Постанова

від 20.02.2022 по справі 520/15065/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 р.Справа № 520/15065/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, по справі № 520/15065/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛКОМ 555", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.04.2021 №2576988/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №46 від 23.10.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю Солком 555;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №46 від 23.10.2020, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Солком 555, за датою подання до Реєстру;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.04.2021 №2576987/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 20.01.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю Солком 555;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.01.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Солком 555, за датою подання до Реєстру;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.04.2021 №2579921/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 21.01.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю Солком 555;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 21.01.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Солком 555, за датою подання до Реєстру.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що податкові накладні №№ 46, 1 та 2 були направлені позивачем на реєстрацію та відповідно до квитанцій були прийняті, проте їх реєстрацію було зупинено та в квитанціях зазначено, що відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, а платник податків, яким подано на реєстрацію податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Отже, позивач про порушення своїх прав дізнався по податковій накладній №46 від 23.10.2020 року - 13.11.2020 року, по податковій накладній №1 від 20.01.2021 року - 15.02.2021 року, по податковій накладній №2 від 21.01.2021 року - 15.02.2021 року. Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду. Також вказує, що позивачем по податкових накладних, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів необхідних для реєстрації податкових накладних, а отже рішення комісії Головного управління ДПС в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті відповідно до чинного законодавства.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надав до суду заяву про ухвалення судового рішення за відсутності позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛКОМ 555", код ЄДРПОУ 35477509, є суб`єктом господарювання, який зареєстрований у відповідності до норм діючого законодавств.

Підприємство позивача мало господарські взаємовідносини із контрагентом Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Так, судом під час розгляду справи встановлено, що 26.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солком 555» (постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (замовник), від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», було укладено договір поставки №53-122-01 19-09044 від 26.12.2019, за яким постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, передбаченими у специфікації №1 (додаток №1 до договору). Предметом поставки по вказаному договору є 09110000-1 (Антрацит - фільтрант), який передбачений специфікацією №1 зазначеного договору. У договорі сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником у 2020 році у строк до 28.02.2020 на умовах: DDP Інкотермс - 2010 (вживається із зазначенням місця прибуття; відповідальність продавця закінчується після того, як товар доставлений у вказане місце в країні покупця; всі ризики, всі витрати з доставки вантажу (податки, мита і т. д.), відповідальність за псування і втрату товару, включаючи мита та інші виплати, які виплачуються при імпорті, до цього моменту несе продавець). При цьому, місцем поставки та вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, Рівненська обл., склад РВ ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом», а датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Розділом II договору встановлено, що загальна сума договору складає 426598,80 (чотириста двадцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) грн., (основна сума - 355499,00 грн., сума ПДВ - 71099,80 грн. Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає. Пунктом 4.1 договору передбачено, що кількість та асортимент продукції визначається у специфікації №1 (додаток №1 до договору). Згідно з п. 4.2 договору, якість продукції повинна відповідати умовам договору та технічним вимогам (додаток №2 до договору). Розділом XI договору визначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Також, сторонами обумовлено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2020, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором, - для спливу гарантійних строків.

На виконання умов договору №53-122-01-19-09044 від 26.12.2019 ТОВ «Солком 555» було виписано на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» такі видаткові накладні: №57 від 16.03.2020 (товар - Антрацит - фільтрант фр. 0,8-2,0 MM, код УКТЗЕД 2701110000), кількість: 6 тонн, на загальну суму 51191,86 грн (основна сума - 42659,88 гри, ПДВ - 8531,98 грн); №5 від 28.01.2020 (товар - Антрацит - фільтрант фр. 0,8-2,0 MM, код УКТЗЕД 2701110000), кількість: 22 тонн, на загальну суму 187703,47 грн (основна сума - 156419,56 грн, ПДВ - 31283,91 грн).

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України позивачем складено податкові накладні та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №46 від 23.10.2020; №1 від 20.01.2021; №2 від 21.01.2021.

За результатами обробки зазначених податкових накладних в Автоматизованій системі «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України було сформовано квитанції про реєстрацію податкових накладних, а саме: від 13.11.2020 зареєстрованої в ЄРПН за №9300476772 щодо ПН №46 від 23.10.2020; від 15.02.2021 зареєстрованої в ЄРПН за №9026314142 щодо ПН №1 від 20.01.2021; від 15.02.2020 зареєстрованої в ЄРПН за №9026249358 щодо ПН №2 від 21.01.2021.

При цьому, судом встановлено, що у вказаних квитанціях зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 23.10.2020 №46, від 20.01.2021 №1, від 21.01.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

Зазначеними квитанціями позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим підприємством позивача було направлено до Головного управління ДПС у Харківській області пояснення щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідь на зазначені повідомлення позивачем було отримано рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації вищевказаних податкових накладних від 19.04.2021 №2576988/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №46 від 23.10.2020, від 19.04.2021 №2576987/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 20.01.2021, від 20.04.2021 №2579921/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 21.01.2021, зі змісту яких вбачається, що їх прийняття обумовлено ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури, інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Також, судом встановлено, що отримані від відповідача рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, шляхом направлення скарг до Державної податкової служби України. Разом із скаргами позивачем було повторно подано первинні документи, що підтверджують обставини здійснення господарських операцій.

Однак, незважаючи на наявність первинних документів, якими підтверджено господарську операцію, за результатом розгляду зазначених скарг Державною податковою службою України було прийнято рішення, якими залишено без задоволення скарги платника податку, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін, а саме: №21542/35477509/2 від 13.05.2021; №21557/35477509/2 від 13.05.2021; №21640/35477509/2 від 13.05.2021.

В якості підстав для прийняття вищевказаних рішень зазначено на ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури, інвойсів, актів приймання-передачі товарів(робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи зазначені рішення відповідача Головного управління ДПС у Харківській області протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірних податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №46 від 23.10.2020, №1 від 20.01.2021, №2 від 21.01.2021, складені Товариством з обмеженою відповідальністю Солком 555, за датою подання до Реєстру.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, судова колегія зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Таким чином, рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірних у даній справі податкових накладних визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З аналізу п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку слід дійти висновку про те, що для встановлення наявності у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (пп. 2 п. 11 Порядку № 1165).

Так, в квитанціях контролюючий орган не навів жодних розрахунків, що не відповідає вимогам пп.2 п. 11 Порядку № 1165.

Водночас, зазначені квитанції не містять інформації або ж зазначення про те, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

З аналізу наведених судом правових норм слід дійти висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Однак, у рішеннях комісії Головного управління ДПС у Харківській області, якими відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, в якості підстав визначено неподання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вказані обставини свідчать про те, що контролюючим органом не було надано належної оцінки поданим позивачем разом із поясненнями документам.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірних податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також суд апеляційної інстанції наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевикладені обставини свідчать про протиправність зупинення реєстрації спірних податкових накладних.

При цьому, як вбачається зі змісту наданих до суду доказів, підприємством позивача після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, що стали підставою для складання та реєстрації спірних податкових накладних.

Однак, комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу документів, а саме копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Як передбачено приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З аналізу вищевикладеної норми вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Натомість, як встановлено судовим розглядом справи, зупинення реєстрації спірних податкових накладних як передумови прийняття відповідних рішень Комісії про відмову у їх реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено лише посилання на критерії ризиковості без зазначення інформації або ж зазначення про те, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

В свою чергу, позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкових накладних.

При цьому, суд зазначає, що прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкових накладних є передумовою прийняття відповідних рішень Комісії.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про протиправність рішень Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.04.2021 №2576988/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №46 від 23.10.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю Солком 555; від 19.04.2021 №2576987/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 20.01.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю Солком 555; від 20.04.2021 №2579921/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 21.01.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю Солком 555.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №46 від 23.10.2020, №1 від 20.01.2021, №2 від 21.01.2021, складені Товариством з обмеженою відповідальністю Солком 555, за датою подання до Реєстру, судова колегія зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів позивача, є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №46 від 23.10.2020, №1 від 20.01.2021, №2 від 21.01.2021, складені Товариством з обмеженою відповідальністю Солком 555, за датою подання до Реєстру.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропущення позивачем строку на звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч.1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Водночас, суд наголошує, що приписами ч.4 ст. 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено під час судового розгляду справи позивач у даному випадку шляхом звернення до суду з даним позовом оскаржує рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.04.2021 №2576988/35477509, від 19.04.2021 №2576987/35477509, від 20.04.2021 №2579921/35477509 про відмову у реєстрації податкових накладних №46 від 23.10.2020, № 1 від 20.01.2021 та №2 від 21.01.2021 відповідно.

При цьому, із даним позовом до суду позивач звернувся 10.08.2021 року.

В рамках розгляду даної справи судом встановлено обставини здійснення підприємством позивача дій стосовно проведення процедури адміністративного оскарження зазначених рішень, за результатами якого було прийнято рішення, датовані 13.05.2021 року.

Відтак, вказані обставини свідчать, що звернення позивача до суду з даним позовом відбулось у межах визначеного приписами ст. 122 КАС України тримісячного строку.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року по справі№520/15065/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 по справі № 520/15065/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 23.02.2022 року