Рішення

від 10.02.2022 по справі 640/25958/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року м. Київ №640/25958/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Продойл Трейд»до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби Українипровизнання протиправним та скасування рішення та карткивстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продойл Трейд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби України, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100330/2021/000055/2 від 12.08.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100330/2021/10067 від 12.08.2021 року.

Позовні вимоги вмотивовано протиправною відмовою відповідача в митному оформленні ввезеного на митну територію України позивачем товару за заявленою ним вартістю, визначеною самостійно за основним методом. На підтвердження митної вартості позивач надав необхідний пакет документів, передбачений статтею 53 Митного кодексу України, який відповідачем безпідставно не взято до уваги. Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості за резервним методом, відповідачем скориговано митну вартість на товар.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні, стверджуючи про те, що декларантом до митного органу подано митну декларацію для здійснення митного оформлення з документами, які не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, надані позивачем додаткові документи унеможливлювали перевірку митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність отримання від декларанта визначених статтею 53 Митного кодексу України додаткових документів та відомостей. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані) не дали можливості остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв`язку з чим було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Крім цього, у відзиві на позовну заяву, відповідач просив замінити первинного відповідача - Київську митницю Держмитслужби на його правонаступника - Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доцільність заміни первинного відповідача його правонаступником в межах положення статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

З приписів пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Kабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 вбачається, що права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 вересня 2020 року № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» (надалі - Постанова).

Пунктом 1 Постанови передбачено спосіб реорганізації територіальних органів Державної митної служби, зокрема, Київської митниці Держмитслужби, шляхом приєднання до Державної митної служби (створення єдиної юридичної особи).

Відповідно до пункту 2 Постанови територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, шо будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Наказом Держмитслужби від 19 жовтня 2020 року №460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснено реєстрацію Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України: код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А.

Згідно з частиною другою статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» відокремлені підрозділи центрального органу виконавчої влади утворюються без статусу юридичної особи та є органом державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.

Згідно наказу Державної митної служби України від 30 червня 2021 року № 472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи» митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України з 00 год. 00 хв. 01 липня 2021року розпочато здійснення функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Таким чином, Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України розпочала свою діяльність з 01 липня 2021 року. В свою чергу, Київська митниця Держмитслужби перебуває в стані припинення, що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій заперечив проти висновків, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продойл Трейд» та компанією SOCAR OVERSEAS LTD, юридичною особою створеною та зареєстрованою за законодавством ОАЕ, Дубай, укладено Контракт купівлі-продажу полімерів №7/21 від 22 червня 2021 року.

Відповідно до пункту 1 Контракту, Продавець повинен продати та доставити, а Покупець повинен придбати та прийняти Поліпропілен та Поліетилен високої щільності (ПВД'), надалі іменовані як «Продукти» разом і як «Продукт» окремо, з хорошим та товарним заголовком, вільним від усіх обтяжень та за номенклатурою, в кількості, за ціною та місцем поставки, що зазначені у відповідних Додатках до Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно пункту 4.1. Контракту Продукція доставляється Продавцем і приймається Покупцем на визначених умовах доставки до визначеного пункту призначення («Пункт доставки»). Пункт доставки визначається Сторонами на основі взаємної письмової згоди. Залежно від призначеної доставки, Продукція може бути доставлена залізничним транспортом або вантажівкою на умовах DAP, СРТ або FCA, відповідно. Умови доставки регулюються правилами «ІНКОТЕРМС-2010», настільки, наскільки ці правила не суперечать умовам цього Контракту. У разі будь-якого конфлікту між цим Контрактом та ІНКОТЕРМС цей Контракт має перевагу. Право власності на відповідну партію Продукції передається від Продавця Покупцеві в момент передачі Продукції разом із ризиком відповідно до відповідних умов доставки.

Пунктом 5.1. Контракту погоджено, що ціна за метричну тону кожного Продукту узгоджується у відповідному Додатку. Покупець зобов`язаний переказати Продавцю суму в доларах США відповідно до рахунка-фактури (інвойсу) за кожну партію поставленого Продукту впродовж 30 (тридцяти) банківських днів з дати поставки Продукту. Відповідно до пункту 5.2. Контракту оплата здійснюється в доларах США на підставі інвойсу Продавця без будь-яких знижок, взаємозаліків, зустрічних вимог, утримання чи вирахування будь-якого характеру.

На виконання зобов`язань, передбачених Контрактом, Продавець та Покупець уклали Додаток №3 від 29 липня 2021 року, згідно якого сторони погодили продукт, який підлягає поставці: поліетилен високої щільності НМ 0359 РЕ, період доставки: 29 липня - 29 серпня 2021 року, умови доставки згідно ІНКОТЕРМС-2010: СРТ склад за адресою: Вінницька обл., Тиврівський р-н, смт. Сутиски, вул. Вінницька, буд. 49, об`єм поставки: 21,25 тони, вартість Продукту за тону: 1550 доларів США, загальна сума партії: 32937,50 доларів США. Вантажовідправником товару є SOCAR POLYMER LLC, країна походження товару: Азербайджанська Республіка.

Позивачем укладено договір №18/21 від 06 серпня 2021 року із Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Корса», згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується, від імені Замовника та за рахунок Виконавця виконати оговорені дії зокрема провести розмитнення товарів.

З метою здійснення всіх митних формальностей та з метою переміщення товару через митний кордон України 09 серпня 2021 року декларантом подана в інтересах Позивача митна декларація ІМ40ДЕ UA100330/2021/328807.

Згідно графи 20, 22 та 42 зазначеної декларації Позивачем була визначена митна вартість товару за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту), склала 32937,50 доларів США, а його поставка відбувалась на умовах СРТ склад за адресою: Вінницька обл., Тиврівський р-он, смт. Сутиски, вул. Вінницька, буд. 49.

Декларація ІМ40ДЕ UA100330/2021/328807 складена та направлена разом із додатками декларантом Позивача.

До митної декларації ІМ40ДЕ UA100330/2021/328807 додані електронні копії наступних документів:

Митної декларації ІМ40ДЕ UA100330/2021/328807;

Декларації митної вартості;

Інвойсу №8007186 від 06 серпня 2021 року, виставлений компанією SOCAR OVERSEAS LTD на ТОВ «ПРОДОЙЛ ТРЕЙД»;

Міжнародної товарно-транспортна накладної CMR А479732;

Контракту купівлі-продажу полімерів №7/21 від 22.06.2021 року, укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОДОЙЛ ТРЕЙД» та компанією SOCAR OVERSEAS LTD;

Додатку №3 від 29.07.2021 року до Контракту купівлі-продажу полімерів №7/21 від 22.06.2021 року;

Сертифікату походження товару АА №367278, який був виданий в Азербайджанській Республіці;

Паспорту якості №SP-023-MA-001-03 від 16.06.2021 року;

Інвойсу № SP-485/2021 від 04.08.2021 року.

Відповідно до інформаційного повідомлення, пакет документів був прийнятий митницею (м\п «Столичний» ВМО №2) до бази даних митниці 09 серпня 2021 року.

Проте, 10 серпня 2021 року декларанту позивача надійшло наступне електронне повідомлення, яке містило вимогу про надання додаткових документів відповідно до статті 53 Митного кодексу України:

«Документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) Відповідно до рахунку виробника товарів від 04.08.2021 № SP-485/2021 товар постачається на умовах поставки ЕШ за ціною 1571,63 дол. США/тона. В той же час, відповідно до рахунку продавця від 06.08.2021 № 8007186 товар постачається на умовах поставки СРТ за ціною 1550 дол.США/тона. Таким чином відповідно до наданих документів вартість оцінюваного товару під час перепродажу зменшується. Враховуючи те, що метою здійснення підприємницької діяльності є отримання прибутку, достовірність відомостей зазначених в товаросупровідних документах викликає сумніви».

Листом №5 від 11 серпня 2021 року у відповідь на вимогу митниці від 10 серпня 2021 року декларант позивача, окрім документів, які були надані до декларації вперше, надав до митної декларації ІМ40ДЕ UA100330/2021/328807 додаткові копії електронних документів:

біржову аналітику (щотижневик Хімкур`єр №25 від 30.07.2021 року);

Договір поставки товарів нафтохімії №11/21 від 07 липня 2021 року, укладений між ТОВ «ПРОДОЙЛ ТРЕЙД» та ТОВ «ЛАЙНІНДАСТРІ»;

Додаток №1 від 27 липня 2021 року до Договору поставки товарів нафтохімії №11/21 від 07 липня 2021 року;

рахунку №12, який був виставлений ТОВ «ПРОДОЙЛ ТРЕЙД» на адресу ТОВ «ЛАЙНІНДАСТРІ»;

експортну митну декларацію від 04.08.2021 року №01212000062363 (Азербайджанська Республіка);

прайс-лист продавця SOCAR OVERSEAS LTD на період з 23.07.2021 по 30.07.2021 року.

При цьому за текстом електронного листа-повідомлення було зазначено, що інших додаткових документів надати немає можливості.

Згідно з інформаційного повідомлення, пакет документів був прийнятий митницею (м\п «Столичний» ВМО №2) до бази даних митниці 12 серпня 2021 року.

За результатами розгляду наданих додаткових документів відповідачем сформована Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10067 від 12 серпня 2021 року, за якою відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за декларацією №UA100330/2021/328807 від 09 серпня 2021 року.

В подальшому, відповідачем прийнято рішення №UA 100330/2021/000055/2 від 12 серпня 2021 року про коригування митної вартості товарів.

За текстом рішення відповідачем зазначено, що митна вартість була скоригована з 1,5500 доларів США за кг (1550,00 доларів США за тону - як було зазначено в Контракті) на 1,7200 доларів США за кг (1720,00 доларів США за тону), при цьому загальна вартість партії товару в кількості 21250 кг (21,25 тон) склала 36550,00 доларів США замість 32937,50 доларів США.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 Митного кодексу України, позивач з урахуванням зазначених обставин подав нову митну декларацію №UA100330/2021/329231 від 12 серпня 2021 року, за якою митний орган прийняв рішення про випуск товарів у вільний обіг за умови надання позивачем фінансових гарантій згідно розділу X Митного кодексу України.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною другою зазначеної статті є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію з питань перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. Але митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи разом із митною декларацією позивач надав відповідачу для митного оформлення товарів документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару відповідно до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України.

У подальшому відповідачу на його вимогу надано додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. При цьому, така його вимога не містила причин та їх обґрунтування, через які заявлену позивачем митну вартість не може бути визнано та яку саме складову митної вартості товару повинен підтвердити позивач.

Згідно з графою 33, а саме з додатковим повідомленням до графи 33, оскаржуваних рішень про коригування митної вартості відповідач уважає, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у п.2-3 статті 53 Митного кодексу України.

Щодо доводів відповідача, викладених в графі 33 оскаржуваних рішень та у відзиві на позовну, суд зазначає наступне.

Що стосується тверджень митного органу в частині, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

В якості обґрунтування відповідач зазначив, що «документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари а саме: 1) Відповідно до рахунку виробника товарів від 04 серпня 2021 року №SP-485/2021 товар постачається на умовах поставки EXW за ціною 1571,63 дол.США/тона.

В той же час, відповідно до рахунку продавця від 06 серпня 2021 року №8007186 товар постачається на умовах поставки СРТ за ціною 1550 дол.США/тона. Таким чином, на думку відповідача, відповідно до наданих документів вартість оцінюваного товару під час перепродажу зменшується».

Як вбачається із митної декларації ІМ40ДЕ №UA100330/2021/328807 від 09 серпня 2021 року, митне оформлення за якою не було здійснено, та із повідомлення декларанта позивача про направлення декларації та додатків до неї до митниці, позивачем був наданий пакет документів, якими підтверджувалась заявлена митна вартість за основним (першим) методом - ціною договору, а саме серед іншого були надані такі документи:

Інвойс №8007186 від 06 серпня 2021 року, виставлений компанією SOCAR OVERSEAS LTD на ТОВ «ПРОДОЙЛ ТРЕЙД»;

Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А479732;

Контракт купівлі-продажу полімерів №7/21 від 22.06.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продойл Трейд» та компанією SOCAR OVERSEAS LTD;

Додаток №3 від 29.07.2021 року до Контракту купівлі-продажу полімерів №7/21 від 22.06.2021 року.

При цьому у зазначених вище документах відсутні будь-які розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, відсутні ознаки підробки, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, адже:

Контракт купівлі-продажу полімерів №7/21 від 22.06.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продойл Трейд» та компанією SOCAR OVERSEAS LTD, є рамковим контрактом, а отже комерційні умови щодо поставки конкретної партії товару сторони визначають у Додатках до контракту (згідно до пунктів 1, 4 контракту)

В Додатку №3 від 29.07.2021 року до Контракту купівлі-продажу полімерів №7/21 від 22.06.2021 року сторонами було погоджено, що у період з 29 липня - 29 серпня 2021 року Продавець продає, а Покупець приймає наступну партію товару Поліетилен високої щільності НМ 0359 РЕ на умовах поставки згідно до ІНКОТЕРМС-2010: СРТ склад за адресою: Вінницька обл., Тиврівський р-он, смт. Сутиски, вул. Вінницька, буд. 49, в кількості 21,25 тонн, за ціною 1550 доларів США за тонну товару, що в загальній сумі складає 32937,50 доларів США за партію товару.

В інвойсі №8007186 від 06 серпня 2021 року, що був виставлений компанією SOCAR OVERSEAS LTD на Товариство з обмеженою відповідальністю «Продойл Трейд», також було зазначено, що інвойс виставлений за контрактом №7/21 від 22.06.2021 року, умови поставки СРТ Вінницька обл., кількість товару 21,250 мт (метричних тони), вартість за тонну складає 1550 доларів США, загальна сума 32937,50 доларів США.

Стосовно посилань відповідача на зменшення вартості продукту, суд зауважує, що господарські відносини між виробником SOCAR POLYMER LIMITED LIABILITY COMPANY та постачальником товару SOCAR OVERSEAS LTD не є предметом розгляду у даній справі, господарські відносини між зазначеними юридичними особами (нерезидентами) не можуть впливати на договірні відносини, які виникли між позивачем та SOCAR OVERSEAS LTD в межах контракту купівлі-продажу полімерів №7/21 від 22.06.2021 року, на підставі якого ввезено товар на митну територію України.

Також, суд не погоджується з твердженням відповідача щодо поставки товару на підставі інвойсу, який втратив чинність, виходячи з того, що із наданого продавцем позивача прайс-листа вбачається, що поліетилен марки HDPE НОМЕР_1 виробництва SOCAR POLYMER на умовах поставки СРТ Київ продається за ціною 1550,00 доларів США за метричну тону.

При цьому, не відповідають дійсності твердження відповідача, зазначені в оскаржуваному рішенні, про те що прайс-лист виданий після закінчення дії інвойсів, оскільки строки та порядок ціноутворення між контрагентом позивача та його постачальниками невідомі, в той же час, щодо відповідності цін, зазначених в прайс-листі продавця, інвойсу SOCAR OVERSEAS LTD від 06 серпня 2021 pоку №8007186, то слід звернути увагу на той факт, що ціна, вказана в цьому інвойсі відповідає ціні товару, яка була погоджена сторонами в Додатку №3 від 29 липня 2021 року, а також вартості, яка зазначена продавцем в прайс-листі та складає 1550,00 доларів США за тонну на умовах поставки СРТ Київ.

В прайс-листі продавця SOCAR OVERSEAS LTD вказано, що він є чинним з 23 липня 2021 року по 30 липня 2021 року, а тому, враховуючи, що Додаток №3, в якому була погоджена ціна, був укладений сторонами 29 липня 2021 року, то твердження відповідача про те, що інвойси виписані пізніше за термін дії прайс-листа, не відповідають дійсності та не знаходять свого підтвердження матеріалами справи, адже документом, який підтверджує згоду сторін щодо ціни за контрактом №7/21 від 22 червня 2021 року є Додаток до контракту, а не інвойс продавця. Інвойс продавця відтворює згоду сторін щодо погодженої ціни на партію товару. Прайс-лист виробника товару згідно норм МК України не носить імперативного характеру та не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за наявності його у декларанта може прийматися митницею.

При вирішенні спору по суті суд не враховує посилання митного органу на наявність у митного органу інформації про імпортування подібних (аналогічних) товарів за вищою митною вартістю, оскільки при здійсненні коригування митної вартості в рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідних товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). У спірних рішеннях про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 809/4367/15.

При корегуванні митної вартості відповідачем обрано резервний (6) метод.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 02 липня 2017 року справа №804/2061/17.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

При цьому частинами другою, третьою, шостою статті 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною восьмою статті 57 МК України передбачено, що лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості, ігноруючи попередні методи при об`єктивній можливості їх застосування.

Таким чином всупереч доводам відповідача позивачем належним чином підтверджено ціну товарів, ввезених на митну територію України.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 Митного кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Як вже було наголошено вище, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості повинна бути обгрунтованою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Неможливість відповідача з поданих позивачем документів підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товару, є підставою для застосування ним іншого методу визначення митної вартості цього товару.

Разом з тим, такий сумнів відповідача та неможливість визначення митної вартості з поданих декларантом документів не підтверджується наявними матеріалами справи та проведеним аналізом у даній справі.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

При цьому відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, відповідачем не доведено наявність підстав для застосування резервного методу визначення ціни придбаного позивачем товару, а відповідно для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації. Тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продойл Трейд» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100330/2021/000055/2 від 12.08.2021 року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100330/2021/10067 від 12.08.2021 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продойл Трейд» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, офіс 409, код ЄДРПОУ 41836415) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (03124, м. Київ, вулиця Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 43997555) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко