Рішення

від 16.02.2022 по справі 761/31409/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/31409/21

Провадження № 2/761/1539/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Горбань К.О.,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафудз Україна» про стягнення штрафу, трьох процентів річних та інфляційних внаслідок неналежного виконання зобов`язань, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вітафудз Україна» (далі - відповідач) стягнення штрафу, трьох процентів річних та інфляційних внаслідок неналежного виконання зобов`язань.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ВІТАФУДЗ УКРАЇНА» укладений Договір № 23/06 про надання поворотної фінансової допомоги (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу у сумі 400 000,00 грн., а відповідач взяв на себе зобов`язання повернути вказану суму коштів у строки передбачені Договором, а саме не пізніше 31.12.2020 року. На виконання умов Договору, 23.06.2020 року позивач перерахував поворотну фінансову допомогу у сумі 400 000,00 грн. на користь відповідача, проте в порушення своїх зобов`язань відповідач неналежно виконав свої зобов`язання та повернув грошові кошти із значним запізненням. Таким, чином відповідачем не було належним чином виконано зобов`язання, що є підставою для притягнення відповідача до відповідальності за умовами п. 4.2. Договору. Оскільки сума позову складає 400 000,00 грн. (п. 2.1. Договору), то штраф складає 400 000,00 грн., який позивач просить стягнути з відповідача на його користь. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 3 369,87 грн. та інфляційні у сумі 17 052,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.09.2021 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив до суду не направив.

Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з`явився, а тому відповідно до ч.1 ст. 280 та ст. 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 23 червня 2020 року між громадянином України ОСОБА_1 та ТОВ «ВІТАФУДЗ УКРАЇНА» укладений Договір № 23/06 про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. Договору ОСОБА_1 надав ТОВ «ВІТАФУДЗ УКРАЇНА» поворотну фінансову допомогу у сумі 400 000,00 грн., а ТОВ «ВІТАФУДЗ УКРАЇНА» взяв на себе зобов`язання повернути вказану суму коштів у строки передбачені Договором.

Відповідно до п.п. 2.4. і 3.1. Договору фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше 31.12.2020 року.

На виконання умов Договору, 23.06.2020 року ОСОБА_1 перерахував поворотну фінансову допомогу у сумі 400 000,00 грн. на користь ТОВ «ВІТАФУДЗ УКРАЇНА», що підтверджується квитанцією № 49959997 від 23.06.2020 року, виданою банківською установою.

В порушення своїх зобов`язань відповідач неналежно виконав свої зобов`язання та повернув грошові кошти із значним запізненням.

Так, відповідачем було здійснено наступні платежі для повернення грошових коштів: 24.02.2021р. платіж на суму 100 000,00 грн.; 30.03.2021р. платіж на суму 100 000,00 грн.; 28.04.2021р. платіж на суму 100 000,00 грн.; 28.05.2021р. платіж на суму 100 000,00 грн.

Таким, чином відповідачем не було належним чином виконано зобов`язання, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності за умовами Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору - у випадку неповернення (несвоєчасного повернення) Позичальником Позикодавцеві позики у визначений цим Договором строк, ..., Позичальник зобов`язаний разом з поверненням позики сплатити на користь Позикодавця штраф у розмірі, що дорівнює сумі позики. Оскільки сума позову складає 400 000,00 грн. (п. 2.1. Договору), то штраф складає 400 000,00 грн.

Виходячи з того, що договір поворотної фінансової допомоги не є окремим правочином у розумінні Цивільного кодексу і за своєю правовою природою є нічим іншим, як договором позики, то вживання відносно грошових коштів, що є предметом фінансової допомоги, термінології «позика» не є підставою для розмежування визначень «позика» і «поворотна фінансова допомога», адже в силу змісту Договору під цими визначеннями розуміється сума грошових коштів, що надавалася Відповідачу і яка повинна була бути своєчасно повернута Позивачу.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1049 Кодексу встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 цієї статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Судом встановлені підстави для застосування п. 4.2. Договору, оскільки відповідачем було порушено умови договору та не повернуто кошти у встановлений Договором строк

Разом з тим, за положенням частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд.

У вказаному висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 904/3763/18, від 13 травня 2019 року у справі № 904/4071/18, від 04 травня 2018 у справі № 917/1068/17, від 22 січня 2019 у справі № 908/868/18, № 914/1208/18 від 18 червня 2019 року.

Досліджуючи питання можливості зменшення неустойки, суд, з урахуванням того, що відповідачем станом на час розгляду справи повернуто позивачу кошти в повному обсязі, а також того, що сума штрафу значно перевищує розмір завданих збитків, дійшов висновку про можливість зменшення розміру штрафу до 150000,00 грн.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 7052,00 грн. та трьох процентів річних в розмірі 3369,87 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком, перевіреним судом.

Оцінюючи належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачем порушено умови договору, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 150000,00 грн., інфляційних втрат - 7052,00 грн. та трьох процентів річних. - 3369,87 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, судовий збір у розмірі 4204,23 грн.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 80, 81 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, ст.ст. 23, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 611, 625, 693, 901, 906 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафудз Україна» про стягнення штрафу, трьох процентів річних та інфляційних внаслідок неналежного виконання зобов`язань - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафудз Україна» на користь ОСОБА_1 150000,00 грн. штрафу, 17052,00 грн. інфляційних втрат та 3369,87 грн. трьох процентів річних.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафудз Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4204,23 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

товариство з обмеженою відповідальністю «Вітафудз Україна»: 03190, м. Київ, вул. Черняховського, 16/30, оф. 5, код ЄДРПОУ 41918576.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст судового рішення складено: 22.02.2022 року.