ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2022 року Справа № 915/1324/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Ткаченка О.В.,
за участю секретаря Сулейманової С.М.
учасники справи до судового засідання не з`явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ЛАНИ, ЛТД (73034, м. Херсон, просп. Сенявіна, 3; ідентифікаційний код 23130900)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський хлібзавод (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Хлібозаводська, буд. 10; ідентифікаційний код 00376716)
про: стягнення 39550,00 грн боргу, 1276,06 грн інфляційного збільшення, 3702,78 грн пені та 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору, -
Суддя Ткаченко О.В.
В С Т А Н О В И В:
СУТЬ СПОРУ: 01.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма ЛАНИ, ЛТД звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № б/н від 18.08.2021 (з додатками), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський хлібзавод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ЛАНИ, ЛТД 79550,00 грн боргу, 1276,06 грн інфляційного збільшення, 3702,78 грн пені.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 1 від 04.01.2021 щодо здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар
Ухвалою суду від 06.09.2021 постановлено позовну заяву № б/н від 18.08.2021 у справі № 915/1324/21 залишити без руху, позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог ухвали суду від 06.09.2021 позивачем 16.07.2021 подано до суду заяву про усунення недоліків. Зі змісту вказаної заяви вбачається часткове погашення боргу відповідачем на суму 30000,00 грн, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський хлібзавод 49550,00 грн боргу, 1276,06 грн інфляційного збільшення, 3702,78 грн пені.
Ухвалою суду від 21.09.2021 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.10.2021 о 09:30.
27.09.2021 до суду від відповідача надійшов відзив, згідно якого відповідач вказує на погашення ним боргу у сумі 30000,00 грн згідно платіжного доручення від 30.08.2021 № 112 та у сумі 10000,00 грн. згідно платіжного доручення від 23.09.2021 № 191, зазначає про наявність заборгованості у розмірі 39550,00 грн, а також, посилаючись на скорочення фінансування, введення карантинних обмежень, внаслідок чого було втрачено 70 відсотків постійних покупців продукції, та скрутне фінансове становище, заперечує проти суми позову 79550,00 грн та заявлених до стягнення штрафів та пені.
05.10.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач заперечує проти наявності будь-яких домовленостей з відповідачем щодо реструктуризації заборгованості, підтверджує сплату боргу відповідачем у сумі 30000,00 грн згідно платіжного доручення від 30.08.2021 № 112 та у сумі 10000,00 грн. згідно платіжного доручення від 23.09.2021 № 191, зазначає про наявність заборгованості у розмірі 39550,00 грн, яку разом із заявленим інфляційним збільшенням у сумі 1276,06 грн та пенею у розмірі 3702,78 просить стягнути.
У Господарському процесуальному кодексі України передбачено право позивача зменшити розмір позовних вимог. Відповідно до усталеної судової практики під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (пункт 47 постанови Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18).
За приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином суд приймає до розгляду вказану у відповіді на відзив заяву про зменшення позовних вимог та розглядає по суті вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 39550,00 грн боргу за поставлений товар, 1276,06 грн інфляційних втрат, 3702,78 грн пені та 2270,00 грн судового збору.
26.10.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, за змістом яких відповідач повідомляє про погашення боргу у сумі 20000,00 грн згідно платіжного доручення від 04.10.2021 № 223 та у сумі 19550,00 грн згідно платіжного доручення від 18.10.2021 № 245, вважає некоректним нарахування 1276,06 грн інфляційного збільшення та 3702,78 грн пені, а також просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Ухвалою суду від 28.10.2021 підготовче засідання було відкладено на 17 листопада 2021 року о 13:00.
Ухвалою суду від 17.11.2021 було закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 14 грудня 2021 року об 11:30.
29.11.2021 від позивача до суду надійшла заява, за змістом якої позивач підтверджує погашення станом на 18.10.2021 основного боргу за поставлений товар у загальному розмірі 79550,00 грн та просить стягнути з відповідача 1276,06 грн інфляційного збільшення та 3702,78 грн пені, нарахованих за період з 03.05.2021 по 18.08.2021.
Ухвалою суду від 14.12.2021, враховуючи відсутність доказів належного повідомлення відповідача розгляд справи по суті відкладено у судовому засіданні 03 лютого 2022 року об 11:30.
Учасники справи до судового засідання 03.02.2022 не з`явились, судом явка сторін обов`язковою не визнавалась.
У судовому засіданні 03.02.2022 судом у відповідності до вимог ст. 233 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази, господарський суд встановив.
04.01.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Лани, ЛТД» (продавець) та товариством з додатковою відповідальністю «Вознесенський хлібозавод» (покупець), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенський хлібзавод» (а.с. 134-136), був укладений договір поставки № 1 (далі - Договір), за змістом якого продавець (позивач) зобов`язався поставити узгодженими партіями покупцеві продукцію: борошно, надалі товар, а покупець (відповідач) зобов`язався прийняти і оплатити кожну партію товару. (п.п. 1.1. договору).
За умовами п. 2.1. Договору кількість та вартість товару в окремій партії зазначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару згідно п. 1.1. даного Договору.
Відповідно до п.3.8., п. 3.9. Договору встановлено, що розрахунки здійснюються протягом 14 календарних днів. Дата поставки товару визначається датою підпису накладної або за письмовим узгодженням сторін іншим чином. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця.
Як свідчить наданий розрахунок, за період з 11.01.2021 по 20.04.2021 позивачем було передано відповідачу 9 поставок борошна на загальну суму 779 000,00 грн, що підтверджується наявними у справі видатковими накладними від 11.01.2021 №2, від 12.01.2021 №12, від 12.03.2021 № 6, від 26.03.2021 № 9, від 31.03.2021 № 10, від 08.04.2021 № 2, від 12.04.2021 № 6, від 16.04.2021 № 7, від 20.04.2021 № 11.
При цьому станом на день звернення до суду з позовом неоплаченими залишились поставки товару від 08.04.2021 та від 20.04.2021 на загальну суму 79550,00 грн.
Так, згідно видаткової накладної №8 від 08.04.2021 позивач поставив, а відповідач прийняв товар борошно у кількості 10000,00 кг на суму 110000,00 грн, у тому числі ПДВ 18333,33 грн, що підтверджується підписами представників сторін на видатковій накладній. (а.с. 52)
Також в підтвердження факту здійснення вказаної поставки позивачем надано товарно-транспортну накладну № 2 від 08.04.2021, довіреність № 9 від 08.04.2021 на отримання товару борошна від ТОВ «Лани, ЛТД», податкову накладну № 2 від 08.04.2021.
Граничний строк оплати у відповідності до п. 3.8. Договору за видатковою накладною № 8 від 08.04.2021 сплив 22.04.2021.
Як свідчить наданий розрахунок суми боргу та банківські виписки, станом на день звернення до суду з позовом вказана поставка товару згідно видаткової накладної № 8 від 08.04.2021, сплачена відповідачем частково, на суму 82450,00 грн, залишок вартості несплаченого товару становив 27550,00 грн. (а.с. 7)
Згідно видаткової накладної №11 від 20.04.2021 позивач поставив, а відповідач прийняв товар борошно житнє (обойне) у кількості 5000,00 кг та борошно житнє (обдирне) у кількості 5000,00 кг на загальну суму 104000,00 грн, у тому числі ПДВ 17333,33 грн, що підтверджується підписами представників сторін на видатковій накладній. (а.с. 78)
Граничний строк оплати у відповідності до п. 3.8. Договору за видатковою накладною № 11 від 20.04.2021 сплив 04.05.2021.
Проте, оскільки 21.04.2021 відповідачем було повернуто позивачу борошно житнє (обойне) у кількості 2500,00 кг та борошно житнє (обдирне) у кількості 2500,00 кг на загальну суму 52000,00 грн, розмір заборгованості за видатковою накладною № 11 від 20.04.2021 станом на день звернення до суду з позовом склав 52000,00 грн.
Також в підтвердження факту здійснення вказаної поставки позивачем надано товарно-транспортну накладну № 11 від 20.04.2021, податкову накладну № 10 від 20.04.2021,
Як свідчить наданий розрахунок суми боргу та банківські виписки, станом на день звернення до суду з позовом вказана поставка товару згідно видаткової накладної № 11 від 20.04.2021, була неоплачена відповідачем на суму поставленого товару 52000,00 грн.(а.с. 7)
В подальшому, не заперечуючи фактів поставок товару у визначеному згідно вищевказаних видаткових накладних розмірі, відповідачем в рахунок погашення боргу було перераховано позивачу:
-30000,00 грн згідно платіжного доручення № 112 від 30.08.2021.
-10000,00 грн згідно платіжного доручення № 191 від 23.09.2021.
-20000,00 грн згідно платіжного доручення № 223 від 04.10.2021.
-19550,00 грн згідно платіжного доручення № 245 від 18.10.2021.
Вказані обставини підтверджуються сторонами у відповідності до наявних у справі пояснень та заяв по суті.
Таким чином станом на день розгляду справи відсутній предмет спору у справі в частині стягнення основної заборгованості за поставлений згідно договору поставки № 1 від 04.01.2021 товар у розмірі 79550,00 грн.
У відповідності до п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.
Враховуючи, що згідно вказаної позивачем у відповіді на відзив заяви про зменшення позовних вимог судом розглядаються по суті вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 39550,00 грн боргу за поставлений товар, 1276,06 грн інфляційних втрат, 3702,78 грн пені та 2270,00 грн судового збору, суд вважає наявними підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення 39550,00 грн заборгованості за поставлений товар.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення 1276,06 грн інфляційних втрат, 3702,78 грн пені, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність. зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 5.4 Договору за прострочення оплати вартості товару сторони передбачили обов`язок покупця сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки оплати, за кожен день прострочки від неоплаченої суми.
Як встановлено судом вище, граничний строк оплати у відповідності до п. 3.8. Договору за видатковою накладною № 8 від 08.04.2021 сплив 22.04.2021, а за видатковою накладною № 11 від 20.04.2021 сплив 04.05.2021.
На підставі зазначених умов договору позивачем заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 3702,78 грн, у тому числі:
-за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 27550,00 грн за видатковою накладною № 8 від 08.04.2021 за період з 23.04.2021 по 18.08.2021 в сумі 1356,37 грн.
-за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 52000,00 грн за видатковою накладною № 11 від 20.04.2021 за період з 03.05.2021 по 18.08.2021 в сумі 2346,41 грн.
Відповідач проти заявлених вимог щодо стягнення нарахованої пені та інфляційних втрат заперечує, посилаючись на скрутне матеріальне становище, втрату у 2020 році у зв`язку із введенням карантинних обмежень 70% постійних покупців та, відповідно, зменшення прибутку.
Проте, з огляду на непідтвердження відповідачем вказаних ним обставин погіршення фінансового становища відповідними доказами, суд не приймає дані заперечення до уваги та зауважує наступне.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 ГК визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),
Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
З огляду на наведене, судом за допомогою програми IpLex здійснено перерахунок розміру пені та встановлено, що визначений позивачем за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 27550,00 грн за видатковою накладною № 8 від 08.04.2021 за період з 23.04.2021 по 18.08.2021 розмір пені 1356,37 грн є вірним та обґрунтованим.
При цьому при підрахунку пені за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 52000,00 грн за видатковою накладною № 11 від 20.04.2021 позивачем невірно визначено період прострочення з 03.05.2021 по 18.08.2021, оскільки, як встановлено судом вище граничний строк оплати у відповідності до п. 3.8. Договору за видатковою накладною № 11 від 20.04.2021 сплив 04.05.2021.
Відтак розмір пені за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 52000,00 грн за видатковою накладною № 11 від 20.04.2021 визначається за період з 05.05.2021 по 18.08.2021 та становить 2303,67 грн.
Враховуючи викладене, обґрунтованою та такою що підлягає стягненню з відповідача є пеня в загальному розмірі 3660,04 грн (1356,37+2303,67). В задоволенні вимог щодо стягнення 42,74 грн пені суд відмовляє з огляду на безпідставність їх заявлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Верховного суду України від 03.04.1997 року, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Сума інфляційних визначається шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Якщо грошове зобов`язання набуло статусу простроченого з 1-го по 15-й день відповідного місяця, то воно індексується з урахуванням цього місяця, а якщо з 16-го по 31-й день місяця, то розрахунок розпочинається з наступного місяця. Аналогічно, якщо заборгованість погашається з 1-го по 15-й день відповідного місяця, то інфляційні втрати розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16-го по 31-й день місяця то з урахуванням цього місяця.
Судом за допомогою програми IpLex перевірено розрахунок інфляційних втрат, які нараховані на заборгованість в сумі 52000,00 грн за видатковою накладною № 11 від 20.04.2021, та на заборгованість у розмірі 27550,00 грн за видатковою накладною № 8 від 08.04.2021 та встановлено невірність проведених позивачем розрахунків.
Так, втрати від інфляції на заборгованість у розмірі 27550,00 грн за видатковою накладною № 8 від 08.04.2021 за заявлений період прострочення з 23.04.2021 по 18.08.2021 складають 385,95 грн.
А втрати від інфляції на заборгованість в сумі 52000,00 грн за видатковою накладною № 11 від 20.04.2021 за період прострочення з 05.05.2021 по 18.08.2021 становлять 728,47 грн.
Таким чином обґрунтованим за підрахунками суду є заявлені до стягнення інфляційні втрати в загальному розмірі 1114,42 грн. В задоволенні вимог щодо стягнення 161,64 грн інфляційних втрат слід відмовити.
З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 129, 219, 220, 231, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 39550,00 грн заборгованості за поставлений згідно договору поставки № 1 від 04.01.2021 товар.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський хлібзавод (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Хлібозаводська, буд. 10; ідентифікаційний код 00376716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ЛАНИ, ЛТД (73034, м. Херсон, просп. Сенявіна, 3; ідентифікаційний код 23130900) пеню у розмірі 3660,04 грн, втрати від інфляції в сумі 1114,42 грн, та 2176,82 грн витрат по сплаті судового збору.
4. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 161,64 грн інфляційних втрат та 42,74 грн пені.
У відповідності до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
За передбаченими частиною 1 ст. 256 ГПК України приписами апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 256, підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Повний текст рішення складений та підписаний: « 23» лютого 2022 року.
Cуддя О.В. Ткаченко
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2022 |
Оприлюднено | 24.02.2022 |
Номер документу | 103521920 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Ткаченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні