Постанова

від 14.02.2022 по справі 480/6630/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 р.Справа № 480/6630/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Носаченка Р.В.

представника позивача Шкриль Л.Г.

представника відповідача Шинкаренко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 18.10.21 року по справі № 480/6630/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" (далі - позивач, ТОВ "Інвентум Україна") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 09.07.2021 № 482118280704 та № 482018280704.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані рішення винесені всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року адміністративний позов ТОВ "Інвентум Україна" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 09.07.2021 № 482118280704.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 09.07.2021 № 482018280704.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" (вул. Машинобудівників, 1, м. Суми, Сумська область, 40020, ідентифікаційний код 36437713) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, Сумська область, 40009, ідентифікаційний код 43995469) судовий збір у розмірі 12 382 грн.

Головне управління ДПС у Сумській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, висновків, які не відповідають обставинам справи, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі №480/6630/21, прийнявши по справі нову постанову про відмову ТОВ "Інвентум Україна" у задоволенні позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновки, щодо нереальності досліджуваної господарської операції ґрунтуються на сукупності з`ясованих доказів, їх об`єктивності та сутнісному зв`язку із такою операцією.

Вказує на неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва, оскільки встановлено обрив ланцюга постачання - ТМЦ, з огляду на те, що контрагенти, задіяні до ланцюга, не мають виробничих потужностей, достатньої кількості трудових ресурсів, не здійснюють придбання ідентифікованого товару, а здійснюють реалізацію товарів, відмінних від придбаних. Не встановлено фактичного виробника товару та відсутня будь-яка фізична можливість поставки товарів у задекларованих обсягах, у зв`язку з відсутністю виробника та імпортера у ланцюгу постачання. Вказує, що договором поставки №12/07-18 від 12.08.2021 року, визначено, що предметом договору є продукція, а не товар, тобто продавець за вказаним договором позиціонує себе саме як виробника продукції, а не посередника, що придбав товар з метою подальшого продажу. Враховуючи наявність такого виду діяльності, як неспеціалізована оптова торгівля, було проведено аналіз за ланцюгом постачання, за яким, зокрема, встановлено відсутність реального задекларованого виробництва ідентифікованого товару, обрив ланцюга постачання та підміну номенклатурних позицій контрагентами-постачальниками.

Вказує, що відсутність таких документів, як свідоцтво про якість, сертифікати відповідності, паспорти якості, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи тощо, не розглядається як єдиний та беззаперечний доказ нереальності господарської операції, однак, наявність вищевказаних документів була передбачена договором поставки. Враховуючи неможливість встановлення законного джерела походження, виходячи з інформаційних баз даних ДФС/ДПС України, паспорти, сертифікати якості та відповідності, у такому випадку, дозволяють розкрити зміст, суть та обсяги господарської операції, встановити виробника товару та його походження та перелік контрагентів, задіяних до ланцюга постачання. Таким чином, відсутність документів щодо якості та походження товару, які були передбачені договором поставки, є одним із доказів щодо нереальності господарських відносин між TOB "ТК "Фенікс" та ТОВ "Інвентум Україна".

Зазначає, що проведеним аналізом задекларованих ТОВ "ТК "Фенікс" показників фінансової звітності встановлено, що на підприємстві відсутні основні засоби. ТОВ "ТК "Фенікс" не має жодного задекларованого об`єкту оподаткування - складу або офісу, в тому числі тих, що пов`язані з юридичною адресою. Проведеним аналізом даних ЄРПН не встановлено використання за договорами оренди складських приміщень, офісу, транспортних засобів, виробничого обладнання, комп`ютерної техніки, відсутня сплата за електроенергію, телекомунікаційні послуги, використання нематеріальних активів тощо. Тобто, ТОВ "ТК"Фенікс" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту. Таким чином, задекларовані господарські операції з придбання та реалізації товарів/послуг підприємством ТОВ "ТК "Фенікс" у охопленому періоді не відбувалися у дійсності, а посадові особи ТОВ "ТК "Фенікс" здійснювали лише документальне оформлення операцій з постачання ТМЦ на адресу ТОВ "Інвентум Україна" з метою формування активу, за рахунок надходження товарів із джерела невідомого походження з його легалізацією за рахунок використання документів ТОВ "ТК "Фенікс", що фактично не могло та не здійснювало постачання.

Вказує на наявність матеріалів кримінального провадження №62019080000000239 від 29.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України, якими встановлено, що у період 2017-2019 років, невстановлені особи, шляхом оформлення безтоварних операцій та реєстрації податкових накладних в ЕРПН, забезпечили безперешкодне функціонування «конвертаційного центру», що дало змогу ухилитись від сплати податків суб`єктам господарювання реального сектору економіки в особливо великих розмірах. Так, ТОВ "Інталіон плюс" (код ЄДРПОУ 41657756), TOB "Клонсвін" (код ЄДРПОУ 42540830) та TOB "Компільніс" (код ЄДРПОУ 42545378 сформували на адресу підприємства реального сектору економіки ТОВ "Торгова компанія "Фенікс" (код ЄДРПОУ 41988308) податковий кредит у загальному розмірі 3 172 504 грн., що з урахуванням вказаних фактів, є достатнім для висновку про нереальність господарських відносин між ТОВ "Інвентум Україна" та ТО "ТК "Фенікс" за період січень 2019 року на загальну суму ПДВ у 762 483,33 грн.

Зазначає, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необгрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько - правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості підтвердити податковий кредит, у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Також посилається на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 14.01.2020 року по справі № 826/9337/16 (№ К/9901/39896/18).

Представник позивача надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 по справі №440/6630/21.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала відзив на апеляційну скаргу, заперечувала проти задоволення вимог апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно дост. 308 КАС Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривширішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі направлення від 18.05.2021 року № 1081/18-28-07-04, виданого Головним управлінням ДПС у Сумській області, проведено позапланову документальну перевірку з дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах ТОВ "Інвентум Україна" з ТОВ "ТК "Фенікс".

За результатами проведеної перевірки складено акт від 01.06.2021 № 2782/18-28-07-04/36437713/76 ( т. 1 а.с. 15-51), в якому зафіксовані порушення:

вимог пп. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) на загальну суму 132 189 грн. за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 року; заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (р. 18 Декларації) на загальну суму 630 294 грн., за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 року.

22.06.2021 року представником позивача надано до ГУ ДПС у Сумській області заперечення на акт перевірки (т. 1 а.с. 52-59).

07.07.2021 року Головним управлянням ДПС У Сумській області надано відповідь на заперечення до акту перевірки від 01.06.2021 року, відповідно до якого висновок до акту позапланової виїзної перевірки залишено без змін (т. 1 а.с. 60-63).

На підставі акту перевірки від 01.06.2021 № 2782/18-28-07-04/36437713/76 складено:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 09.07.2021 № 482118280704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 132189,00 грн. (т. 1 а.с. 10-11);

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 09.07.2021 № 482018280704, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 630294,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 63029,40 грн. (т. 1 а.с. 12-13).

Позивач, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 09.07.2021 року, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 482118280704 від 09 липня 2021 року та податкове повідомлення рішення № 482018280704 від 09 липня 2021 року, прийняті Головним управлінням ДПС у Сумській області на підставі акту перевірки, є необґрунтованими, незаконними та такими, що не підтверджені відповідними доказами, оскільки відповідачем не наведено конкретних доказів того, що господарські операції між ТОВ "Інвентум Україна" та ТОВ "ТК"Фенікс" у перевіреному періоді реально не відбувалися та мали ознаки фіктивності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюютьсяПодатковим кодексом України. Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Приписами пп. 14.1.156 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

Положеннями п. 54.1. ст.54 ПК України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерськогооблікугосподарських операційєпервиннідокументи. Для контролю та впорядкування оброблення даних напідставі первиннихдокументівможуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріалами справи встановлено, що підставою для висновку акта документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо завищення розміру від`ємного значення з ПДВ слугувала відсутність належного документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання продукції у ТОВ "ТК "Фенікс".

Як убачається з матеріалів справи 12.07.2018 року між ТOB "Інвентум Україна" та TOB "ТК "Фенікс" укладено договір на поставку продукції згідно видаткових накладних (т. 1 а.с. 65-66).

Відповідно до наказу № 45/1-К від 12.07.2021 директор ТОВ "Інвентум Україна" Талац Ж.В здійснювала виїзд в м. Дніпро для підписання договору (т. 1 а.с. 190).

Наказом № 6-К від 28.01.2021 у зв`язку з виробничою потребою відряджено до м. Дніпро до ТОВ "ТК "Фенікс" для контролю та отримання товарно-матеріальних цінностей, згідно з договором № 12/07-18 від 12.07.2018 р. начальника виробничого відділу Міненко Г.О., виконавця робіт Єлізаренко Р.К. (т. 1 а.с. 161).

На виконання умов укладеного договору поставлено:

- прокат плоский з вуглевої сталі гарячеоцинкований (на основі холоднонакатаного прокату), з полімерним покриттям у рулонах гладкий DX51D, 0,40x1250 мм, WF-W00D0202VF 180616А09-А, в кількості 10 тонн; прокат плоский з вуглевої сталі гарячеоцинкований (на основі холоднонакатаного прокату), з полімерним покриттям у рулонах гладкий DX51D, 0,40x1250 мм, WF-W00D0202VF 180616А09-В в кількості 10 тонн; прокат плоский з вуглевої сталі гарячеоцинкований (на основі холоднонакатаного прокату), з полімерним покриттям у рулонах гладкий DX51D. 0,40x1250 мм, WF-W00D0202VF 180616А09-С в кількості 9,32 тонн на загальну суму 1 070 180,00 грн., у т.ч. ПДВ 178 363,33 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 28.01.2019 (т. 1 а.с. 67);

- гарячеоцинковану сталь в рулонах з полімерним покриттям PAL 80170,40*1250 мм DX51D SGCC Zn 60) в кількості 12 тонн; cталь оцинковану з полімерним покриттям в рулонах PAL 6005, 0,40* 1250мм DX51DZn 60 в кількості 12 тонн; cт. рул. оцинковану RAL 9006 0,40*1250мм Zn 60 HANGZHOU JURVI STEELCO LTD в кількості 12 тонн; гарячеоцинковану сталь в рулонах з полімерним покриттям RAL 6005 0,45*1250мм DX51D Zn 60 в кількості 11,6 тонн на загальну суму 1 503 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 250 500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2 від 31.01.2018 (т. 1 а.с. 68);

- гарячеоцинковану сталь в рулонах з полімерним покриттям PAL 8017 0,40*1250 мм DX51D SGCC Zn 60) в кількості 15.4 тонни; cталь оцинковану з полімерним покриттям в рулонах PAL 6005 0,40* 1250мм DX51D Zn 60 в кількості 16 тонн; cт. рул. оцинковану RAL 9006 0,40* 1250мм Zn 60 HANCZHOU JURVI STEELCO LTD в кількості 16 тонн; гарячеоцинкована сталь в рулонах з полімерним покриттям PAL 6005 0,45* 1250мм DX51D SGCC Zn60 в кількості 16 тонн на загальну суму 2 001 720,00 грн., у т.ч. ПДВ 333 620,00 грн., що підверджується видатковою накладною № 3 від 31.01.2019 (т. 1 а.с. 69).

Факт повної оплати за договором підтверджено платіжними дорученнями: № 12969 від 28.01.2019 на суму 1 070 180 грн.; № 13004 від 31.01.2019 на суму 1 503000,00 грн.; № 13005 від 31.01.2019 на суму 2 001 720,00 грн. ( т. 1 а.с. 70-72).

Транспортування товару здійснювалось ТОВ "Єврогруптранс", згідно з договором на перевезення № 01112018 від 01.11.2018 (т. 1 а.с. 73-74), та підтверджено товарно-транспортними накладними: № 1-1 від 28.01.2019, № 1-2 від 28.01.2019, № 1-3 від 28.01.2019, №2-1 від 31.01.2019, № 2-2 від 31.01.2019, № 2-3 від 31.01.2019, №2-4 від 31.01.2019, № 3-1 від 31.01.2019, № 3-2 від 31.01.2019, № 3-3 від 31.01.2019, № 3-4 від 31.01.2019 ( т. 1 а.с. 75-85).

Актом приймання-здачі робіт, послуг № 202 від 31.01.2019 підтверджено надання транспортних послуг на суму 102 000 грн., у т.ч. ПДВ 17000 грн. (т. 1 а.с. 86-87).

Придбані ТОВ "Інвентум Україна" товарно-матеріальні цінності у TOB "ТК "Фенікс" були використані в господарській діяльності, що підтверджується наступним.

Так, на виконання договору підряду №11-06/20 від 11.06.2020 (т. 1 а.с. 89-114), укладеного з ТОВ "Бандурський олійноекстраційний завод" TOB "Інвентум Україна" проведено реконструкцію системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки згідно з актами виконаних робіт за жовтень, грудень 2020 року та за березень 2021 року (т. 1 а.с. 115-125). Факт оплати за виконані роботи ТОВ "Інвентум Україна" підтверджується платіжними дорученнями № 1881 від 23.12.2020, № 7240 від 24.06.2020, № 3006 від 28.04.2020, № 2881 від 14.04.2020, № 2494 від 10.03.2020, № 7830 від 03.11.2020 (т. 1 а.с. 200-205).

На виконання договору № 505 від 16.06.2020 року (т. 1 а.с. 126-137), укладеного з ПрАТ "Північний гірно-збагачувальний комбінат" код ЕДРПОУ 00191023 виконано роботи по заміні теплової ізоляції газоходу №13, опалювальної машини Лурги згідно з актами виконаних робіт за серпень-вересень 2020 року (т. 1 а.с. 142). Факт оплати за виконані роботи ТОВ "Інвентум Україна" підтверджується платіжними дорученнями № 4500063062 від 25.09.2020, № 4500044470 від 23.06.2020, № 4500058112 від 25.08.2021, № 4500030484 від 21.04.2021, № 4500005479 від 27.01.2021, № 4500005479 від 22.01.2021, № 4500066468 від 20.11.2020, № 4500050839 від 20.07.2020, № 4500032761 від 20.05.2020, № 4500011168 від 19.03.2021, № 4500083895 від 18.12.2020, № 4500013240 від 17.02.2021, № 4500060660 від 11.09.2020, № 4500073419 від 06.11.2020 ( т. 1 а.с. 206-219).

На виконання договору № 11-21/20 від 26.11.2020, укладеного з ПрАТ "Южкокс", виконано капітальний ремонт печі для спалювання сірководню.

Факт оплати за виконані роботи ТОВ "Інвентум Україна" підтверджується платіжними дорученнями № 4500019380 від 27.08.2021, № 4500002669 від 29.07.2021, № 4500002668 від 29.07.2021, № 45000015131 від 30.06.2021, № 4500007934 від 31.03.2021, № 45000014195 від 16.06.2021, № 45000014836 від 06.09.2021 (т. 1 а.с. 220-226).

Надані позивачем, як до податкового органу, так і до суду первинні документи містять інформацію щодо змісту господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Зі змісту акту перевірки ТОВ "Інвентум Україна" вбачається відсутність у податкового органу жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином, а викладене в акті перевірки судження про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на доводах щодо безтоварності угоди.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, колегія суддів зазначає, що правочини за формою та змістом не суперечатьзакону.

Колегія суддів вказує на те, що документи та інші дані щодо здійснення господарських операцій, які відображені в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зокрема, контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, є недостовірними та (або) суперечливими.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року справа 820/13056/13-а, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховуються судом апеляційної інстанції.

Щодо доводів апелянта про неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг реального задекларованого виробництва та відсутність документів, щодо підтвердження відповідності якості продукції, таких як: свідоцтво про якість, сертифікати відповідності, паспорти якості, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи та наявність негативної інформації, щодо документального оформлення нереальної господарської операції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст га обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»),

Таким чином, із змісту наведених норм законодавства слідує, що сертифікати та документи про походження товару не є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, не підтверджують їх зміст та обсяг, одиницю виміру.

Відтак, посилання відповідача на відсутність вказаних документів, як підтвердження відповідності якості продукції та, як наслідок, неможливість здійснення спірної господарської операції, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створенім) необоротних активів, у тому числі при їх ввезені на митну територію У країни (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести: облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території У країни, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України:; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум додатків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях, у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень слідує, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) із метою їх використання в господарській діяльності та документальне підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди повинні ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Проте, реальність спірних господарських операцій позивача з ТОВ "ТК "Фенікс" підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, зокрема, наданим договором поставки, видатковими накладними та податковими накладними.

Доводи податкового органу про не підтвердження реальності зазначених господарських операцій з огляду на відсутність джерела законного введення в обіг товару, наявність негативної податкової інформації про контрагента позивача не можуть бути підставою для позбавлення платника права на формування податкового кредиту. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов`язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов`язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При цьому слід зазначити і те, що факт допущення порушень контрагентами платника податків при сплаті своїх податкових зобов`язань сам по собі не є доказом недобросовісності платника податків.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Така позиція суду узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішенням «Булвес АД проти Болгарії», відповідно до якого платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, право на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Доводи відповідача про наявність кримінального провадження № 62019080000000239 від 29.05.2019, матеріалами якого підтверджується причетність постачальника ідентифікованого товару до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст.212 КК України, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме по господарським відносинам з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності, а, відтак, відповідно до ст. ст.73. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд, не вважає їх належними та допустимими доказами по справі.

Колегія суддів зазначає, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків не є підставою для визнання операцій нереальними, адже причетність останнього до злочинів щодо яких здійснюються кримінальні провадження, повинно бути доведено податковим органом.

Такий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року по справі № 2а-1570/6063/12 та від 12 червня 2018 року по справі № 822/2198/17.

Крім того, жодних доказів існування вироку суду стосовно керівника ТОВ "ТК "Фенікс" відповідач не надав.

Правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 826/9337/16, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки спірні правовідносини в них не є тотожними відносинам у справі, що розглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Податковим органом під час судового розгляду справи, не наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів того, що господарські операції між ТОВ "Інвентум Україна" та ТОВ "ТК "Фенікс" у перевіреному періоді реально не відбувалися та мали ознаки фіктивності.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення відповідача від 09.07.2021 № 482118280704, № 482118280704 є протиправними та правомірно скасовані судом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 по справі № 480/6630/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. КурилоСудді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 23.02.2022 року