Рішення

від 22.02.2022 по справі 910/19210/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2022Справа № 910/19210/21

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Привалова А.І.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи

справу № 910/19210/21

за позовом Державного підприємства "Народицьке спеціалізоване лісове господарство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго Груп"

про стягнення 1960,64 грн.

Без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго Груп" про стягнення 1960,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №191 купівлі-продажу від 03.12.2019 в частині повної оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 позовну заяву Державного підприємства "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

28.12.2021 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липкіського, 16.

Відповідач ухвалу суду отримав 20.01.2022, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Станом на день винесення рішення від відповідача не надійшло відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладання 03.12.2019 між Державним підприємством "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" (за договором Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Серго Груп" (за договором - Покупець) Договору купівлі-продажу № 191 (далі - договір).

Відповідно до умов договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця лісопродукцію (далі «Товар»), в асортименті, кількості та по цінах, визначених в додатках та специфікаціях до даного Договору, які є його невід`ємною частиною, а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах і в порядку, визначених даним договором (п.1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору, загальна сума даного Договору складається з сум вартості всіх партій Товару, що будуть продаватися (поставлятися) протягом строку дії даного Договору і відображенні у товаро-супровідних документах, суми вартості транспортних та сервісних послуг, що надаватимуться Продавцем.

Відповідно до п. 2.1. договору, кількість, асортимент та ціна товару вказується в додатках та специфікаціях, котрі є невід`ємною частиною цього договору. На момент поставки діють останні додатки та специфікації до цього договору.

У п. 2.5. договору сторони погодили, що розрахунок здійснюється покупцем в національній валюті України на умовах 100% передоплати за кожну партію продукції. У разі поставки товару без передоплати покупець повинен здійснити оплату на протязі 10 днів з дня поставки товару. Плата за перевезення оплачується Покупцем окремо по фактично виставлених рахунках. Сторони за взаємною згодою можуть визначити й інший порядок оплати за Товар, про що складається додаткова угода до даного Договору.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами, датою підписання Договору вважається дата, вказана на першій сторінці даного Договору, та діє до 31.12.2019 (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачу лісопродукцію на загальну суму 81 960,64 грн, що підтверджується видатковими накладними № 5212 від 05.12.2019 на суму 40 565,12 грн, № 188 від 17.01.2020 на суму 41 395,52 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень.

При цьому, у вказаних видаткових накладних зазначено про поставку товару на підставі договору № 191 від 03.12.2019.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, в сумі 80 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Позивач направив відповідачу претензію №768 від 21.07.2021 про сплату заборгованості за отриманий товар в сумі 1 960,64 грн, яка отримана останнім 04.08.2021.

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором №191 купівлі-продажу від 03.12.2019 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару стало підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 960,64 грн.

Відповідач заперечень щодо заявлених позовних вимог не подав.

Відтак, суд дійшов висновку, про виникнення між сторонами правовідносин на підставі Договору купівлі-продажу № 191 від 03.12.2019, не зважаючи на втрату позивачем його оригіналу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку товару, який прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень, на загальну суму 81 960,64 грн, що підтверджується видатковими накладними № 5212 від 05.12.2019 на суму 40 565,12 грн, № 188 від 17.01.2020 на суму 41 395,52 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене та виходячи з норми ст.692 ЦК України, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч договору своє зобов`язання зі своєчасної оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, здійснивши часткову оплату в сумі 80 000,00 грн.

У зв`язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість з оплати поставленого товару у розмірі 1 960,64 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за договором, відповідно настав, а доказів повної оплати товару станом на день розгляду справи відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 1 960,64 грн.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором №191 купівлі-продажу від 03.12.2019 щодо оплати товару належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається відповідача.

Керуючись ст. 129, 237-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго Груп" (03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липкіського, 16; ідентифікаційний код 41632148) на користь Державного підприємства "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" (11401, смт. Народичі, Житомирська область, вул. Свято-Миколаївська, 129; ідентифікаційний код 34283057) заборгованість в сумі 1960 грн 64 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 23.02.2022.

Суддя А.І. Привалов