Рішення

від 20.02.2022 по справі 140/15469/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/15469/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф. А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНФІ» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНФІ» (далі ТзОВ «ТАНФІ», відповідач) про стягнення в дохід держави податкового боргу в сумі 5 190,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм за ТзОВ «ТАНФІ» обліковується податковий борг в загальному розмірі 5 190,50 грн. Позивачем вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак вони не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. У зв`язку з цим позивач просив стягнути з відповідача податковий борг у сумі 5 190,50 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першоїстатті 262 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України).

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ТАНФІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41355355) зареєстроване як юридична особа 25 травня 2017 року за № 15221020000035229, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 13-15).

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг ТзОВ «ТАНФІ» по податку на додану вартість становить 13489,00 грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 06 вересня 2018 року № 0091671207 на суму 1020 грн; податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2018 року № 0045685512 на суму 2 040 грн та податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2018 року № 0044785512 на суму 90,50 грн; податкового повідомлення-рішення від 03 січня 2019 року № 0000255512 на суму 2 040 грн (а. с. 7-10).

Однак, відповідно до розрахунку податкового боргу сума 8298,50 грн визнана безнадійним боргом згідно статті 101 Податкового кодексу України (а. с. 6).

Таким чином, до стягнення підлягає податковий борг в сумі 5190,50 грн.

Даний факт також підтверджується розрахунком податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника по вказаному податку (а. с. 9, 18-19).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено судом, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу була направлена податкова вимога форми «Ю» від 07 серпня 2018 року №28903-17, однак вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу (а. с. 11).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість у сумі 5190,50 грн, щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНФІ» в дохід держави податковий борг в розмірі 5190 (п`ять тисяч сто дев`яносто) гривень 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАНФІ» (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 14А, ідентифікаційний код юридичної особи 41355355).

Суддя Ф.А. Волдінер