Рішення

від 26.10.2021 по справі 280/6100/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 жовтня 2021 року 10:54Справа № 280/6100/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Войтенко Д.В., представників:

позивача Рикова В.Ю.

відповідачаАндрусенка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор»

доОдеської митниці Держмитслужби

провизнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» (далі ТОВ «Альбакор», позивач) до Одеської митниці Держмитслужби (далі митниця, відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 27.04.2021 №UА500110/2021/000029/2;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.04.2021 №UА500110/2021/00046.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Вказує, що надані митниці документи не містять розбіжностей, наявних ознак підробки, а також наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Не зважаючи на те, що не всі виявлені розбіжності стосувалися розрахунку митної вартості, додаткові витребувані документи були надані позивачем і вважає, що надані документи мають всі необхідні дані та повністю пояснюють виявлені відповідачем розбіжності зазначені ним в повідомленні від митниці декларанту. Наголошує, що в прийнятому відповідачем Рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено висновок відповідача, що основний метод визначення митної вартості товарів не може бути застосовано тому, що подані документи містять розбіжності та неточності, однак митним органом не зазначено, які ж саме відомості про митну вартість товарів залишилися неповними чи недостовірними, адже на кожний пункт запиту додаткових документів відповідні документи були надані. Вважає, що позивач надав усі документи, які дозволяють чітко визначити митну вартість за основним (першим) методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції, натомість посадові особи митниці не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої Інформації. Таким чином, вважає, що ненадання декларантом запитуваних додаткових документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Ухвалою судді від 21.07.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 04 серпня 2021 року.

04 серпня 2021 року продовжений строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладене підготовче засідання на 05 жовтня 2021 року.

Відповідач позов не визнав, 04 жовтня 2021 року на адресу суду надав відзив (вх. №57025), у якому вказує, що декларантом до митного оформлення за митною декларацією від 23.04.2021 №UA500110/2021/008655 було заявлено товар «Морожена барабулька…», при цьому, митну вартість товару визначено та заявлено Декларантом за основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Пояснює, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарі та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи вищезазначене, стверджує, що відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України було зобов`язано позивача протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, однак декларантом було надіслано лист про неможливість надання додаткових документів. За результатом проведених консультацій між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості резервний. Зауважує, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, у зв`язку із чим митну вартість товару скориговано. Таким чином, вважає, що митниця під час прийняття спірних рішень діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В підготовчому засіданні 05 жовтня 2021 року судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27 жовтня 2021 року.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у режимі відеоконференції підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, в судовому засіданні 27 жовтня 2021 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Альбакор» (код ЄДРПОУ 37129163) зареєстровано юридичною особою 02.06.2010, Номер запису: 11031020000027346. Видами діяльності підприємства є 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Між позивачем та С.А. Едуардо Вієра, Іспанія (Постачальник) укладено Контракт №35А/2020Е від 31.07.2020 на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даного Контракту позивачем па митну територію України був ввезений вантаж - морожена барабулька ціла (далі - товар).

Для здійснення митного оформлення товару 23.04.2021 позивачем по електронній системі до ВМО №4 м/п "Чорноморський" Одеської митниці ДМС було подано митну декларацію № UА500110/2021/008655, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 44681,47 євро або 1510693,91 грн. Визначення митної вартості товару позивачем згідно зі ст. 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товару, який імпортуються).

До митного оформлення вказаних товарів до митниці разом з ЕМД було надіслано копії наступних документів: сертифікати якості від 26.03.2021№ 1/2021-1, №1/2021-2, №1/2021-3, № 1/2021-4, №1/2021-5; Проформа-інвойс № Р/26/2.021 від 17.02.202; Інвойс № 2021/25/102262 від 22.03.2021; Коносамент №912084754 від 19.04.2021; Наряд Чорноморського рибного порту № 152 від 19.04.2021; міжнародні сертифікати для ввезення (пересилання) на митну територію України рибних продуктів, призначених для споживання людиною № 2021/02109/Р від 29.03.2021; платіжні доручення № 232127 від 02.03.2021 та № 1342104 від 13.04.2021; контракт № 35А/2020Е від 31.07.2020 тощо. Надсилання зазначених документів разом з ЕМД від 23.04.2021 № UА500110/2021/008655 підтверджується гр. 44 зазначеної ЕМД.

Посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта 24 квітня 2021 року направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів, оскільки подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1.Відповідно пп. «в» п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2.Відповідно п. 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порті вивезення країни виробника товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

3.У наданому до митного оформлення контракті 35А/2020Е від 31.07.2020 п. 1.5.7 зазначено, що суб`єктом пред`являється експортна декларація, проте суб`єкт її не надав.

У зв`язку із викладеним, надіслано електронну вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч. 3 ст.53 Митного кодексу України: : 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору, 2) виписку з бухгалтерської документації, 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару,4) копію митної декларації країни відправлення, 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, 6) розрахунок ціни (калькуляція).

Супровідним листом від 27.04.2021 №06/02-16 позивач надав відповідачу наявні додаткові документи, а саме: лист б/н від 26.04.2021 про відсутність договорів з третіми особами, сплату комісійних та посередницьких послуг; лист постачальника від 26.04.2021 з даними бухгалтерського обліку та про відсутність каталогів лист № 06/02-16 від 27.04.2021; платіжні доручення № 232127 від 02.03.2021 та № 1342104 від 13.04.2021; прайс-лист від 15.02.2021; лист постачальника від 23.04.2021 з поясненнями про неможливість надати експортну декларацію з країни відправлення; експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-7565 від 26.04.2021; розрахунок ціни - калькуляція від 22.03.2021. Також зазначено, що до митниці надані всі документи, інших додаткових документів надати немає можливості.

Так, 27 квітня 2021 року митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2021/000029/2, відповідно до якого митна вартість товарів визначена за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що декларантом не надано копію митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації, також у висновку, підготовленому експертною організацією вказано ціну від 1,44 євро до 2,10 євро, що не доводить точної ціни за товари. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України та не спростовано наявні розбіжності у документах. В митниці наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст. 60 Митного кодексу України буде застосовано метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товару та встановлено, що рівень митної вартості побідних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: по товару №1 2,25 євро/кг (МД від 26.02.2021 №UA500020/2021/6988/2, МД від 19.01.2021 №UA500020/2021/1999), ніж заявлено декларантом(1,86 євро/кг). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано.

У оформленні МД № UA500110/2021/008655 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2021/00046. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано, зокрема прийняте митницею рішення про коригування митної вартості.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012.

Згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 ст. 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Положеннями ст. 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 52 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами 1 і 2 ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам Митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару, а також на вимогу митного органу на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. При цьому, показник ціни товару чітко відображений у наданому позивачем інвойсі. Відповідачем не доведено, що саме цей документ містить розбіжності, неповні та/або недостовірні відомості, чи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Разом із цим, контролюючий орган не погодився з правомірністю визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, у зв`язку з чим прийняв спірне рішення про коригування його митної вартості, яким визначив митну вартість ввезеного позивачем товару із застосуванням другорядного методу (метод 3).

Доводи митниці зводиться до того, що відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Кодексу при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті до ціни має бути додана така складова як ціна упаковки, проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

З цього приводу слід зазначити, що під час митного оформлення позивач надав контракт № 35А/2020Е від 31.07.2020, в п. 4.2. та 5.1 якого зазначено, що до ціни товару включено вартість упаковки.

Щодо посилання відповідача на п. 6 ч. 10 ст. 58 Кодексу, згідно з яким при визначенні митної вартості до ціни додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Твердження митниці стосовно того, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є безпідставним, оскільки товар, за митним оформленням (випуском) яких звернулось ТОВ «Альбакор», поставлявся на виконання умов контракту № 35А/2020Е від 31.07.2020 за базисом поставки CFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010», що повністю кореспондується з інформацією щодо умов поставки, яка зазначена у інвойсі від 22.03.2021 №2021/25/102262.

Відповідно до змісту «Інкотермс 2010» Правил ICC (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі, CFR (cost and Freight) - «Вартість і фрахт» означає, що продавець зобов`язаний укласти договір, сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов`язки щодо митного очищення товару для експорту.

Враховуючи вказані положення, у розумінні «Інкотермс 2010» термін «Фрахт» включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця. Базис поставки не зобов`язує жодну із сторін здійснювати страхування товару, що поставляється від ризику випадкового знищення чи загибелі.

Щодо посилання відповідача на ненадання експортної декларації країни відправлення суд зазначає, що даний документ не відноситься до переліку документів передбачених частиною 2 статті 53 МК України, а тому надання декларантом експортної декларації країни відправлення при поданні митної декларації не є обов`язковим.

Крім того, судом враховано, що позивачем надано лист постачальника від 23.04.2021 з поясненнями, що експортну декларацію постачальник надати не може, оскільки відвантаження здійснювалось з іншої країни безпосередньо виробником.

У зв`язку з наведеним, доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Суд також зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 по справі № 805/2713/16-а.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст.264 цього Кодексу).

Згідно з п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення митну вартість товару скориговано та визначено за другорядним методом відповідно до ст. 60 Митного кодексу України за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на підставі інформації, наявної у митного органу по товару №1 2,25 євро/кг (МД від 26.02.2021 №UA500020/2021/6988/2, МД від 19.01.2021 №UA500020/2021/1999), ніж заявлено декларантом(1,86 євро/кг).

Вказані вантажно митні декларації не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, рішення про коригування митної вартості товарів від 27.04.2021 №UA500110/2021/000029/2 та відповідна картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.04.2021 №UA500110/2021/00046 є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 4540,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01.07.2021 №172135. За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 27.04.2021 №UA500110/2021/000029/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.04.2021 №UA500110/2021/00046.

4. Судові витрати в сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 236, код ЄДРПОУ 37129163) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, код ЄДРПОУ 43333459).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 21.02.2022.

Суддя Ю.П. Бойченко