Рішення

від 08.02.2022 по справі 640/29848/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року м. Київ № 640/29848/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Індустар-М до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій висловлено прохання:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 12.11.2020 №30492-13 Головного управління Державної податкової служби у місті Києві;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 12.11.2020 № 30492-13 про опис майна у податкову заставу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві відкоригувати показники в інтегрованій картці платника Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" шляхом виключення даних про податкове зобов`язання із податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" в сумі 293 901,00 грн на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12.06.2015 №3826552802 форма "ВЗ" та відновлення даних про податковий кредит із податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" в сумі 293 901 грн на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2010 року, вересень 2010 року та жовтень 2010 року;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві відкоригувати показники в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" шляхом виключення даних про податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" в сумі 137 517,74 грн.

В обґрунтування адміністративного позову з урахуванням додатково поданих пояснень зазначено, що спірні рішення прийняті на підставі висновку відповідача про наявність у ТОВ "Індустар-М" податкового боргу з ПДВ у розмірі 137 517,74 грн, який виник 08.10.2020 внаслідок відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за постановою Верховного суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15, у зв`язку із чим контролюючим органом проведено коригування в інтегрованій картці платника ТОВ "Індустар-М" щодо включення даних про податкове зобов`язання із податку на додану вартість в сумі 293 901 грн на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12.06.2015 №3826552802 та виключення даних про податковий кредит із податку на додану вартість ТОВ в сумі 293 901 грн.

Позивач зауважує, що у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2010 року, вересень 2010 року та жовтень 2010 року ТОВ "Індустар-М" правомірно задекларовано податковий кредит в сумі 293 901 грн, що підтверджено довідками від 09.07.2010 №499/07-20-34867324 та від 22.12.2010 №1520/2-07-20-34867324. Таким чином, вказана сума податкового кредиту за жодних обставин не може перетворитись на суму податкового зобов`язання, відповідач не обґрунтував наявності підстав виникнення 20.03.2020 податкового зобов`язання на вказану суму.

Щодо виникнення вказаного зобов`язання та, як наслідок, податкового боргу на підставі постанови Верховного суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15 позивач зауважив, що 08.10.2020 виконане рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2019 у справі №826/8733/16, шляхом стягнення на користь ТОВ "Індустар-М" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та пені.

Доказів здійснення відшкодування податку на додану вартість 08.10.2020 на користь позивача саме на виконання постанови Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15 відповідач не надав.

Вимоги за адміністративним позовом у справі №826/12207/15 мали немайновий характер та не містили вимоги про стягнення заборгованості бюджету з податку на додану вартість на користь ТОВ "Індустар-М".

08.10.2020, коли відбулося виконання рішення Окружного адміністративного суду

м. Києва від 18.06.2019 у справі №826/8733/16, відповідачем в інтегрованій картці платника

не відображено у сумі підтвердженого податкового кредиту ТОВ "Індустар-М" суму 293 901 грн, оскільки цю суму податкового кредиту відповідач 20.03.2020 незаконно переніс до сум податкового зобов`язання.

Крім того, з огляду на позицію відповідача про те, що за ТС «Індустар-М» обліковувався податковий борг з податку на додану вартість у сумі 137 517,74 грн, який виник 08.10.2020 внаслідок відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за Постановою Верховного суду від 12.12.2019 у справі № 826/12207/15, ТОВ «Індустар-М» звернулося до Верховного Суду із заявою про роз`яснення постанови Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15. Ухвалою від 29.07.2021 у справі №826/12207/15 Верховний Суд відмовив задоволенні заяви про роз`яснення постанови від 12.12.2019, адже висновки постанови Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15 не містять положень, які допускають її неоднозначне розуміння, а постанова Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15 не підлягає виконанню.

Постанова Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №756/12207/15 не містить у будь-якій своїй частині висновків про те, що сума податку на додану вартість, сплачена ТОВ «Індустар-М» у березні, вереси жовтні 2010 року, у розмірі 293 901,00 грн є податковим зобов`язанням. До того ж, постанова Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15 не підлягає виконанню будь-яким чином, в тому числі зменшенням в ІКП ТОВ «Індустар-М» показників розміру переплати з податку на додану вартість на суму 293 901,00 грн шляхом визнання її податковим зобов`язанням на цю ж суму.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову ТОВ "Індустар-М". Вказав, що станом на 12.11.2020, відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів, за ТОВ "Індустар-М" обліковувався податковий борг з податку на додану вартість у сумі 137 517,74 грн, який виник 08.10.2020 внаслідок відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за Постановою Верховного суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15. У зв`язку із наявністю вказаного боргу прийнято оскаржувані рішення.

Позивачем подано відповідь на відзив.

Отже, керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

У березні, вересні та жовтні 2010 році ТОВ "Індустар-М" подані податкові декларації з податку на додану вартість, якими позивач визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів, у загальному розмірі 293 901,00 грн.

Правомірність нарахування ТОВ "Індустар-М" податкового кредиту у березні, вересні та жовтні 2010 року підтверджені довідками від 09.07.2010 №499/07-20-34867324 та від 22.12.2010 №1520/2-07-20-34867324.

17.03.2015 ТОВ "Індустар-М" подало до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, відповідно до якої суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість на рахунок платника у банку становить 57 857 грн, а сума залишку від`ємного значення попередніх (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку, становить 326 709 грн, в тому числі 293 901 грн задекларовані у березні, вересні та жовтні 2010 року, до якої додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

25.05.2015 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку ТОВ "Індустар-М" за результатом якої складено акт № 20/26-55-28-02/34867324, у якому зафіксовано відсутність порушень при відображені ТОВ "Індустар-М" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2015 року в сумі 57 857 грн та суми залишку від`ємного значення попередніх (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2015 року в сумі 32 808 грн, а також висновок про безпідставне декларування суми залишку від`ємного значення попередніх (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2015 року в сумі в розмірі 293 901 грн.

На підставі вказаного висновку ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві складено податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015 №3826552802, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 293 901 грн.

ТОВ "Індустар-М" оскаржило податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015 №3826552802 до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2015 у справі №826/12207/15 у задоволені адміністративного позову ТОВ «Індустар-М» до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2015 №3826552802 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2015 скасовано, адміністративний позов ТОВ «Індустар-М» до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015 №3826552802.

Постановою Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15 скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2015 залишено без змін.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2019 у справі №826/8733/16, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 та постановою Верховного Суду від 22.05.2020, задоволено адміністративний позов ТОВ «Індустар-М» про стягнення з Державного бюджету України через на користь ТОВ «Індустар-М» заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 759 061 грн, до складу якої включено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у березні, вересні та жовтні 2010 року у сумі 293 901 грн.

20.03.2020 контролюючим органом проведено коригування в ІКП ТОВ «Індустар-М» на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.06.2015 №3826552802 шляхом зменшення суми податкового кредиту на 293 901 грн та, відповідно, збільшення податкового зобов`язання ІКП ТОВ «Індустар-М» на вказану суму, а також зменшення переплати з 915 444,26 грн до 621 543,26 грн.

08.10.2020, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2019 у справі №826/8733/16, позивачу виплачено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 759 061 грн, в тому числі суму податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Індустар-М» у березні, вересні та жовтні 2010 року у загальному розмірі 293 901 грн.

Виплата вказаних коштів відображена 08.10.2020 в ІКП ТОВ «Індустар-М» як зменшення переплати на 759 061 грн, у зв`язку із чим, 08.10.2020 за даними ІКП у ТОВ «Індустар-М» виник податковий борг у розмірі 137 517,74 грн (621 543,26 грн - 759 061 грн).

Позивач листом від 04.11.2020 №225/11-20 повідомив відповідача через Електронний кабінет платника (№118252 від 04.11.2020) про виявлення помилкового віднесення 20.03.2020 сум податкового кредиту у розмірі 293 901,00 грн до податкового зобов`язання, як внесення даних про судове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2015 у справі № 826/12207/15, та просив терміново внести зміни до ІКП, змінивши статус 293 901,00 грн з податкового зобов`язання на податковий кредит. Крім того, лист від 04.11.2020 №225/11-20 подано у паперовій формі відповідачу, про що свідчить відбиток штампу відповідача на такому листі від 05.11.2020.

Доказів надання відповіді на вказані листи ТОВ «Індустар-М» матеріали справи не містять, відповідач не зазначає про надання такої відповіді.

У зв`язку із облікуванням за ТОВ «Індустар-М» станом на 11.11.2020 податкового боргу з ПДВ у розмірі 137 517,74 грн відповідачем сформовано податкову вимогу від 12.11.2020 №30492-13 про сплату вказаного податкового боргу, а також прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 12.11.2020 №30492-13.

Позивач не погодився із зазначеними коригуваннями 20.03.2020 ІКП щодо збільшення суми податкового зобов`язання з ПДВ на 293 901 грн, вказаними податковою вимогою від 12.11.2020 №30492-13 та рішенням про опис майна у податкову заставу від 12.11.2020 №30492-13, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Згідно пункту 89.3 статті 89 ПК України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Отже, підставою для надсилання платнику податків податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність у платника податків податкового боргу.

Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеної цим Кодексом.

Встановлено, що підставою для надсилання позивачу податкової вимоги від 12.11.2020 №30492-13 та прийняття рішення від 12.11.2020 №30492-13 про опис майна у податкову заставу слугував висновок відповідача про наявність у ТОВ «Індустар-М» станом на 11.11.2020 податкового боргу з ПДВ у розмірі 137 517,74 грн.

Дослідивши обставини виникнення вказаного податкового боргу суд зазначає наступне.

20.03.2020 контролюючим органом проведено коригування в ІКП ТОВ «Індустар-М» на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.06.2015 №3826552802 шляхом зменшення суми податкового кредиту на 293 901 грн та, відповідно, збільшення податкового зобов`язання ІКП ТОВ «Індустар-М» на вказану суму, а також зменшення переплати з 915 444,26 грн до 621 543,26 грн.

08.10.2020 контролюючим органом проведено коригування в ІКП ТОВ «Індустар-М» шляхом зменшення переплати на 759 061 грн, що зумовило виникнення податкового боргу у розмірі 137 517,74 грн (621 543,26 грн - 759 061 грн).

Разом з цим, суд зазначає, що відповідачем безпідставно проведено вказане коригування 20.03.2020, адже згідно податкового повідомлення-рішення від 12.06.2015 №3826552802 форми «ВЗ» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 293 901 грн, однак не виключено вказану суму зі складу податкового кредиту позивача та не включено таку суму до складу податкових зобов`язань.

Так, відповідно до пункту 2.2 розділу II Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 (чинного на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.06.2015 №3826552802 форми «ВЗ»), у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 7 про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «ВЗ»).

Отже, податкове повідомлення-рішення форми «ВЗ» складалося та направлялося контролюючим органом платнику податків виключно у випадку відмови у наданні бюджетного відшкодування на додану вартість.

Правомірність податкового повідомлення-рішення від 12.06.2015 №3826552802 досліджувалась та підтверджена судами у рамках розгляду справи №826/12207/15 з огляду на недотримання позивачем строку заявлення вказаної суми (293 901 грн) до бюджетного відшкодування.

Водночас, судами при розгляді справи №826/12207/15 жодним чином не спростовано наявності права позивача на податковий кредит у сумі 293 901 грн, а також не вказано про виникнення у ТОВ «Індустар-М» податкового зобов`язання з ПДВ на вказану суму у зв`язку із прийняттям вказаного податкового повідомлення-рішення від 12.06.2015 №3826552802.

Так, за змістом Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15, хоча ТОВ «Індустар-М» і втратив право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 293 901 грн, яке виникло у березні, вересні та жовтні 2010 року, на рахунок у банку, проте платник не позбавлений передбаченого пунктом 33 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України права збільшити розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Таким чином, прийняття та визнання правомірним податкового повідомлення-рішення від 12.06.2015 №3826552802, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 293 901 грн, не може свідчити про втрату у позивача право на податковий кредит на вказану суми чи збільшення його зобов`язань з ПДВ на цю суму.

Також суд враховує, що ухвалою від 29.07.2021 у справі №826/12207/15 Верховний Суд відмовив задоволенні заяви ТОВ «Індустар-М» про роз`яснення постанови від 12.12.2019, мотивуючи тим, що висновки постанови Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15 не містять положень, які допускають її неоднозначне розуміння, а постанова Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15 не підлягає виконанню.

З урахуванням наведеного суд вважає безпідставними посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на постанову Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/12207/15 як на підставу збільшення податкового зобов`язання ТОВ «Індустар-М» з ПДВ на 293 901 грн, а також проведене 20.03.2020 в ІКП ТОВ «Індустар-М» збільшення податкового зобов`язання з ПДВ на 293 901 грн з посиланням на податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015 №3826552802.

Отже, обліковування в ІКП ТОВ «Індустар-М» станом на 11.11.2020 податкового боргу з ПДВ у розмірі 137 517,74 грн суд вважає безпідставним, що свідчить про протиправність та необхідність скасування податкової вимоги від 12.11.2020 №30492-13 та рішення про опис майна у податкову заставу від 12.11.2020 №30492-13.

Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Таким чином в разі необхідності контролюючий орган має можливість здійснювати коригування облікових показників інтегрованої картки платника, в тому числі, в ручному режимі.

З 21.04.2021 правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно глави 4 Розділу V Порядку №5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Способи захисту права, як передбачені законом дії, безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності щодо захисту прав.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: а) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 2 статті 5 цього Кодексу, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведених норм процесуального законодавства слідує, що для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв`язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 31.01.2020 у справі № 560/4131/18, яка є обов`язковою для застосування згідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2021 у справі №820/11409/15 вказав, що картка облікового рахунку - це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету і, відповідно, зазначення в ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість, порушує права позивача, оскільки відображає суму неіснуючого податкового боргу.

Наявність інформації у інтегрованій картці, достовірність інформації у інтегрованій картці можуть бути оскаржені до суду.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 у справі № 804/1614/16 вказував, що облік нарахованих та сплачених сум податків і зборів, який ведеться органами ДФС, спричиняє правові наслідки для підприємства у вигляді змін у структурі податкових зобов`язань платника податків в інформаційних системах (базах) органів ДФС, що в свою чергу свідчить про наявність матеріально-правового інтересу у тому, щоб дані у картці особового рахунку підприємства правильно відображали фактичний стан його зобов`язань та платежів до бюджету. Відомості, внесені податковим органом до баз даних, є податковою інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, порушених безпідставним коригуванням 20.03.2020 ІКП ТОВ «Індустар-М», та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання відповідача відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника шляхом внесення до неї наступних змін:

- виключення даних щодо збільшення податкового зобов`язання із податку на додану вартість ТОВ "Індустар-М" в сумі 293 901 грн на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12.06.2015 №3826552802 форма "ВЗ" із одночасним відновленням даних про податковий кредит із податку на додану вартість ТОВ "Індустар-М" в сумі 293 901 грн на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2010 року, вересень 2010 року та жовтень 2010 року;

- виключення даних про податковий борг ТОВ "Індустар-М" з ПДВ в сумі 137 517,74 грн.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності спірних рішень та проведених коригувань в ІКП ТОВ "Індустар-М" з ПДВ, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про задоволення позову, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 8408 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ""Індустар-М" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 12.11.2020 №30492-13.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві заставу від 12.11.2020 №30492-13 про опис майна у податкову заставу.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві відкоригувати показники в інтегрованій картці платника Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" з податку на додану вартість шляхом:

- виключення даних про податкове зобов`язання із податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" в сумі 293 901,00 грн на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12.06.2015 №3826552802 форма "ВЗ";

- відновлення даних про податковий кредит із податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" в сумі 293 901 грн на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2010 року, вересень 2010 року та жовтень 2010 року;

- виключення даних про податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" в сумі 137 517,74 грн.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" (місцезнаходження юридичної особи: 01014, місто Київ, вулиця Тимірязєвська, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 34867324).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 44116011).

Суддя О.М. Чудак