Рішення

від 08.02.2022 по справі 640/15070/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року м. Київ № 640/15070/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрейкін" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрейкін" до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 та картки відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 №UA100030/2019/00083.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що рішенням про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 протиправно збільшено митну вартість автомобіля позивача, заявлену ним у митній декларації від 05.02.2019 UA100030/2019/396963, на підставі необґрунтованого висновку відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Позивач переконаний, що додані до митної декларації від 05.02.2019 UA100030/2019/396963 документи у повній мірі підтверджують заявлену вартість автомобіля та не викликають сумніву у правильності її визначення на рівні 75 000 доларів США згідно основного методу визначенням митної вартості - за ціною договору.

Позивач зауважив, що:

- до митного оформлення надано документи зміст та перелік яких у повній мірі підтверджують заявлену декларантом позивача митну вартість автомобіля, такі документи не містять розбіжностей та неточностей щодо заявленої митної вартості;

- відповідач не врахував, що витрати на транспортування автомобіля від продавця включені до ціни товару за договором, що виключає обов`язок надання документів на підтвердження вартості транспортування;

- у рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 безпідставно вказано про те, що декларантом позивача митну вартість автомобіля заявлено на рівні 76 200 доларів США, а не 75 000 доларів США як вказано у МД від 05.02.2019 UA100030/2019/396963;

- відповідачем не враховано листа позивача від 17.04.2019 №13 у якому позивач пояснив, що умови контракту передбачають відстрочку оплати, що пояснює відсутність документів про оплату автомобіля, та до якого позивач додав лист підрозділу Bentley Manhattan корпорації Manhattan Motorcars, Inc, яким компанія Manhattan Motorcars, підтверджує, що автомобіль було дійсно продано 30.07.2018 компанії TRT International Limited за ціною 75 000 доларів США;

- відповідач залишив без пояснень механізм формування та документальне підтвердження достовірності згенерованої ціни транспортного засобу, що була використана відповідачем як для обґрунтування необхідності надання позивачем додаткових документів, так і для визначення митної вартості автомобіля за резервним методом, а також

не обґрунтував та не довів неможливості визначення митної вартості за ціною контракту та неможливості її визначення за жодним методом, що передує резервному.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2021 дану справу прийнято до провадження суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., замінено відповідача у справі, а саме, Київську міську митницю ДФС, її правонаступником - Київською митницею (код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказав на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Наголосив, що документи, подані позивачем до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару, у повній мірі не підтверджують заявлену позивачем митну вартість автомобіля та містять розбіжності.

Зазначає, що після отримання МД від 05.02.2019 UA100030/2019/396963 спрацював АСАУР, згенеровано, окрім інших, наступні індикатори ризику:

- 103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»;

- 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;

- 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

В примітках до даних форм митного контролю зазначено: «за результатами форматологічного контролю системою АСАУР згенеровано ризик та визначено, що вартість вищевказаного транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Системою АСАУР встановлено вартість автомобіля «BENTLEY BENTAYGA», кузов VIN НОМЕР_1 , на рівні 124800,00 USD».

Під час проведення митних формальностей за МД від 05.02.2019 UA100030/2019/396963 встановлено, що позивачем документально не підтверджено митну вартість товару - ціну товару та складові митної вартості - витрати на транспортування, на страхування, на брокерські послуги, на послуги третіх осіб, адже:

- позивачем надано рахунок-фактуру (інвойс) №8/08 від 08.08.2018 де загальна сума складає 75 000 USD, товар BENTLEY BENTAYGA 2017 року, умови поставки СТР Odessa, однак, відповідно до інкотермс 2010 - таких умов поставки, як СТР Odessa не передбачено;

- не надано платіжний документ, що підтверджує оплату за автомобіль, у той час як за умовами контракту оплата за автомобіль мала бути проведена за 180 днів з дати інвойсу;

- позивачем надано коносамент №3556 та CMR, однак у них відсутні відомості про вартість перевезення товару;

- згідно коносаменту №3556 відправником товару є «ТРТ «Інтернешнл ЛТД», який не є продавцем товару, однак до митного органу та до суду не подавалися договори з третіми особами, також не подавалися документи, що підтверджують відомості про вартість перевезення даного транспортного засобу;

- відповідно до листа Bentley Manhattan корпорації Manhattan Motorcars, Inc, транспортний засіб продано TRT International LTD, 30.07.2018 за вартістю в 75 000 доларів США, при цьому, у відповідності до контракту від 02.08.2018 №д-1 та інвойсу від 08.08.2018 №8/08 транспортний засіб придбано у компанії Auto Moto Deals LLC за аналогічною вартістю в 75000 доларів США, а також не надано інформацію щодо умов продажу товару між TRT International LTD та Auto Moto Deals LLC.

Також відповідач зауважив, що обов`язок доведення заявленої ціни товару покладено на декларанта, а на митний орган - обов`язок доведення обґрунтованості своїх сумнівів, які у даному випадку є обґрунтованими. Право органів доходів і зборів упевнюватися в достовірності, точності будь-якого документа, поданого до митного оформлення, передбачено також і статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди по тарифам та торгівлі 1994 року, відповідно до якої, ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання. У рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та застосовано резервний метод.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

02.08.2018 між ТОВ "Дрейкін" (Покупець) та Auto Moto Deals, LLC (Продавець), яке є резидентом Сполучених Штатів Америки, укладено зовнішньоекономічний контракт №Д-1, на умовами якого Продавець зобов`язався постачати Покупцю товари згідно інвойсів на умовах поставки, вказаних у таких інвойсах відповідно до умов Інкотермс 2010.

Згідно інвойсу від 08.08.2018 №8/08 сторонами вказаного контракту узгоджено поставку від Auto Moto Deals, LLC до ТОВ "Дрейкін" автомобіль бувший у використанні, марки BENTLEY, модель - BENTAYGА, номер кузова/шасі - НОМЕР_1 за ціною 75000 доларів США на умовах поставки СРТ Odessa згідно Інкотермс 2010.

З метою митного оформлення вказаного автомобіля декларант позивача подав до відділу митного оформлення-3 митного посту «Західний» Київської міської митниці ДФС, МД від 05.02.2019 UA100030/2019/396963 у якій заявлено митну вартість автомобіля на рівні 75000 доларів США, яку визначено за ціною договору.

Разом із МД від 05.02.2019 UA100030/2019/396963 декларант позивача подав митному органу:

- зовнішньоекономічний контракт від 02.08.2018 №Д-1;

- свідоцтво про реєстрація транспортного засобу 127355799 від 15.08.2018;

- інвойс від 08.08.2018 №8/08;

- коносамент №3556 від 21.08.2018;

- міжнародну товарно-транспортну накладну;

- довідку ТОВ «ЦЕНТР АВТО» від 04.02.2019 №2019-05971;

- копію електронної експортної митної декларації країни відправлення 42177687700 від 21.08.2018;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу;

- договір про надання послуг митного брокера 065/БР від 23.11.2018.

Під час проведення митних формальностей за МД від 05.02.2019 UA100030/2019/396963 спрацював АСАУР та згенеровано, окрім інших, наступні індикатори ризику:

- 103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»;

- 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;

- 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

В ході дослідження МД від 05.02.2019 UA100030/2019/396963 та доданих до неї документів відповідачем встановлено невідповідність заявленої митної вартості та вартості операцій з товарами з подібними характеристиками, у зв`язку із чим декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (касові або товарні чеки, ярлики, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу які можливо ідентифікувати з Транспортним засобом, поданим до митного оформлення);

2) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, як містять відомості про вартість страхування;

3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару;

6) за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Відділом митного оформлення-3 митного посту «Західний» Київської міської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2, у якому констатовано, що документи, подані позивачем до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару, у повній мірі не підтверджують заявлену позивачем митну вартість автомобіля та містять розбіжності. Декларантом не виконано вимоги щодо надання на протязі 10 днів всіх додаткових документів, що не дає можливості обґрунтованість заявленої митної вартості товару.

У рішенні від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору не може бути прийнятий у зв`язку із тим, що використані декларантом або уповноваженою ним особою не підтверджені документально. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не Може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України проведено консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна в органі державної фіскальної служби.

Без зазначення докладних пояснень митну вартість вказаного автомобіля визначено на рівні 128400 доларів США.

У зв`язку із прийняттям вказаного рішення від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 митним органом також складено картку відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 №UA100030/2019/00083.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 17.04.2019 №13 у якому позивач пояснив, що умови контракту передбачають відстрочку оплати, що пояснює відсутність документів про оплату автомобіля, та до якого позивач додав лист підрозділу Bentley Manhattan корпорації Manhattan Motorcars, Inc, та деталі угоди з придбання товару №43134 від 30.07.2018, якими компанія Manhattan Motorcars, підтверджує, що автомобіль було дійсно продано 30.07.2018 компанії TRT International Limited за ціною 75 000 доларів США

Листом від 21.05.2019 №5014/10/26-70-19-01 щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 відповідач у відповідь на лист позивача від 17.04.2019 №13 повідомив, що відповідно до листа Bentley Manhattan корпорації Manhattan Motorcars, Inc, транспортний засіб TRT International, LTD 30.07.2018 вартістю в 75000 дол. США. Проте, у відповідності до контракту від 02.08.2018 №д-1 та інвойсу від 08.08.2018 №8/08 транспортний засіб придбано у компанії Auto Moto Deals LLC за аналогічною вартістю в 75000 дол СІЛА. В той же час, не надано інформацію щодо умов продажу товару між TRT International LTD та Auto Moto Deals LLC. Крім того, зазначено, що метою здійснення підприємницької діяльності є отримання прибутку, проте відповідно до наданих документів вартість транспортного засобу під час перепродажу залишається незмінною.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 та карткою відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 №UA100030/2019/00083, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті....;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У постанові від 21.04.2021 у справі №809/1838/15 Верховний Суд вказав, що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стаття 57 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно зі статтею 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частини першої статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Системний аналіз наведених вище норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 Верховний Суд зауважив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Спрацювання системи управління ризиками АСАУР, є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Таким чином, генерація АСАУР вказаного ризику не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

У постанові від 27.04.2020 у справі №140/804/19 Верховний Суд вказав, що зі змісту положень розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №160/9473/19 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв (принципів), які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що сумніви відповідача щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, їх зміст та підстави виникнення жодним чином не відображені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2, у якому міститься лише загальна фраза «за результатом розгляду поданих з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари».

Згідно наданої відповідачем роздруківки з бази даних АСМО Інспектор до відома позивача не доведено змісту сумнівів відповідача щодо заявленої позивачем митної вартості автомобіля та підстав виникнення таких сумнівів.

Також зміст рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 унеможливлює дослідження дійсних підстав його прийняття, у зв`язку із тим, що конкретні та чіткі підстави прийняття такого рішення з посиланням на певні розбіжності чи неточності у наданих позивачем документах у спірному рішенні не зазначені.

Крім того, рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 не дозволяє встановити джерело інформації, яке відповідач використовував при визначенні митної вартості автомобіля. Водночас, автомобіль позивача був у використанні, мав певний пробіг, що об`єктивно впливає на його вартість та потребує зазначення у рішенні про коригування митної вартості порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Додатково суд зазначає й те, що у рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 безпідставно вказано про те, що декларантом позивача митну вартість автомобіля заявлено на рівні 76200 доларів США, а не 75 000 доларів США як вказано у МД від 05.02.2019 UA100030/2019/396963 та доданих до неї документах.

З урахуванням наведеного суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 не відповідає вимогам щодо його обґрунтованості, що об`єктивно позбавило позивача можливості знати про конкретні сумніви митного органу, суттєво ускладнило для позивача спростування таких сумнівів шляхом подання відповідних документів, а також унеможливило перевірку судом дійсних обставин прийняття такого рішення.

Тому, суд вважає, що встановлена у ході розгляду даної справи необґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 свідчить про протиправність та необхідність скасування такого рішення.

Щодо зазначених у відзиві на позовну заяву доводах відповідача щодо підстав прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 суд зазначає наступне.

Посилання відповідача на те, що у інвойсі від 08.08.2018 №8/08 умовою поставки визначено СТР Odessa, у той час як відповідно до Інкотермс-2010 не передбачено таких умов поставки, суд розцінює як прояв надмірного формалізму з боку відповідача.

Так, Інкотермс-2010 не передбачено таких умов поставки як СТР, однак очевидним є те, що у інвойсі від 08.08.2018 №8/08 допущено описку та помилково зазначено умовою поставки СТР Odessa, замість вірного СРТ Odessa.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін СРТ (Carriage Paid То (... named place) Фрахт/перевезення сплачені до (... назва місця) Інкотермс 2010 означає, що продавець передасть товар, випущений у митному режимі експорту, названому ним перевізнику для перевезення товару до місця призначення.

Базис поставки СРТ Інкотермс 2010 покладає на продавця зобов`язання по сплаті витрат і фрахту, необхідних для доставки товару до вказаного місця призначення, здійснити експортне митне оформлення для вивозу товару з сплатою експортних митних платежів та інших зборів у країні відправника.

Тобто, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме витрати на транспортування Автомобіля до м. Одеси (пункту митного пропуску у м. Одеса), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування, а такі витрати не потребують їх додаткового документального підтвердження.

Наведене спростовує доводи відповідача про те, що позивачем не надано відомостей про вартість перевезення товару.

Відповідно до пункту 6 контракту від 02.08.2018 №Д-1 розрахунки за цим контрактом здійснюються частинами з відстрочкою платежів до 180 днів від дати інвойсів.

Тому, суд погоджується із доводами відповідача про те, що 04.02.2019 закінчився строк розрахунків за інвойсом від 08.08.2018 №8/08 та, відповідно, вважає необґрунтованими доводи позивача у цій частині.

Разом з цим, суд зауважує, що за змістом наведеної норми статті 53 Митного кодексу України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, вважаються документами, які підтверджують митну вартість товарів, лише у разі якщо рахунок сплачено.

Водночас, у даному випадку відсутні докази проведення позивачем оплати за інвойсом від 08.08.2018 №8/08, що свідчить виключно про можливе порушення позивачем умов пункту 6 контракту від 02.08.2018 №Д-1, однак не може вважатись належним свідченням заниження позивачем заявленої ним митної вартості автомобіля.

Щодо доводів відповідача про те, що згідно коносаменту №3556 відправником товару є TRT International LTD, який не є продавцем товару, однак до митного органу та до суду не подавалися договори з третіми особами, зокрема, між TRT International LTD та Auto Moto Deals LLC, суд зазначає наступне.

Так, дійсно згідно коносаменту №3556 від 21.08.2018 та електронної експортної митної декларації країни відправлення 42177687700 від 21.08.2018 відправником товару є TRT International LTD.

Відповідно до додатково наданих позивачем листа підрозділу Bentley Manhattan корпорації Manhattan Motorcars, Inc та деталей угоди з придбання товару №43134 від 30.07.2018, Manhattan Motorcars, Inc продано вказаний автомобіль TRT International LTD, за 75 000 доларів США готівкою.

При цьому, згідно до контракту від 02.08.2018 №д-1 та інвойсу від 08.08.2018 №8/08 ТОВ "Дрейкін» вказаний автомобіль придбано у компанії Auto Moto Deals LLC за 75000 доларів США. Також Auto Moto Deals LLC зазначено як відправника товару й у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR).

Водночас, надані позивачем документи жодним чином не свідчать про наявність певних договірних відносин між Auto Moto Deals LLC та TRT International LTD, що позбавляє можливості точно встановити продавця товару, а отже й вказує на сумніви щодо митної вартості автомобіля, яка вказана у документах Auto Moto Deals LLC.

Однак, суд зауважує, що вказані обставини не відображені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2, а тому відсутні підстави вважати, що такі обставини слугували підставою для прийняття спірного рішення.

До того ж, суд зауважує, що незважаючи на вказані розбіжності щодо фактичного продавця автомобіля, документи, що містять такі розбіжності жодним чином не свідчать, що дійсна вартість автомобіля інша ніж 75000 доларів США. Згідно електронної експортної митної декларації країни відправлення 42177687700 від 21.08.2018 ціна автомобіля складає 75000 доларів США.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів відділу митного оформлення-3 митного посту «Західний» Київської міської митниці ДФС від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 не відповідає імперативній вимозі щодо обґрунтованості таких рішень, що свідчить про протиправність та необхідність скасування вказаного рішення.

Протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2 беззаперечно свідчить також і про протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 №UA100030/2019/00083, складеної у зв`язку із прийняттям вказаного рішення про коригування митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованості оскаржуваних рішень, а надані позивачем докази та встановлені судом обставини свідчать про протилежне, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом задоволення позовних вимог.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно матеріалів позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 3842 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрейкін" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів відділу митного оформлення-3 митного посту «Західний» Київської міської митниці ДФС від 07.02.2019 №UA100030/2019/000018/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 №UA100030/2019/00083.

Стягнути з Київської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрейкін" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрейкін" (місцезнаходження юридичної особи: 04123, місто Київ, вулиця Червонопільська, будинок 23/17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41328007).

Відповідач - Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (місцезнаходження юридичної особи: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43997555).

Суддя О.М. Чудак