Рішення

від 21.02.2022 по справі 320/3902/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року № 320/3902/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 14.08.1986 по 29.08.1986 в розмірі 1324 крб. 99 коп.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.03.2021 ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 14.08.1986 по 29.08.1986 в розмірі 1324 крб. 99 коп. (1324,99/25,4x16) з урахуванням уже проведених виплат.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позов мотивовано безпідставністю відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивачу за новою довідкою про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, виданою позивачу ТДВ «Броварське автотранспортне підприємство» на підставі наказу підприємства про здійснення позивачу перерахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження та на підставі первинних документів про нараховану та виплачену позивачу заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 09.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 26.06.2001 та вкладкою до нього № НОМЕР_3 від 26.01.2001.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір пенсії позивача по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків становить - 9287,25 грн., де:ь2830,40 грн. пенсія по інвалідності в розмірі фактичних збитків, 707,60 грн. підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 1769 грн.), 50,00 грн. цільова допомога інвалідам війни 2 групи, 5699,25 грн. державна адресна допомога інваліду 2 групи (до 525% від 1769 грн.), (2830,40 + 707,60 + 50,00 + 5699,25 = 9287,25).

Згідно довідки ТДВ «Броварське автотранспортне підприємство 13209» №04, позивач приймав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 06.05.1986, з 13 по 29.08.1986 та з 13 по 28.09.1986.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2020 у справі 361/5791/20 зобов`язано Товариство з додатковою відповідальністю «Броварське автотранспортне підприємство - 13209», ідентифікаційний код 05538750, здійснити ОСОБА_1 , перерахунок заробітної плати з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати та включити у довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС за період з 14.08.1986 по 29.08.1986 премію в розмірі 400,00 крб. та надати довідку для пред`явлення в Пенсійний фонд з урахуванням вказаних виплат; визначено розмір заробітної плати ОСОБА_1 , одержаної за роботу в зоні відчуження за період з 14.08.1986 по 29.08.1986.

На виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2020 у справі 361/5791/20 ТДВ «Броварське автотранспортне підприємство 13209» видано довідку від 16.02.2021 №10 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, згідно якої заробітна плата позивача за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, з якої визначається пенсія, становить 1324 крб. 99 коп.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою від 03.03.2021 про проведення йому перерахунку пенсії на підставі довідки ТДВ «Броварське автотранспортне підприємство 13209» про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 16.02.2021 №10.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.03.2021 №2882-3538/Ш-02/8-1000/21 позивачу повідомлено про відсутність підстав для обчислення пенсії за довідкою виданою ТДВ «Броварське автотранспортне підприємство 13209» рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2020 № 361/5791/20 не містить зобов`язань до Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області щодо проведення перерахунку Вашої пенсії згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження 1986-1990 роках. Зазначено, що довідка № 10 від 16.02.2021, яка видана товариством з додатковою відповідальністю «Броварським автотранспортним підприємством - 13209» містить розбіжності у сумі заробітку з попередньою довідкою від 29.07.2002 №97, яка видана ВАТ «Бориспільким автотранспортним підприємством 13209» та не підтверджується первинними документами.

Вважаючи безпідставною відмову відповідача у перерахунку позивачу пенсії за новою довідкою про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі по тексту - Закон №796-ХІІ).

Відповідно до статті 54 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно пункту 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі по тексту - Порядок №1210), цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону №796-XII. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Підпунктом 3 пункту 3 Порядку №1210 передбачено, що у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Статтею 15 Закону №796-XII передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Згідно пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Після аварії на Чорнобильській АЕС 26.04.1986 Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативних документів: розпорядження РМ СРСР від 17.05.1986 №964; постанова Ради Міністрів СРСР від 07.05.1986 № 524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 №1031; постанова Ради Міністрів СРСР від 05.06.1986 №655-195; постанова Ради Міністрів УРСР від 10.06.1986 №207-7 та інші.

У вказаних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов`язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 05.06.1986 №665-195 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища» надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964.

Розпорядженнями Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964-рс «Про виділення Міненерго СРСР додаткових фондів заробітної плати» дозволено керівникам міністерств і відомств, які брали участь у ліквідації аварії, за згодою представника урядової комісії проводити у виключних випадках оплату праці працівників, зайнятих на роботах у III, II, I зонах небезпеки у 5, 4, 3 кратному розмірах.

Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону Чорнобильської АЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 (абзац 4 підпункту 1 пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207/7), провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 №153/10-43, премія за роботу в зоні Чорнобильської АЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 процентів тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7).

V. Оцінка суду

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.

Після аварії на Чорнобильській АЕС 26.04.1986 Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження РМ СРСР від 17.05.1986 № 964; постанова Ради Міністрів СРСР від 07.05.1986 № 524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031; постанова Ради Міністрів СРСР від 05.06.1986 № 655-195; постанова Ради Міністрів УРСР від 10.06.1986 № 207-7 та ін.

У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється на військовослужбовців та військовозобов`язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 05.06.1986 № 665-195 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища», надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964.

Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно абз. 4 п. 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 (абз. 4 п.п. 1 п. 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207/7), провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (п.п. 4 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Пунктом 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії. Такі перевірки не є плановими, а тому можуть проводитись Пенсійним фондом в будь-який час. Пенсійний фонд проводить зустрічну перевірку на підставі первинних бухгалтерських документів, за результатами якої складається акт перевірки щодо достовірності довідки про заробітну плату. У разі встановлення розбіжностей у сумах з наданим документом вираховується сума надміру сплачених коштів (переплата) або ж здійснюється перерахунок пенсії з метою її підвищення.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Виходячи з викладеного, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати за роботу в зоні ЧАЕС, проведення фактичних перевірок тощо.

Суд встановив, що на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2020 у справі 361/5791/20 ТДВ «Броварське автотранспортне підприємство 13209» видано довідку від 16.02.2021 №10 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, згідно якої заробітна плата позивача за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, з якої визначається пенсія, становить 1324 крб. 99 коп.

В подальшому, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою від 03.03.2021 про проведення йому перерахунку пенсії на підставі довідки ТДВ «Броварське автотранспортне підприємство 13209» про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 16.02.2021 №10.

Втім, пенсійним органом відмовлено у перерахунку такої пенсії. Так, зі змісту листа відповідача, яким було відмолено позивачу у перерахунку його пенсії, вбачається, що відповідачем була проведена перевірка в ТДВ «Броварське автотранспортне підприємство 13209», проте справи містять доказів вчинення таких дій, чи будь-яких інших активних дій з боку відповідача.

При цьому суд зауважує, що довідка ТДВ «Броварське автотранспортне підприємство 13209» №10 видана належним органом, містить в собі всі обов`язкові реквізити та не була визнаною у встановленому порядку недійсною або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі, а тому, відповідач не вправі на власний розсуд та без наявних на те підстав, ставити під сумнів її зміст та складові.

Отже, відповідач, не будучи органом, який є компетентним та уповноваженим встановлювати факт участі особи у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебирає на себе не властиві йому повноваження ставити під сумнів чинні, не скасовані, не визнані недійсними офіційні документи, які свідчать про особисту участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, нехтуючи правом особи, яка жертвуючи власним здоров`ям, виконувала свій громадянський обов`язок перед державою. Відтак, відмова Головного управління ПФУ у Київській області оформлена листом від 23.03.2021 №2882-3538/Ш-02/8-1000/21 у проведенні перерахунку пенсії позивача є протиправною.

З метою забезпечення ефективного та належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача здійснити з 01.03.2021 ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 14.08.1986 по 29.08.1986 в розмірі 1324 крб. 99 коп. з урахуванням уже проведених виплат.

VII. Висновок суду

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст. 77 КАС України).

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору. Таким чином, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 14.08.1986 по 29.08.1986 в розмірі 1324 крб. 99 коп.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.03.2021 ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 14.08.1986 по 29.08.1986 в розмірі 1324 крб. 99 коп. з урахуванням уже проведених виплат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення повного тексту рішення - 22 лютого 2022 року.