Рішення

від 21.02.2022 по справі 914/3950/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2022 Справа № 914/3950/21

За позовом: Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Львівської філії АТ «Укртелеком», м. Львів

до відповідача: Сектору освіти Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації, м. Кам`янка-Бузька, Львівська область

про стягнення 9 557,23 грн

Суддя Мороз Н. В.

При секретарі Пришляк М.С.

Представники:

Від позивача: Добуш-Вербіцька Н.Ю.

Від відповідача: Шевчук Л.В.

Суть спору:

Позовну заяву подано Акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Львівської філії АТ «Укртелеком» до Сектору освіти Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації про стягнення 9 557,23 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.01.2022.

11.01.2022 через службу діловодства господарського суду надійшло клопотання Сектору освіти Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації про закриття провадження у справі.

25.01.2022 судове засідання відкладено на 22.02.2022, про що відповідача повідомлено в порядку ст.121 ГПК України.

В судове засідання 22.02.2022 представник позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та усних поясненнях, наданих в судових засіданнях.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. Заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з винесенням Господарським судом Львівської області судового наказу у справі 914/2000/21 за позовом АТ «Укртелеком» в особі Львівської філії АТ «Укртелеком» до Сектору освіти Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 9 557,23 грн.

Щодо заявленого клопотання, суд зазначає наступне.

08.07.2021 Господарським судом Львівської області (суддя Іванчук С. В.) у справі №914/2000/21 видано судовий наказ про стягнення з Сектора освіти Кам`янка Бузької районної державної адміністрації на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Львівської філії АТ «Укртелеком» 9086,77 грн. основного боргу, 397,71 грн. інфляційних втрат, 72,75грн. 3% річних та 227,00 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.09.2022 (суддя Козак І. Б.) скасовано судовий наказ від 08.07.2021 у справі №914/2000/21 та роз`яснено, що у разі скасування судового наказу згідно ч.3 ст. 158 ГПК України заявник не позбавлений права звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене, клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Позиція позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на укладення між сторонами Договору №540141 від 19.09.2012 про надання послуг доступу до мережі Інтернет. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати за надані позивачем послуги, в останнього утворилась заборгованість в розмірі 9 086,77 грн, зв`язку з чим АТ «Укртелеком» в особі Львівської філії АТ «Укртелеком» звернулось до суду з позовом про стягнення з Сектору освіти Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації 9 557,23 грн, з яких: 9 086,77 грн основний борг, 397,71 грн інфляційні нарахування та 72,75 грн 3% річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов у встановлені процесуальним законом строки не подав. Проти задоволення позовних вимог заперечив усно, посилаючись на скрутне матеріальне становище у зв`язку з ліквідацією юридичної особи - Сектору освіти Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації.

Враховуючи наведене, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Обставини справи.

19.09.2012 між ПАТ «Укртелеком» (позивач) та Відділом освіти Кам`янка-Бузької РДА (відповідач, за договором - абонент) укладено Договір №540141 про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL.

Згідно п.1.1 Договору, Укртелеком зобов`язується надавати абоненту на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, а також за домовленістю інші додаткові послуги Інтернет, які абонент може самостійно замовити через Систему самообслуговування (далі Послуги), а абонент зобов`язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного Абонентом тарифного плану. Додатково нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством (п.5.1). Укртелеком виставляє єдиний рахунок на оплату послуг, наданих за договором, у тому числі плату за тимчасове користування кінцевим обладнанням. Нарахування вартості послуги за цим договором входить окремим рядком до єдиного рахунка за телекомунікаційні послуги, що надаються абоненту Укртелекомом (за абонентською лінією телефонного зв`язку) (п.5.3). Абонент проводить оплату за надані послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що настає за звітним. Оплата послуг проводиться в грошовій одиниці України (п.5.5).

На виконання умов договору позивачем надавалися відповідачу послуги, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рахунків-актів за телекомунікаційні послуги, згідно з Договором №540141 на загальну суму 9 086,77 грн.

Вказані рахунки направлялися відповідачу через електронну систему та містять штамп про доставку контрагенту.

Проте, абонент свої зобов`язання в частині оплати за договором не виконав, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 28.04.2021 №103-с100-16 з вимогою оплати заборгованості, а також річних та інфляційних нарахувань.

Повідомленням від 01.05.2021 про розірвання договору, АТ «Укртелеком» інформувало Відділ освіти Кам`янка-Бузької РДА про припинення з 29.04.2021 надання послуг та розірвання Договору №5440141 від 05.01.2012 в односторонньому порядку у зв`язку з несплатою боргу.

Листом від 01.06.2021 №26, скерованим на адресу Львівської філії АТ «Укртелеком», Сектором освіти Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації, повідомлено, що останній припиняє свою роботу як юридична особа. Відповідно, з ПАТ «Укртелеком не було укладено додаткової угоди до Договору №5440141 від 05.01.2012 на 2021 рік, а отже були відсутні акти передавання-приймання виконаних робіт в 2021, оплата яких не буде здійснюватися.

З метою захисту своїх прав, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані телекомунікаційні послуги та вимогою про стягнення 9 557,23 грн, з яких: 9 086,77 грн. основний борг, 397,71 грн інфляційні нарахування та 72,75 грн 3% річних.

В судовому засіданні позивач підтвердив, що станом на день розгляду справи відповідачем заборгованість не погашено, її розмір не змінився.

Оцінка суду.

Згідно з ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений сторонами 19.09.2012 Договір №540141 про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL є договором про надання послуг.

Як передбачено ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Правову основу діяльності у сфері телекомунікацій встановлює Закон України «Про телекомунікації», а також визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов`язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону, умовами надання телекомунікаційних послуг є: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, за спірний період з лютого 2021 по червень 2021 позивачем надано відповідачу передбачені Договором послуги на суму 9 086,77 грн. Рахунки - акти за телекомунікаційні послуги одночасно є актами передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за вказаний розрахунковий період.

У відповідності до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на закріплений Договором порядок розрахунків, суд дійшов висновку, що боржником прострочено виконання зобов`язань із оплати послуг, наданих позивачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З приводу посилання відповідача щодо скрутного фінансового становища суд зауважує, що скрутне фінансове становище та відсутність коштів в будь якому випадку не може звільнити відповідача від виконання господарських зобов`язань, оскільки дані обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання. Скрутне фінансове становище чи відсутність будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг, відтак, позовна вимога про стягнення 9 086,77 грн основного боргу є обґрунтованою.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з неналежним виконанням абонентом (відповідачем) зобов`язань з оплати за надані йому послуги, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, також заявлено до стягнення 397,71 грн інфляційних нарахувань та 72,75 грн 3% річних, у відповідності до розрахунку, доданого до позовної заяви та за вказані у ньому періоди.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон», суд встановив, що розмір 3% річних становить 89,62 грн, що є більшим ніж зазначено позивачем у розрахунку.

Однак, у відповідності до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Відтак, задоволенню підлягає нарахована позивачем сума 3% річних у розмірі 72,75 грн та 397,71 грн інфляційного збільшення суми боргу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Так, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ст. 4 ГПК України).

Отже, вирішуючи спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Таким чином, станом на день прийняття рішення судом, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та порушенням строків оплати за надані телекомунікаційні послуги підтверджена матеріалами справи та становить 9 086,77 грн основного боргу, 397,71 грн інфляційних нарахувань та 72,75 грн 3% річних. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно з ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, відтак витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Сектору освіти Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації (Львівська область, м. Кам`янка-Бузька, вул. Незалежності, 27, ідентифікаційний код 02144708) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Львівської філії АТ «Укртелеком» (м. Львів, вул. Дорошенка, 43, ідентифікаційний код 01186030) 9 086,77 грн основного боргу, 397,71 грн інфляційних нарахувань, 72,75 грн 3% річних та 2 270,00 грн судового збору.

Повне рішення складено 23.02.2022

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.