Рішення

від 21.02.2022 по справі 200/13558/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року Справа№200/13558/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності,дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

13 жовтня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення щодо припинення Позивачу соціальних регрес них виплат у рахунок відшкодування шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві з 01.03.2016 по 01.11.2019;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Новогродівського міського відділення нарахувати та виплатити Позивачу призначені йому соціальні регресні виплати у рахунок відшкодування шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві з 01.03.2016 по 01.11.2019.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку у відповідача та отримує страхові виплати.

Позивач зазначає, що на час звернення ним до суду із цим позовом щомісячні страхові регресні виплати у рахунок відшкодування шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві для нього є єдиним джерелом існування, однак, вказує позивач, відповідач з 01.03.2016 по 01.11.2019 призупинив її виплату, мотивуючи це тим, що відповідно до Постанови КМУ № 365 від 08.06.2016 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» суми соціальних виплат, які невиплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплдати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного КМУ України, який на тепершній час не визначений.

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують його конституційні права на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в період з жовтня 2015 року по травень 2016 року позивач отримував страхові виплати в Костянтинівському міському відділенні у зв`язку з набуттям статусу внутрішньо переміщеної особивідповідно до постанови КМУ від 01.11.2014 року № 509.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач отримував страхові виплати саме по травень 2016 року, а не по березень 2016 року, як зазначає в позовних вимогах.

Також відповідач вказує, що в грудні 2015 року позивачу була виплачена заборгованість по страховим виплатам за травень листопад 2014 року та з січня по жовтень 2015 року, а також виплачена доплата по перерахунку на 01.03.2014 року.

Вказує, що з 31.05.2016 року щомісячні страхові виплати позивачу були припинені у зв`язку з закінченням терміну дії довідки ВПО.

Зазначає, що за період з червня 2016 року по жовтень 2019 року позивач до інших відділень управіння ВД Фонду протягом вказаного періоду за продовженням щомісячних страхових виплат не звертався.

Так, відповідач вказує, що 07.11.2019 року позивач звернувся до Новогродівського міського відділення управління ВД Фонду в Донецькій області із відповідною заявою, тим самим здійснивши законодавчо встановлені дії, спрямовані на отримання страхових сум, а тому з листопада 2019 року по теперешній час позивач перебуває на обліку у Новогродівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області та отримує щомісячні страхові виплати.

У зв`язку із наведеним відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбаченихст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), Донецький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 18 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишив без руху та надав позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. або заяви про відстрочення (звільнення) сплати судового збору із відповідними доказами її обґрунтування.

Ухвалою від 16 листопада 2021 року суд повернув без розгляду клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору.За приписами частини 5статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою від 29 листопада 2021 року суд продовжив ОСОБА_1 встановлений судом строк усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме для надання суду документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. або заяви про відстрочення (звільнення) сплати судового збору із відповідними доказами її обґрунтування.

Ухвалою від 24 грудня 2021 року суд поновив ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі. Прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно достатті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд враховує, що відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановленонаступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шо підтверджується копією паспорта громадянина України, серія: НОМЕР_1 (а.с. 3-зв. бік а.с. 3, а.с. 6).

Згідно довідки серії 10 ААА-04 № 029881 від 02 березня 2011 року, позивачеві встановлена третя група інвалідності (зв. бік а.с. 8).

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК № 368658 від 02 березня 2011 року до довідки серії 10 ААА, позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 8-9).

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 1462-5000193507 від 13.09.2019 (а.с. 10).

Як встановлено судом позивач з 18 лютого 2010 року перебуває на обліку у відповідача як особа, що має застрахований страховий випадок профзахворювання, що отримане ним 08 грудня 2009 року (а.с. 23).

Як зазначив у відзиві відповідач, позивач в період з жовтня 2015 року по травень 2016 року позивач отримував страхові виплати в Костянтинівському міському відділенні у зв`язку з набуттям статусу внутрішньо переміщеної особивідповідно до постанови КМУ від 01.11.2014 року № 509.

З 31.05.2016 року щомісячні страхові виплати позивачу припиненні з підстав закінчення терміну дії довідки ВПО.

07.11.2019 року позивач звернувся до Новогродівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з заявою, відповідно до якої просиввиплатити йому раніше призначену йому страхову виплату за період в якому не проведено платежі відділенням виконавчої дирекції Фонду м. Сніжне та продовжити раніше призначену страхову виплату безстроково (а.с. 42).

Постановою Новогродівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 06.12.2019 № 0534/15731/15731/2 позивачу продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 4042, 60 грн. Виплати вирішено провадити з 01.11.2019 року безстроково (а.с. 23).

Дослідженням довідки про доходи ОСОБА_1 , що видана Костянтинівським міськом відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 12.01.2022 встановлено, що позивачу за період з березня 2014 року по травень 2016 року (включно) щомісячні суми страхових виплат нараховані та виплачені

Докази на підтвердження нарахування та виплати позивачу щомісячних сум страхових виплат за період з 01.06.2016 по 31.10.2019 року матеріали справи не містять.

На запит позивача «Щодо надання інформації про страхові виплати ОСОБА_1 » Новогродівське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області своїм листом від 08.04.2021 № 31.03-20/359 повідомило останнього про те, що він отримує страхові виплати з 01.11.2019 року (а.с. 5).

Судом встановлено, що право позивача на отримання страхових виплат відповідачем не оспорюється.

В судовому порядку виплата страхових виплат позивачу не припинялася.

Спірним питанням даної справи є правомірність не нарахування та невиплати позивачу страхових виплат за період з 01.03.2016 по 01.11.2019.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції Українигарантовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Положеннямистатті 46 Конституції Українизакріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно достатті 64 Конституції Україниконституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначеніЗаконом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999(далі - Закон № 1105-XIV).

Положеннямистатті 3 Закону № 1105-XIVвизначено принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

Відповідно до частини першоїстатті 36 Закону № 1105-XIVстраховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Частиною першою статті 47 № 1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:

1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина п`ятастатті 47 Закону № 1105-XIV).

Виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону УкраїниПро оплату праці(частина четверта, сьомастатті 47 Закону № 1105-XIV).

Відповідно до частини першоїстатті 46 Закону № 1105-XIVстрахові виплати і надання соціальних послуг припиняються:

1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;

4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Як встановлено судом, в період з жовтня 2015 року по травень 2016 року позивач отримував страхові виплати в Костянтинівському міському відділенні у зв`язку з набуттям статусу внутрішньо переміщеної особи відповідно до постанови КМУ від 01.11.2014 року № 509.

З 31.05.2016 року щомісячні страхові виплати позивачу припиненні з підстав закінчення терміну дії довідки ВПО.

В період з 01.06.2016 по 01.11.2019 страхові виплати позивачу не нараховувались та не виплачувались.

07.11.2019 року позивач звернувся до Новогродівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з заявою, відповідно до якої просиввиплатити йому раніше призначену йому страхову виплату за період в якому не проведено платежі відділенням виконавчої дирекції Фонду м. Сніжне та продовжити раніше призначену страхову виплату безстроково.

Постановою Новогродівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 06.12.2019 № 0534/15731/15731/2 позивачу продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 4042, 60 грн. Виплати вирішено провадити з 01.11.2019 року безстроково.

Крім того судом також встановлено, що в період з 01.06.2016 по 01.11.2019 позивач до будь-яких відділень Фонду соціального страхування України із заявою про продовження йому страхових виплат не звертався.

Суд зазначає, що відповідно до частин п`ятої, шостоїстатті 47 Закону № 1105-XIV, страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них; страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Суд також зазначає, що позивачу з 02.03.2011 року встановлено третю групу інвалідності безстроково у зв`язку з професійним захворюванням, тому в даному випадку відсутні підстави для невиплати раніше призначенихщомісячних страхових виплат.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про те, що невиплата належних позивачу страхових виплат за період з 01.06.2016 по 01.11.2019 є протиправною, оскільки не відповідає зазначеним критеріям правомірності.

Крім того, відповідач, не виплативши соціальні виплати за відсутності передбачених законами України підстав, порушив право позивача на їх отримання, при цьому, зазначене право є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономабо загальними принципами міжнародного права, положення.

Статтею 14 Конвенції визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до положеньКонституціїУкраїни, в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я,честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльностідержави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті1,3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (ч.2ст.46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другоюстатті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. В порядкустатті 24 Конституції Українигромадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними передзаконом, що виключає додаткові обмеження для внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно достатті 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Стаття 2 Закону України«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно статті 3 Закону України«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Відповідно достатті 29 ЦК України, місце проживання фізичної особи - це житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Частина шостастатті 29 ЦК Українидозволяє фізичній особі мати кілька місць проживання.

Враховуючи викладене, суд вважає доцільним застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові по справі № 243/3505/16-ц від 20.09.2018 року, в яких зазначено, що Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 року № 6-51цс17, та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат.

Статтею 6 КАС Українивизначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону УкраїниПро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права.

Так, Європейський суду з прав людини в рішенні від 26.06.2014 у справіСуханов та Ільченко проти України(заяви № 68385/10 та 71378/10, пункт 52 рішення), а також в рішенні від 19.06.2012 у справіХонякіна проти Грузії(Khoniakinav.Georgia, заява № 17767/08, пункт 72 рішення), зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Оскільки наявними матеріалами справи підтверджена невиплата позивачу страхових виплат за період з 01.06.2016 по 31.10.2019, проте не підтверджено припинення на підставі будь-якого рішення відповідача, є підстави вважати, що така бездіяльність відповідача є протиправною. Адже суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України, без дотримання правилстатті 2 КАС України.

Твердження позивача щодо невиплати йому страхових виплат з 01.03.2016 року по 01.06.2016 суд не приймає, оскільки матеріалами справи підтверджено, що в зазначені періоди нарахування та виплата сум страхових виплат позивачу здійснювалась.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доцільним застосувати висновки Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,які викладені в постанові від 21.08.2018 у справі № 219/3611/17, а саме:Без відкриття позивачем рахунку в установі - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (даліПАТ "Державний ощадний банк України"), у відповідача відсутні правові підстави для виплати пенсії з 01.07.2016 року і заборгованість з виплати пенсії, яка повинна нараховуватися відповідачем щомісячно з 01.07.2016 може бути виплаченою за умови відкриття позивачем рахунку в ПАТ «Державний ощадний банк України».

За приписами частини п`ятоїстатті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що суд дійшов висновку, що саме бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо невиплати позивачеві страхових виплат за спірний минулий період була протиправною, порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання відповідачанарахувати та виплатити виниклу заборгованість з щомісячних страхових виплат позивачу за період з 01.06.2016 по 01.11.2019 на рахунок, відкритий у ПАТДержавний ощадний банк України.

Відповідно дост. 19 Конституції УкраїниВідповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами.

Відповідно достатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, 2ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності,дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 24 грудня 2021року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Нормами частини другоїстатті 133 КАС України встановлено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із положеннями частини першої статті 139 КАСУкраїни, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС Українипередбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі908,00 грн., які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2,6,12,72-77,94,139,192-193,242-246,257-258,293,295,297, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, вул. Свободи, буд. 5; ЄДРПОУ: 41325231) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат у рахунок відшкодування шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві за період з 01.06.2016 по 01.11.2019.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5; ЄДРПОУ: 41355231) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) утворену заборгованість з щомісячних страхових виплат за період з 01.06.2016 по 01.11.2019 на рахунок, відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5; ЄДРПОУ: 41325231) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 22 лютого 2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров