Постанова

від 21.02.2022 по справі 640/15700/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15700/20 Суддя першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Геймз» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Геймз» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Геймз» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.05.2020 року №1560836/38925672 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2020 року №20656/38925672/2 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.05.2020 року № 90154 та від 04.02.2020 № 22896 про відповідність платника податку на додану вартості критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Геймз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.05.2020 року №1573593/38925672 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Геймз» від 23.04.2020 року №1 (реєстраційний №9092955581 від 29.04.2020) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження до контролюючого органу;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві та Державну податкову службу України надати суду звіт про виконання судового рішення протягом 15-ти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили;

- стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням в частині відмовлених позовних вимог, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Геймз» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України до суду апеляційної інстанції не надходили.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві винесені контролюючим органом протиправно, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним, відповідачем безпідставно віднесено Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Геймз» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не враховано таблиці даних платника податку, втім, з наданих позивачем документів неможливо встановити обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, крім того, позивачем не надано жодних доказів сплати гонорару за надані послуги на виконання умов договору, у зв`язку з чим відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягненні витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів наголошує, що апелянтом оскаржується рішення суду виключно в частині відмовлених позовних вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу, отже рішення суду переглядає саме в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI ).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу представником до суду першої інстанції надано копії таких документів: договір від 07.07.2020 року ПС 1/2020 про надання правової допомоги та Додаток № 1 до вказаного договору.

Так, відповідно до п. 4.1, 4.2 Договору від 07.07.2020 року ПС 1/2020 про надання правової допомоги, гонорар за послуги адвокатського об`єднання та порядок його оплати вказується в Додатках до цього Договору та є конфіденційною інформацією. Оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку, або шляхом внесення готівки через касу банку за дорученням клієнта.

При цьому, відповідно до п.п. а, b п. 2 Додатку № 1, сторони погодили, що гонорар буде визначатися на основі погодинної ставки одного адвоката адвокатського об`єднання. Сторони погодили, що вартість однієї години роботи одного адвоката адвокатського об`єднання становить 1 000, 00 грн.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг".

Разом з тим, із наданих позивачем документів неможливо встановити обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, позивачем не надано жодних доказів сплати гонорару за надані послуги на виконання умов договору.

В апеляційній скарзі позивачем зазначено, що провадження у справі було відкрито ухвалою 27.07.2020 року за правилами спрощеного позовного провадження, час тривалості і закінчення підготовчого засідання позивачеві був невідомий, у зв`язку із карантинними обмеженнями було неможливо ознайомитись із матеріалами справи в було невідомо скільки часу буде витрачено не це, що позбавило можливості позивача вчасно подати необхідні документи.

Відповідно до ч.3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Втім, колегія суддів наголошує, що апелянтом зазначено недостовірні відомості в апеляційній скарзі, так, відповідно до наявного в матеріалах справи клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 01.02.2021 року, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Геймз» А.В.Єлісєєв 12.03.2021 року, відповідно до розписки на вказаному клопотанні був ознайомлений із матеріалами справи, крім того, 19.03.2021 року представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, отже жодних перешкод для надання суду першої інстанції рахунку - фактури № 132 від 13.07.2020 року та платіжного доручення № 31 від 14.07.2020 року, які були додані позивачем до апеляційної скарги, у позивача були відсутні.

Крім того, всупереч нормам ст. 143 КАС України позивачем не було надано заяву про надання додаткових доказів щодо понесених витрат на правову допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Геймз» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Геймз» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст виготовлено 22 лютого 2022 року.