Ухвала

від 20.02.2022 по справі 820/3743/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 820/3743/15

адміністративне провадження № К/990/5090/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі № 820/3743/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцептор» до ГУ ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2022 до суду всьоме надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 03.02.2022.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 24.02.2021, повний його текст складено 09.03.2021, відповідно останнім днем його оскарження було 08.04.2021, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 03.02.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що касаційні скарги у цій справі ним подавалися неодноразово, проте, поверталися Верховним Судом з підстав відсутності належного викладення підстав для касаційного оскарження. Вважає, що повернення касаційних скарг відбулось безпідставно, оскільки касаційна скарга містила посилання як на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, так і обов`язкові умови, які повинні бути зазначені. Просить врахувати, що відповідач не втратив інтересу до розгляду цієї справи та повторно звертається до суду з касаційною скаргою. Також, звертає увагу на конституційне закріплення права на касаційне оскарження судового рішення.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі надійшла до суду 07.04.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 14.04.2021 повернув її на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржнику було роз`яснено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 23.04.2021.

Аналогічні за змістом касаційні скарги ГУ ДПС подало 21.05.2021, 26.08.2021, 20.10.2021, 29.11.2021, 28.12.2021 які Верховний Суд повернув ухвалами 14.06.2021, 15.09.2021, 29.10.2021, 03.12.2021, 30.12.2021 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 330 КАС України. Копії цих ухвал ГУ ДПС отримало 13.08.2021, 09.10.2021, 05.11.2021, 13.12.2021, 17.01.2022 відповідно.

Вшосте касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 28.12.2021, тобто через 15 днів з дня отримання копії ухвали про повернення вп`яте поданої касаційної скарги однак, Верховний Суд ухвалою від 30.12.2021 повернув її на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Копію ухвали від 30.12.2021 скаржник отримав 17.01.2022, а 03.02.2022 всьоме направив касаційну скаргу до суду.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

З матеріалів касаційної скарги та встановлених судом обставин вбачається, що з моменту отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, що відбулося 23.04.2021, і до моменту повторного її подання, що відбулося 21.05.2021 (за відомостями системи «Діловодство спеціалізованого суду») минуло 28 днів, з моменту отримання копії ухвали про повернення вдруге поданої касаційної скарги, що відбулося 13.08.2021, і до моменту повторного її подання, що відбулося 26.08.2021, минуло 13 днів, з моменту отримання копії ухвали про повернення втретє поданої касаційної скарги, що відбулося 09.10.2021, і до моменту повторного її подання, що відбулося 20.10.2021, минуло 11 днів, з моменту отримання копії ухвали про повернення вчетверте поданої касаційної скарги, що відбулося 05.11.2021, і до моменту повторного її подання, що відбулося 29.11.2021, минуло 24 днів. При цьому, як вже було зазначено, зміст касаційної скарги був ідентичним до первісної редакції касаційної скарги, яку суд визнав неналежно оформленою, а наведене обґрунтування - недостатнім для відкриття касаційного провадження.

Такі обставини свідчать про формальне повторне подання касаційної скарги без урахування і усунення причин, які стали підставами для їх повернення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі.

Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у одинадцять місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, що майже сплинув на момент подання касаційної скарги всьоме, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Колегією суддів встановлено, що зміст всьоме поданої касаційної скарги є ідентичним до тих, які суд касаційної скарги вже визнав неналежно оформленими. Враховуючи, що Верховний Суд надавав вичерпні роз`яснення щодо обов`язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв`язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також зазначав про неприпустимість наведення обґрунтування безвідносно до висновків судів, колегія суддів вважає недоцільним чергове роз`яснення скаржникові, чому його доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі № 820/3743/15 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко