Рішення

від 09.02.2022 по справі 640/4178/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2022 року м. Київ № 640/4178/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Конект-А до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конект-А" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2018 №0929241206 та №0929291206.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0929241206 та №0929291206 прийняті контролюючим органом на підставі висновків акту камеральної перевірки від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16 про те, що ТОВ "Конект-А" у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року безпідставно зазначило у рядку 16.1 «Значення рядку попереднього звітного (податкового) періоду» суму 4506 грн у зв`язку із не відображенням такої суми у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації ТОВ "Конект-А" з податку на додану вартість за серпень 2018 року. Тому, на думку відповідача, ТОВ "Конект-А" завищено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту за вересень 2018 року на суму 4506 грн, що у свою чергу призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2018 року на суму 3054 грн та заниження суми ПДВ, що за результатом звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету на суму 1452 грн.

Разом з цим, відсутність у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації ТОВ "Конект-А" з податку на додану вартість за серпень 2018 року суми 4506 грн зумовлене помилкою, яку ТОВ "Конект-А" виправило 22.10.2018 шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації ТОВ "Конект-А" з податку на додану вартість за серпень 2018 року. Тому, станом на час проведення камеральної перевірки рядок 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації ТОВ "Конект-А" з податку на додану вартість за серпень 2018 року повинен містити значення « 4506».

Також позивач зауважив, що акт камеральної перевірки від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16 надійшов на адресу позивача не підписаний посадовою особою, яка проводила перевірку.

Крім того, позивач зауважив, що згідно податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0929241206 до ТОВ "Конект-А" застосовано штраф у розмірі 50% від суми донарахування, як до платника якому повторно визначено зобов`язання з ПДВ протягом 1095 днів. При цьому, попереднє в межах 1095 днів донарахування ТОВ "Конект-А" податкового зобов`язання з ПДВ проведене на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.11.2018 №0819051206, яке позивач оскаржив до суду про що повідомив контролюючий орган листом від 27.11.2018 №03.11.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2019 позовну заяву ТОВ "Конект-А" прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зауважив, що у ході камеральної перевірки, результати якої зафіксовані у акті від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16, встановлено, що ТОВ "Конект-А" у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року безпідставно зазначило у рядку 16.1 «Значення рядку попереднього звітного (податкового) періоду» суму 4506 грн у зв`язку із не відображенням такої суми у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації ТОВ "Конект-А" з податку на додану вартість за серпень 2018 року. Таким чином, ТОВ "Конект-А" завищено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту за вересень 2018 року на суму 4506 грн, що у свою чергу призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2018 року на суму 3054 грн та заниження суми ПДВ, що за результатом звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету на суму 1452 грн.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

19.09.2018 ТОВ "Конект-А" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2018 року у якій не заповнено рядок 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

22.10.2018 ТОВ "Конект-А" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2018 року у рядку 16.1 «Значення рядку попереднього звітного (податкового) періоду», якої вказано суму 4506 грн.

Також 22.10.2018 ТОВ "Конект-А" подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації ТОВ "Конект-А" з податку на додану вартість за серпень 2018 року, яким скориговано значення рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 року шляхом зазначення у такому рядках 19, 19.1, 21 суми 4506 грн.

21.11.2018 посадовою особою ГУ ДФС у місті Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ "Конект-А" за вересень 2018 року, результати якої відображені у акті від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16.

У акті від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16 зафіксовано порушення ТОВ "Конект-А" вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), адже ТОВ "Конект-А" у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року безпідставно зазначило у рядку 16.1 «Значення рядку попереднього звітного (податкового) періоду» суму 4506 грн у зв`язку із не відображенням такої суми у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації ТОВ "Конект-А" з податку на додану вартість за серпень 2018 року. Таким чином, ТОВ "Конект-А" завищено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту за вересень 2018 року на суму 4506 грн, що у свою чергу призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2018 року на суму 3054 грн та заниження суми ПДВ, що за результатом звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету на суму 1452 грн.

12.12.2018 ГУ ДФС у місті Києві на підставі вказаних висновків акту камеральної перевірки від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0929241206, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за вересень 2018 року на 3054 грн;

- №0929291206, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ "Конект-А" з ПДВ на 1452 грн, а також застосовано штрафні санкції у розмірі 50% у сумі 726 грн з огляду на повторне донарахування вказаного податку протягом 1095 днів.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0929241206 та №0929291206, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 28.05.2020 у справі №818/532/16 Верховний Суд зауважив, що незалежно від того, чи проведена невиїзна документальна перевірка та чи прийнято як її наслідок податкове повідомлення-рішення, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та/або проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого податкового повідомлення-рішення. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу.

Вчинені контролюючим органом процедурні порушення під час призначення та проведення зазначеної перевірки підлягають оцінці і з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість платника податків захистити свої права, зокрема, щодо надання відомостей контролюючому органу задля правильного установлення обставин та обґрунтованості висновків, та чи призвели установлені процедурні порушення до необґрунтованості чи помилковості висновків контролюючого органу.

Таким чином, суд у першу чергу надає правову оцінку доводів позивача про те, що акт камеральної перевірки від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16 надійшов на адресу позивача не підписаний посадовою особою, яка проводила перевірку.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За приписами пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Встановлено, що доданий до позовної заяви примірник акт камеральної перевірки від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16 не підписаний посадовою особою, яка проводила перевірку.

У відзиві не позовну заяву відповідач не заперечує доводів позивача у цій частині.

Разом з цим, суд зазначає, що відсутність у акті камеральної перевірки від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16 підпису посадової особи, яка проводила перевірку, не вплинула на зміст такого акту та прийнятих на його підставі спірних рішень.

Також позивач не обґрунтував яким чином відсутність у акті камеральної перевірки від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16 підпису посадової особи, яка проводила перевірку порушує чи обмежує його права у межах спірних правовідносин.

При цьому, отримавши непідписаний акт перевірки позивач не був позбавлений подати заперечення на такий акт.

Тому, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутність у акті камеральної перевірки від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16 підпису посадової особи, яка проводила перевірку, не може слугувати достатньої підставою для визнання протиправними ти скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2018 №0929241206 та №0929291206.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Відповідно пункту 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).

За змістом Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (Порядок №21)

сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пунктів 50.1, 50.2 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №21, подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість платник податків подає у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Отже, умовою подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість є самостійне виправлення платником податків відповідних помилок.

Проаналізувавши подані ТОВ "Конект-А" податкові декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2018 року, уточнюючий розрахунок до податкової декларації ТОВ "Конект-А" з податку на додану вартість за серпень 2018 року, а також зважаючи на відсутність заперечень відповідача щодо подання позивачем вказаного уточнюючого розрахунку, змісту та наслідків подання такого розрахунку, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відсутність у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації ТОВ "Конект-А" з податку на додану вартість за серпень 2018 року суми 4506 грн зумовлене помилкою, яку ТОВ "Конект-А" виправило 22.10.2018 шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації ТОВ "Конект-А" з податку на додану вартість за серпень 2018 року.

Таким чином, станом на час проведення камеральної перевірки рядок 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації ТОВ "Конект-А" з податку на додану вартість за серпень 2018 року повинен містити значення « 4506», що у повній мірі спростовує зазначені висновки акту від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16 про порушення ТОВ "Конект-А" вимог пункту 200.4 статті 200 ПК України.

Згідно пункту 123.1 статті 123 ПК України У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Встановлено, що згідно податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0929241206 до ТОВ "Конект-А" застосовано штраф у розмірі 50% від суми донарахування, як до платника якому повторно визначено зобов`язання з ПДВ протягом 1095 днів.

При цьому, ні в акті від 21.11.2018 №19411/26-15-12-06-16, ні в податковому повідомленні-рішенні від 12.12.2018 №0929241206 та розрахунку до нього, ні у відзиві на позовну заяву, контролюючий орган не зазначає згідно якого рішення ТОВ "Конект-А" донараховані зобов`язання з ПДВ в межах 1095 днів до часу прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0929241206.

У свою чергу позивач зауважив, що попереднє в межах 1095 днів донарахування ТОВ "Конект-А" податкового зобов`язання з ПДВ проведено на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.11.2018 №0819051206, яке позивач оскаржив до суду про що повідомив контролюючий орган листом від 27.11.2018 №03.11.

Водночас, матеріалами справи не підтверджується факт направлення позивачем до контролюючого органу вказаного листа від 27.11.2018 №03.11.

Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста від 12.02.2019 відкрито провадження у справі №640/2126/19 за позовом ТОВ "Конект-А" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2018 №0819051206. Рішенням Окружного адміністративного суду міста від 03.03.2020 у справі №640/2126/19 задоволено позов ТОВ "Конект-А", визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.11.2018 № 0819051206.

Згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, станом на час прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0929241206 контролюючому органу не було відомо про оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 12.11.2018 №0819051206.

Наведене свідчить про обґрунтованість дій відповідача щодо вибору розміру штрафної санкції, яка підлягає застосуванню згідно податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0929241206, що, однак, не спростовує зазначених висновків щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0929241206 в цілому.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірних рішень, а доводи позивача та матеріали справи свідчать про протилежне, відтак, наявні підстави для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2018 №0929241206 та №0929291206.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Встановлено, що за звернення до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 1921 грн згідно платіжного доручення від 07.03.2019 №256, а тому позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 1921 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конект-А" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 12.12.2018 №0929241206 та №0929291206.

Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конект-А" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Конект-А" (місцезнаходження юридичної особи: 04112, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 48, офіс 609; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41122860).

Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Суддя О.М. Чудак