Рішення

від 09.02.2022 по справі 640/7073/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2022 року м. Київ№ 640/7073/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД" до Київської митниці Держмитслужби України пропро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» з позовом до Київської митниці Держмитслужби України та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Держмитслужби про визначення коду товару №KT-UA100000-0001-2021 від 05.01.2021 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення Київської міської митниці Держмитслужби № UA100130/2020/00330 від 04.12.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/000004/1 від 26.01.2021 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення Київської міської митниці Держмитслужби №UA100130/2020/00015 від 26.01.2021;

- стягнути на користь позивача витрати понесені ним по сплаті судового збору у розмірі 4 540,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 21890,00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що ним вірно визначено код товару згідно УКТ ЗЕД, а митним органом, не враховано всі документи, які були подані ТОВ «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» для експертного дослідження товару, що мало своїм наслідком протиправне визначення коду товару відмінного від коду товару, який був визначений ним. Також позивач стверджує, що ним подано до митного оформлення всі належні документи, подані документи не містять ознак підробки та містять всі числові значення складових митної вартості, а висновки відповідача покладені в основу рішення про коригування митної вартості є необґрунтованими.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній вказує на правомірність прийнятих ним рішень, у зв`язку із чим просить суд відмовити у задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД», як покупцем та JANDIS SEAFOOD AS (ST-204), Норвегія, як постачальником укладено контракт №7/01/2020 від 17.01.2020, у відповідності до якого продавець зобов`язується продати покупцю свіжо морожену рибну продукцію, а покупець зобов`язаний прийняти і оплатити вартість товару у відповідності до статті 4 даного контракту.

На виконання цього договору позивач отримав від постачальника партію товару відповідно до інвойсу № 539 від 25.11.2020 та товарно-транспортної накладної від 26.11.2020 р., а саме:

1. Frozen bits and pieces skin on (Salmo Salar); вид пакування Boxes; маса нетто 13068,0 кг, брутто 14611,0 кг, знаки і номера 0304;

2. Frozen bits and pieces skin on (Salmo Salar); вид пакування Boxes; маса нетто 3410,0 кг, брутто 3870,0 кг, знаки і номера 0304;

3. Frozen bits and pieces skin on (Oncorhunchus mykiss); вид пакування Boxes; маса нетто 1608,0 кг, брутто 1800,0 кг, знаки і номера 0304;

4. Frozen bits and pieces skin on (Oncorhunchus mykiss); вид пакування Boxes; маса нетто 1020,0 кг, брутто 1143,0 кг, знаки і номера 0304;

5. Frozen Fish Product in Total; вид пакування Boxes; маса нетто 19106,0 кг, брутто 21424,0 кг, знаки і номера ST 204.

Далі товар.

З метою митного випуску товарів у митному режимі імпорту ТОВ «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» 03.12.2020 подано до Київської міської митниці Держмитслужби тимчасову митну декларацію №UA100130/2020/708973, у графі 31 якої зазначений товар: «Шматочки лосося на шкірі (Atlantic Salmon/ Salmo Salar Frozen bits and pieces skin off) та без шкіри (Atlantic Salmon/ Salmo Salar Frozen bits and pieces skin off) та шматочки форелі на шкірі (Oncorhunchus mykiss/ Frozen bits and pieces skin on) та без шкіри (Oncorhunchus mykiss/ Frozen bits and pieces skin on). У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 0304992100.

Посадовою особою митного органу Климовичем О. відібрано зразки товару, про що складено акт про взяття проб (зразків) товарів від 03.12.2020, які разом з запитом № 7.8-28.5/919 від 03.12.2020 про проведення досліджень та з копіями товаросупровідних документів направлені до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Держмитслужби України (далі - СЛЕД Держмитслужби) для проведення лабораторних досліджень товарів з метою встановлення визначальних характеристик товару для перевірки правильності класифікації товару відповідно до вимог УКТ ЗЕД.

Згідно з висновків СЛЕД Держмитслужби від 14.12.2020 № 1420003104-0266 та №1420003104-0286 від 30.12.2020 досліджена проба товару визначена як шматки філе лососевих, тому відповідач, керуючись Основними правилами інтерпретації класифікації товарів 1 та 6, класифікував товар за кодом УКТ ЗЕД 0304810000 як шматки філе риби родини лососевих - лосося атлантичного та УКТ ЗЕД 0304829000 як шматки філе риби родини лососевих - форелі.

Відділом кодування та класифікації товарів Київської митниці Держмитслужби на запит підрозділу митного оформлення про вирішення складного випадку класифікації товару прийнято рішення про визначення коду товару КТ-UА100000-0001-2021 від 05.01.2021, яким змінено опис товару, задекларованого позивачем у МД №UА100130/2020/708973 (графа 31 МД):

«Товар № 1. Шматки філе риби родини лососевих - лосося атлантичного (Salmo Salar) морожені, без додавання солі та спецій (прянощів), без теплової обробки - різні за формою та розміром шматки м`яса із шкірою риби, зрізані з боків риби (переважно хвостової частини) паралельно хребту та розрізані вздовж та/або впоперек (без плавців та хребтових, черевних і реберних кісток). Виробник: JANDIS SEAFOOD AS (ST-204). Країна виробництва - N0. 0304810000.

Товар № 2. Шматки філе риби родини лососевих - лосося атлантичного (Salmo Salar) морожені, без додавання солі та спецій (прянощів), без теплової обробки - різні за формою та розміром шматки м`яса риби, зрізані з боків риби (переважно хвостової частини) паралельно хребту та розрізані вздовж та/або впоперек (без шкіри, плавців та хребтових, черевних і реберних кісток; на окремих шматках наявні в незначній кількості дрібні кістки, видалити які цілком неможливо). Виробник: JANDIS SEAFOOD AS (ST-204). Країна виробництва - N0. 0304810000.

Товар № 3. Шматки філе риби родини лососевих - форелі (Oncorhunchus mykiss) морожені, без додавання солі та спецій (прянощів), без теплової обробки - різні за формою та розміром шматки м`яса риби (маса шматків становить від 17 г до 134 г), зрізані з боків риби (переважно хвостової частини) паралельно хребту та розрізані вздовж та/або впоперек (без шкіри, плавців та хребтових, черевних і реберних кісток; на окремих шматках наявні в незначній кількості дрібні кістки, видалити які цілком неможливо). Виробник: JANDIS SEAFOOD AS (ST-204). Країна виробництва - N0. 0304810000.

Товар № 4. Шматки філе риби родини лососевих - форелі (Oncorhunchus mykiss) морожені, без додавання солі та спецій (прянощів), без теплової обробки - різні за формою та розміром шматки м`яса із шкірою риби (маса шматків становить від 26 г до 124 г), зрізані з боків риби (переважно хвостової частини) паралельно хребту та розрізані вздовж та/або впоперек (без плавців та хребтових, черевних і реберних кісток). Виробник: JANDIS SEAFOOD AS (ST-204). Країна виробництва - N0. 0304810000.

Згідно результатів лабораторних досліджень проби №1-4 за висновками СЛЕД Держмитслужби від 14.12.2020 №1420003104-0266 та №1420003104-0286 від 30.12.2020 являють собою: №№1,4 - заморожені шматки філе - різні за формою та розміром шматки м`яса із шкірою риби родини лососевих, зрізані з боків риби (переважно хвостової частини) паралельно хребту та розрізані вздовж та /або впоперек (без плавців та хребтових, черевних і реберних кісток); №№2,3 - заморожені шматки філе - різні за формою та розміром шматки м`яса із шкірою риби родини лососевих, зрізані з боків риби (переважно хвостової частини) паралельно хребту та розрізані вздовж та /або впоперек (без шкіри, плавців та хребтових, черевних і реберних кісток; на окремих шматках наявні в незначній кількості дрібні кістки, видалити які цілком неможливо) та змінено коди товару (графа 33 МД) на 0304810000 по товару №1,2 та на 0304829000 по товару №3,4.

Надалі, відповідачем відмовлено позивачу у здійсненні митного оформлення товару відповідно до заявленої митної вартості та складено картку відмови №UA100130/2020/00330 від 04.12.2020 у прийнятті митної декларації №UА100130/2020/708973 від 03.12.2020, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з причини невірно зазначеного у ній коду та опису товару (далі оскаржуване та/або спірне рішення №1) та прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UА100000-0001-2021 від 05.01.2021 (далі оскаржуване та/або спірне рішення №2).

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням №1, №2 слід вказати про наступне.

Згідно із статтею 1 Митного кодексу України (далі МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частиною 1 статті 5 МК України регламентовано, що державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

Відповідно до положень статті 67, 68 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

За правилами частин 1-5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відповідно до частини 7 статті 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому, висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 8 ст. 69 МК України).

Аналізуючи вказані положення суд зазначає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №826/7208/16.

Отже, проаналізувавши матеріали справи суд звертає увагу на те, що для вирішення спору по суті в частині, що стосується спірних рішень №1, №2 необхідним є дослідження питання правильності/неправильності визначення декларантом - ТОВ «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» коду УКТЗЕД.

Перевіряючи вказані обставини суд враховує, що на виконання вимог статті 68 МК України Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі Порядок №428), який визначає процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №428 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Функції з ведення УКТЗЕД здійснюються Держмитслужбою.

Згідно із пунктом 12 Порядку №428 пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

Наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 №256 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі Пояснення до УКТЗЕД), у відповідності до яких пояснення до УКТЗЕД є одним допоміжних робочих матеріалів, що запроваджуються в Україні з метою забезпечення однакової інтерпретації і застосування УКТЗЕД.

Пояснення до УКТЗЕД містять тлумачення змісту позицій УКТЗЕД, терміни, короткі описи товарів і галузі можливого застосування цих товарів, класифікаційні ознаки та конкретні переліки товарів, що включені або виключені з тих чи інших товарних позицій, методи визначення різних характеристик товарів та іншу інформацію, як є необхідною для однозначного віднесення конкретного товару до певної товарної позиції УКТЗЕД.

Пояснення до УКТЗЕД складені на основі:

Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 року (Explanatory notes Harmonized commodity description and coding system. Sixth Edition (2017) World Customs Organization), розроблених Всесвітньою митною організацією (Радою митного співтовариства);

консолідованих Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Official Journal of the European Union, C 119, Volume 62, 29 March 2019), розроблених Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом), в яких коди товарів актуалізовані відповідно до Комбінованої номенклатури ЄС 2017 року (Official Journal of the European Union, L 294, Volume 59, 28 October 2016) та складаються зі змін до Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, які були надруковані до 18 червня 2020 року в Official Journal of the European Union;

Незважаючи на те, що тексти Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу можуть посилатися на відповідні норми Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, вони не замінюють Пояснення до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, а тому вони повинні розглядатися як додаткові пояснення і мають використовуватися разом з Поясненнями до Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Це ж саме стосується й Пояснень до УКТЗЕД, якщо вони мають посилання на Пояснення до Гармонізованої системи опису та кодування товарів або на Пояснення до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Пояснення до УКТЗЕД розроблені відповідно до 68 статті Митного кодексу України та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 N 428 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД.

Згідно з частиною першою статті 68 Митного кодексу України ведення Пояснень до УКТЗЕД здійснюється Державною митною службою України.

У той же час, відповідно до правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які містяться у Митному тарифі України, затвердженому Законом України від 04.06.2020 № 674-IХ "Про Митний тариф України" ( у редакції чинній станом на час подання позивачем митної декларації митному органу) (далі Закон № 674-IХ) назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Правилом 2 (Ь) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД встановлено, що будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

За правилом 3 (а) у разі коли у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Аналізуючи вказане суд приходить до висновку, що зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару с визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Згідно із Додатком до Закону № 674-IХ визначено митний тариф групу 03 «Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні», у примітках якої вказано про те, що ця група не включає:

(a) ссавців товарної позиції 0106;

(b) м`ясо ссавців товарної позиції 0106 (товарна позиція 0208 або 0210);

(c) рибу (а також її печінку, ікру та молочко), ракоподібних, молюсків, інших водяних безхребетних, мертвих та непридатних для вживання або таких, що не вживаються людиною за своєю природою або через їх стан (група 05); борошно, порошки та гранули з риби, ракоподібних, молюсків, інших водяних безхребетних, непридатних для їжі (товарна позиція 2301); або

(d) ікру осетрових чи ікру інших риб (товарна позиція 1604).

У цій групі термін "гранули" означає продукти, піддані агломерації чи безпосередньо пресуванню, чи з доданням зв`язувальної речовини в невеликій кількості.

Додаткові примітки:

1. У товарних категоріях 0305 32 11 і 0305 32 19 філе тріски (Gadus morhua, Gadus ogac, Gadus macrocephalus), що має загальний вміст солі 12 мас.% або більше, придатне для споживання людиною без подальшої промислової переробки, вважається солоною рибою.

Однак, заморожене філе тріски з загальним вмістом солі менше 12 мас.% класифікується в товарних підкатегоріях 0304 71 10 00 та 0304 71 90 00 тому, що фактичне та тривале збереження цієї тріски забезпечується головним чином замороженням.

2. Для цілей класифікації в товарних підкатегоріях, які зазначені у абзаці третьому цієї додаткової примітки, термін "філе" включає в себе "філейні частини", тобто смужки м`яса, що являють собою верхню або нижню, праву або ліву частину риби, у якої були видалені голова, нутрощі, плавці (спинний, анальний, хвостовий, черевний, грудний) і кістки (хребет або основний кістяк, черевні та реберні кістки, зяброві кістки або стремечко тощо).

На класифікацію такого продукту, як філе, не впливає розрізання його на частини, за умови, що ці частини можна ідентифікувати, що вони були отримані з філе.

Положення абзаців першого і другого цієї додаткової примітки стосуються таких риб:

(a) тунця роду Thunnus, товарних підкатегорій 0304 49 90 00 і 0304 87 00 00;

(b) меча-риби (Xiphias gladius), товарних підкатегорій 0304 45 00 00 і 0304 84 00 00;

(c) марлінів родини Istіophorіdae, товарних підкатегорій 0304 49 90 00 і 0304 89 90 00;

(d) океанічних акул (Hexanchus griseus, Cetorhinus maximus, Rhincodon typus, або родини Alopiidae, Carcharhinidae, Sphyrnidae and Isuridae), товарних підкатегорій 0304 47 90 00 і 0304 88 19 00.

До коду 0304 включено філе рибне та інше м`ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене: філе свіже або охолоджене тиляпії (Oreochromіs spp.), сома (Pangasіus spp., Sіlurus spp., Clarіas spp., Іctalurus spp.), коропа (Cyprіnus spp., Carassіus spp., Ctenopharyngodon іdellus, Hypophthalmіchthys spp., Cіrrhіnus spp., Mylopharyngodon pіceus, Catla catla, Labeo spp., Osteochіlus hasseltі, Leptobarbus hoevanі, Megalobrama spp.), вугря (Anguіlla spp.), латеса нільського (Lates nіlotіcus) і змієголова (Channa spp.):

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачем визначено код товару за УКТЗЕД 0304992100, як прісноводні риби, інші.

У той же час, митний орган на підставі висновків СЛЕД Держмитслудби кваліфіковано товари 1, 6 за кодом УКТЗЕД 034810000 (лосося тихоокеанського (Oncorhynchus nerka, Oncorhynchus gorbuscha, Oncorhynchus keta, Oncorhynchus tschawytscha, Oncorhynchus kіsutch, Oncorhynchus masou і Oncorhynchus rhodurus), лосося атлантичного (Salmo salar) і лосося дунайського (Hucho hucho) та 0304829000 (форелі (Salmo trutta, Oncorhynchus mykіss, Oncorhynchus clarkі, Oncorhynchus aguabonіta, Oncorhynchus gіlae, Oncorhynchus apache і Oncorhynchus chrysogaster): інше).

Як стверджує позивач, у зв`язку із незастосуванням СЛЕД Держмитслудби у висновку від 14.12.2020 №142003104-0266 міжнародного ГОСТ 34190-2017 він звернувся до митного органу із заявою вих. 16/12/20-1 від 16.12.2020 про проведення повторного експертного дослідження на підставі додатково наданих документів, а саме: розділ III пункту 2 технічної документації заводу із супровідним листом, де вказаний технологічний процес розділення риби, ГОСТ 34190-2017 підписаний Мінекономрозвитку України (Розділ 3 пункту 3.1 Субпродукти риби. Розділ 4 пункту 4.1.1.12, заява JANDIS SEAFOOD AS (ST-204) від 15.12.2020, пояснення JANDIS SEAFOOD AS (ST-204) від 15.12.2020.

ТОВ «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» вказує, що при повторному експертному дослідженні (повторний висновок №1420003104-0286 від 30.12.2020) СЛЕД Держмитслужби не вказано вагове значення взятих для проведення дослідження проб товару та не врахувано подані позивачем додаткові документи.

Суд критично ставиться до вказаних тверджень ТОВ «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» як підстави для задоволення позовних вимог мотивуючи це наступним.

Так у висновку СЛЕД Держмитслудби №1420003104-0286 від 30.12.2020 вказано, серед іншого, що за результатами дослідження всі проби ідентифіковано як заморожені шматки філе, не піддані тепловій обробці без додавання солі та спецій (прянощів).

Вказані висновки зроблені з урахуванням визначення термінів «філе риби» та «філе-кусок» згідно ДСТУ 4379:2005 та «філе-риби» - згідно з поясненням до товарної позиції 0304 Пояснень до УКТЗЕД.

У той же час, як вказано у висновку СЛЕД Держмитслудби №1420003104-0286, ГОСТ 34190-2017 та ГОСТ 3948-2016 не є чинним на території України. Суд звертає увагу, що вказане не спростовано позивачем та судом в ході розгляду справи не встановлено обставин чинності вказаних ГОСТІВ на території України (https://files.stroyinf.ru/Data/654/65439.pdf).

З урахуванням наведеного, посилання ТОВ «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» на вказані ГОСТи суд вважає безпідставними.

Натомість суд звертає увагу на те, що згідно ДСТУ 4379:2005 Філе рибне заморожене для визначення понять філе використовується: поздовжні половини риби без кісток, зрізані з тіла риби паралельно до хребта філе-кусок; Філе риб, розрізане на поперечні куски масою, не більшою ніж 1 кг філе в блоці; Підпресовані і заморожені філе у формі паралелепіпеда філе, заморожене поштучно; Одиничне заморожене філе риба-сирець.

За видами розбирання заморожене філе розподіляють на:

- філе без шкіри голова, хребет, реберні та плечові кістки, плавці, шкіра, нутрощі, чорна плівка, згустки крові видалені;

- філе зі шкірою без луски видалені луска та все, згідно з 5.3.1.1 (перший абзац), крім шкіри. У ставриди океанічної видалені «жучки»;

- філе без шкіри і кісток, виготовлене з тріски, пікші, сайди видалене все, згідно з (перший абзац), і залишки кісток основ плавців, розташованих уздовж хребта;

- філе зі шкірою машинного розбирання здвоєне без розтину по спинці з залишеними променями спинного плавця і наявністю залишків чорної плівки;

- Філе зі шкірою і лускою, виготовлене з тріски, видалене все, згідно з 5.3.1.1 (перший абзац), крім шкіри і луски;

- філе осетрових риб зі шкірою патрана риба, у якої видалені голова разом з грудними плавцями на рівні першої спинної «жучки» (що лишається при голові), хребцеві і реберні хрящі, нирки, плівки, «жучки», згустки крові старанно зачищені. Хрящі, розташовані у м`язовій тканині, не видаляють;

- Філе лемонеми з видаленою черевною частиною.

Можуть бути: філе океанічних риб зі шкірою з залишками реберних кісток та «жучок» у ставриди океанічної; філе макруронуса зі шкірою з залишками чорної плівки; філе атлантичної скумбрії з наявністю крупних реберних кісток.

Аналізуючи вказане суд приходить до висновку, що поперекові або поздовжені частини філе зі шкіркою або без неї, м`ясо риби з хвостової частини, незалежно від способів його виділення з риби при її розділенні, розглядаються як філе або філе-шматок.

Окрім того, суд акцентує увагу, що згідно із примітками до групи 03 для цілей класифікації в товарних підкатегоріях, які зазначені у абзаці третьому цієї додаткової примітки, термін "філе" включає в себе "філейні частини", тобто смужки м`яса, що являють собою верхню або нижню, праву або ліву частину риби, у якої були видалені голова, нутрощі, плавці (спинний, анальний, хвостовий, черевний, грудний) і кістки (хребет або основний кістяк, черевні та реберні кістки, зяброві кістки або стремечко тощо).

На класифікацію такого продукту як філе, не впливає розрізання його на частини, за умови, що ці частини можна ідентифікувати, що вони були отримані з філе.

Отже на переконання суду, митним органом правомірно кваліфіковано товари 1, 6 за кодом УКТЗЕД 034810000 та 0304829000.

При цьому, суд наголошує, що вага продукту, в даному випадку не є ознакою, що випливає на класифікацію товару за кодом УКТЗЕД, а тому відсутність інформації щодо неї у висновку СЛЕД Держмитслудби №1420003104-0286 від 30.12.2020 не вказує на його необґрунтованість.

Також не можуть бути взяті до уваги посилання позивача на експертне судово-товарознавче дослідження №1-21 від 18.01.2021, оскільки по-перше, висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер, а по-друге, судовим експертом використано ГОСТи, відомості про чинність яких на території України відсутні.

Беручи до уваги наведене в сукупності, суд вважає правомірним рішення Київської міської митниці Держмитслужби про визначення коду товару №KT-UA100000-0001-2021 від 05.01.2021.

Як наслідок суд не вбачає підстав для скасування рішення №KT-UA100000-0001-2021 від 05.01.2021, як і картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення Київської міської митниці Держмитслужби № UA100130/2020/00330 від 04.12.2020, з огляду на похідний характер позовних вимог в цій частині.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/000004/1 від 26.01.2021 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення Київської міської митниці Держмитслужби №UA100130/2020/00015 від 26.01.2021 суд вкаже про наступне.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).

Відповідно до частин 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Частинами 1-4 статті 53 МК України регламентовано наступне.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно із положеннями частин 1-3, 5 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до положень частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (ч. 12 ст. 264 МК України).

За приписами частин 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2, 5-8, 10 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

У відповідності до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №813/1229/16.

Судом встановлено, що 18.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» подано митному органу митну декларацію №UА100130/2021/520175, заповнену з урахуванням рішення про визначення коду товару, в якій товар задекларовано за кодами 0304810000 та 0304829000.

Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

Відповідно до графи 44 ЕМД від 18.01.2021 №UA100130/2021/520175 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем митному органу були подані: контракт № 7/01/2020 від 17.01.2020; доповнення до контракту №7 від 25.11.2020.; рахунок-фактура інвойс №539 від 25.11.2020; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) АR398938949 від 25.11.2020; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №20300028233 від 25.11.2020; сертифікат якості №539 від 25.11.2020; пояснення виробника компанії JANDIS STARFOOD AS (ST-204) від 15.12.2020; лист ST204 компанії JANDIS STARFOOD AS (ST-204) від 25.11.2020; експортна декларація країни відправлення ExpNr. 446091 LopNr. 2020060566 від 25.11.2020; експертний висновок судово-товарознавчої експертизи 2/18-01/21; загальна декларація прибуття №20UA141000142987Z2 від 01.12.2020; рішення про визначення коду товару КТ-UАІ00000- 0001-2021 від 05.01.2021 року; акт про взяття проб (зразків) товарів № UІА100130/2020/70897 від 02.12.2020; висновок СЛЕД Держмитслужби від 14.12.2020 № 1420003104-0266; висновок СЛЕД Держмитслужби №1420003104-0286 від 30.12.2020; Акт проведення огляду (переогляду) товарів №UA 100130/2020/708973 від 02.12.2020.

За наслідком дослідження поданих декларантом документів митним органом запропоновано позивачу надати додаткові документи, що підтверджують числові значення заявленою митної вартості товару.

26.01.2021 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/000004/1, у графі 33 якого визначено наступні підстави його прийняття:

«…документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари а саме: 1) В митній декларації країни відправлення № 446091 2020060566 відсутні підписи та печатки митних органів країни відправлення або лінійний штрих-код. 2) Зазначений в 44 графі митної декларації договір від 17.01.2020 № 17/01/2020 відсутній в електронних копія митниці. 3) В платіжному дорученні відсутнє посилання на рахунок, що унеможливлює ідентифікацію зазначеного документа з оцінюваною партією товару. Крім того, надано платіжне доручення без дотримання вимог, визначених в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976), яка передбачає проставляння на платіжних дорученнях дати, підпису та відбитку штампу банку. 4) Наданий прайс-лист надано виключено на оцінювану партію товару та має адресну спрямованість, тобто адресований безпосередньо покупцеві.

За результатами розгляду додатково наданих документів встановлено наступне.

1) Відповідно до рахунку від 25.11.2020 №539 оплата за товар має бути здійснена 10.12.2020. В той же час, відповідно до наданих банківських платіжних документів оплата здійснена, з порушенням встановлених термінів, 06.01.2020. Крім того, пунктом 4.5 контракту від 17.01.2020 №17/01/2020 передбачено, що в разі прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% за добу. Проте, інформація щодо сплаченої пені відсутня в наданому пакеті документів.

2) Відповідно до сертифікату якості від 25.11.2020 №539, виробником товару зазначено підприємство ISFLORD NORWAY AS. Проте, відповідно до графи 31 МД, виробником зазначено продавця товару. Зазначене суперечить інформації, що товар постачається за контрактом з виробником товару.

3) В наданій банківській виписці продавця, сума в національній валюті, сплачена виробнику товару ISFLORD NORWAY AS, більше ніж вартість зазначена в копії митної декларації країни відправлення.

4) Прайс-лист носить адресний характер та видано виключно на оцінювану поставку.

5) Надані податкові накладні не містять відміток щодо включення їх до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр). Крім того, оскільки не надано копії Реєстру, орган доходів і зборів не може впевнитись у відсутності розрахунків коригування до наданих податкових накладних.

Заявою декларант повідомив, що надати інші додаткові документи не має можливості.

Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: - неподання декларантом всіх запрошених документів; - відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Разом з тим, митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу державної митної служби наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості. Положеннями частини 6 статті 54 Кодексу встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або заявлені відомості містять розбіжності та не містять всіх складових митної вартості, необхідних при її обчислені, а також коли декларантом не подано документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 статті 53 Кодексу, а також у разі відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни яка сплачена або яка підлягає сплаті. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями вищезазначених статей Кодексу, використання заявленого декларантом рівня митної вартості неможливо. Виходячи з вищенаведеного, відповідно до положень статті 55 МКУ, здійснено коригування митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях з урахуванням інформації про вартість імпортованої рибної продукції на кордоні України Асоціації "Українських імпортерів риби та морепродуктів. Джерело інформації: митна декларація від 11.01.2021 №UА209210/2021/311, від 16.11.2020 №209210/2020/24056».

Тут і надалі спірне та/або оскаржуване рішення №3.

Також митним органом прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення Київської міської митниці Держмитслужби №UA100130/2020/00015 від 26.01.2021 (далі оскаржуване та/або спірне рішення №4).

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані рішення №3, №4 на відповідність критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України суд звертає увагу на наступне.

Щодо тверджень митного органу в частині відсутності інформації щодо сплаченої пені, з урахуванням того, що відповідно до рахунку від 25.11.2020 №539 оплата за товар має бути здійснена 10.12.2020, однак здійснена з порушенням встановлених термінів 06.01.2020, суд відмітить таке.

В матеріалах справи міститься додаток №7/1 від 08.12.2020 до контракту №17/01/2020 від 17.01.2020, інвойсу №539 від 25.11.2020, у відповідності до якого сторони погодили зробити виключення по поставці товару згідно інвойсу №536 і не застосовувати умови описані у контракті в пункту 4 Умови оплати та поставки, підпункту 4.5 в частині штрафних санкцій у випадку прострочення оплати. Покупець не буде сплачувати продавцю пеню в розмірі 0,1% на добу від несплаченої в строк суми, до повної оплати по даній поставці.

Суд враховує, що додаток №7/1 від 08.12.2020 до контракту №17/01/2020 від 17.01.2020, інвойсу №539 від 25.11.2020 міститься в матеріалах справи, однак звертає увагу на те, що вказаний документ відсутній у графі 44 митної декларації №UA100130/2021/520175 від 18.01.2021 та у переліку документів, на підставі яких митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100000/2021/000004/1 від 26.01.2021.

Разом з цим, на переконання суду наведені обставини не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості товару, з огляду на наступне.

Так, згідно інвойсу №539 від 25.11.2020 ціна за товар визначена на рівні 54 199,80 доларів США. Разом з цим, умови контракту не передбачають, що до ціни товару входить (включається) пеня за порушення строків розрахунків за контрактом.

Суд відмічає, що пеня за порушення строків розрахунків за контрактом є фактично штрафною санкцією та жодним чином не впливає та не може вплинути на ціну поставленого товару згідно умов контракту №17/01/2020 від 17.01.2020 та інвойсу №539 від 25.11.2020, за відсутності відповідних застережень у вказаних документах.

Отже, на переконання суду відсутність інформації про суми сплаченої пені не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Більше того, суд акцентує увагу на тому, що пункт 4 частини 2 статті 53 МК України вимагає від декларанта надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, а не документів, що підтверджують сплату/несплату штрафних санкцій згідно укладених контрактів.

Що ж стосується зауважень митниці в частині відмінності між виробником та постачальником товару слід вказати наступне.

Так, відповідно до сертифікату якості від 25.11.2020 №539 виробником товару зазначено підприємство ISFLORD NORWAY AS. Згідно із графою 31 митної декларації виробником зазначено продавця товару - JANDIS SEAFOOD AS (ST-204).

У той же час, досліджуючи сертифікат якості від 25.11.2020 №539 суд вказує, що експортером визначено JANDIS SEAFOOD AS.

При вирішенні спору по суті суд враховує, що згідно листа від 25.11.2020 ISFLORD NORWAY AS працює як інтегральна частина компанії JANDIS SEAFOOD AS і є партнерами і виробниками рибопродуктів. У зв`язку із цим компанія JANDIS SEAFOOD AS є виготовляючою компанією і може бути вказана як компанія-виробник.

Суд звертає увагу, що митним органом не аргументовано, яким чином вказані розбіжності безпосередньо могли та/або вплинули на визначення митної вартості товару.

За таких обставин, суд вважає помилковими висновки відповідача в цій частині, як підстави для коригування митної вартості товарів.

Що ж стосується обставин того, що в банківській виписці продавця сума в національній валюті, сплачена виробнику товару ISFLORD NORWAY AS більша, ніж вартість зазначена в копії митної декларації країни відправлення, слід вказати, що наведені твердження не можуть бути підставами для коригування мирної вартості, з огляду на наступне.

По-перше, взаємовідносини JANDIS SEAFOOD AS із ISFLORD NORWAY AS жодним чином не стосуються позивача.

По-друге, в матеріалах справи наявна довідка АТ «Альфа-Банк» від 20.01.2021 №04641, у якій повідомляється про сплату позивачем 06.01.2021 54199,80 доларів США згідно контракту №17/01/2020 від 17.01.2020 та інвойсу №539 від 25.11.2020 з нерезидентом JANDIS SEAFOOD AS; меморіальний ордер №102551673 від 06.01.2021; акт звірки.

На переконання суду, ТОВ «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» надано митному органу належні документи, що підтверджують факт оплати ним товару згідно контракту №17/01/2020 від 17.01.2020 та інвойсу №539 від 25.11.2020 та які в повній мірі дають можливість ідентифікувати складові митної вартості товару (її розмір).

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Між тим, чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання в платіжному документі на інвойс чи проформу-інвойс.

Отже, сама по собі відсутність у платіжних документах посилання на інвойс чи проформу-інвойс, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

За таких обставин, доводи відповідача в цій частині суд також вважає помилковими та такими, що не можуть бути підставами для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Що ж стосується прай-листа, то суд вкаже, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною 2 статті 53 МК України, який має надати декларант під митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару. Прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідними контрактами та/або інвойсами.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №825/15796/16.

Отже, доводи митного органу в цій частині також не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів.

Разом з цим, не можуть бути взяті до уваги посилання митного органу на неможливість застосування попередніх методів і визначення митної вартості із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях за МД від 11.01.2021 №UА209210/2021/311, від 16.11.2020 №209210/2020/24056, оскільки при здійсненні коригування митної вартості в рішеннях про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідних товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 809/4367/15.

Також при вирішенні спору по суті суд враховує, що дані митного органу про вищу вартість розмитнених товарів не можуть мати більше значення, ніж подані декларантом документи про товар. Такі дані митного органу не можуть бути єдиною підставою для коригування митної вартості.

Декларант має право на свободу підприємницької діяльності. Торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок тощо).

Сама по собі відмінність заявленої митної вартості і митної вартості подібних товарів не може бути беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №810/1479/16, від 21.08.2020 у справі №814/1521/16.

Крім того, аналізуючи доводи обох сторін, суд звертає увагу й на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не наведено достатніх підстав, які б вказували не неможливість коригування заявленої позивачем митної вартості товару за жодним іншим методом, що передує резервному (шостому).

Отже, на переконання суду, подані позивачем до митного оформлення документи не містять ознак підробки та містять всі числові значення складових митної вартості для визнання такої вартості за ціною договору (контракту) і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було проведено повного та всебічного дослідження поданих декларантом документів, а натомість здійснено коригування заявленої ним митної вартості товарів з формальних підстав, що не відповідають сутності та змісту виниклих правовідносин.

Таким чином суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийняття ним рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/000004/1 від 26.01.2021.

Отже, вищевикладене вказує на протиправність спірного рішення №3, що, у свою чергу зумовлює наявність правових підстав для скасування останнього і, як наслідок скасування оскаржуваного рішення №4, з огляду на похідних характер позовних вимог в цій частині.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме визнання протиправними та скасування рішення Київської міської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/000004/1 від 26.01.2021 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення Київської міської митниці Держмитслужби №UA100130/2020/00015 від 26.01.2021.

Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, то сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача становить 2720,00 грн.

Вирішуючи ж питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд враховує наступне.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесення ТОВ «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» витрат на правничу допомогу ним надано до суду: договір про надання правової допомоги №01.02-21 ЮР від 13.02.2021, рахунок на оплату №02-21 від 25.02.2021, платіжне доручення №416 від 03.03.2021; акт надання послуг №1 від 03.03.2021

Згідно із пунктом 4.1 про надання правової допомоги №01.02-21 ЮР від 13.02.2021за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) в розмірі передбаченим кошторисом, який є невід`ємною частиною цього договору.

Як вбачається з наданих документів позивачу надано наступні послуги (правничу допомогу) попереднє вивчення документів, надання консультацій щодо шляхів захисту порушеного права 2 год. 4 378,00 грн. (із розрахунку 1 год. 2 189,00 грн.) та детальне вивчення та аналіз документів щодо митного оформлення товару клієнтом, допомога у зборі та оформленні доказів для обгрунтування позову, складання та оформлення позовної заяви 8 год. 17 512,00 грн. Загальна сума витрат понесених на правничу допомогу становить 21 890,00 грн.

Суд звертає увагу, що митним органом не подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Отже, з огляду на те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, то сума судових витрат на правничу допомогу підлягає відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам та становить 10 945,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 132, 134, 139, 143, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, б. 66, код ЄДРПОУ 36867881) до Київської митниці Державної митної служби (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/000004/1 від 26.01.2021.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення Київської міської митниці Держмитслужби №UA100130/2020/00015 від 26.01.2021.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці Державної митної служби (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, б. 66, код ЄДРПОУ 36867881) сплачений ним судовий збір у розмірі 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці Державної митної служби (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІШ ЛАЙН ТРЕЙД» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, б. 66, код ЄДРПОУ 36867881) витрати понесенні ним на правничу допомогу у розмірі 10 945 (десять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн. 00 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева