Рішення

від 02.02.2022 по справі 382/1002/20

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1002/20

Провадження № 2/382/27/22

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

03 лютого 2022 року Яготинський районний суд Київської області ускладі:

головуючого суддіКисіль О.А.

при секретаріТвердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія" звернулося до Яготинського районного суду Київської області із вищезазначеним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2021 року дана цивільна справа розподілена головуючому судді ОСОБА_2 ..

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області ОСОБА_2 від 19.08.2021 зазначена заява, прийнята до розгляду та призначена у судове засідання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2021 року, цивільну справу № 382/1002/20 (номер провадження № 2/382/104/21) передано судді Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., оскільки суддю Литвин Л.І., згідно рішення Вищої ради правосуддя звільнено з посади судді Яготинського районного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Так, позивач звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в котрій вказано, що 25 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 251/К щодо надання на споживчі цілі грошових коштів у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок. Відповідно до умов Договору відповідачу надано грошові кошти у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок на умовах строковості, платності, повернення, з платою за користування у розмірі 18 % річних, які нараховуються з дня видачі кредиту. Відповідно до п. 1.3. Договору грошові кошти надано строком до 25 липня 2019 року. Згідно п. 2.2. Договору грошові кошти надано у національній валюті у готівковій формі. Сторони погодились вважати грошові кошти наданими з моменту (дня) підписання документів, що засвідчують факт отримання позичальником (відповідачем) коштів. Факт отримання відповідачем коштів підтверджується платіжним дорученням № 3420 від 25 липня 2018 року. Пунктом 4.1. Договору регламентовано погашення заборгованості та нарахованих відсотків відповідно до графіку, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 1). Відповідно до п. 1.1. Договору позичальник (відповідач) зобов`язувався повернути грошову суму в строк, сплатити нараховані відсотки за користування та виконати свої зобов`язання у повному обсязі. Відповідач частково погашав заборгованість в період з 10.10.18 року по 26.11.19 року, відповідно до картки рахунку за контрагентом: ОСОБА_1 з 25.07.2018 року по 30.06.2020 року. Відповідач зобов`язання відповідно до Договору в повному обсязі та у вказаний строк не виконав, в результаті чого станом на 17.07.2020 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 34 601 (тридцять чотири тисячі шістсот одна) гривня 24 копійки, що підтверджується розрахунком пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання від 17.07.2020 року. Крім того, п. 5.2. Договору встановлено сплату пені за невиконання гропіових зобов`язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості. Загальна заборгованість складає 34 601 (тридцять чотири тисячі шістсот одна) гривню 24 копійки, з яких 25 170 (двадцять п`ять тисяч сто сімдесят) гривень не сплачена сума гропіової позики, 3 324 (три тисячі триста двадцять чотири) гривні 76 копійок прострочені відсотки по кредиту, 6 106 (шість тисяч сто шість) гривень 48 копійок пеня за невиконання грошових зобов`язань. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 34601 грн. 24 коп. та судовий збір і витрати на професійну правову допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, враховуючи, що в справі є достатньо доказів для її заочного розгляду, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, в судовому засіданні з копії кредитного договору 251/К від 25.07.2018 року (а.с. 5-8), графіка погашення заборгованості (додаток № 1) (а.с. 9), копії платіжного доручення № 3420 від 25.07.2018 року (а.с. 10), картки рахунку 3772, контрагент ОСОБА_1 за 25.07.2018-30.06.2020 (а.с. 11-17), копії розрахунку пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання за період з 26.07.2019-17.07.2020 (а.с. 18) встановлено, що 25 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 251/К щодо надання на споживчі цілі грошових коштів у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок. Відповідно до умов Договору відповідачу надано грошові кошти у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок на умовах строковості, платності, повернення, з платою за користування у розмірі 18 % річних, які нараховуються з дня видачі кредиту. Відповідно до п. 1.3. Договору грошові кошти надано строком до 25 липня 2019 року. Згідно п. 2.2. Договору грошові кошти надано у національній валюті у готівковій формі. Сторони погодились вважати грошові кошти наданими з моменту (дня) підписання документів, що засвідчують факт отримання позичальником (відповідачем) коштів. Факт отримання відповідачем коштів підтверджується платіжним дорученням № 3420 від 25 липня 2018 року. Пунктом 4.1. Договору регламентовано погашення заборгованості та нарахованих відсотків відповідно до графіку, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 1). Відповідно до п. 1.1. Договору позичальник (відповідач) зобов`язувався повернути грошову суму в строк, сплатити нараховані відсотки за користування та виконати свої зобов`язання у повному обсязі. Відповідач частково погашав заборгованість в період з 10.10.18 року по 26.11.19 року, відповідно до картки рахунку за контрагентом: ОСОБА_1 з 25.07.2018 року по 30.06.2020 року. Відповідач зобов`язання відповідно до Договору в повному обсязі та у вказаний строк не виконав, в результаті чого станом на 17.07.2020 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 34 601 (тридцять чотири тисячі шістсот одна) гривня 24 копійки, що підтверджується розрахунком пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання від 17.07.2020 року. Крім того, п. 5.2. Договору встановлено сплату пені за невиконання гропіових зобов`язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості. Загальна заборгованість складає 34 601 (тридцять чотири тисячі шістсот одна) гривню 24 копійки, з яких 25 170 (двадцять п`ять тисяч сто сімдесят) гривень не сплачена сума гропіової позики, 3 324 (три тисячі триста двадцять чотири) гривні 76 копійок прострочені відсотки по кредиту, 6 106 (шість тисяч сто шість) гривень 48 копійок пеня за невиконання грошових зобов`язань. З копії листа № 4/20 за 2020 рік (а.с. 20-21) вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія" звернулося до ОСОБА_1 з претензією щодо повернення протягом 10 днів з моменту отримання претензії суми в розмірі 26946 грн. 79 коп. (станом на 16.03.2020 року) на розрахунковий рахунок Товариства.

Відповідно до ч. 3 ст.10ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредитта сплатити проценти.

Тобто законом встановлено, що обов`язковою умовою кредитного договору є сплата процентів.

Частиною 1ст.1056 ЦКУкраїни передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього ж Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Згідно зі ст.536ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Отже, так як розмір процентів не визначений умовами кредитного договору, то позивач має право на отримання процентів у розмірі, що визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Відповідно до положень ч. 1 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137).

Позивач просить стягнути з відповідача 5102,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір.

Як передбачено ст. ст. 15, 60, 62ЦПК України та Законом України «Про адвокатську діяльність», правничу допомогу в суді може надавати адвокат, повноваження адвоката як представника посвідчується довіреністю або ордером.

Відповідно до ст.30Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до приписів ч. 4 ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст.137ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських послуг, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а й також чи сума їх була обґрунтованою.

Таким чином,при визначеннісуми відшкодуваннясуд маєвиходити зкритерію реальностіадвокатських витрат(встановленняїхньої дійсностіта необхідності),а такожкритерію розумностіїхнього розміру,виходячи зконкретних обставинсправи тафінансового станусторін.Ті самікритерії застосовуєЄвропейський судз правлюдини,присуджуючи судовівитрати напідставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, п. 269.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, з врахуванням вище викладеного та відсутність в матеріалах справи документального підтвердження витрат на правничу допомогу, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість у розмірі 34601 грн. 24 коп. та 2102 грн. 00 коп судових витрат.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 62 280-283, 258-259, 263, 265, 268, 354, 279, 137, 141 ЦПК України, ст. ст. 526, 536, 549, 550, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», Постановою Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія" м. Київ пр-т Валерія Лобановського, 119 літ "Е" (код ЄДРПОУ 33052039) 34 601 (тридцять чотири тисячі шістсот одну) гривню 24 (двадцять чотири) копійки заборгованості за кредитним договором, а також 2102 (дві тисячі сто дві) гривні судових витрат сплачених позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 30 днів з дня отримання його копії. Учасник справи якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 22 лютого 2022 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О.А.