Рішення

від 31.01.2022 по справі 910/20510/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2022Справа № 910/20510/21

Господарський суд міста Києва у складі:

Судді Бондаренко-Легких Г. П.

за участю секретаря судового засідання Гиренко А.В.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовомПівденного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (67107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; ідентифікаційний код: 20992104)

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю Раухівський елеватор (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18; ідентифікаційний код: 41508983)

Простягнення штрафу у розмірі 34000, 00 грн та пені у розмірі 34000, 00 грн

За участі представників сторін:

Від позивача:Кондрашова А. О., наказ від 28.07.2020 №77-ОД, положення про відділ, витяг з ЄДРПОУ (самопредставництво);

Від відповідача: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Південне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Раухівський елеватор (далі відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 34000, 00 грн та пені у розмірі 34000, 00 грн.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що за результатами розгляду справи № 30-03/2020 Адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення від 22.04.2021 № 65/18-р/к Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на відповідача у розмірі 34 000, 00 грн. У строк, визначений законом, відповідач накладений штраф не оплатив, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов`язку, визначеного ч. 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", сплати штраф у двомісячний строк з дня отримання рішення про накладення штрафу, у зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача штрафи у розмірі 34 000, 00 грн та пеню у 34 000, 00 грн, а також покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

16.12.2021 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, про що було постановлено ухвалу. Розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження, та підготовче засідання у справі призначено на 13.01.2022.

11.01.2022 від позивача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в системі Easycon.

В судове засідання 13.01.2022 з використанням системи Easycon прибув представник позивач, відповідач не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду по суті на 01.02.2022, про що було повідомлено відповідача ухвалою-викликом від 14.01.2022.

27.01.2022 від позивача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в системі Easycon.

В судове засідання 01.02.2022 прибув представник позивача особисто та надав суду усні пояснення щодо своїх позовних вимог, в яких заявлені вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не прибув, про причину неявки не повідомив.

Заслухавши вступне слово позивача, з`ясувавши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, Суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

22.04.2021 Адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення №65/18-р/к у справі №30-03/2020 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким:

1. Визнано дії ТОВ «Раухівський елеватор» (вул. Чигоріна, 18, м. Київ, 01042; ідентифікаційний код: 41508983) з неподання інформації Південному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 31.08.2020 №65-02/2069 у встановлений головою територіального відділення строк порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

2. За зазначене порушення на ТОВ «Раухівський елеватор» (відповідач) відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено штраф у розмірі 34 000, 00 грн.

Листом від 26.02.2021 №65-02/1644 позивач направив відповідачеві Рішення №65/18-р/к від 22.04.2021 у справі №30-03/2020, проте конверт повернувся на адресу відділення з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресу.

У зв`язку із неможливістю вручення, рішення №65/18-р/к було оприлюднено в офіційному друкованому органі, в газеті «Урядовий кур`єр» 21.05.2021 №96 (6964), а також докладна інформація про прийняте рішення розміщена на офіційному веб-сайті АМКУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі.

Позивач вважає, що рішення №65/18-р/к від 22.04.2021 вважається врученим відповідачу 31.05.2021.

В силу приписів ч. 3 та 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви (08.12.2021 згідно календарного штемпеля на конверті), він не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням №65/18-р/к від 22.04.2021.

Відтак, відповідач повинен сплатити позивачеві накладений рішенням АМКУ штраф, а також пеню за період з 31.07.2021 (дата початку прострочення) по 30.11.2021 (кінцева дата визначена позивачем), що становить 34 000, 00 грн.

II. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього штрафу в розмірі 34 000, 00 грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 34 000, 00 грн пені за прострочення сплати штрафу за період з 31.07.2021 по 30.11.2021 (122 дні).

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Так, згідно з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, відповідач прострочив двомісячний строк на оплату штрафів, а відтак зобов`язаний сплати штраф у розмірі 34 000, 00 грн та в силу ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пеню у розмірі розрахованому позивачем.

IV. Заперечення відповідача щодо позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов не надав, на судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами на подання заперечень щодо викладених обставин.

V. Обґрунтування розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідачу у справі ухвали суду надсилались на його відому поштову адресу, проте ухвали суду, зокрема і остання ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 01.02.2022 року були повернуті на адресу суду за відсутністю адресата за вказаною адресою місцезнаходження, яка зазначена як офіційна в публічному реєстрі - ЄДРПОУ.

Згідно із ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України вбачається, що день відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

При цьому, суд зазначає, що всі ризики не знаходження за офіційною адресою місцезнаходження, зазначеного у відкритому ЄДРПОУ, несе сама юридична особа.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, а отже відповідач міг довідатися про розгляд даної справи як з сайту суду, так із Єдиного державного реєстру судових рішень.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 16.12.2021, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

VI. Оцінка судом доказів та висновки суду.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 34 000, 00 грн з підстав вчинення відповідачем порушення передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та наявності та/або відсутності підстав для притягнення відповідача до такого виду відповідальності, як стягнення неустойки, за порушення двомісячного строку, встановленого законом, для сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповідь на питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи порушив відповідач строк сплати штрафу?;

- чи вірно визначені позивачем періоди прострочення відповідача?;

- чи є законні підстави у позивача нараховувати відповідачу пеню та вимагати її стягнення?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пов`язує початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу АМК України.

Відповідно до наявних у справі доказів вбачається, що рішення №65/18-р/к від 22.04.2021 у справі №30-03/2020 було оприлюднено в офіційному друкованому органі, в газеті «Урядовий кур`єр» 21.05.2021 (випуск №96 (6964).

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі.

Статтею 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" внормовано, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

Статтею 253 Цивільного кодексу України внормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, строк рахується з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Таким чином, днем отримання рішення відповідачем є 01.06.2021, а не 31.05.2021 як зазначає позивач.

Тому відповідач був зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 34 000, 00 грн, який був накладений на нього рішенням №65/18-р/к від 22.04.2021 впродовж двох місяців, а саме з 02.06.2021 до 02.08.2021 включно, при цьому в позовній заяві позивач не визначає межі двомісячного періоду впродовж якого відповідач мав би добровільно сплатити штраф, та лише зазначає, що період прострочення за розрахунком позивача розпочався з 31.07.2021, що за висновками суду є помилковим твердженням.

Втім, відповідач не сплатив штраф у зазначений строк або в будь - яку іншу дату.

У відповідності до ч. 1 ст. 230 ГК України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарського кодексу України визнаються штрафними санкціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

У зв`язку з простроченням відповідачем сплати штрафу, позивач нарахував відповідачу пеню.

Позивач, розраховує пеню з 31.07.2021 по 30.11.2021 (122 днів) і таким чином розмір пені становить 62 220, 00 грн. Разом з тим, згідно розрахунку суду, відповідач зобов`язаний сплатити пеню за період з 03.08.2021 (наступний день після останнього дня сплати штрафу) по 30.11.2021 (кінцевий строк нарахування пені, що визначений позивачем) і розмір пені становить 61 200, 00 грн.

Проте, оскільки в силу припису закону, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 34 000, 00 грн.

Доказів на підтвердження сплати штрафу у розмірі 34 000, 00 грн та пені у розмірі 34 000, 00 грн відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по сплаті штрафу та пені в загальному розмірі 68 000, 00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" настав, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю Раухівський елеватор про стягнення штрафу у розмірі 34 000, 00 грн та пені у розмірі 34 000, 00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Раухівський елеватор (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18; ідентифікаційний код: 41508983) до Державного бюджету (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, -Адміністративні штрафи та інші санкції»), штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. та пеню у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Раухівський елеватор (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18; ідентифікаційний код: 41508983) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (67107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; ідентифікаційний код: 20992104) на розрахунковий рахунок UA438201720343180001000008516 (банк - Державна казначейська служба України, МФО 820172) - судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) грн 00 коп. за подання позовної заяви.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 23.02.2022. (повний текст складено після виходу судді з щорічної відпустки)

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких