Рішення

від 17.02.2022 по справі 420/21553/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/21553/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання Закуріна К.М.

за участі сторін:

представник позивача Шевченко Ю.М. (керівник юридичної особи згідно Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, самопредставництво юридичної особи згідно ч. 3 ст. 55 КАС України)

представник відповідача Євдакова Д.О. (самопредставництво суб`єкта владних повноважень на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно ч. 3 ст. 55 КАС України)

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства ЕВЕНТУС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2021 року до суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства ЕВЕНТУС до Головного управління ДПС в Одеській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питання зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН від 04.11.2021 №52515 про відповідність Приватного підприємства ЕВЕНТУС п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати комісію Головного управління ДПС в Одеській області з питання зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН виключити Приватне підприємство ЕВЕНТУС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків;

стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Приватного підприємства ЕВЕНТУС судовий збір в розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Обґрунтування позовних вимог

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що 07.10.2021 року засобами електронного зв`язку від Головного управління ДПС в Одеській області отримано рішення № 49583 від 07.10.2021 про відповідність ПП «ЕВЕНТУС» критеріям ризиковості платника податку, а саме: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач вказує, що звернувся до ГУ ДПС в Одеській області з повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 від 25.10.2021 з відповідними поясненнями.

Однак, повторно отримав рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.11.2021 року № 52515, яким зазначеною Комісією враховано подане повідомлення позивача від 25.10.2021 року та прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з підстав відповідності ПП «ЕВЕНТУС» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв, зокрема, вказано, що «встановлено придбання послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням про відповідність критеріям ризиковості платника, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав, посилаючись на те, що контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Як зазначає позивач, 12.10.2021 року він звернувся до відповідача щодо отримання інформації, на підставі якої ПП «ЕВЕНТУС» віднесено відповідачем до переліку платників податків, які відповідають критеріями ризиковості та просив конкретизувати контрагента, якщо таке включення спричинено співпрацею з конкретним контрагентом. Проте, відповідачем такої інформації не надано.

Позивач зазначає, що включення підприємства до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Також позивач посилається на те, що негативні наслідки від прийняття зазначеного рішення полягають у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Процесуальний рух справи

Ухвалою суду від 11 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

26 листопада 2021 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС в Одеській області на позовну заяву з додатками (а.с. 66-77, том 1).

01 грудня 2021 року представником позивача подано відповідь на відзив з додатками (а.с. 78-238, том 1).

18 січня 2022 року представником позивача також подано до суду додаткові пояснення з додатками щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» (а.с. 12-22, том 2).

Ухвалою суду від 18 січня 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08 лютого 2022 року 12 год. 30 хв.

Ухвалою від 07 лютого 2022 року суд допустив участь представників приватного підприємства ЕВЕНТУС та Головного управління ДПС в Одеській області у судове засіданні по справі №420/21553/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 08 лютого 2022 року, яке проводилось в режимі відеоконференції, сторони у вступному слові надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові, відповіді на відзив та вступному слові підстав.

Представник відповідача (Головного управління ДПС в Одеській області) проти задоволення позову заперечував.

Позиція відповідача

Відповідно до відзиву, відповідач позов не визнає, з позовними вимогами не погоджуються, з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що за результатами аналізу діяльності ПП «ЕВЕНТУС» встановлено операції з придбання товарів у контрагентів з ознаками ризиковості, а саме ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС», яке внесено до переліку ризикових 05.04.2021 року. Також згідно аналізу у ПП «ЕВЕНТУС» відсутнє 20-ОПП.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Дії ж контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, мають характер службової діяльності відповідних службових осіб по інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності цього органу.

Відповідач зазначив, що для упередження формування ризикового ПДВ, на центральному рівні (ДПС України) створена та функціонує Система Автоматизованого Моніторингу Критеріїв Оцінки Ризиків (САМКОР).

З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 07.10.2021 року ПП «ЕВЕНТУС» включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165), яке направлено через електронний кабінет платника.

Позивач скористався своїм правом на подав інформацію та копії документів, проте їх, на переконання відповідача, не було достатньо для виключення ПП «ЕВЕНТУС» з переліку ризикових платників податків. Рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 04.11.2021 ПП «ЕВЕНТУС» включено до Переліку ризикових платників податків з підстав відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165.

Відповідач вказані рішення про відповідність ПП «ЕВЕНТУС» критеріям ризиковості вважає обґрунтованими та правомірними, посилаючись, зокрема, на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту.

Інші заяви по суті справи та додаткові докази

У відповіді на відзив представник позивача посилався на те, що відповідачем не наданий до суду протокол засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про розгляд матеріалів на виключення з переліку ризикових ПП «ЕВЕНТУС», який міг би підтвердити сам факт проведення відповідною Комісією засідання.

Крім того, поширення на позивача критерію «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків, на переконання позивача, суперечить принципам та основам податкового законодавства, Зокрема, настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» позивач зазначив, що ПП «ЕВЕНТУС» співпрацювало із цим підприємством у період з липня 2020 року по березень 2021 року згідно договору №636 від 23.07.2020 року. Ця компанія виступала експедитором (КВЕД 52.29) та надавала транспортно-експедиційні послуги, за допомогою яких Позивач мав змогу виконати свої зобов`язання перед клієнтами, що працюють з ним декілька років. За цей період було виконано 86 перевезень (62 перевезення у 2020 році та 24 перевезення за 3 місяці 2021 року).

Що стосується неподання повідомлення за формою 20-ОПП позивач зазначив, що ПП «ЕВЕНТУС» не подавалося до органів ДПС в Одеській області Довідки 20-ОПП (повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність), так як на балансі підприємства не знаходяться транспортні засоби, а також ПП «ЕВЕНТУС» не орендує транспортні засоби для здійснення своєї діяльності і на балансі підприємства не має нежитлових приміщень та офісів.

Повідомлення за формою №20-ОПП подається платниками податків за умови наявності об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об`єкта оподаткування до контролюючого органу за основним місцем обліку з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. Так як у ПП «ЕВЕНТУС» не відбулося жодних змін, Форма 20-ОПП до органів ДПС в Одеській області не подавалась.

Окрім того позивач зауважив, що оскаржуване рішення не містить посилання на таку підставу його прийняття, як «відсутність 20 ОПП».

У поясненнях, поданих 18 січня 2022 року, представник позивача додатково пояснював, що господарська діяльність між ПП Евентус та ТОВ ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС здійснювалась за КВЕД 52.29 (інша допоміжна діяльність у сфері транспорту), тобто надання транспортно-експедиторських послуг, згідно договору з організації транспортно-експедиторського обслуговування №636 від 23.07.2020р. Предметом договору є надання послуг з організації перевезення та експедиційного обслуговування вантажу замовника, де замовником виступало ПП Евентус.

Представник позивача переконував, що ПП Евентус з 2007 року веде свою господарську діяльність, надає транспортно-експедиторські послуги і є надійним постачальником для своїх замовників. Для виконання своїх зобов`язань перед замовниками (клієнтами), ПП «Евентус» залучає транспортні підприємства, що мають власний транспорт та працюють за КВЕДом 49.41 (власний вантажний транспорт), та мають ліцензію на перевезення вантажів, а також експедиторські компанії, які працюють з перевізниками за договорами транспортно-експедиторського обслуговування, як в даному випадку працювали ПП «Евентус» та ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС».

Позивач зазначив, що ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» надавало свої послуги ПП «ЕВЕНТУС» у період з липня 2020 року по березень 2021 року; всі перевезення підтверджені актами виконаних робіт (наданих послуг) та товарно-транспортними накладними, де є підтверджений факт відвантаження та отримання вантажу вантажовідправниками (клієнтами) та вантажоодержувачами.

При цьому, позивач зауважив, на момент укладання договору та надання послуг за ним ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» не було віднесене до ризикових.

Вказані заяви по суті справи та додаткові докази залучені до матерів справи та прийняті судом до розгляду.

Інші заяви по суті справи сторонами не надавались, клопотання та додаткові докази не надходили.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.

Позивач приватне підприємство «ЕВЕНТУС» (надалі ПП «ЕВЕНТУС»), код ЄДРПОУ 35116750, зареєстрований у якості юридичної особи, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.04.2007, номер запису: 15561020000027494.

Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65104, Одеська обл., місто Одеса, ПРОСПЕКТ АКАДЕМІКА ГЛУШКА, будинок 29.

Основним видом економічної діяльності підприємства є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07 жовтня 2021 року №49583, приватне підприємство «ЕВЕНТУС», код ЄДРПОУ 35116750, визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: встановлено придбання послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості (а.с. 14, 70, том 1).

Вказане рішення позивач отримав через електронний кабінет платника податку.

З метою з`ясування обставин та підстав прийняття вказаного рішення, 13 жовтня 2021 року директором ПП «ЕВЕНТУС» було направлено до Головного управління ДПС в Одеській області запит щодо отримання інформації, а саме: повідомити фактичну підставу для включення ПП «Евентус» (ЄДРПОУ 35116750) до переліку ризикових платників, яка саме податкова інформація стала відома в процесі діяльності, у випадку якщо це спричинено співпрацею з конкретним контрагентом, повідомити найменування контрагента; надати копію рішення комісії про включення ПП «Евентус» (ЄДРПОУ 35116750) до переліку ризикових платників.

Вказаний запит зареєстрований у Головному управлінні ДПС в Одеській області 13.10.2021 року за вхід. №72948/6 (а.с. 16, том 1).

Проте, як зазначає позивач, запитувану інформацію він не отримав.

Відповідач не надав доказів надання позивачу відповіді на вищеуказане звернення.

19 жовтня 2021 року ПП «ЕВЕНТУС» направлено до Головного управління ДПС в Одеській області письмову інформацію щодо господарської діяльності ПП «ЕВЕНТУС» та надав вибірковий перелік документів щодо взаємовідносин з контрагентами-перевізниками (а.с. 17, том 1).

04 листопада 2021 року з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій документів від 25 жовтня 2021 року №1, Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника №52515, яким встановлено, що приватне підприємство «ЕВЕНТУС», код ЄДРПОУ 35116750, відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: встановлено придбання послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості (а.с. 15, 71, том 1).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням про відповідність ПП «ЕВЕНТУС» критеріям ризиковості платника, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При цьому, позивач стверджує, що на час звернення до суду з даним позовом йому не було відомо якого саме контрагента з ознаками ризиковості відповідач мав на увазі при прийнятті рішень про ризиковість.

У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що за результатами аналізу діяльності ПП «ЕВЕНТУС» встановлено операції з придбання товарів у контрагентів з ознаками ризиковості, а саме ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС», яке внесено до переліку ризикових 05.04.2021 року.

Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем надано до суду копію рішення від 05 квітня 2021 року №22441 про відповідність ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (Податкова інформація: встановлено проведення операцій з придбання товарів у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості) (а.с. 72, том 1),

Тобто у відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що ризиковим контрагентом було ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС».

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України ).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №1165, у редакції від 11.12.2019 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Як передбачено приписами пунктів 4-5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями від 07 жовтня 2021 року №49583 та від 04 листопада 2021 року №52515, ПП «ЕВЕНТУС» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: встановлено придбання послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості.

Згідно Додатку №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165) затверджені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: « 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.».

У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що ризиковим контрагентом було ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС», яке рішенням від 05 квітня 2021 року №22441 внесено до переліку ризикових платників податку (а.с. 72, том 1).

Судом встановлено та сторонами не заперечувався факт наявності господарських взаємовідносин між ПП «ЕВЕНТУС» та ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС», проте вказані відносини мали місце до включення ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» до переліку ризикових платників податку.

Хронологія господарських взаємовідносин між ПП «ЕВЕНТУС» та ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС», виглядає наступним чином:

23 липня 2020 року між ПП «ЕВЕНТУС» (Експедитор 1) та ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» (Експедитор 2) укладено Договір №636 з організації транспортно- експедиторського обслуговування (а.с. 88-91, том 1).

Як встановлено судом, ПП «ЕВЕНТУС» виступало замовником експедиторських послуг, а ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» надавало транспортно-експедиційні послуги.

У свою чергу, за допомогою послуг, отриманих від ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС», ПП «ЕВЕНТУС» виконувало свої зобов`язання перед іншими контрагентами по договорам транспортного експедирування.

Так, основним видом діяльності підприємства позивача є 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Водночас власних транспортних засобів ПП «ЕВЕНТУС» не має, внаслідок чого залучало інших контрагентів.

Згідно актів надання послуг №233 від 20.11.2020 року (а.с. 147), №211 від 10.11.2020 року (а.с. 149), №250 від 03.12.2020 року (а.с. 152), №385 від 28.12.2020 року (а.с. 156), №205 від 30.10.2020 року (а.с. 159), №204 від 23.10.2020 року (а.с. 162), №160 від 06.10.2020 року (а.с. 165), №176 від 07.10.2020 року (а.с. 168), №103 від 02.09.2020 року (а.с. 171), №97 від 02.09.2020 року (а.с 174), №95 від 02.09.2020 року (а.с. 177), №126 від 11.09.2020 року (а.с. 180), №130 від 17.09.2020 року (а.с. 183), №106 від 07.09.2020 року, №94 від 27.08.2020 року (а.с. 189), №47 від 05.08.2020 року (а.с. 192), №44 від 23.07.2020 року (а.с. 195), №27 від 18.02.2021 року (а.с. 198), №20 від 08.02.2021 року (а.с. 201), №24 від 15.02.2021 року (а.с. 204), №26 від 18.02.2021 року (а.с. 297), №4 від 15.01.2021 року (а.с. 211), №1 від 05.01.2021 року (а.с. 218), №9 від 28.01.2021 року (а.с. 219), №7 від 18.01.2021 року (а.с. 222), №49 від 18.03.2021 року (а.с. 226), №48 від 02.03.2021 року (а.с. 229), №47 від 02.03.2021 року (а.с. 232), №23 від 12.02.2021 року (а.с. 235, том 1), ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» надавало свої послуги ПП «ЕВЕНТУС» у період з липня 2020 року по березень 2021 року.

Також до суду надані товарно-транспортні накладні щодо відвантаження та отримання вантажу вантажовідправниками (клієнтами) та вантажоодержувачами.

Натомість, як встановлено судом, ПП «ЕВЕНТУС» віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі взаємовідносин з ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» лише 07 жовтня 2021 року (вперше) та 04 листопада 2021 року.

З наведеного вбачається, по-перше, що взаємовідносини між ПП «ЕВЕНТУС» та ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» мали місце до прийняття податковим органом рішення про віднесення ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» до переліку ризикових платників податку (05 квітня 2021 року).

По-друге, позивачу після отримання першого рішення про віднесення ПП «ЕВЕНТУС» до переліку ризикових платників податків на підставі взаємовідносин ризиковим контрагентом не надано змоги надати відповідні документи, необхідні для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, як передбачено Порядком №1165, оскільки не повідомлено хто є таким ризиковим контрагентом.

Інформація про те, що цим контрагентом є ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС» позивачу стала відома лише після отримання відзиву на позовну заяву.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає що пунктом 6 Порядку №1165 визначено порядок виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме:

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, позивач був позбавлений можливості подати відповідні документи, необхідні для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, як передбачено Порядком №1165, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті оскаржених рішень дотримано не було.

Суд критично оцінює викладені у відзиві посилання відповідача на рішення про віднесення одного з контрагентів позивача до ризикових, як на єдину підставу віднесення ПП «ЕВЕНТУС» до переліку ризикових платників податків, з огляду на неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, що також підтверджується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка, в свою чергу, для національних судів є джерелом права.

Національне законодавство, а саме ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Отже, поширення на позивача ризиковості через стосунки з іншим ризиковими платником податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Окрім того, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18.

Що стосується доводів відповідача у відзиві на позовну заяву про неподання позивачем форми 20-ОПП, як підставу для віднесення платника податків до переліку ризикових, суд зауважує наступне.

Згідно з п.63.3. ст.63 Податкового кодексу України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Пунктом 22.1 статті 22 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

З метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органа розроблений Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588.

Пунктами 8.1 та 8.2 Порядку обліку платників податків і зборів, передбачено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Отже, платник податків зобов`язаний подавати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Водночас, при вирішенні даної справи не надає правової оцінки діям позивача щодо подання повідомлення за формою № 20-ОПП, оскільки неподання платником податків повідомлення за формою №20-ОПП не має наслідком віднесення платника податків до ризикових.

Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165), яким затверджені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, не передбачено такого критерію, як неподання платником податків повідомлення за формою №20-ОПП.

Окрім того, суд погоджується з доводом позивача стосовно того, що рішення про відповідність ПП «ЕВЕНТУС» критеріям ризиковості не містить посилання на таку підставу його прийняття, як «відсутність форми 20 ОПП».

Окрім того, позивач слушно зазначив, про відсутність протоколів засідання комісії результатів голосування.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Натомість, в досліджуваних господарських відносинах між позивачем та контрагентами контролюючим органом не спростовано наявність у позивача належних первинних документів, фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій та наявністю зв`язку між фактом придбання послуг і подальшою господарською діяльністю, що, в свою чергу, є обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Суд вважає, що в даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність оскаржуваного позивачем рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність приватного підприємства ЕВЕНТУС критеріям ризиковості платника податку.

Вказані рішення не дають чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податку рішення.

Суд приймає до уваги доводи позивача про порушення прав та інтересів приватного підприємства ЕВЕНТУС оскаржуваними рішеннями, оскільки внесення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що реєстрація всіх податкових накладних, які Позивач подає на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняється і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій з контрагентами - покупцями товарів, робіт, послуг.

Суд відхиляє доводи відповідача стовно не надходження до контролюючого органу документів від приватного підприємства ЕВЕНТУС, у відповідності до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165, для виключення з переліку ризикових платників податків.

Вказані доводи відповідача спростовуються Повідомленням №1 від 25 жовтня 2021 року про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, з огляду на те, що відповідач не надав позивачу інформацію щодо підстав для віднесення до ризикових, зокрема не повідомив про ризикового контрагента, останній не мав змоги подати документи щодо взаємовідносин з ТОВ «ІНТЕР КОНТЕЙНЕР ТРАНС».

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності вчинення оскаржуваних дій відповідачем суду не наведено та не надано.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги приватного підприємства ЕВЕНТУС про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 04.11.2021 року №52515 про відповідність приватного підприємства ЕВЕНТУС п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

З огляду на зазначене, для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити приватне підприємство ЕВЕНТУС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Отже, адміністративний позов приватного підприємства ЕВЕНТУС підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області, рішення якого судом визнано протиправним та скасоване, у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства ЕВЕНТУС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 04.11.2021 року №52515 про відповідність Приватного підприємства ЕВЕНТУС п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Приватне підприємство ЕВЕНТУС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП: 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства ЕВЕНТУС (код ЄДРПОУ 35116750; 65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 29) судовий збір у розмірі 2270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач приватне підприємство «ЕВЕНТУС» (код ЄДРПОУ 35116750; 65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 29).

Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП:44069166).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 18 лютого 2022 року.

Суддя О.В. Глуханчук