Рішення

від 24.01.2022 по справі 640/16856/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м. Київ № 640/16856/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Бокатової Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальності «УТМК»простягнення заборгованості, присутні у судовому засіданні представника сторін:позивача - Попадюха С.В., відповідача - не прибув,ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код - 44116011, ел. пошта - kyiv.official@tax.gov.ua) (далі - позивач або ГУ ДПС у м. Києві) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальності «УТМК» (адреса: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 55, ідентифікаційний код - 39284872) (надалі - відповідач або ТОВ «УТМК»), у якому позивач просить суд стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальності «УТМК» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 11 294 181,29 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем не сплачено податковий борг у розмірі 11 294 181,29 грн. (одинадцять мільйонів двісті дев`яносто чотири тисячі сто вісімдесят одна гривня 29 коп.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/16856/21, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні.

Копію вказаної ухвали направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальності «УТМК», зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 01051 0689834 7. Копію ухвали отримано відповідачем 08.07.2021.

У відповідності до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі та про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не надав.

05.08.2021 судом оголошено перерву на 09.09.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2021.

07.10.2021, 09.11.2021, 14.12.2021 розгляд справи відкладено, справу призначено до розгляду на 25.01.2022.

У судовому засіданні у вказану дату представник позивача був присутній, представник відповідача не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

У вказану дату судом представником проголошено промову у судових дебатах, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УТМК» зареєстроване, як суб`єкт підприємницької/господарської діяльності, присвоєно ідентифікаційний код 39284872 і внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за адресою: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 55, та перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до довідки про суми податкового боргу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника податків (ІКП), у ТОВ «УТМК» наявна заборгованість перед бюджетом у сумі 11 294 181,29 грн, з яких:

з податку на додану вартість - 5 035 827,36 грн;

з податку на прибуток підприємств - 6 258 353,93 грн.

Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, Головне управління ДПС у с. Києві просить суд стягнути податковий борг за рахунок коштів на рахунках платника податків у банках, що обслуговують такого платника.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі по тексту - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з пунктами 15.1-15.2 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно 14.1.156 пункту 14 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з положеннями підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Так, статтею 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в абзаці четвертому пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу наведених положень слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими.

Як встановлено судом, стосовно ТОВ «УТМК» прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 1742615147 від 14.07.2017 про збільшення суми грошового зобов`язання на 2 473 752,50 грн з податку на додану вартість;

№ 1752615147 від 14.07.2017 про збільшення суми грошового зобов`язання на 2 338 066,00 грн з податку на прибуто підприємства за участю іноземних інвесторів.

Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом оскарження у судовому порядку у межах адміністративної справи № 826/13170/17.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2020 у справі № 826/13170/17 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська-транспортно-машинобудівельна компанія» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про оскарження податкових повідомлень-рішень від 14.07.2017 № 1742615147 та № 175215147 - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі № 826/13170/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська-транспортно-машинобудівельна компанія» залишено без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 255 КАС України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, податкові зобов`язання, визначені у податкових повідомленнях рішеннях від 14.07.2017 № 1742615147 та № 175215147, після набрання законної сили рішенням у справі № 826/13170/17, вважаються узгодженими та підлягали сплаті платником податку.

Матеріали справи підтверджують, що доказів сплати відповідачем визначених контролюючим органом грошових зобов`язань матеріали справи не містять.

Крім того, із наявної в матеріалах справи копії інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість та податку на прибуток вбачається, що податковий борг відповідача станом на день звернення позивача із позовом до суду становить 11 294 181,29 грн.

Доказів на спростування вказаного факту відповідачем не надано.

У той же час, зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

На адресу ТОВ «УТМК» складено та направлено податкову вимогу від 01.03.2021 № 8466-13 на загальну суму 11 294 166,93 грн, у тому числі основний платіж 4 077 005,61 грн, штрафні санкції 734 493,50 грн, пеня 6 482 667,82 грн.

Вказану вимогу вручено представнику ТОВ «УТМК» особисто 05.03.2021.

Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статті 95 ПК України. Зокрема, відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

У пункті 95.3 статті 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, з наведеного вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України, а відтак і дотримана встановлена ПК України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, та за рахунок готівки, що належить платнику податків, відповідають приписам чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Принагідно суд акцентує увагу, що згідно з частиною першою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі № 805/528/17-а (адміністративне провадження № К/9901/3571/17, № К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість відповідач по справі не надав жодного доказу на спростування позовних вимог.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «УТМК» (адреса: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 55, ідентифікаційний код - 39284872), з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на користь Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код - 44116011) податковий борг у сумі 11 294 181,29 грн (одинадцять мільйонів двісті дев`яносто чотири тисячі сто вісімдесят одна гривня 29 копійок), з якого: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) - 5 035 827,36 грн (п`ять мільйонів тридцять п`ять тисяч вісімсот двадцять сім гривень 36 копійок), податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (11020300) - 6 258 353,93 грн (шість мільйонів двісті п`ятдесят вісім тисяч триста п`ятдесят три гривні 93 копійки).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Текст рішення у повному обсязі складено 07.02.2022.

Суддя К.С. Пащенко