КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого управління ГУНП у м.Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на земельну ділянку площею 0.05 га, кадастровий номер 3223110100:01:019:1484, житловий будинок загальною площею 94 кв. м., розташований за адресою: Київська область, м. Обухів, "Стожари" житловий масив, сектор III, квартал 5, будинок 12-а, на 2/3 частки квартири за АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року, якою накладено арешт на майно, а саме:
-земельну ділянку площею 0.05 га, кадастровий номер 3223110100:01:019:1484,
-житловий будинок загальною площею 94 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ,
-квартиру АДРЕСА_1 , постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні накладення арешту на вказане майно.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що при накладенні арешту на майно слідчим суддею не було встановлено належних власників майна. Так, відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_9 , яка до даного кримінального провадження немає будь-якого відношення. Щодо земельної ділянки площею 0.05 га, кадастровий номер 3223110100:01:019:1484 та житлового будинку загальною площею 94 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , то вони належать ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , як подружжю на праві спільної сумісної власності. Крім того, вказана земельна ділянка є предметом іпотеки, на яке накладено обтяження (заборона відчуження).
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт, розгляд клопотання проводився без повідомлення особи, яка оскаржує ухвалу слідчого судді, копія оскаржуваного рішення не отримана до цього часу.
Заслухавши доповідь судді,думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.
Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021100000000015 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4, 5 ст. 191 КК України.
17.08.2021 року в рамках кримінального провадження №42021100000000015 від 14.01.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4, 5 ст. 191 КК України.
26.08.2021 року старший слідчий управління ГУНП у м.Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме земельну ділянку площею 0.05 га, кадастровий номер 3223110100:01:019:1484, житловий будинок загальною площею 94 кв. м., розташований за адресою: Київська область, м. Обухів, "Стожари" житловий масив, сектор III, квартал 5, будинок 12-а, на 2/3 частки квартири за АДРЕСА_1 , посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 5 ст. 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року клопотання задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, наведених вимог закону слідчий суддя та слідчий дотримались.
Так, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку та правильно зазначив в оскаржуваній ухвалі про наявність правових підстав, передбачених ч. 5 ст. 170 КПК України для задоволення клопотання слідчого.
Крім того, на думку колегії суддів, надані матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Щодо доводів апеляційної скарги про неналежність арештованого майна ОСОБА_7 , то вони є необґрунтованими та спростовуються наданими матеріалами справи, зокрема, наданими відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого управління ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на земельну ділянку площею 0.05 га, кадастровий номер 3223110100:01:019:1484, житловий будинок загальною площею 94 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на 2/3 частки квартири за АДРЕСА_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/902/2022 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2022 |
Оприлюднено | 20.01.2023 |
Номер документу | 103515560 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні