Рішення

від 22.02.2022 по справі 590/842/21

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №590/842/21

Номер провадження 2/590/1/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2022 року Ямпільський районний суд

Сумської області

в складі: головуючого - судді Сатарової О.В.

за участю секретаря с/з Данченко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 /адреса: АДРЕСА_1 , ІНП НОМЕР_1 / до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» /адреса місцезнаходження: вул.. Ямська, буд.32, м.Київ, 03038, Код ЄДРПОУ 37884028/

про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивач, заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення грошових коштів, невиплачених їй при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 25.07.2016 року по 15.10.2020 року, вона знаходилася у трудових відносинах з Сумською філією Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», яка була відокремленим підрозділом Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». Під час її знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 23602,10 грн., що підтверджується відповідною довідкою.

15 жовтня 2020 року позивач була звільнений у зв`язку зі скороченням чисельності працівни, згідно наказу № 13-к/тр від 13.10.2020 року, яким призначено виплату вихідної допомоги, відповідно до ст. 44 КЗпП України та виплата компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 5 календарних днів. Однак, в день звільнення відповідач не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» заборгованість по заробітній платі в сумі 23602,10 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 75216,96 грн. (з моменту звільнення до моменту звернення до суду 212 роб. дні).

08.11.2021 /дата отримання судом/ від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог від 29.10.2021, згідно якої в зв`язку з тим, що відповідачем проведено повний розрахунок з виплати заробітної плати в сумі 23602,10 грн. 27.09.2021, тому від стягнення в цій частині позовних вимог позивач відмовляється. Щодо стягнення позовних вимог в частині суми середнього заробітку за весь період затримки розрахунку позивач уточнила позовні вимоги, та після уточнення остаточно просить: стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», код ЄДРПОУ 37884028, на користь Позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 83732,09грн.(з 15.10.2020 року до 27.09.2021 226 роб. Дні*354,797 грн.). Справу просила розглядати за її відсутності.

Відзив від Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» до суду не надходив.

У судове засідання позивач, будучі належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не з`явилась. Надала клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні, яке відбулося в режимі відео конференції за її участі 10.11.2021 не заперечувала факту несвоєчасної виплати підприємством заробітної плати позивачу, проти задоволення позову в частині стягнення з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», на користь Позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 83732,09 грн. заперечила, пославшись на пропущення процесуального строку, встановленого для вирішення трудового спору. В зв`язку з чим в задоволенні позову просила відмовити.

В наступні судові засідання /07.02.2022 та 23.02.2022/ представник відповідача ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи не з`явилася, заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Інформація про рух справи, заяви та клопотання сторін.

Ухвалою 30.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Відповідно до вимог ст. 19, 274 ЦПК України вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання 05.10.2021. /а.с. 19/.

Ухвалою суду від 05.11.2021 року клопотання представника відповідача про направлення копії позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів та про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції задоволено, повторно надіслано копію позовної заяви з додатками на адресу відповідача /а.с. 36/.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.

За правилами ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Рішенням від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 Конституційного Суду України у справі № 1-5/2012 було визначено, що положення ч.1 ст. 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином Конституційним Судом України було визначено, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом України в постанові від 27 березня 2013 року по справі № 6-15цс13.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Така правова позиція, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України, викладена в постанові Верховного Суду України від 29.01.2014 р. у справі № 6-144цс1.

Розрахунок середнього заробітку за весь час затримки проводиться на підставі «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, згідно пункту 8 якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Фактичні обставини встановлені судом; зміст спірних правовідносин; докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; оцінка доказів та аргументів сторін.

Судом встановлено, що з 25.07.2016 року позивач працювала в Сумській філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» /Наказ №14-к від 21.07.2016/ на посаді завідувача складу Ямпільської сортодослідної станції, та була звільнена 15.10.2020 у зв`язку зі скороченням чисельності працівників згідно ч.1 ст.40 КЗпП України /Наказ №13-к/тр від 13.10.2020/, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с. 7).

Згідно Наказу №67 від 03 серпня 2020 року Про зміну організаційної структуру Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», п.5 майно, права та обов`язки Сумської філії ДП «ЦСЕНСМ» (код ЄДРПОУ 38104312) та Харківської філії ДП «ЦСЕНСМ» (код ЄДРПОУ 38104349) передати до Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» (код ЄДРПОУ 38104291) з подальшим виключенням Сумської філії ДП «ЦСЕНСМ» та Харківської філії ДП «ЦСЕНСМ» з ЄДРПОУ /а.с. 12-15/.

Згідно наказу № 13-к/тр від 13.10.2020 про звільнення /а.с. 9-11/ ОСОБА_1 , завідувача складу Ямпільської СДС Сумської філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» звільнено 15.10.2020 року у зв`язку зі скороченням чисельності працівників згідно ч.1 ст.40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку, згідно ст..44 КЗпП України та компенсації за невикористану відпустку за відпрацьований період з 25.07.2020 по 13.10.2020 в розмірі 5 календарних днів.

Однак в порушення зазначених норм відповідач при звільненні не виплатив позивачу нараховану заробітну плату.

Згідно Довідки, виданої Полтавською філією Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» за №55 від 29.07.2021 загальна заборгованість з виплати заробітної плати та компенсаційних витрат при звільненні /за вирахуванням всіх податків/ становить: 23602,10 грн.

Середньоденна з/п складає 354,797 грн.

Середньомісячна з/п складає 7450,73 грн. (а.с. 8).

Судом встановлено, що відповідачем проведено повний розрахунок з виплати заробітної плати в сумі 23602,10 грн. 27 вересня 2021 року.

З моменту звільнення по день фактичного розрахунку, тобто 27.09.2021 року, минуло 236 робочих дні.

Таким чином розмір середнього заробітку за затримку розрахунку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 83732,09 грн. (236 дня х 354,797 грн).

Що стосується заперечень представника відповідача та усної заяви про застосування строку позовної давності до даних позовних вимог, то слід зазначити наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався (Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012року № 1-5/2012).

Як встановлено в судовому засіданні, про що не заперечували і сторони, відповідачем було здійснено виплату заробітну плату 27 вересня 2021 року, а з позовом позивач звернувся в серпні 2021 року, тобто в межах строку позовної давності.

Таким чином, судом не приймається до уваги заява представника відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки вона є безпідставною та необґрунтованою.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати в сумі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. 115, 116, 117 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24.12.1999 року, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 /адреса: АДРЕСА_1 , ІНП НОМЕР_1 / до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» /адреса місцезнаходження: вул.. Ямська, буд.32, м.Київ, 03038, Код ЄДРПОУ 37884028/ про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.

Стягнути зДержавного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» /адреса місцезнаходження: вул.. Ямська, буд.32, м.Київ, 03038, Код ЄДРПОУ 37884028/ на користь ОСОБА_1 /адреса: АДРЕСА_1 , ІНП НОМЕР_1 / середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 83732, 09 грн. (Вісімдесят три тисячі сімсот тридцять дві грн.. 09 коп.)

Стягнути Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» /адреса місцезнаходження: вул.. Ямська, буд.32, м.Київ, 03038, Код ЄДРПОУ 37884028/ на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн. (Дев`ятсот вісім грн.. 00 коп.)

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Ямпільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення (п.15, п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 23.02.2022.

Суддя : О.В. Сатарова