Ухвала

від 21.02.2022 по справі 595/1900/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/1900/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/45/22 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю - секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника особи, щодо майна якого

прийнято процесуальне рішення адвоката ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , в інтересах особи, стосовно майна якої прийнято процесуальне рішення, на ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2021 року про арешт майна,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2021 року задоволено клопотання прокурора Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6120410100:04:005:0550, загальною площею 0,0890 га, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває у комунальній власності Бережанської міської ради і на даний час якою на праві оренди користується ОСОБА_8 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даною земельною ділянкою.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , як особи, стосовно майна якої прийнято процесуальне рішення, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що рішення слідчого судді не містить мотивів та підстав його прийняття з боку законності, повноти та обґрунтованості.

Звертає увагу, що питання накладення арешту на вказану земельну ділянку уже було предметом оцінки Бережанського районного суду та Тернопільського апеляційного суду, що не було враховано місцевим судом при прийнятті остаточного рішення.

Звертає увагу, що ОСОБА_8 на законних підставах користується спірною земельною ділянкою на праві договору оренди, підставою для укладення якого є рішення Бережанської міської ради від 27.09.2018 року № 1088.

Вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження є непропорційним втручанням держави в права громадян, є неспіврозмірним із завданням кримінального провадження та суперечить інтересам ОСОБА_8 , як добросовісного орендаря в контексті унеможливлення здійснення ним господарської діяльності.

Стверджує про відсутність відомостей, які б давали підставу вважати земельну ділянку, що передана в оренду ОСОБА_8 , речовим доказом у даному кримінальному провадженні, в розумінні ст.98 КПК України.

Просить скасувати рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 28.12.2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено в ЄРДР за № 420212120010000022 від 09.11.2021 року та постановити нову ухвалу, кою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна земельної ділянки з кадастровим номером 6120410100:04:005:0550, загальною площею 0,0890 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Одночасно, ставить про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 28.12.2021 року з тих мотивів, що ОСОБА_8 не був присутній під час проголошення оскаржуваної ухвали, а рішення отримав поштовим відправленням 24.01.2022 року.

Заслухавши доповідача суддю апеляційного суду; представника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу, навів аналогічні викладним у ній мотиви і просить скасувати ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна; прокурора, який заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 28.12.2021 року направлено ОСОБА_8 , як особі щодо майна якого прийнято процесуальне рішення, 22.01.2022 року, яке останній отримав 24.01.2022 року.

Апеляційна скарга адвокатом ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , подано 27.01.2022 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 28.12.2021 року пропущено з поважних причин і тому його необхідно поновити.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про арешт майна, у відповідності до статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як слідує з ухвали слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2021 року мотивом прийняття рішення щодо задоволення клопотання прокурора про арешт земельної ділянки, переданої в оренду ОСОБА_8 , є те, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним в ч.1 ст.98 КПК України і незастосування заборони або обмеження в користуванні майном, призведе до наслідків, передбачених ч.11 ст.170 КПК України.

Як слідує з клопотання прокурора про арешт майна та встановлено слідчим суддею, Бережанський міський голова звернувся із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до якої посадові особи Бережанської міської ради підробили документи подані для розробки проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 890 м.кв. по АДРЕСА_1 без зазначення комунікацій та інших мереж.

Відомості по даному факту 09.11.2021 року внесено в ЄРДР № 420212120010000022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Вищевказана земельна ділянка, яка перебуває у комунальній власності Бережанської міської ради, на підстав договору оренди землі від 06.11.2018 року передана в користування ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування інших об`єктів громадської забудови, а саме придбаної вбиральні.

З 11 листопада 2021 року на вказаній земельній ділянці ОСОБА_8 почали здійснюватись підготовчі будівельні роботи, що може мати наслідком перетворення земельної ділянки.

Також, матеріалами провадження підтверджується, що постановою старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 19 листопада 2021 року земельна ділянка із кадастровим номером 6120410100:04:005:0550, загальною площею 0,0890 га, яка перебуває в оренді у ОСОБА_8 і розташовану за адресою АДРЕСА_1 , визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що вказана земельна ділянка відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України і у передбаченому законом порядку визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на те, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває у комунальній власності міської ради та передана в оренду, є предметом кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, і наданий час на цій земельній ділянці розпочалися здійснюватись підготовчі будівельні роботи, колегія суддів вважає, що з урахуванням приписів ст.170 КПК України, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про накладення на неї арешту.

Це рішення слідчого судді належним чином умотивовано і сумніві у колегії суддів не викликає.

Доводи апелянта стосовно того, що питання накладення арешту на вказану земельну ділянку уже було предметом оцінки Бережанського районного суду та Тернопільського апеляційного суду і отримало іншу правову оцінку, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки на час звернення з клопотанням про арешт майна до Бережанського районного суду ініціатором клопотання не було надано доказів про відповідність спірної земельної ділянки критеріям, визначеним ст.98 КПК України і така земельна ділянка не була визнана речовим доказом.

Окрім того мотиви прийняття рішення слідчим суддею Бережанського районного суду, яким було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт вказаної земельної ділянки та Тернопільського апеляційного суду під час перевірки такого рішення, ґрунтувалися на інших мотивах щодо відсутності підстав для задоволення такого клопотання.

Колегія суддів вважає, що доводи наведені слідчим суддею Бучацького районного суду, яким задоволено клопотання прокурора про арешт майна, є належним чином мотивовані та обґрунтовані з урахуванням вимог кримінального процесуального закону, що регламентує підстави для арешту майна.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що слідчим суддею місцевого суду правильно, у відповідності до вимог ст.ст.170-173 КПК України, вирішено клопотання прокурора про арешт майна, а тому підстав для скасування вищевказаної ухвали слідчого судді Бучацького районного суду від 28 грудня 2021 року, про що ставить питання апелянт, не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.132, 170-173, 404, 405,407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Поновити адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2021 року.

В задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , в інтересах особи, стосовно майна якої прийнято процесуальне рішення відмовити.

Ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6120410100:04:005:0550, загальною площею 0,0890 га, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває у комунальній власності Бережанської міської ради і наданий час якою на праві оренди користується ОСОБА_8 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даною земельною ділянкою залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді