Постанова

від 21.02.2022 по справі 140/8863/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 140/8863/21 пров. № А/857/22196/21

Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого суддіКузьмича С. М.,

суддівМатковської З.М., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року (ухвалене головуючим суддею Лозовський О.А. у м. Луцьк) у справі № 140/8863/21 за адміністративним позовом Виробничо-комерційного приватного підприємства «Агропромтехцентр» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.2021 № 0000015 про збільшення грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 88098,27 грн та № 0000016 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів на загальну суму 17619,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що за результатами проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ВКПП «Агропромтехцентр» вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні транспортних засобів марки «VOLVO FH-440» (VIN: НОМЕР_1 ) за МД від 18.12.2017 № UA205040/2017/021586, «VOLVO FH-440» (VIN: YV2ASG0A69B536636) за МД від 22.01.2018 № UA205040/2018/001493, «VOLVO FH-440» (VIN: YV2ASG0A49B536733) за МД від 22.01.2018 № UA205040/2018/001499, складений акт про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за вказаними митними деклараціями від 09.12.2020 №0023/7.3-19/20133772. Вказаним актом встановлено порушення: положень статей 4 та 257, частини сьомої статті 36, частини першої статті 270, частини четвертої, п`ятої статті 280, частини першої статті 281 МК України від 13.03.2012 № 4495-VI (із змінами та доповненнями), пункту 1 статті 16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII в частині відсутності підтвердження статусу походження товару, ввезеного за сертифікатом EUR.1, як таким, що походить з певної країни в розумінні цього Протоколу та підпадає під дію цієї Угоди, положень Закону України від 19.09.2013 №584- VII «Про Митний тариф України» в частині застосування розміру ставок ввізного мита , в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД: від 18.12.2017 № UA205040/2017/021586, від 22.01.2018 № UA205040/2018/001493, від 22.01.2018 № UA205040/2018/001499 на загальну суму 58732, 18 грн; підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за МД від 18.12.2017 № UA205040/2017/021586, від 22.01.2018 № UA205040/2018/001493, від 22.01.2018 № UA205040/2018/001499 на загальну суму 11746, 44 грн. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.03.2021 №0000015 про збільшення грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 88098, 27 грн, № 0000016 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів на загальну суму 17619, 66 грн. Позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Волинської митниці Держмитслужби від 10.03.2021 № 0000015/7.3-19 та №0000016/7.3-19.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що сертифікати про походження EUR.1 від 14.12.2017 № 126465, від 15.12.2017 № 222275, від 15.12.2017 № 222277 не скасовані, недійсними не визнані, тобто є чинними, а відтак є єдиним документом, що підтверджує походження товару з країн Європейського Союзу, та надає пільги зі сплати митних платежів.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що при митному оформленні поставленого товару позивач не порушив вимог статті 26 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції» Товарів, що походять з певної країни і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію і мав право на розмитнення товару за преференційною ставкою ввізного мита.

Отже, поставлений ВКПП «Агропромтехцентр» товар має підтвердження походження з країн Європейського Союзу відповідно до Протоколу 1 до Угоди про асоціацію, що не враховано відповідачем, а відтак прийняті митним органом спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягає скасуванню.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що у відповідь на звернення Волинської митниці ДФС від 22.11.2019 № 1773/8/03-70-19-04 в частині перевірки сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1, на адресу Волинської митниці Держмитслужби листом Департаменту адміністрування митних платежів, митної вартості та митно-тарифного регулювання Держмитслужби України від 16.11.2020 № 15/15-03- 01/7/336 надіслано відповідь уповноваженого органу Німеччини від 05.10.2020 № Z4215 F-91/20-1 про результати перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1: від 14.12.2017 № 126465, від 15.12.2017 № 222275, від 15.12.2017 № 222277. Результати перевірки свідчать що вказані сертифікати є автентичним, однак товари, зазначені в сертифікатах не відповідають вимогам преференційного походження відповідно до положень про вільну торгівлю між Україною та ЄС відповідно до вимог Протоколу 1 «Щодо визначення концепції товарів, що походять з певної країни і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про вільну торгівлю між Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони та Україною.

Позивач скористався своїм правом та подав письмові пояснення в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Під час судового розгляду задоволено клопотання апелянта про заміну сторони відповідача, а саме замінено Волинську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350888) на його правонаступника Волинську митницю (код ЄДРПОУ 43958385).

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ЕМД від 18.12.2017 № UA205040/2017/021586 ВКПП «Агропромтехцентр» здійснено митне оформлення товару: «Сідельний тягач для напівпричепів двоосний, бувший у використанні призначений для використання по дорогах загального користування - марка - VOLVO - модель - FH-440; календарний рік випуску - 2007; модельний рік випуску - 2008; шасі № НОМЕР_2 ; об`єм 12777 CM3; потужність - 324 kw; тип двигуна - D13; колісна формула - 4x2, тип палива - дизель, кількість місць для сидіння враховуючи місце водія згідно документів виробника - 2, маса в разі максимального навантаження - 18000 кг., вантажопідйомність 10300 кг, торговельна марка - VOLVO, колір- червоний, країна походження - Швеція».

За ЕМД від 22.01.2018 №UA205040/2018/001493 ВКПП «Агропромтехцентр» здійснено митне оформлення товару: «Сідельний тягач для напівпричепів двоосний, бувший у використанні призначений для використання по дорогах загального користування - марка - VOLVO - модель - FH-400; календарний рік випуску - 2008; модельний рік випуску - 2009; шасі № НОМЕР_3 ; об`єм 12777 CM3; потужність - 294 kw; тип двигуна - D13; колісна формула - 4x2, тип палива - дизель, кількість місць для сидіння враховуючи місце водія згідно документів виробника - 2, маса в разі максимального навантаження - 18000 кг., вантажопідйомність 10600 кг, торговельна марка - VOLVO, колір- оранжевий, країна походження - Швеція».

За ЕМД від 22.01.2018 №UA205040/2018/001499 ВКПП «Агропромтехцентр» здійснено митне оформлення товару: «Сідельний тягач для напівпричепів двоосний, бувший у використанні призначений для використання по дорогах загального користування - марка - VOLVO - модель - FH-400; календарний рік випуску - 2008; модельний рік випуску - 2009; шасі № НОМЕР_4 ; об`єм 12777 смЗ; потужність -294 kw; тип двигуна - D13; колісна формула - 4x2, тип палива - дизель, кількість місць для сидіння враховуючи місце водія згідно документів виробника - 2, маса в разі максимального навантаження - 18000 кг., вантажопідйомність 10600 кг, торговельна марка - VOLVO, колір- оранжевий, країна походження - Швеція».

Ввезення товару на митну територію України проводилось згідно зовнішньоекономічного контракту від 13.12.2017 №13/12/17, укладеного з Компанією «Klaus Dold» Europastrase, 4, D-77933 Lahr (Німеччина).

Під час митного оформлення до товарів було застосовано преференційний режим вільної торгівлі на підставі сертифікатів з перевезення EUR.1 від 14.12.2017 № 126465, від 15.12.2017 № 222275, від 15.12.2017 № 222277. Сума наданих пільг зі сплати ввізного мита склала 58732,18 грн, код преференції 410 Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС. У сертифікатах з перевезення EUR.1 від 14.12.2017 № 126465, від 15.12.2017 № 222275, від 15.12.2017 № 222277 експортером зазначено «Klaus Dold» (Німеччина).

За результатами митного оформлення ВКПП «Агропромтехцентр» сплатило усі митні платежі та митним органом було завершено усі митні процедури та випущено у вільний обіг товар, що імпортувався.

До зазначених вище митних декларацій додавалися, зокрема, сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 від 14.12.2017 № 126465, від 15.12.2017 № 222275, від 15.12.2017 № 222277, в яких зазначено експортером компанію «Klaus Dold» (Німеччина), а країна походження товару - Європейський Союз.

З листа Державної митної служби України від 16.11.2020 № 15/15-03-01/7/336, адресованого Волинській митниці Держмитслужби вбачається, що листом уповноваженого органу Німеччини від 05.10.2020 (вх.. № 28663/11 від 09.11.2020) не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у вказаних сертифікатах. Враховуючи отриману інформацію Державна митна служба України просила провести заходи згідно з чинним законодавством України та повідомити про їх результати.

На підставі наказу від 27.11.2020 № 42-рч було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг із звільнення від оподаткування при митному оформленні транспортних засобів «Сідельний тягач для напівпричепів, бувший у використанні призначений для використання, по дорогах загального користування - марка VOLVO, модель - FH-440; календарний рік випуску 2007, шасі № НОМЕР_1 » за МД від 18.12.2017 № UA205040/2017/021586; «Сідельний тягач для напівпричепів, бувший у використанні призначений для використання по дорогах загального користування - марка VOLVO модель - FH-400; календарний рік випуску 2008, шасі № НОМЕР_5 » за МД від 22.01.2018 № UA205040/2018/001493; «Сідельний тягач для напівпричепів, бувший у використанні призначений для використання по дорогах загального користування - марка VOLVO модель - FH-400; календарний рік випуску 2008; шасі № НОМЕР_6 » за МД від 22.01.2018 № UA205040/2018/001499, ВКПП «Агропромтехцентр» (ЄДРПОУ 20133772) тривалістю 3 робочих днів з 01.12.2020, про яку відповідачем було повідомлено позивача листом від 27.11.2020 №10505-7.3-19 та запропоновано у разі наявності надати додаткові документи, що стосуються предмету перевірки.

За результатами перевірки складений акт про результати документальної невиїзної перевірки ВКПП «Агропромтехцентр» з питань дотримання законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг із звільнення від оподаткування за МД від 18.12.2017 № UA205040/2017/021586, від 22.01.2018 № UA205040/2018/001493, від 22.01.2018 № UA205040/2018/001499, яким зафіксоване порушення позивачем положень статей 44 та 257, частини сьомої статті 36, частини першої статті 270, частини четвертої, п`ятої статті 280, частини першої статті 281 МК України від 13.03.2012 № 4495-VI (із змінами та доповненнями), пункту 1 статті 16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII в частині відсутності підтвердження статусу походження товару, ввезеного за сертифікатом EUR.1, як таким, що походить з певної країни в розумінні цього Протоколу та підпадає під дію цієї Угоди, положень Закону України від 19.09.2013 №584- VII «Про Митний тариф України» в частині застосування розміру ставок ввізного мита , в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД: від 18.12.2017 № UA205040/2017/021586, від 22.01.2018 № UA205040/2018/001493, від 22.01.2018 № UA205040/2018/001499 на загальну суму 58732, 18 грн; підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за МД від 18.12.2017 № UA205040/2017/021586, від 22.01.2018 № UA205040/2018/001493, від 22.01.2018 № UA205040/2018/001499 на загальну суму 11746, 44 грн.

На підставі акту перевірки Волинської митниці Держмитслужби прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.03.2021 №0000015/7.3-19 про збільшення грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 88098, 27 грн, №0000016/7.3-19 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів на загальну суму 17619, 66 грн.

Позивач вважаючи прийнятті податкові повідомлення рішення протиправними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 270 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як передбачає ст. 271 МК України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1)ввізне мито; 2)вивізне мито; 3)сезонне мито; особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Відповідно до ст. 272 МК України ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на миту територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Згідно з ст. 280 МК України в Україні застосовуються такі види ставок мита:

1)адвалерна - у відсотках до встановленої статтею 279 МК України бази оподаткування;

2)специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 МК України;

3)комбінована, що складається з адвалерної та специфічної ставок мита.

Частинами 4 та 5 ст.280 МК України визначено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

За змістом п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Враховуючи викладене вище, основною умовою для застосування пільгової ставки ввізного мита є підтвердження країни походження товару.

Відповідно до пп. «в» п. 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Відповідно до підпункту 54.3.6. пункту 54.3, пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що у даній справі спір між сторонами не виник щодо виду товару, який переміщувався підприємством через митний кордон та підлягав митному контролю, і кількості такого, а стосується виключно встановлення країни походження (виробника) товару, який ввозився позивачем на митну територію України, та як наслідок наявності чи відсутності права позивача на застосування преференційного режиму вільної торгівлі до ввезеного товару.

Згідно з частинами 1-3 ст. 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Відповідно до частин 1, 3 статті 43 МК України документами, шо підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Згідно із частинами 1, 3 ст. 44 МК України для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару.

У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

З 01.01.2016 для митного оформлення в України товарів вироблених на території ЄС застосовується Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 (далі - Угода про асоціацію), а саме розділ IV «Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею» яким встановлено порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Згідно статті 26, 27 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»); «мито» включає будь-яке мито або інший платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару.

Частиною 1 статті 16 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, зокрема, сертифікату з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу 1 до Угоди про асоціацію згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Стаття 28 Протоколу І встановлює, що до складу документації, зазначеної в статтях 17(3) і 22(3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, interalia (переклад - також), в тому числі:

(a) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку;

(b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(c) документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(d) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом;

(e) належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями статті 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.

Висновки контролюючого органу щодо відсутності у позивача права на преференцію базуються виключно на листі уповноваженого органу Німеччини від 05.10.2020, яким не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у вказаному сертифікаті.

Колешіяч суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказаний лист уповноваженого органу Німеччини не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію.

Апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Німеччини до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера.

Тобто, відсутня інформація про звернення уповноваженого органу до експортера.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що сертифікат з перевезення товару є офіційним документом у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, тому такий документ потребує встановлення його у відповідності до закону не чинними, підробленими чи недійсними.

В матеріалах справи також відсутні докази про визнання недійсним сертифікатів з перевезення товару форми EUR.l від 14.12.2017 №126465, від 15.12.2017 №222275, від 15.12.2017 №222277 чи про притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів..

Згідно ч. 5 ст. 45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Відтак, апеляційний суд вважає, що при митному оформленні поставленого товару позивач не порушив вимог статті 26 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції» Товарів, що походять з певної країни і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію і мав право на розмитнення товару за преференційною ставкою ввізного мита.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поставлений ВКПП «Агропромтехцентр» товар має підтвердження походження з країн Європейського Союзу відповідно до Протоколу 1 до Угоди про асоціацію, що не враховано відповідачем.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 140/8863/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді З. М. Матковська Р. М. Шавель