Рішення

від 03.02.2022 по справі 160/24029/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року Справа № 160/24029/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю М.Г.Т. ОІЛ ТРЕЙД про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю М.Г.Т. ОІЛ ТРЕЙД (далі Підприємство) про стягнення податкового боргу у сумі 3 542 153,46 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Підприємство має податковий борг, який утворився внаслідок несплати останнім самостійно визначених сум податкових зобов`язань. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, що стало підставою для звернення податкового органу до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву. Ухвала суду направлена засобами поштового зв`язку за адресою відповідача, вказаною у ЄДРПОУ.

Утім, конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За змістом пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

При цьому, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 01 квітня 2019 року в справі №9901/811/18 (адміністративне провадження № П/9901/911/18)

Отже, враховуючи те, що копія ухвала направлялись на адресу відповідача, вказаною у ЄДРПОУ, однак, поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», суд вважає позивача належним чином повідомленим про розгляд цієї справи.

Від відповідача надходило клопотання про здійснення подальшого розгляду у порядку загального позовного провадження. Утім, суд не знайшов підстав для його задоволення, адже відповідач лише обмежився цитування спеціальної норми без зазначення жодних підстав неможливості розгляду цієї справи за відсутністю сторін.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до інтегрованих карток відповідача, наданих позивачем, за Підприємством рахується податковий борг у розмірі 3 542 153,46 грн., з податку на прибуток приватних підприємств та з ПДВ, який виник у зв`язку з несплатою у встановлені терміни сум грошових зобов`язань самостійно визначених платником у податкових деклараціях та нарахованих контролюючим органом на підставі:

- податкового повідомлення-рішення № 0016905341 від 31.01.2019 року, яким Підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 392 грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 0075675341 від 22.04.2019 року, яким Підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 1020 грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 000320509 від 09.10.2019 року, яким Підприємству визначені грошові зобов`язання у розмірі 1 481 238 грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 000320509 від 09.10.2019 року, яким Підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 370 309,50 грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 0014565341 від 11.02.2020 року, яким Підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 2 855,54 грн.

- податкового повідомлення-рішення № 0014615341 від 11.02.2020 року, яким Підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 1 621,98 грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 0039145342 від 11.03.2019 року, яким Підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 673,47 грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 0127585342 від 15.07.2019 року, яким Підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 0049175230 від 03.10.2019 року, яким Підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 000321509 від 09.10.2019 року, яким Підприємству визначені грошові зобов`язання у розмірі 1 333 115,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 000321509 від 09.10.2019 року, яким Підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 333 278,75 грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 0003425230 від 17.01.2020 року, яким Підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 0057095230 від 10.06.2020 року, яким Підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн.;

При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У силу пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи,

Згідно із статті 36 цього ж Кодексу, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України, зокрема: підставами для припинення податкового обов`язку, є ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що податковий борг виникає у разі несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлений законом термін.

Судом встановлено, що до Підприємства застосовані штрафні санкції, а також визначені відповідні грошові зобов`язання за переліченими вище податковими повідомленням-рішенням. Вказані рішення направлялися за місцезнаходженням юридичної особи, що за приписами пункту 42.2. ПК України вважається, що такі документи вручені належним чином. Доказів їх оскарження та/або сплати, відповідачем суду не надано. Крім того, відповідачем самостійно визначені грошові зобов`язання за податковими деклараціями № 9308159684 від 21.01.2019 року, № 9026608850 від 20.02.2019 року, № 9310404252 від 12.02.2019 року які у встановлені строки ним сплачені не були.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми від 19.11.2018 № 17559-53, яку направлено платнику податків за місцезнаходженням юридичної особи.

Оскільки вищевказана податкова вимога є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).

З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДПС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Підсумовуючи вищевикладене, а також враховуючи те, що на момент розгляду справи у судовому порядку, податковий борг Підприємства не погашений, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю М.Г.Т. ОІЛ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 37833551) до бюджету у сумі 3 542 153 (три мільйони п`ятсот сорок дві тисячі сто п`ятдесят три),46 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна