Рішення

від 21.02.2022 по справі 914/3956/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2022 Справа № 914/3956/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Констант Агро, м.Первомайськ, Миколаївська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Діамант Віос, м.Львів

про: стягнення 219824,38грн заборгованості за договором №М300321/01 від 30.03.2021

Суддя У.І.Ділай

Без участі представників сторін

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2021, справу №914/3956/21 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 28.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов`язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

17.01.2022 від позивача до суду надійшла заява про долучення оригіналів документів для огляду.

17.01.2022 від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 120000,00грн основного боргу та 3824,38грн пені.

Ухвалою від 03.02.2022 зобов`язано позивача подати довідку про стан заборгованості, а також зобов`язано відповідача подати відзив.

11.02.2022 від позивача до суду надійшла довідка про стан заборгованості, відповідно до якої станом на 08.02.2022 заборгованість відповідача перед позивачем складає 120000,00грн.

Станом на 22.02.2022 від відповідача до суду відзив не надходив.

Про розгляд справи відповідач належним чином повідомлений на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до відомостей з офіційного сайту Укрпошти за трек-номером 7901414355385 відповідач отримав поштове відправлення (ухвалу від 28.12.2021) 10 січня 2022 року.

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершується 28.02.2022. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Між сторонами укладено договір поставки №М300321/01 від 30.03.2021, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов`язався продати відповідачу товар, а відповідач зобов`язався прийняти товар й сплатити за нього ціну визначену договором.

Згідно із пунктом 2.1 договору, постачання товару відбувається згідно умов викладених у Специфікації, що являється невід`ємною частиною до даного договору.

Розрахунок за кожну партію Товару здійснюється Покупцем у розмірі 80% по факту завантаження автомобіля та виставлення рахунку-фактури, 20% на наступний день після реєстрації ПДВ, якщо інше не вказано в додатковій угоді (Специфікації) враховуючи залікову вагу та якісні показники визначені в місці розвантаження Товару та після отримання оригіналів наступних документів: рахунку фактури та видаткової накладної, оформлених відповідно до діючого законодавства України з підписами уповноважених осіб, засвідчених печаткою Продавця (п.3.1 договору).

На виконання договору сторони уклали та підписали додатки до Договору - специфікації на поставку Товару: № 1 від 30.03.2021 на суму 748 000,00грн, №2 від 09.04.2021 на суму 636 840,00грн, № 3 від 28.04.2021 на суму 717 852,16грн., № 4 від 06.05.2021 на суму 722 072,65грн.

Як зазначено в позові, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 739 118,67грн. В підтвердження зазначеного до позову долучено копії видаткових накладних: №64 від 02.04.2021, №68 від 09.04.2021, №88 від 28.04.2021, №92 від 06.05.2021 (оригінали оглянуто судом).

На підтвердження здійснення господарських операцій щодо вищезазначених видаткових накладних позивач долучив до матеріалів справи зареєстровані в ЄРПН податкові накладні з квитанціями про їх реєстрацію.

Як зазначено в позовній заяві поставка товару виконана належним чином, накладні були підписані без зауважень. Однак, в порушення умов договору за отриманий товар відповідач розрахувався частково, в результаті утворилась заборгованість в розмірі 216000,00 грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору повністю не оплатив позивачу вартості поставленого товару. Відтак, ТзОВ Констант Агро подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 120000,00 грн основного боргу (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог). Крім того, відповідно до п. 4.4 договору позивач нарахував 3824,38грн штрафних санкцій.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір поставки №М300321/01 від 30.03.2021, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 ст. 264 ГК України).

У частині 2 ст. 712 Цивільного кодексу зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

Позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджено копіями видаткових накладних, долучених до матеріалів справи (оригінали оглянуто судом).

Відповідач про дійсність отриманого товару та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в накладних не зазначено.

Підписання відповідачем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті вартості поставленого товару є підставною та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 120000,00грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Щодо вимоги про стягнення 3824,38грн штрафних санкцій суд зазначає таке.

За змістом позовної заяви позивач покликається на п.4.4 договору, яким передбачено, що за порушення будь-яких строків щодо грошових зобов`язань, Покупець сплачує Постачальнику 3% річних у відповідності із ст. 625 ЦК України за кожен день такого прострочення.

До позову долучено розрахунок штрафних санкцій на виконання п. 4.4 договору, відповідно до якого позивач провів нарахування за формулою 3% річних. Натомість у прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача 3824,38грн пені. З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позивачем допущено описку в прохальній частині позовної заяви, в якій замість стягнення « 3824,38грн 3% річних» зазначено « 3824,38грн пені».

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми 3% річних та зважаючи на обставини справи, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 3824,38грн 3% річних.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діамант Віос (79056, м.Львів, вул. Гайдучка, 1; ідентифікаційний код 39913982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Констант Агро (55200, Миколаївська область, м.Первомайськ, вул.Чернецького, 110-Д/2, ідентифікаційний код 42527139) 120000,00грн основного боргу, 3824,38грн 3% річних та 2270,00 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 23.02.2022.

Суддя Ділай У.І.