РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
23 лютого 2022 р. Справа № 120/14394/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа- підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі- ДПС України, відповідач 2), комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - комісія, відповідач 3) , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії від 29.09.2021 року №3172637/2869821596.
- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкову накладну №6 від 22.09.2021 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкової накладної.
На виконання вимог п.201.16 ст.201 ПК України позивачем направлено відповідачу документи, які підтверджували реальність господарських операцій. Проте, суб"єктом владних повноважень відмовлено у реєстрації накладної.
Позивач вказує, що ним виконано вимоги необхідні для реєстрації податкових накладних та надано всі необхідні документи, відтак, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації ПК є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою від 24.11.2021 р. відкрито провадження у справі і призначено справу за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
06.12.21 р. надійшов відзив від ГУ ДПС у Вінницькій області, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову мотивуючи тим, що ТОВ "Тесслагруп " відмовлено в реєстрації податкової накладної через те, що ФОП ОСОБА_1 не надано товарно-транспортних накладних та докуменітів, які підтверджують приймання зерна. Також зазначив, що повноваження щодо реєстрації податкових накладних є дискреційними.
06.12.21 р. подано відзив ДПС України, в якому заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві ГУ ДПС у Вінницькій області.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
22 вересня 2021 року між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ "Тесслагруп " (покупець) укладено договір постачання №5753-1 предметом якого є постачання та передання у власність покупця пшениці 2021 р. та оплата такого покупцем. Оплата товару остаточно здійснюється впродовж 3 днів з наданих постачальником оригіналів видаткових і податкових накладних, зареєстрованих в реєстрі.
На виконання договору ФОП ОСОБА_1 передано ТОВ "Тесслагруп " 22.09.2021 р. пшеницю в кількості 50 т на суму із урахуванням ПДВ 404 999, 82 грн., що підтверджується видатковою накладною №6 від 22.09.2021 р.
За наслідком проведення господарської операцій позивачем сформовано та направлено на реєстрацію податкову накладну №6 від 22.09.2021 р.
23.09.2021 р. позивачем отримано квитанцію, у якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
24.09.2021 р. надано письмові пояснення.
В подальшому, комісією прийнято рішення від 29.09.2021 року №3172637/2869821596 про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав не надання документів, які підтверджують приймання зерна та товарно - транспортні накладні.
На думку позивача, прийняте контролюючим органом рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
В розумінні пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку №1246).
Аналогічні за змістом норми містить постанова КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Постанова №1165 ).
Так, відповідно до пункту 10 Постанови №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 постанови №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.
Як видно із змісту квитанції від 23.09.2021 р. по податковій накладній виписаній позивачем контролюючим органом сформовано висновки про відповідність останньої критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.1 "Критерії ризиковості платника податків".
Як зазначалось вище та видно із квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, податковим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 2-4, 6-9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом МФУ 12.12.2019 № 520 (далі- Порядок №520) визначено, що пийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв`язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п. 13 Порядку №520).
Як встановлено судом, позивачем виписано податкову накладну за першою подією, а саме, у зв`язку відвантаженням товару та наданням послуг.
В підтвердження господарських операцій позивачем надано наступні документи: договір постачанння №5753-21; видаткову накладну №6 від 22.09.2021 р., договір складського зберігання №19 від 30.07.2021 р., складську квитанцію на зерно №322 від 22.09.2021 р., акт прийму - передачі від 22.09.2021 р., платіжне доручення №35929 від 23.09.2021 р.
При цьому, суд акцентує увагу, що згідно пункту 4.2 Договору постачання №5753-1 право власності на товар у покупця виникає з моменту передачі товару постачальником , що підтверджується випискою складської квитанції та трьостороннім актом.
В підтвердження передачі у власність позивачем контрагенту надано і складську квитанцію на зерно №322 від 22.09.2021 р. і акт прийму - передачі від 22.09.2021 р. Посилання контролюючого органу на договір зберігання зерна №19 від 30.07.2021 р. та необхідності надання товарно транспортних накладних, які б підтведжували приймання зерна та його доставку на думку суду є безпідставним, оскільки підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В даному ж випадку, позивачем подано до контролюючого органу пояснення та копії документів, які на думку останнього підтверджують реальність здійснених господарських операцій з контрагентом.
Окремо суд зазначає у на те, що в матеріалах справи містяться товарно - транспортні накладні датовані липнем - серпне 2021 р. та реєстри накладних на прийняте зерно, згідно яких видно, що позивач доставляв доо ТОВ "Аграріко" пшеницю, що також спростовує доводи відповідачів.
Із урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем виконано вимоги квитанції та надано необхідні відповідні пояснення і документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Окремо суд вказує й на те, що комісія регіонального рівня, незважаючи на надання відповідних пояснень, прийняла спірні рішення, якими відмовила в реєстрації ПК сформованих товариством з підстав надання документів оформлених із порушенням законодавства.
У зв`язку із чим суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, розрахункових документів, документів підтвердження відповідності продукції.
Суд звертає увагу, що платником податку надано і письмові пояснення і відповідні документи.
Окремо суд зазначає, що рішення комісії не містить мотиви причин не прийняття до уваги письмових пояснень наданих позивачем стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних .
З цього приводу суд окремо зауважує, що податкові накладні виписана по першій події, а саме, постачанню/відвантаженню товару, про що надано відповідні документи.
Отже, комісія регіонального рівня безпідставно відмовила в реєстрації податкових накладних, незважаючи на те, що позивачем надано всі необхідні документи.
Відтак, оцінюючи оскаржуване рішення, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:
- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;
- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
На думку суду, оскаржуване рішення прийнято без врахування розтлумачених критеріїв, відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд вказує, що Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Варто також зауважити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.
Окремо щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну, суд зазначає наступне.
Так, із положень частин третьої - четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пунктами 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
З аналізу наведених норм видно, що реєстрація ПН здійснюється у день прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної, при цьому, дата реєстрації є альтернативною. Зокрема, днем реєстрації може вважатись або день зазначений у судовому рішені, або день набрання законної сили рішенням суду.
Відтак, враховуючи, що судом встановлено протиправність рішення про відмову в їх реєстрації та їх скасування, суд доходить висновку про необхідність проведення реєстрації податкової накладної.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..
За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю. Судові витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 2270 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2021 року №3172637/2869821596 .
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 22.09.2021 року.
Стягнути на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден.код НОМЕР_1 ) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору а рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Фермерське господарство Юрченка Володимира Григоровича (вул.Центральна, 6, с. Кам`янки,Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 41014360).
Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150).
Відповідач 2: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, код 43005393).
Відповідач 3: комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Хмельницьке шосе, буд 7, м. Вінниця).
Повний текст рішення сформовано : 23.02.22 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2022 |
Оприлюднено | 25.02.2022 |
Номер документу | 103530827 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні