.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову. Клопотання мотивоване тим, що у процесі моніторингу офіційного веб-сайту Погребищенської міської ради позивачу стало відомо про прийняте відповідачем на 24 сесії 8 скликання рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок № 358 від 17.02.2022.

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що сесією міської ради надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, які розташовані на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (за межами с. Надросся), з визначенням цільового призначення - 01.03 (Для ведення особистого селянського господарства), кадастрові номери: 0523487200:01:002:0145, 0523487200:01:002:0146, 0523487200:01:002:0149, 0523487200:01:002:0150, 0523487200:01:002:0151, 0523487200:01:002:0153. Позивач вказав, що до вказаного переліку входить земельна ділянка, на яку ним вже розроблений проект землеустрою та бездіяльність щодо затвердження якого оскаржується ним в межах даної адміністративної справи.

Позивач зазначає, що прийняття вищезазначеного рішення свідчить про вчинення відповідачем дій спрямованих на уникнення виконання судового рішення та фактичне унеможливлення його виконання в майбутньому, зокрема об`єднання земельних ділянок в один земельний масив. Тому, вважає, що невжиття судом заходів забезпечення позову у цій справі призведе до об`єднання земельних ділянок в одну земельну ділянку. Внаслідок чого земельна ділянка з кадастровим номером 0523487200:01:002:0153 припинить своє існування, а утвореній земельні ділянці (новій) буде присвоєно інший кадастровий номер з іншою площею.

Так, на думку позивача, не забезпечення позову унеможливить в подальшому виконання рішення суду в цій справі у разі задоволення позову.

Тому, просить суд забезпечити позов шляхом:

- зупинення дії рішення 24 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради № 358 від 17 лютого 2022 року «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання ділянок» - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- заборонити Погребищенській міській раді до набрання законної сили рішенням суду у цій справі приймати рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок у разі її розроблення.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше 2 днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що матеріалів справи достатньо для вирішення цього процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведеної норми суд вирішив розгляд заяви про забезпечення позову здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зважає на таке.

Особливості інституту забезпечення позову в адміністративному процесі врегульовані главою 10 розділу 1 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу, розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду №826/8556/17 від 21.11.2018 року, №826/16334/18 від 26.04.2019 року та № 440/4294/20 від 30 червня 2021 року.

Предметом позову у цій справі є протиправна бездіяльність відповідача щодо не прийняття за наслідками розгляду клопотання позивача рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою що відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0523487200:01:002:0153 у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Надроссянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області та зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за наслідками розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою та передачі відведеної земельної ділянки у власність позивача Погребищенською міською радою остаточного рішення не прийнято, натомість на засіданні 16 сесії Погребищенської міської ради 8 скликання, яке відбулось 10.09.2021, крім інших питань розглядався проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " згаданий проект не був підтриманий більшістю голосів депутатів від загального складу раду.

В подальшому, Погребищенською міською радою на 24 сесії 8 скликання прийнято рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок № 358 від 17.02.2022. Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що сесією міської ради надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, які розташовані на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (за межами с. Надросся), з визначенням цільовим призначенням - 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 0523487200:01:002:0145, 0523487200:01:002:0146, 0523487200:01:002:0149, 0523487200:01:002:0150, 0523487200:01:002:0151, 0523487200:01:002:0153.

Прийняття вищезазначеного рішення свідчить про вчинення відповідачем дій щодо об`єднання декількох земельних ділянок, зокрема й земельної ділянки з кадастровим номером 0523487200:01:002:0153 щодо якої позивачем розроблено проект землеустрою, в один земельний масив з присвоєнням нового кадастрового номеру.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову, позивач вказав що реалізація прийнятого відповідачем рішення № 358 від 17.02.2022, а саме здійснення дій, пов`язаних з виготовленням технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок в одну земельну ділянку, фактично призведе до припинення існування як об`єктів цивільного права земельних ділянок з кадастровими номерами 0523487200:01:002:0145, 0523487200:01:002:0146, 0523487200:01:002:0149, 0523487200:01:002:0150, 0523487200:01:002:0151, 0523487200:01:002:0153, тобто й земельної ділянки яку позивач має намір отримати у власність.

Фактично, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі призведе до об`єднання земельних ділянок в одну земельну ділянку, якій буде присвоєно новий кадастровий номер, що не лише унеможливить відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову, а й припинить існування предмету позову у цій справі.

В контексті викладеного, суд зазначає, що згідно із частиною 13 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу або об`єднання земельних ділянок.

Законом України "Про державний земельний кадастр" встановлено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Статтею 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок.

У разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається (ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про Державний земельний кадастр").

Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051).

Відповідно до пункту 114 Порядку № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання.

Пунктом 29 Порядку № 1051 визначено, що у разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер.

Згідно з пунктом 136 Порядку №1051 відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, яка утворилася в результаті такого поділу чи об`єднання, шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором таких дій:

1) скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

2) здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання, згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку;

3) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об`єднання земельних ділянок, запису про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованого кадастрового номера земельної ділянки шляхом:

- проставлення на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначки про утворення земельної ділянки в результаті поділу чи об`єднання за формою згідно з додатком 28, в якій зазначаються скасований кадастровий номер земельної ділянки, підстава для поділу чи об`єднання земельної ділянки, дата такого поділу чи об`єднання, відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку;

- внесення до розділу 1 «Земельна ділянка. Загальні відомості» Поземельної книги в електронній формі відповідних записів про скасований кадастровий номер земельної ділянки, підстави для поділу чи об`єднання земельної ділянки, дату такого поділу чи об`єднання із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису;

4) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об`єднання земельних ділянок, запису про обмеження у використанні земельної ділянки, яка поділена чи об`єднана з іншою (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої земельної ділянки).

Аналізуючи вище викладене можна дійти висновку, що здійснення відповідачем дій щодо об`єднання земельних ділянок та внесення відомостей в Державний земельний кадастр, фактично призведе до припинення існування об`єктів цивільних прав земельних ділянок за кадастровими номерами 0523487200:01:002:0145, 0523487200:01:002:0146, 0523487200:01:002:0149, 0523487200:01:002:0150, 0523487200:01:002:0151, 0523487200:01:002:0153, проекти відведення відносно яких, розроблені за ініціативою, зокрема позивача, питання про затвердження яких на час вирішення цього клопотання вирішується у судовому порядку.

На переконання суду, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову призведе до об`єднання земельних ділянок, в тому числі й бажаної позивачем, внаслідок чого їм буде присвоєно інший кадастровий номер, що не лише унеможливить відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову, а й припинить існування предмету позову у цій справі.

Крім того, у разі невжиття вказаних заходів забезпечення позову ймовірне настання негативних наслідків для позивача, що зумовить виникнення інших судових спорів та для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль.

Таким чином, забезпечення позову в даному випадку спрямоване виключно на збереження існуючого стану учасників справи, а тому не може порушувати права та інтереси інших осіб.

При цьому, виокремлення земельної ділянки, на яку претендує позивач із загального переліку земельних ділянок зазначених у рішенні Погребищенської міської ради № 358 від 17.02.2022 фактично призведе до ситуації, за якої буде порушено цілісність земельного масиву, який планує сформувати відповідач.

Враховуючи вищенаведене та аргументованість мотивів заяви про забезпечення позову, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доцільність та необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом тимчасового зупинення дії рішення 24 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради № 358 від 17 лютого 2022 року «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання ділянок», а саме до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Відповідний спосіб забезпечення позову, на переконання суду забезпечить можливість виконання рішення суду в разі його вирішення на користь позивача, а також не завдасть перешкод у реалізації Погребищенською міською радою прийнятого нею рішення № 358 від 17.02.2022 у випадку прийняття судом відмовного рішення у даній справі.

Щодо заборонити Погребищенській міській раді до набрання законної сили рішенням суду у цій справі приймати рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок у разі її розроблення, то суд відповідний захід забезпечення позову оцінює критично, адже відповідне формулювання стосується невизначеного кола земельних ділянок та може призвести до порушення прав та інтересів третіх осіб.

Поряд із цим, варто зазначити, що затвердженню розробленого проекту землеустрою передує етап внесення державним кадастровим реєстраторам відомостей про новоутворену земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Так, згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Наказом в.о. Голови Держгеокадасту від 21.05.2021 року № 248 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Згідно пункту 3 вказаного Положення, завданням Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Вінницької області.

Відповідно до пункту 66 Порядку № 1051, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Пунктом 69 Порядку № 1051 передбачено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт.

Згідно з пунктом 73 Порядку № 1051, державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру:

1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє:

- відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку;

- електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;

2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

Таким чином, чинним законодавством передбачено порядок внесення даних до Державного земельного кадастру, ведення якого здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи, а відповідальним за внесення відомостей до Державного земельного кадастру є державний кадастровий реєстратор.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено у спосіб заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Отже, на переконання суду, обґрунтованим видом забезпечення позову буде саме заборона вчинення дій державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (у тому числі тим, що провадять свою діяльність на районному рівні. При цьому, варто конкретизувати, що така заборона поширюється на дії щодо об`єднання, зміни цільового призначення земельних ділянок та класифікацію їх видів, що стосуються предмету спору.

При цьому, вжиті заходи забезпечення позову відповідають предмету адміністративного позову, не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті та є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одночасно, суд звертає увагу, що вжиті заходи забезпечення позову у даній справі не можуть призвести до настання негативних наслідків для відповідача, оскільки спрямованні на збереження існуючого становища сторін у справі до винесення остаточного рішення, та забезпечення його виконання у разі задоволення позову, що відповідає суті інституту забезпечення позову.

Оскільки ведення Державного земельного кадастру забезпечує Держгеокадастр та його територіальні органи, то ухвалу про забезпечення позову для виконання також слід направити до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд враховує збалансованість інтересів заявника, держави та суб`єкта владних повноважень, а також співмірність негативних наслідків для кожної із сторін спору.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом (п.77).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково.

При цьому, згідно з положеннями статті 156 КАС України, в якій зокрема зазначено, що ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст.ст. 150-154, 248, 256 КАС України суд -

у х в а л и в :

Заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити дію рішення 24 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради № 358 від 17 лютого 2022 року "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання ділянок" до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Заборонити державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (у тому числі тим, що провадять свою діяльність на районному рівні) вчиняти дії щодо внесення відомостей (змін) та держаної реєстрації у Державному земельному кадастрі об`єднання, зміни цільового призначення та класифікацію видів земельних ділянок за кадастровими номерами 0523487200:01:002:0145, 0523487200:01:002:0146, 0523487200:01:002:0149, 0523487200:01:002:0150, 0523487200:01:002:0151, 0523487200:01:002:0153 комунальної власності, розташованих на території Погребищенської сільської ради до набрання рішенням у даній справі законної сили.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, може бути пред`явлена до примусового виконання у порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати Погребищенській сільській раді та Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області для виконання, а позивачу для відома.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна