Рішення

від 21.02.2022 по справі 904/9829/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2022м. ДніпроСправа № 904/9829/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Дніпро)

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 26 594 грн. 64 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) плату за користування вагонами у розмірі 26 594 грн. 64 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються Статутом залізниць України, договором № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гіничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", додатками до нього та договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом;

- у липні 2021 року за залізничними накладними залізницею на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони;

- по прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження і вивантаження станції Інгулець форми ГУ-2. Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23: № 2364 від 09.07.2021, № 2365 від 09.07.2021, № 2367 від 09.07.2021, № 2370 від 09.07.2021, № 2373 від 09.07.2021, № 2374 від 09.07.2021, № 2385 від 11.07.2021, № 2523 від 18.07.2021, № 2524 від 18.07.2021, № 2531 від 18.07.2021;

- несвоєчасне забирання з колій станції Інгулець одержувачем ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вантажів, які прибували на його адресу є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажу, статей 46, 47, 125 Статуту залізниць України та пункту 7 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020;

- станцією призначення Інгулець була розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№ 09079103, 09079104, 09079105, 10079106, 10079107, 10079108, 10079109, 10079110, 11079115, 11079116, 11079117, 18079121, 18079122, 18079123, 18079124, 19079125, 19079126, 19079127, 19079128, 20079129, 23079133 на суму 26 594 грн. 64 коп. (з ПДВ), що підлягає стягненню з ПрАТ "Інгулецький ГЗК";

- при цьому, відомості плати форми ГУ-46 відповідач підписав із запереченнями, а саме: непогодження з нарахованою платою за користування вагонами, оскільки порушено пункт 7 спірного договору щодо кількості вагонів, а саме: вагони прибули у більшій кількості, ніж пред`явлено, а також, у зв`язку з простоєм готової до виставлення та заявленої розбірки;

- з огляду на пункт 9 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 від 20.03.2020, положення Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, позивач вважає необґрунтованою відмову відповідача від сплати нарахованої суми;

- позивач зазначає, що станцією призначення було оформлено всі необхідні документи, на підставі яких розраховано плату за користування вагонами, які позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позовна заява містить клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.01.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 1672/22 від 13.01.2022), в якому він зазначає про те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на таке:

- надані позивачем в якості доказу підстави нарахування плати за користування вагонами акти загальної форми №№ 2364, 2363, 2370,2373, 2374, 2385, 2523, 2524, 2531 були підписані представниками підприємства відповідача із застереженнями, з яких вбачається, що на час затримки вагонів на станції Інгулець за актами №№ 2364, 2365, 2367, 2370, 2373, 2374, 2385,2523, 2524, 2531 відповідачем були пред`явлені станції до перевезення вагони, які не забирались станцією. На час складання актів пред`явлені відповідачем вагони не були прийняті залізницею, про що були зроблені застереження в самих актах. Також, є застереження про порушення пункту 7 договору № ПР/М-20 240/НЮдч, щодо здавання на п/к відповідача тієї кількості вагонів, яка прибула на йото адресу. Також, в застереженнях зазначено, що залізницею пред`являлись відповідачеві вагони у кількості, що перевищує заплановану;

- затримка вагонів, які відображені в актах загальної форми №№ 2364, 2363, 2370,2373, 2374, 2385, 2523, 2524, 2531 на станції Інгулець відбувалась не з причин, що залежать від відповідача, а з причин, що залежать від позивача, а саме: у зв`язку з неприйняттям станцією пред`явлених до перевезення вагонів, що, в свою чергу, унеможливило прийняття відповідачем вагонів, що прибули на його адресу; у зв`язку з поданням вагонів понад заплановану кількість; у зв`язку з здаванням на п/к відповідача не всіх вагонів, які прибули на його адресу;

- відповідач вважає, що затримка вагонів, що прямували на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", на станції Інгулець відбувалась з причин, що залежать від залізниці, вини відповідача в затримці вагонів немає, у зв`язку з чим нарахування штати за користування вагонами відповідачеві є безпідставним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 2133/22 від 17.01.2022), в якій він вказує на те, що заперечення відповідача проти позовних вимог є безпідставними, обґрунтовуючи власну позицію наступним:

-як видно з пункту 2 договору, розгорнута довжина під`їзної колії відповідача складає 50 624,66 погонних метрів, з чого вбачається, що відповідач має достатній розвиток своєї під`їзної колії, тому його посилання на те, що він не має можливості прийняти від залізниці вагони, які прибули на його адресу, через те, що залізниця не забрала з його під`їзної колії 1 вагон є безпідставним;

-наявність такої обмеженої кількості вагонів, що не забрані залізницею, є неспівмірною з кількістю вагонів, що прибули на адресу відповідача і не виключає можливості для їх приймання на під`їзну колію;

-також відповідач зазначає про подання залізницею вагонів понад заплановану кількість, однак, в актах загальної форми, що додані до матеріалів справи в якості доказів, зауваження такого змісту відсутні, тому заперечення проти позовних вимог з цієї причини є безпідставними;

-щодо заперечень відповідача про здавання на під`їзну колію відповідача вагонів не у тій кількості, в якій прибули на його адресу, та посилань при цьому на пункт 7 договору, позивач зазначає, що дійсно, відповідно до пункту 7 договору всі вагони здаються на під`їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1 430 тон. Таким чином, у договорі визначено верхню межу кількості вагонів (за кількістю осей та вагою вантажу), тобто відповідач не має технічної можливості приймати одночасно більше вагонів, ніж передбачено цим пунктом договору. Будь-яка інша партія вагонів, що не перевищує верхню межу, може бути подана на під`їзну колію, і відповідач не має жодних технічних перешкод для прийому цих вагонів. Разом з тим, під час технічного огляду вагонів працівниками залізниці перед подаванням їх на під`їзну колію відповідача, можуть бути виявлені вагони з такими технічними несправностями, які не можуть бути усунені на місці. Такі вагони вилучаються та направляються для здійснення ремонту на ПТО або в депо. Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов`язана подавати під навантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках продезінфіковані вагони та контейнери.

-зауваження відповідача про те, що залізниця за будь-яких умов зобов`язана подавати на під`їзну колію всі вагони, що прибули на його адресу одним поїздом, суперечить вимогам Статуту. Разом з тим, відмова відповідача від своєчасного прийому вагонів, що прибули на його адресу однією групою, через те, що під час технічних операцій від них було від`єднано кілька несправних вагонів, також не ґрунтується на вимогах закону або інших нормативних документах, а свідчить лише про довільне тлумачення ним положень одного з пунктів договору.

Слід відзначити, що ухвалою суду від 04.01.2022, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу, у 5-ти денний строк з дня отримання від позивача відповіді на відзив надати суду, а також усім учасникам справи заперечення з урахуванням вимог частин третьої шостої статті 165 та статті 167 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, електронна версія поданої до суду відповіді на відзив на позовну заяву була направлена відповідачу 17.01.2022 (а.с. 54 у томі 2).

Частиною 6 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Згідно з частиною 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Приймаючи до уваги направлення відповіді на відзив на позовну заяву відповідачу ще 17.01.2022, враховуючи Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, станом на 22.02.2022 строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії та договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; факт надання послуг; наявність підстав для нарахування плати за користування вагонами згідно зі спірними відомостями форми ГУ-46, встановлення розміру плати за користування вагонами; правомірність здійснення розрахунку заявленої до стягнення плати за користування вагонами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 20.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) було укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" № ПР/М-20240НЮдч (далі - договір, а.с. 22-25 у томі 1), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" стрілкою № 5 до продовження станційної колії № 3 та стрілкою № 23 до продовження станційної колії № 2.

Під`їзна колія обслуговується власними локомотивами.

Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено на продовженні колії № 3 біля вхідного сигналу "НІ", на продовженні колії № 2 біля вхідного сигналу "НІІ".

У пункті 21 договору сторони визначили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.04.2020 до 31.03.2021.

Вказаний пункт договору змінено додатковою угодою № 3 від 24.03.2021, в якій сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.04.2020 до 30.09.2021 включно (а.с. 28 у томі 1).

Згідно з умовами пункту 4 договору рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії.

У пункті 5 договору сторони погодили, що здавання вагонів для під`їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2.

Відповідно до умов пункт 6 договору вагони для під`їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій № 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Всі вагони здаються на під`їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (пункт 7 договору).

Згідно з умовами пункту 10 договору час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

У пункті 11 договору сторони погодили, що для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 12,0 годин.

Відповідно пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів припинення чи визнання недійсним вказаного вище договору сторонами суду не надано.

Крім того, на сайті Філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" було оприлюднено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір про надання послуг з організації перевезень) (а.с. а.с. 29-47 у томі 1).

Предметом договору про надання послуг з організації перевезень є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному-сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1 договору про надання послуг з організації перевезень).

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (пункт 1.4 договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (пункт 1.5 договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється перевізником як публічну пропозиція для укладення на веб-сайті http://www.uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (пункт 1.6 договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору (пункт 1.7 договору про надання послуг з організації перевезень).

Перевізник за результатом розгляду заяви (акцепту) направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП:

- або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення;

- або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника з номером договору з замовником (пункт 1.9 договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору (пункт 1.10 договору про надання послуг з організації перевезень).

Додатком 1-2 до вказаного договору встановлено ставки плати за використання власних вагонів перевізника у вантажному і порожньому рейсах по території України та за межами України (таблиця 1).

Відповідач у встановленому порядку звернувся до позивача з заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезенню вантажів залізничним транспортом.

Позивач надав відповідачу повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020.

29.06.2021 оприлюднено нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, який розмішено за посиланням: http://www.uz-cargo.com/contractcarriage.html.

Змінами у вказаним договір з 01.07.2021 по 31.07.2021 затверджено фактичні ставки плати за використання власних вагонів перевізника (Спл) у вантажному та порожньому рейсах по території України та за межами України.

З матеріалів справи вбачається, що в липні 2021 року за залізничними накладними, які наявні в матеріалах справи, залізницею на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони (а.с. 144- 250 у томі 1, а.с. 1-23 у томі 2).

Згідно з зазначеними накладними станція та залізниця призначення Інгулець Придніпровської залізниці.

По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2 (а.с. 128-143 у томі 1). Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23: № 2364 від 09.07.2021, № 2365 від 09.07.2021, № 2367 від 09.07.2021, № 2370 від 09.07.2021, № 2373 від 09.07.2021, № 2374 від 09.07.2021, № 2385 від 11.07.2021, № 2523 від 18.07.2021, № 2524 від 18.07.2021, № 2531 від 18.07.2021.

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Вказані вище акти підписані ПрАТ "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" із запереченнями, а саме: непогодження з нарахованою платою за користування вагонами, оскільки порушено пункт 7 спірного договору щодо кількості вагонів, а саме: вагони прибули у більшій кількості, ніж пред`явлено, а також, у зв`язку з простоєм готової до виставлення та заявленої розбірки.

В подальшому, станцією призначення Інгулець була розрахована плата за користування спірними вагонами ГУ-46 №№ 09079103, 09079104, 09079105, 10079106, 10079107, 10079108, 10079109, 10079110, 11079115, 11079116, 11079117, 18079121, 18079122, 18079123, 18079124, 19079125, 19079126, 19079127, 19079128, 20079129, 23079133 на суму 26 594 грн. 64 коп. (з ПДВ) (а.с. 49-94 у томі 1).

При цьому, відомості плати форми ГУ-46 відповідач підписав із запереченнями, а саме: непогодження з нарахованою платою за користування вагонами, оскільки порушено пункт 7 спірного договору щодо кількості вагонів, а саме: вагони прибули у більшій кількості, ніж пред`явлено, а також, у зв`язку з простоєм готової до виставлення та заявленої розбірки.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем зазначеної суми плати за користування спірними вагонами.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Слід відзначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Як вбачається з матеріалів справи, по прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК", останні своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23: № 2364 від 09.07.2021, № 2365 від 09.07.2021, № 2367 від 09.07.2021, № 2370 від 09.07.2021, № 2373 від 09.07.2021, № 2374 від 09.07.2021, № 2385 від 11.07.2021, № 2523 від 18.07.2021, № 2524 від 18.07.2021, № 2531 від 18.07.2021 (95-104 у томі 1).

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Вказані вище акти підписані ПрАТ "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" із запереченнями, а саме: непогодження з нарахованою платою за користування вагонами, оскільки порушено пункт 7 спірного договору щодо кількості вагонів, а саме: вагони прибули у більшій кількості, ніж пред`явлено, а також, у зв`язку з простоєм готової до виставлення та заявленої розбірки.

Вказані заперечення суд зазначає необґрунтованими, з огляду на наступне.

На підставі пункту 9 договору № ПР/М-14-2/12-14757/НЮп: "З під`їзної колії вагони здаються за повідомленнями:

- вагони, навантажені концентратом залізорудним - цілими маршрутами, сформованим у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів;

- інші - у тій кількості, в якій були передані.

З під`їзної колії ПрАТ "ІнГЗК" на станцію Інгулець вагони здаються у кількості не більше 240 осей, максимальною вагою 5 100 тонн.

Вагони, що повертаються з під`їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій № 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні".

Виходячи з положень до пункту 1.2 ЄТП, під`їзна колія ПрАТ "Інгулецький ГЗК" має відповідний колійний розвиток: операції з вагонами виконуються переважно на станціях Промислова, Навантажувальна. Кожна з наведених станцій має достатньо колій для і розміщення вагонів, щодо яких здійснюються навантажувальпо-розвантажувальні операції. Але при цьому комбінат не забирає з колій станції Інгулець вагони, що прибули його адресу, чим спричиняє ситуацію, за якої залізниця не має можливості доставити і станцію призначення інші вагони, які слідкують на адресу підприємства.

З урахуванням приписів підпункту 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової на залізницях України та пункту 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, у тому числі поїздів комбінату, його контрагентів. Обов`язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями вагонів жодним законодавчим чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути зайнято. Визначеної договором домовленості між залізницею та ПрАТ "Інгулецький ГЗК" про займання всіх або певних колій також не існує.

В пункті 14 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 зазначено, що власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для вланика колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".

Статтею 121 Статуту залізниць України, пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачене звільнення вантажовласників від плати за користування вагонами: у разі подання локомотивом залізниці вагонів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.

Тож даний пункт правил не застосовується до вищевказаних обставин, так як вагони ПрАТ "Інгулецький ГЗК" на свою під`їзну колію забирає своїм власним локомотивом, який до залізниці не має ніякого відношення.

По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2. Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23: № 2364 від 09.07.2021, № 2365 від 09.07.2021, № 2367 від 09.07.2021, № 2370 від 09.07.2021, № 2373 від 09.07.2021, № 2374 від 09.07.2021, № 2385 від 11.07.2021, № 2523 від 18.07.2021, № 2524 від 18.07.2021, № 2531 від 18.07.2021.

Враховуючи вказане, станцією призначення Інгулець була розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№ 09079103, 09079104, 09079105, 10079106, 10079107, 10079108, 10079109, 10079110, 11079115, 11079116, 11079117, 18079121, 18079122, 18079123, 18079124, 19079125, 19079126, 19079127, 19079128, 20079129, 23079133 на суму 26 594 грн. 64 коп. (з ПДВ).

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.

У разі відмови від раніше замовлених спеціальних вагонів, з вантажовідправника стягується плата за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження, але не більш як за 300 кілометрів. Зазначена плата не стягується, якщо ці вагони були використані на станції навантаження іншим вантажовідправником протягом доби з моменту їх прибуття.

Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами.

Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, встановлено порядок і умови обліку і нарахування плати за користування вагонами, а саме:

- пункт 3: "Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів формиГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23";

- пункт 4: "Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами";

- пункт 6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника";

- пункт 12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.".

Відповідно до пункту 2 Правил видачі вантажів (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов`язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення.

Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється: у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, Затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458).

Відповідно до Інструкції з ведення станційної комерційної звітності (затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 № 147-Ц) пунктом 53 встановлено, що на станції для реєстрації повідомлень ведеться Книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2. У цій книзі може реєструватися окремим рядком повідомлення одержувача про прибуття вантажу.

Так, по прибуттю вагонів на станцію Інгулець, у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 128-143 у томі 1).

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку плати за користування спірними вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№ 09079103, 09079104, 09079105, 10079106, 10079107, 10079108, 10079109, 10079110, 11079115, 11079116, 11079117, 18079121, 18079122, 18079123, 18079124, 19079125, 19079126, 19079127, 19079128, 20079129, 23079133 на суму 22 162 грн. 20 коп. (без ПДВ) (а.с. 10-18 у томі 1), порушень судом не встановлено.

При цьому, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів, що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин , що залежать від вантажоодержувача, власника під`їзної колії. За час затримки на коліях залізниць вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

За приписами пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із запереченням.

Також пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми , який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пункт 9 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах до станції призначення вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією затримки. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах один залишається на станції і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (пункт 10 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту визначено, що вантажоодержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

Підставою для нарахування плати за користування вагонами є доведений залізницею факт затримки на підходах до станції призначення Інгулець, порожніх власних вагонів, які прямували на адресу ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" по перевізним документам (пункт 6.4 Збірника № 16 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України), через скупченість вагонів на зазначеній станції призначення по причині не своєчасного забирання з колій станції одержувачем ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" вантажів, які вже прибули на його адресу.

Зазначені платежі були нараховані станцією призначення Інгулець на підставі актів форми ГУ-23, які складені у відповідності до вимог пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 (далі - Правила складання актів), містять інформацію про причину затримки вагонів на станції призначення та час початку і закінчення затримки з вини ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Заперечення відповідача, наведені в актах, відхиляються судом також з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Про готовність вагонів до відправлення з під`їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПрАТ "Інгулецький ГЗК" повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (пункту 8 договору).

Згідно з абзацом 5 пункту 12 Інструкції оформлення затримки поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці, (затвердженої наказом начальника залізниці № 75/Н від 08.02.2011) при поновленні приймання вагонів вантажовласником, зі станцій затримки у першу чергу повинні відправлятись вагони, які вказані у заявці вантажовласника, з урахуванням поїзної обстановки на дільниці, а за відсутності заявки - враховувати можливість відправлення вагонів, які були затримані першими.

Вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під`їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під`їзну колію.

Як було вказано вище, порядок нарахування плати за користування вагонами визначений в Правилах користування вагонами і контейнерами, де зазначено:

- пункт 12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.";

- пункт 6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника."

Тобто, вагони, які затримані на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника - знаходяться у користуванні вантажовласника. У такому разі, плата за користування вагонами обчислюється за загальний час (з часу передачі наказу на затримку вагонів до часу закінчення затримки на підході до станції призначення, згідно наказу) + (час від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції призначення).

Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог статей 119, 125 Статуту залізниць України, пунктів 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, Розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу № 551 від 15.11.1999.

Наявність вільних під`їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.

Слід також зазначити, що зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.

Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України (затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язків України від 31.08.2005 № 507) визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Відповідно до пункту 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411) черговий по станції зобов`язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.

Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій з прибуття та відправлення поїздів всі колії станції повинно бути зайнято.

Отже, на станції призначення, окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення.

Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача та не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності покладення на відповідача обов`язку із внесенням плати за користування вагонами у розмірі 26 594 грн. 64 коп., є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування.

З урахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 26 594 грн. 64 коп.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 270 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 26 594 грн. 64 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Рудна, будинок 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) 26 594 грн. 64 коп. плати за користування вагонами та 2 270 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.02.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко