Рішення

від 22.02.2022 по справі 910/18273/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2022Справа № 910/18273/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАВМІР СТРОЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД"

про розірвання договору та стягнення 297540,50 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАВМІР СТРОЙ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД" (далі - відповідач) про розірвання укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №29062021/6-1 від 29.06.2021 та стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 297540,50 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивачем на виконання умов Договору купівлі-продажу №29062021/6-1 від 29.06.2021 було перераховано відповідачу 297540,50 грн. попередньої оплати за товар, який відповідачем так і не було поставлено, що також є підставою для розірвання договору.

Ухвалою суду від 30.11.2021 відкрито провадження у справі №910/18273/21 та судом було ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві на позов відповідач підтверджує факт отримання ним попередньої оплати вартості товару у сумі 297540,50 грн., яку здійснено позивачем на виконання умов Договору купівлі-продажу №29062021/6-1 від 29.06.2021. Відповідач також стверджує, що ним для забезпечення вчасної поставки товару позивачу було укладено Договір-заявку №3214/3203 на разову автотранспортну перевозку з ФОП Вольченко А.О. в особі Мануілова І.С., та відповідно останнім здійснювалося перевезення відповідного товару, який було втрачено з невідомих для відповідача обставин.

Відповідач вважає, що саме перевізник товару, який втратив вантаж має виступати співвідповідачем у даній справі, оскільки на нього покладена відповідальність за збереження товару, який було втрачено у зв`язку із чим відповідачем заявлено відповідне клопотання про залучення до участі у даній справі в якості співвідповідача - ФОП Вольченко А.О. в особі Мануілова І.С.

Проте, нормами Господарського процесуального кодексу України право на залучення співвідповідача у справі надано лише позивачу, а тому судом не прийнято до розгляду відповідне клопотання відповідача.

Крім того, відповідач заперечував щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та ухвалою суду від 23.02.2022 відмовлено у розгляді справи за правилами загального позовного провадження.

Від позивача через відділ діловодства суду 25.01.2022 надійшла заява у якій він зазначив, що сторони погодили між собою намір укласти мирову угоду та договір про реструктуризацію боргу, які відповідач мав направити до суду, однак, як стверджує позивач відповідач не виконує погоджені між ними домовленості. У зв`язку із чим, позивач просив суд не приймати до уваги надану відповідачем заяву про укладення мирової угоди.

Проте, відповідачем не було надано суду заяви про укладення мирової угоди про яку зазначає позивач, а тому справа вирішується лише за фактично наявними доказами, які долучені до матеріалів справи станом на день ухвалення рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

29.06.2021 між відповідачем як постачальником та позивачем як покупцем було укладено Договір купівлі-продажу №29062021/6-1 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві металопрокат, іменований надалі «продукція», в кількості, якості, номенклатурі та асортименті, наведених у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору та рахунках.

Поставка продукції здійснюється відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС-2010», з врахуванням особливостей, встановлених Договором (п. 2.1 Договору).

Як зазначено в умовах п. 2.5 та п. 2.6 Договору право власності на продукцію, а також усі ризики, переходять від постачальника до покупця в момент передачі продукції покупцеві, що підтверджується підписом представника покупця на видатковій накладній, що підтверджує факт прийняття продукції покупцем. Термін поставки продукції - 5 (п`ять) банківських днів після зарахування 100% передоплати.

Ціна продукції, що поставляється за Договором є договірною і вказується у відповідних рахунках та специфікаціях на поставку Продукції (п. 3.1 Договору).

Загальна вартість продукції складається з вартості поставленого товару відповідно до видаткових накладних протягом строку дії Договору (п. 3.2 Договору).

Сторонами погоджено умови оплати - передоплата в розмірі 100% на поточний рахунок постачальника, про що вказано у п. 3.3 Договору.

Згідно з п. 3.4 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданого постачальником рахунку покупцю.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено рахунки на оплату продукції загалом у сумі 297540,50 грн., які позивач у свою чергу оплатив, що підтверджується копіями платіжних доручень №513 від 29.06.2021 та №514 від 29.06.2021.

Відповідач не заперечує факт отримання ним коштів у сумі 297540,50 грн., які були перераховані позивачем як попередня оплата відповідно до умов Договору.

Однак, всупереч умовам п. 2.6 Договору відповідачем не було поставлено оплачену позивачем продукцію у визначені строки.

Позивач зазначає, що він звернувся до відповідача із вимогою №14 від 06.07.2021 про передачу оплаченої продукції у відповідь на яку отримав листа №27/07-21 від 28.07.2021, де відповідач зазначив, що з метою поставки позивачу товару за Договором, між відповідачем та ФОП Вольченко А.О. в особі ОСОБА_1 було укладено Договір-заявку №3214/3203 на разову автотранспортну перевозку грузу та за невідомих відповідачу обставин відвантажена відповідачем продукція за Договором була втрачена перевізником. У даному листі-відповіді на вимогу відповідачем також зазначено, що він звернувся до Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення та просив позивача зглянутися над ситуацією яка виникла та узгодити дане питання шляхом переговорів.

У подальшому, позивач, з посиланням на невиконання відповідачем своїх обов`язків з поставлення продукції та з урахуванням ст. 188 ГК України направив відповідачу пропозицію №77 від 30.09.2021 щодо розірвання Договору додавши підписаний зі своєї сторони примірник Угоди про розірвання Договору купівлі-продажу№29062021/6-1 та вимагав повернути суму попередньої оплати у розмірі 297540,50 грн. Відповідачем було отримано відповідну пропозицію про розірвання Договору 04.10.2021.

Викладені обставини підтверджуються копіями відповідних документів, які наявні у матеріалах справи.

Проте, як зазначає позивач, відповідачем не було підписано Угоди про розірвання Договору купівлі-продажу№29062021/6-1 як і не було повернуто суми попередньої оплати, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом про розірвання Договору та стягнення суми попередньої оплати.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог стверджує, що товар який мав бути поставлений позивачу за Договором було втрачено з невідомих відповідачу причин, а відповідальність за перевезення і збереження вантажу несе особа, якій він доручив поставку товару відповідно до договору-заявки №3214/3203 на разову автотранспортну перевозку груза, укладеного з перевізником ФОП Вольченкова А.О. в особі ОСОБА_1 .

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором купівлі-продажу та поставки.

Згідно з ч. 1,2 ст. 718 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як було зазначено раніше, відповідач зобов`язаний протягом п`яти банківських днів після зарахування 100 % передоплати поставити позивачу товар, про що сторонами погоджено в умовах п. 2.6 Договору. Проте, в порушення вказаного пункту Договору відповідачем не виконано свого обов`язку з поставки товару, який попередньо було оплачено позивачем.

Суд відхиляє заперечення відповідача стосовно того, що відповідальність за постачання та зберігання товару покладено на особу, якій відповідачем доручено поставку товару, оскільки за умовами Договору такий обов`язок з поставки товару покладено на відповідача та саме він несе відповідальність за невиконання цього зобов`язання, як сторона Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання за Договором.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов`язки (зобов`язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу ( ч. 1 ст. 665 ЦК України).

Підстави для зміни або розірвання договору визначені ст. 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої ст. 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої ст. 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта ст. 188 ГК України).

Частинами другою та третьою ст. 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Як було зазначено вище, позивач звернувся до відповідача із пропозицією №77 від 30.09.2021 щодо розірвання Договору додавши підписаний зі своєї сторони примірник Угоди про розірвання Договору купівлі-продажу №29062021/6-1 від 29.06.2021, проте відповідач не підписав угоду про розірвання Договору. Протилежного відповідачем не доведено.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій ст. 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Оскільки судом встановлено істотне порушення відповідачем умов Договору, позовну вимоги позивача про розірвання Договору купівлі-продажу №29062021/6-1 від 29.06.2021 підлягають задоволенню.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 297540,50 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи наведені вище обставини справи та факт доведеності невиконання відповідачем обов`язку із поставлення попередньо оплаченого товару за Договором, позовні вимоги про стягнення 297540,50 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати, у які позивачем включено витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Що ж стосується заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 32000 грн., то суд зазначає наступне.

До позовної заяви позивачем було надано копію Договору №18/21 про надання правової допомоги від 22.09.2021 укладеного між позивачем та адвокатом Дворніченко Олександром Олександровичем, копію ордера ВН №1007907 від 22.09.2021 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Дворніченко О.О.

Так, за умовами п. 3 Договору №18/21 про надання правової допомоги від 22.09.2021 за надання адвокатом правової допомоги за цим договором клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірі та на умовах визначених в додатку до цього договору.

Разом з тим, до позовної заяви позивачем не було надано додатку до Договору №18/21 про надання правової допомоги від 22.09.2021 на який йде посилання у п. 3 цього Договору, а отже, неможливо визначити який саме розмір гонорару був погоджений між адвокатом Дворніченко О.О. та позивачем.

Крім того, будь-яких інших доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу при розгляді даного спору матеріали справи не містять. Позивачем також не було зроблено заяви, що ним в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду будуть надані такі докази.

Враховуючи викладене, підстави для покладення на відповідача заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати Договір купівлі-продажу №29062021/6-1 від 29.06.2021, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАВМІР СТРОЙ" (ідентифікаційний код 42872700) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД" (ідентифікаційний код 42689731).

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139; ідентифікаційний код 42689731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАВМІР СТРОЙ" (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 14, приміщення 201; ідентифікаційний код 42872700) попередню оплату у сумі 297540 (двісті дев`яносто сім тисяч п`ятсот сорок) грн. 50 коп. та 6733 (шість тисяч сімсот тридцять три) грн. 10 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків